ТОП-100 найвпливовіших людей Київщини 2024 року

Акліматизація чиновницького апарату в Україні до несприятливих зовнішніх факторів просто вражає. На третій рік повномасштабної війни, поки захисники та захисниці дають відсіч ворогові, а суспільство тягне на собі величезний економічний віз проблем, наші «слуги народу» (у прямому та переносному сенсах) уже вовтузяться навколо фінансових потоків. Київщина стала центром боротьби за розпил не лише бюджетних коштів, але й грошей західних партнерів країни.

Армія посадовців перетворює на токсичний непотріб навіть найбільш світлі та духовні речі. Найяскравіший приклад – історія спорудження під Києвом Національного військового меморіального кладовища. Коли всі очікували прозорості та чесності, цей проєкт поховали під низкою брудних прізвищ. Компанії підрядників виявилися пов'язаними з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. А також одіозним Георгієм Біркадзе.

На жаль, такі історії є не лише на Київщині. Наприклад, відбудова столичного «Охматдиту» після ракетного удару рашистів у липні 2024 року. Де гроші? Хто відновлює? Чому все на паузі? 

Ганебність того, що відбувається навколо Національного військового меморіального кладовища та «Охматдиту», підкреслює, що наш державний апарат смертельно хворий. Проблема настільки серйозна, що метастази загрожують життю всієї України. А серед чиновників практика «витерти ноги» об своїх колишніх колег – нормальна та звична.

Київщина є одним із найбільш інвестиційно привабливих регіонів держави, що воює. Кадрові рішення в обладміністрації наприкінці 2024 року, наприклад, звільнення Руслана Кравченка з посади начальника ОВА та призначення головою Державної податкової служби України – доказ того, що різні групи впливу на Банковій та сусідніх вулицях Києва готові заради контролю над столичним регіоном торгуватися посадами в центральних органах влади.    

Не є дивним і те, що на Київщині уже активно готуються до виборів. Віра можновладців у те, що «війна завершується» настільки ж ірраціональна, наскільки і фанатична. Розмови підкріплюються діями: влада (і не лише) дали старт відразу трьом виборчим кампаніям – президентській, парламентській і місцевій.

Об’єктивно, якби не повномасштабна війна, можна було б сказати, що вибори справді дуже необхідні. Відчувається суспільна втома від «слуг народу». Серед нардепів-мажоритарників на Київщині – держзрадники та відверті провокатори, які публічно цькують ЗСУ. Ключові міста області – Біла Церква, Обухів тощо – сидять без мерів, що лише посилює безвідповідальність та управлінський хаос. У цілому третина громад столичного регіону не мають повноцінних керівників. Ситуація ускладнюється ще й тим, що Київщина залишається донором кадрів для центральної влади. Багато досвідчених чиновників покидають область, а на їхнє місце приходять некомпетентні.

Потреба оновлення системи місцевого самоврядування очевидна. Але знову ж таки робити це необхідно після завершення війни. Інакше сенсу не буде. Адже в умовах воєнного стану основні владні повноваження в руках президентської вертикалі, їх виконують військові адміністрації. І це наразі цілком логічно. Але у зв’язку з постійними скандалами та корупцією на Київщині можуть створити нові військадміністрації.

Коли ми переможемо, для реальної відбудови (і перебудови) України потрібні будуть перезавантаження влади та відправка на пенсію скомпрометованих та здебільшого некомпетентних обранців. Але все це навряд чи вдасться реалізувати під час повномасштабної війни.

1. Руслан Кравченко

Ексначальник Київської обласної військової адміністрації, голова Державної податкової служби України

Кожен новий очільник Київської ОВА на посаді має справу зі складними політичними процесами у регіоні. Утім, Руслану Кравченку вдалося навести порядок і сформувати чітку вертикаль, що дало змогу чи не вперше за останні роки позбутися на Київщині «шарахань» по лінії адміністрація-район-громада. За столом в очільника області збиралися всі – мери, силовики, депутати.

Налагодження стосунків із депутатським корпусом облради – неабияке досягнення. Відсутність конфліктів КОВА з КОР автоматично нівелювала проблеми з прийняттям бюджету та реалізацією важливих для громадян напрямів розвитку. Немає тепер і дивовижних квестів з ухваленням та виконанням програм, що раніше було фактично кожного року.

Тим не менш, 28 грудня, під ялинку, було ухвалене рішення про звільнення Кравченка. Але про це трохи нижче.  

Варто відзначити активність Кравченка на міжнародному напрямі. Делегації з керівництвом ОВА продовжують їздити по різних країнах. Закордонні вояжі зрештою трансформуються в реальні гроші для регіону. Флагманами в партнерстві для адміністрації Кравченка стали США, Франція, Італія, Чехія та Південна Корея. Зокрема підписано меморандуми про побратимство з двома американськими штатами – Вашингтон та Юта.

Ключовий напрям, яким опікується Київська ОВА, – відбудова. Київщина займає передові позиції. Регіон відновлюють за кошти міжнародних організацій, а також «UNITED 24», Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, «єВідновлення». До того ж реалізують відповідні обласні програми.

В області вже відновили більше ніж 20,3 тис. об'єктів із понад 30,8 тис. пошкоджених та зруйнованих. Передусім відбудовують житло: наразі – 18 667 багатоквартирних та приватних будинків. Окрім цього, 209 закладів освіти, 120 закладів охорони здоров’я, 81 адмінбудівлю.

Серед пріоритетів КОВА – допомога військовим та ветеранська політика. Цьогоріч лише з обласного бюджету на підтримку Сил оборони та забезпечення заходів нацбезпеки виділили майже 360 млн грн. Також команді Кравченка вдалося «вибити» з державної казни понад 1,1 млрд грн для закупівлі 478 квартир для ветеранів. Крім того, завдяки підтримці благодійного фонду Андрія Засухи та ФК «Колос Ковалівка» збудували перше в Україні інклюзивне містечко на 59 будинків.

На Київщині дбають і про відновлення ментального та фізичного здоров’я захисників та захисниць. На базі обласного реабілітаційного центру функціонує інноваційний центр національної мережі «RECOVERY» на 50 ліжко-місць. Спільно з американським благодійником Деллом Лоєм Хансеном КОВА працює над облаштуванням на території одного із обласних медзакладів нового реабілітаційного корпусу.

Ще одна вкрай гостра тема сьогодення – облаштування укриттів. Наразі їхній загальний фонд становить майже 2,3 тис. об’єктів. У школах та дитсадках є 1286 укриттів. 

Київщина – у пʼятірці лідерів серед привабливих регіонів для бізнесу. За обсягом прямих та капітальних інвестицій столичний регіон увійшов у трійку найкращих. В області – 13 індустріальних парків, три з яких відкрили впродовж 2024 року.

Кравченко реалізував низку пріоритетних проєктів для підтримки ВПО. У Київській області створені 32 місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Завдяки підтримці мецената зі США Хансена побудували понад 800 помешкань для 2,5 тис. ВПО.

Варто зазначити, що Кравченку спільно з РВА, мерами та ТЦК, попри низку проблем, вдалося налагодити процес мобілізації. 

Звільнення Кравченка «під ялинку» хоч і було дещо несподіваним, але стане поштовхом для подальшого кар’єрного росту – переходу з регіональної до загальноукраїнської політики. Він був одним із кандидатів на посаду Генпрокурора, але очолив Державну податкову службу України.

2. Андрій Єрмак

Керівник Офісу Президента України

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак продовжує потрапляти в різноманітні міжнародні рейтинги. Утім, якщо 2023 року він увійшов до списку найвпливовіших людей Європи за версією видання «Politico» у категорії «Діячі», то 2024 року опинився в категорії «Мрійники». Водночас Єрмак отримав реноме «фіксера» Володимира Зеленського – людини, яка допомагає вирішувати складні проблеми. Власне, так воно і є. Щоправда, труднощі найближчим часом можуть бути й у самого Єрмака.

Як одна з найбільш контроверсійних фігур на українській політичній арені Єрмак продовжує утримувати всі важелі впливу (як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях). Він регулярно їздить за океан та в Європу, де ведуть перемовини щодо майбутнього України, зокрема умов завершення війни. І ніде правди діти, саме Єрмак формулює позицію Києва.

Будь-які політичні та фінансові процеси всередині держави теж складно уявити без Єрмака. Його ексзаступник в Офісі Президента, колишній голова Київської ОВА Олексій Кулеба став Віцепрем'єр-міністром із відновлення України – Міністром розвитку громад та територій.

Столичний регіон залишається одним із пріоритетів для керівництва держави та Єрмака зокрема. Цікаво, що політики Київщини, чуючи прізвище голови ОП, рвуть на собі волосся. Показовою стала реакція скандального ексголови Броварської РДА Георгія Біркадзе, коли йому зателефонував пранкер. Ніби до смерті переляканий чиновник-комерсант запевняв, що готовий зробити все для ОП на «п’ять із плюсом».

Демонізація постаті Єрмака триває. Практики, за якими він діє, надто нагадують методички Віктора Медведчука в часи Кучми або Сергія Льовочкіна за правління Януковича. Водночас керівник Офісу Президента слугує «громовідводом» для Зеленського, перебираючи шквал критики на себе.  

Важлива складова формули успіху Єрмака – його тісна співпраця з «топами» старої гвардії. Зокрема з Льовочкіним, який намагається підтримувати свій вплив через постійні контакти з Банковою. Нікуди не зникли також Леонід Юрушев, Василь Хмельницький. Зберігає свій вплив й олігарх Віктор Пінчук. Зараз Єрмак є вузлом зв’язку для ключових представників бізнес-еліт України.

І хоча раніше Зеленському періодично прилітали претензії з боку західних партнерів, а також прямі вимоги звільнити Єрмака, ця тема останнім часом зійшла нанівець. Щоправда, дамоклів меч може знову піднятися над головою всесильного «віцепрезидента України», коли в Білому домі з’явиться новий очільник. Нагадаємо, що за попередньої каденції Дональду Трампу ледь не оголосили імпічмент через свідчення Єрмака щодо розмов із особистим адвокатом президента США Джуліані.

Але відчуття балансу Єрмаку не позичати. Із одного боку – величезна влада та відповідальність, а також «шишки» на голову. Із іншого – формально він залишається на посаді клерка та часто перекладає відповідальність на інших. Відсторонення певних політичних фігур, як-от Ростислава Шурми, кардинальні кадрові зміни в уряді дають змогу керівнику ОП періодично скидати налаштування в українській політичній програмі.

Наразі позиція Єрмака хитка: у будь-який момент він ризикує втратити свій статус та вплив, якщо зміняться політичні реалії чи з’являться нові виклики. Як показує практика, ті, хто сьогодні на вершині, можуть опинитися на дні вже завтра.

Керівник Офісу на Банковій – виразний символ сучасної української політики, що постійно перебуває в русі. Попри все, він утримується на плаву. Але, як відомо, perpetuum mobile у світі не існує.

3. Олексій Кулеба

Віцепрем'єр-міністр із відновлення України – Міністр розвитку громад та територій, ексзаступник керівника Офісу Президента України

Стрімка кар’єра Олексія Кулеби – яскравий приклад того, як працює система фаворитизму в нинішній виконавчій владній вертикалі. Завдяки близьким контактам з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком Кулеба за декілька років пройшов шлях від нікому не відомого депутата Ржищівської міськради та радника гендиректора КП «Плесо» до керівника топових відомств та міністерств.

За останні п’ять років Кулеба перетворився на людину-транзитера. Резюме рясніє посадами. Утім, про серйозні здобутки згадати складно. Наприклад, він був директором департаменту міського благоустрою в Києві. Які результати? Немає. Але далі його призначили першим заступником голови КМДА, де Кулеба спокійно просидів рік, проявивши лояльність до всіх (і до Офісу Президента, і до Віталія Кличка). Після чого впродовж року пропрацював на Київщині. Далі – на Банкову заступником Єрмака. А потім – у Кабмін займатися регіональною політикою.

Стрімкий кар’єрний ріст свідчить про те, що в Зеленського банально немає кадрового резерву. До того ж такі стрибки демонструють ще одну системну помилку: надто швидкі зміни не дають змогу всерйоз і глибоко зрозуміти проблематику нової посади. Як наслідок – поява значної кількості «апельсинів» – людей, хворих на кар’єризм, але не здатних досягати результатів. Принаймні через відсутність часу та брак реального досвіду.

Зрозуміло, що амбіції в Кулеби зашкалюють. Його перехід в уряд – це крок до справжньої мети, лише сходинка до нової посади – Прем’єр-міністра України. За це крісло він змагатиметься з такими ж кар’єристами, як-от: Михайло Федоров, Юлія Свириденко, Олексій Чернишов. Усі вони мріють посунути Дениса Шмигаля, який є чи не єдиною стабільною фігурою в цьому броунівському урядовому русі.

Попри всі свої недоліки, Кулеба знає, що сам в полі не воїн. І намагається сформувати досить численну команду, представники якої вже працюють у виконавчій вертикалі. Наприклад, першим заступником голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України став Микола Бойко, який був заступником Кулеби в Київській облвійськадміністрації. Ще одного ексзаступника начальника КОВА – Сергія Білецького – у жовтні 2024 року призначили на посаду державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України, тож він знову працює під керівництвом Кулеби.

Чинний Віцепрем'єр-міністр із відновлення України приділяє багато уваги Київській області. Урядове крісло дає йому змогу робити це, так би мовити, не порушуючи посадові обов’язки. Водночас сам Кулеба в столичному регіоні не світиться. Діє не публічно. Як неформальний куратор Київщини має змогу вирішувати питання нагорі. У майбутньому розраховує отримати зиск із налагоджених міцних зв’язків із представниками місцевих депутатського та чиновницького корпусів.

Зараз у Кулеби є і власні інтереси, і свої люди в регіоні. А призначення першим заступником начальника КОВА наближеного до нього Миколи Калашника ще раз доводить те, що Кулеба продовжує вважати Київщину власною вотчиною і після звільнення Руслана Кравченка хоче взяти контроль над областю.

4. Ярослав Добрянський

В.о. голови Київської обласної ради

Відразу після початку повномасштабного вторгнення Київська облрада, яка завжди була важливим суб’єктом політичного життя регіону, серйозно ослабла. Зокрема, це пов’язано з тим, що колишня очільниця головного представницького органу області Наталія Гунько в перші місяці війни фактично зникла з інформаційного поля. На той момент перший заступник голови облради Ярослав Добрянський разом із Олексієм Кулебою, який тоді на два місяці віддав кермо правління регіоном генерал-лейтенанту Олександру Павлюку, організовували евакуацію людей із окупованих територій та намагалися стабілізувати ситуацію в прифронтових районах Київщини.

Тож не дивно, що Наталію Гунько звільнили з посади (не обійшлося й без історій із кримінальними справами щодо її чоловіка, нардепа Анатолія Гунька). Через хаос в облраді та відсутність достатньої кількості голосів для обрання нового голови, у травні 2023 року депутати довірили статус в.о. Добрянському.

Це кадрове рішення співпало з призначенням нового начальника КОВА Руслана Кравченка. Останній розумів, що без стабільних відносин із облрадою ефективної роботи не буде. А тому й вирішив розпочати з налагодження стосунків із депутатським корпусом. 

Добрянський – класичний політичний пристосуванець. Пробіг із посади на посаду в різних райдержадміністраціях Київщини, після чого мав багато питань від правоохоронців. За довгий час роботи в обласній раді він побував у багатьох провладних, олігархічних, технологічних і просто напів віртуальних проєктах. Добрянський неодноразово працював заступником або першим заступником, але нарешті став першою особою (хоча й у статусі в.о.). Як показує практика, ті, хто виконують обов’язки керівників, в Україні традиційно ні за що не несуть відповідальність. До того ж, за даними поінформованих джерел, він налаштований працювати, не дивлячись на політичні прапори.

На посаді в.о. голова облради зміг організувати роботу з депутатами, сформувавши досить стабільну більшість під час голосувань, а також налагодити співпрацю з ОВА. Показово, що між двома органами влади немає жодних серйозних конфліктів та протиріч. Хоча так історично склалося, що відносини між облрадою та обладміністрацією завжди нагадували дружбу кота з собакою.

Таке порозуміння з президентською вертикаллю не заважає Добрянському інколи конфліктувати з центральною владою, аби захистити інтереси Київщини. Він публічно розкритикував ідею уряду та парламентарів щодо вилучення 2,2 мільярдів реверсних дотацій із місцевих бюджетів області, зауваживши, що суттєво послабить столичний регіон.

Річ у тім, що Кабмін у бюджеті на 2025 рік вирішив вилучити реверсну дотацію як з бюджету Київщини (501 млн грн), так і з бюджетів 35 громад області (1,7 млрд грн). Ці кошти мали би скерувати на підтримку медичних, освітніх та культурних закладів, а також інших об’єктів соціальної інфраструктури.

Добрянський активно волонтерить і слугує прикладом для інших. Улітку 2024 року в.о. голови Київської обласної ради склав військову присягу та отримав офіцерське звання «молодший лейтенант».

5. Олег Татаров

Заступник керівника Офісу Президента України

Виходець із правоохоронної системи часів Януковича Олег Татаров є другим «громовідводом» для президента Зеленського. Після Андрія Єрмака. У цілому Татаров – хрестоматійна страшилка для внутрішнього користування. Фраза «Татарова натравлю» на Печерських пагорбах працює дуже ефективно.

Заступник Єрмака реально впливає на всі рівні призначень у правоохоронній системі. Багатьох силовиків в Україні, зокрема й на Київщині, вважають людьми Татарова.

Журналісти встановили зв'язки між впливовими поліцейськими, які походять із містечка Новоукраїнка на Кіровоградщині, де народився та зростав заступник керівника Офісу Президента. Ці люди мають із Татаровим спільні кар’єрний та науковий шляхи. Або ж навіть родинні зв’язки. Тепер вони обіймають впливові посади в системі органів внутрішніх справ, Нацполіції і Держбюро розслідувань.

Наприклад, начальником управління розслідування злочинів, виявлених департаментом стратегічних розслідувань і департаментом кіберполіції працює брат Татарова – Андрій Мельниченко. Останнім керує Максим Цуцкірідзе, зв’язки якого з заступником керівника ОП теж не є секретом.

Серед заступників Цуцкірідзе й Артем Шевчишен. Він із вищезгаданим Мельниченком товаришують із часів навчання в академії внутрішніх справ, про що свідчать спільні фото, опубліковані в соцмережах.

Також із Новоукраїнки походять брати Ігор і Віктор Лугові. Віктор очолює слідство Нацполіції всієї Київської області, а Ігор – радник начальника департаменту забезпечення роботи голови Нацполіції України. У підпорядкуванні Віктора Лугового теж на керівних посадах працюють ще двоє правоохоронців родом із Новоукраїнки. Зокрема його заступник 29-річний Вячеслав Матвійчук. А також – начальник одного з відділів Нацполіції Київської області 32-річний Віталій Кушнєрьов, який писав дисертацію під керівництвом Татарова.

Впливових земляків заступника Єрмака журналісти знайшли й у Головному слідчому управлінні Державного бюро розслідувань. Там заступниками керівників відділів працюють Вадим Загамула і Станіслав Стратонов. Вони теж писали дисертації під керівництвом Татарова.

У київському управлінні ДБР є ще одні давні знайомі з Новоукраїнки. Зокрема, Артем Спусканюк – заступник начальника слідчого відділу в ДБР столиці, який захищав дисертацію під керівництвом Татарова. Та Артем Козаченко – старший слідчий ДБР у київському теруправлінні, який, судячи з численних спільних фотографій у соцмережах, є товаришем юності Андрія Мельниченка.

Тим Татаров і цінний для ОП. І тому він (за логікою президента) не тільки чеченців  «валив» у Києві, але, мабуть, і Київщину захищав.

Утім, токсичність Татарова може в будь-який день поставити крапку в його кар’єрі на Банковій. Як приклад може слугувати шлях іншого заступника керівника ОП Ростислава Шурми, який перетворився з топ-чиновника у втікача та зараз переховується десь в Європі.

Звільнення для Татарова теж може завершитися трагічно: правоохоронна система дуже цинічна, і багато що залежить від кабінету, де ти сидиш. Якщо чинний заступник Єрмака втратить посаду, то така кількість ворогів, яку він нажив за роки своєї діяльності, навряд чи дозволить зберегти бодай неформальний вплив.

6. Анатолій Щадило

Начальник Головного управління Національної поліції в Київській області

За понад рік роботи в Київській області Анатолію Щадилу вдалося серйозно посилити свої позиції. Якщо відразу після переведення Андрія Нєбитова на посаду заступника голови Національної поліції багато скептиків зазначало, що новому очільнику буде складно сформувати власну вертикаль, то зараз це питання фактично вирішене.

Щадило перевів у столичний регіон чимало своїх людей. Ідеться як про призначення в ГУНП у Київській області, так і в районні відділи. Багатьох із близьких до себе людей він підтягнув із Дніпропетровщини, де раніше очолював поліцію. У цілому такий підхід видається цілком логічним: у правоохоронній системі дуже важливо контролювати всі напрями. Інакше замість злагодженої роботи може розпочатися управлінський хаос.

Під керівництвом Щадила поліція Київщини зміцнила свою роль у забезпеченні безпеки в умовах повномасштабної війни, фіксуючи наслідки ворожих атак, реагуючи на нові виклики і підтримуючи правопорядок на всіх рівнях.

Із початку 2024 року слідчі зареєстрували 851, а з 2022 року – понад 28 тис. правопорушень, пов’язаних із воєнними злочинами, більше сотні з яких вчинені щодо дітей. Під час досудового розслідування викрито 27 військовослужбовців рф, причетних до скоєння військових злочинів.

Також пріоритетом поліції Київщини залишається документування наркозлочинів. За 2024 рік зареєстрували майже три тисячі кримінальних проваджень, у більшості з них особам повідомили про підозру.

Цьогоріч в області запрацювали офіцери Служби освітньої безпеки, які володіють поліцейськими навичками, розуміють психологію неповнолітніх і здатні своєчасно реагувати на будь-які загрози. Вони не лише дбають про безпеку дітей, але й займаються просвітницькою роботою.

Продемонструвала свою ефективність і ювенальна поліція. За 2024 рік було понад 775 заяв про зникнення дітей безвісти. Усіх знайшли та повернули додому.

Під керівництвом Щадила на Київщині також відкрили 33 нові поліцейські станції, відтак поліцейські офіцери громад мають стати надійною підтримкою для мешканців. Крім того, на Вишгородщині запрацював новий підрозділ із протидії домашньому насильству, завдання якого надавати допомогу постраждалим, виносити термінові заборонні приписи кривдникам, запобігати повторним випадкам.

Варто додати, що у зв’язку з періодичними відключеннями електроенергії підрозділи районних управлінь поліції Київщини функціонують як пункти поліцейської підтримки. Там можна отримати правову допомогу, зігрітися, попити чаю з печивом та підзарядити телефони.

Правоохоронці Київщини беруть участь у бойових діях на Сході України. Вибухотехніки та кінологи столичного регіону працюють на деокупованих територіях Харківщини та Херсонщини, виявляють і знешкоджують ворожі боєприпаси. Щадило, зокрема, має свій рівень відповідальності за участь штурмової бригади Нацгвардії «Лють» на Курщині та інших підрозділів, які працюють на фронті.

Порівняно з попередником Нєбитовим Щадило залишається не надто публічною персоною, мало спілкується з журналістами, майже не піариться. За час роботи на посаді він не втрапив у жоден скандал, попри потужні інформаційні атаки в момент призначення.

7. Кирило Тимошенко

Ексзаступник керівника Офісу Президента України, радник міністра оборони

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рашистів, автоматично завершився президентський проєкт «Велике будівництво». А отже, і золоті часи заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка, який курував цей напрям на Банковій. Як результат – почала сипатися побудована ним вертикаль. Далі Тимошенко хотів контролювати питання відновлення житла та інфраструктури. Зокрема й на Київщині, де з його подачі вибивали субвенції.

Але скандали зробили своє діло. Тимошенко всіляко намагався зачепитися за різні піар-теми, аби сподобатися Володимиру Зеленському. Наприклад, у листопаді 2022 року, після численних ракетних ударів по Україні, Тимошенко заявив про розгортання «Пунктів незламності». Утім, не допомогло: 23 січня 2023 року його звільнили з посади заступника керівника Офісу Президента. Здавалося б, це кінець кар’єри одного з найближчих соратників Зеленського. До того ж не секрет, що головним опонентом Тимошенка в ОП був Андрій Єрмак.

Однак, подейкують, у Тимошенка з Зеленським збереглися теплі стосунки. Президент, схоже, вважає свого давнього підлеглого ще з часів «Студії Квартал 95» ефективним менеджером. Як результат – через рік «відпустки» Тимошенко опинився в системі Міноборони, а його призначення довелося публічно виправдовувати очільнику МОУ Рустему Умєрову. Мовляв, «ніхто не хотів працювати з комунікаціями». Справді, не знайшлося в Україні жодного спеціаліста по роботі з медіа. Лише Тимошенко зголосився допомогти. От такий герой…

Насправді ж зараз ми бачимо логічне продовження «Великого будівництва», але вже в умовах війни і в структурі Міноборони. Зведення різних фортифікаційних споруд зараз – це золоте дно. Ось чому Тимошенко з’явився в міністерстві. Він як досвідчений схемщик потрібен не надто досвідченому схемщику Умєрову.

Утім, брудний бекграунд чинного радника Міністра оборони України дається взнаки. Також у Тимошенка залишаються старі конфлікти з Єрмаком, який вважає його небезпечним для себе. Це призводить до великих неприємностей. 27 червня 2024 року в Тимошенка провели обшуки у справі про злив інформації в НАБУ. Скандал був досить серйозний, але без конкретних наслідків для радника Умєрова.

Поки ж Тимошенко працює на Міноборони. За роки курування «Великим будівництвом» налагодив зв’язки з підрядниками та бізнесменами, які реалізують інфраструктурні проєкти. А там усюди інтереси та зазори. До того ж керівництву держави завжди можна пояснити, що ці гроші – на вибори. А там буде видно…

На Київщині будівництво триває, тому в структур, зав’язаних на головного «комунікаційника Міноборони» Тимошенка, завжди є робота. Хоча політично Тимошенко дещо ослаб, зокрема й у столичному регіоні. Але на тлі не надто ефективних господарників на кшталт Олексія Кулеби, навіть без серйозних медійних ресурсів Тимошенко може себе захистити.

До речі, Тимошенко звик жити на Київщині. Із липня 2020 року, за даними журналістів, він орендує двоповерховий особняк проєкту «Зальцбург» у котеджному містечку «Золоті ворота» в Козині за 230 тис. грн. А в січні 2021 року придбав для дружини заміський маєток в елітному котеджному містечку «Альпійка» поблизу села Підгірці неподалік від Києва за приблизно 10 млн грн.

8. Михайло Драпатий

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України

Один із наймолодших та найбільш ефективних українських військових командувачів, генерал-майор Михайло Драпатий давно перебуває в фокусі уваги суспільства. Мабуть, найвідоміша історія за участю на той момент майора білоцерківської 72 ОМБр імені Чорних Запорожців сталася в травні 2014 року. Як командир 2 механізованого батальйону Драпатий на БМП розвалив барикаду прихильників «руского міра» у Маріуполі. Далі була низка успішних операцій. Драпатий очолив штаб 30 ОМБр, а згодом – 58 ОМБПр.

Із початку повномасштабної війни за його командування Оперативним угрупованням військ «Херсон» вдалося зупинити наступ росіян на Кривий Ріг. А згодом звільнити всю правобережну Херсонщину.

Спочатку Драпатий керував заходом морських піхотинців у Кринки та інші населені пункти на лівому березі Дніпра, але потім його усунули від планування операції (лише супроводжував і допомагав), яка фактично завершилася провалом. Сили оборони відійшли з великими втратами влітку 2024 року.

Далі Драпатий гасив «пожежі» по всій лінії фронту та робив це дуже ефективно. Показовим стало те, що його призначили командувачем ОУВ «Харків» у травні 2024 року, коли під час атаки росіян у напрямку Вовчанська в ЗСУ розпочалися серйозні проблеми. Драпатий стабілізував ситуацію, а всі спроби окупантів просунутися зрештою зупинили.

На початку жовтня 2024 року президент присвоїв йому звання «генерал-майор», а вже за місяць призначив новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ.

Драпатий одразу озвучив, що у фокусі його уваги – переформатування програм військової підготовки та трансформація навчальних центрів для більш швидкої, але водночас високопрофесійної підготовки, відповідно до потреб Збройних сил та динаміки фронту.

Як зазначає командувач Сухопутних військ, ключовими є навички нашої основи – піхотинців. Їхні знання повинні бути максимально прикладними та практичними, без зайвої лірики. Ділитиметься вміннями сержантський корпус із бойовим досвідом. Акцент у цих змінах буде зорієнтований на принципах військового лідерства та знання технологій. Без цього неможливо встановити контроль над хаосом бою, що важливо для зміни ситуації на фронті.

Драпатий також пообіцяв максимальну прозорість та нульову толерантність до корупції в Сухопутних військах.

«Мутований ген старого буде викорінений; соціальна підтримка стане постійною: від першого дня служби до працевлаштування в цивільному житті після звільнення. Такий підхід вбачаю реалізувати через зміни супроводу підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей», – зазначив генерал-майор.

На думку Драпатого, Сухопутні війська мають стати високотехнологічними, гнучкими та адаптивними. Окрім цього, потрібна маневреність та ефективність в адміністративному апараті: «Це буде досягнуто шляхом організаційних змін та цифровізації. Акцент на логістичному забезпеченні та підготовці. Головна мета – критично переглянути структуру витраченого часу офіцерського складу на канцеляризм, знайти більш корисне застосування вивільненого ресурсу».

Як це реалізує на практиці молодий бойовий генерал, який не має великого канцелярського досвіду, наразі невідомо. Утім, є сподівання, що Драпатий зможе перемогти у високих кабінетах, як це до цього йому вдавалося на полі бою. 

9. Максим Крим 

Керівник Київської обласної прокуратури

Після призначення в січні 2023 року на посаду очільника Київської обласної прокуратури Максим Крим не надто публічний. Утім, його відомство демонструє успіхи.

Зважаючи на той факт, що Крим представляє команду молодих прокурорів (до якої входять, зокрема, уже ексначальник Київської ОВА Руслан Кравченко та в.о. Генпрокурора України Олексій Хоменко), можна стверджувати, що перспективи його подальшого сходження по кар’єрних сходах є високими.

Фіксація воєнних злочинів російських агресорів є пріоритетним напрямом діяльності обласної прокуратури. За 2024 рік забезпечене процесуальне керівництво понад 23 тис. кримінальних правопорушень, передбачених статтею 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни). Повідомили про підозру 108 військовослужбовцям рф та інших підконтрольних їй військових формувань. Передали до суду обвинувальні акти щодо 88 російських військових, провину 17 злочинців уже довели.

За процесуального керівництва прокурорів Київщини ліквідували 22 злочинні угруповання, що вчинили 218 кримінальних правопорушень у різних сферах, як-от: незаконний обіг наркотичних засобів, організація грального бізнесу, переправлення через державний кордон «ухилянтів».

Прокурори показують результат й у таких важливих для держави напрямах: до суду скеровано 233 обвинувальні акти про корупційні правопорушення, 94 – у бюджетній системі, 58 – у сфері земельних правовідносин.

Завдяки послідовній позиції прокурорів Київщини поновили право комунальної власності на землі промисловості в місті Узин загальною площею 104 га та вартістю понад 77 млн грн. Також державі повернули Косівське водосховище на Білоцерківщині загальною площею 378 га.

У цілому у сфері земельних відносин прокурори разом з іншими правоохоронними органами зробили чимало. 2024 року пред’явили позовів на суму майже 21 млрд грн, повернули в державну та комунальну власність земельні ділянки загальною вартістю 2,1 млрд грн, площею 1714 га.

У час повномасштабної війни важливо, що прокурори столичного регіону повернули в комунальну власність 22 протирадіаційні укриття та сховища, що вміщують більше шести тисяч осіб. Їхня загальна площа – приблизно 8 тис. кв. м., а вартість – понад 683 млн грн.

Загалом органи прокуратури області пред’явили більше ніж 600 позовів на загальну суму майже 85 млрд грн. Забезпечено реальне виконання судових рішень на понад 11 млрд грн.

10. Олексій Чернишов

Віцепрем’єр-міністр – Міністр національної єдності України, ексголова правління НАК «Нафтогаз»

Київщина дала Олексію Чернишову дуже потужний старт у політичній кар’єрі. Працюючи в міністерстві розвитку громад та територій, а пізніше – у «Нафтогазі», він не надто зосереджував увагу на області, але ніколи нікому не відмовляв і допомагав у питаннях, дотичних до столичного регіону.

Не варто забувати й про те, що в оточенні Чернишова є відразу декілька людей, які чимало часу пропрацювали на Київщині. До того ж на керівних посадах. Ідеться про Василя Володіна, який півтора роки очолював Київську ОДА після того, як Чернишов пішов працювати в Кабмін. А також колишнього голову Київської облради Олександра Склярова, який зараз є депутатом цього представницького органу.

Якщо говорити про здобутки Чернишова на посаді очільника НАК «Нафтогаз», то варто відзначити успішне проходження опалювального сезону 2023–2024 років та його початок цього року. Та зима стала першою, коли Україна використовувала лише власний газ. Попри війну та обстріли енергетичної інфраструктури, «Нафтогаз» збільшив видобуток газу на безпрецедентні 6%. Крім того, відкрили найбільші за останні 20 років родовища.

2024 року газові сховища та інша нафтогазова інфраструктура неодноразово потрапляли під ворожі обстріли. Водночас завдяки вжитим заходам цілеспрямовані атаки не вплинули на надання послуг українським споживачам.

Окрім посилення захисту об’єктів, «Нафтогаз» намагався оперативно відновлювати пошкодження та співпрацювати з міжнародними партнерами для виконання найнеобхідніших робіт. Газівники, які працюють у районах, наближених до зони бойових дій, проявляли особливу мужність та професіоналізм, повертаючи мешканцям газопостачання після обстрілів.

2022 року група компаній «Нафтогаз» мала майже 80 млрд грн збитків. Але команді Чернишова вдалося показати ефективний фінансовий результат. Цьогоріч прибуток холдингу – понад 20 млрд грн. А за 10 місяців у державний бюджет України сплатили більше ніж 66 млрд грн податків. Ще понад 5 млрд грн спрямували в місцеві бюджети.

Це попри те, що «Нафтогаз» продовжує виконувати всі зобов’язання, покладені на нього державою, та постачати газ за соціальною ціною побутовим споживачам, виробникам тепло- та електроенергії, релігійним й бюджетним організаціям.

Також 2024 рік запам’ятається знаковою перемогою «Нафтогазу» в міжнародних судах: Фінляндія арештувала окремі російські активи на своїй території.

Зауважимо, що Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» через рік після націоналізації облгазу безперебійно надавала мешканцям послуги з розподілу природного газу.

Розмови про те, що в Офісі Президента хочуть скерувати Чернишова на інший напрям, тривали декілька місяців. На Банковій усерйоз розмірковували над тим, щоб відправити його в США, аби замінити на посаді посла України Оксану Маркарову. Але в грудні 2024 року Чернишова перевели з НАК «Нафтогаз» в уряд, де він отримав посаду Віцепрем’єр-міністра – Міністра національної єдності України.

Це нове міністерство, яке взаємодіятиме з українськими громадами та діаспорою для підтримки соціальних, економічних та культурних зв’язків. І має на меті повернути додому українців, які виїхали після початку повномасштабного нападу росіян. Як це зробити і чи можливо переконати емігрантів у тому, що в Україні їх чекають і готові забезпечити житлом, роботою та достойною соціальною допомогою? На ці питання й відповідатиме Чернишов. 

11. Олексій Хоменко

В.о. Генерального прокурора України

Після відставки Генпрокурора Андрія Костіна Олексій Хоменко опинився на вершині прокурорської вертикалі, виконуючи обов’язки генерального. Тож і не дивно, що його прізвище звучить серед кандидатів на посаду головного прокурора країни. У зв’язку з чим в інформаційний простір раз-по-раз закидають чутки на кшталт «Хоменко їздив на оглядини до США і там сподобався». Їхня справжня мета – підігрівати інтригу до апаратних ігор навколо найвищого керівного крісла на вулиці Різницькій.

Як зазначають поінформовані джерела, Хоменко проти підвищення, яке йому пророкують мережеві всезнайки, оскільки не любить публічності. А посада Генпрокурора – політична, вона вимагає постійної медійної активності.

На відміну від багатьох інших очільників прокуратури столичного регіону, які пішли з гучними скандалами, зникли з радарів або взагалі судяться за посаду, Хоменко відпрацював на Київщині без конфліктів. Аналогічно будує роботу в Офісі Генпрокурора – діє непублічно та обережно. Напрям, який він курує, – розслідування воєнних злочинів рашистів і фактів державної зради – потребує фаховості та високого рівня відповідальності. Інший високопосадовець уже б скористався цими темами задля власного піару заради політичної перспективи, але Хоменко повністю відсторонився від політики.

Ще один важливий нюанс. Більшість його підлеглих із Київщини закріпилися в органах прокуратури. Максим Крим очолює прокуратуру Київщини, керівник Обухівської окружної прокуратури Євген Гладій пішов на підвищення керувати прокуратурою Полтавщини, також високі посади займають військові прокурори з команди Хоменка. Серед них й екскерівник Бучанської прокуратури Руслан Кравченко, який очолював Київську ОВА, а з 31 грудня – Державну податкову службу України.

12. Андрій Нєбитов

Заступник голови Національної поліції України 

Попри ракетний терор із боку рф, активні бойові дії та спроби російських спецслужб дестабілізувати ситуацію, рівень злочинності в Україні є нижчим, аніж до повномасштабного вторгнення. 2024 року зменшилася кількість тяжких злочинів, зокрема вбивств, зґвалтувань, розбоїв, грабежів і крадіжок.

Цьогоріч оперативники кримінальної поліції, якою курує Нєбитов, встановили майже три тисячі торгівців наркотиками, викрили 800 нарколабораторій і наркопритонів. Понад 500 учасників наркоугруповань постали перед судом. Наймасштабнішою справою стала ліквідація найбільшого за всю історію України наркокартелю, що діяв у 20 регіонах країни. Тоді поліцейські затримали 67 осіб.

Правоохоронці розкрили всі десять замовних вбивств цього року, найбільш резонансна справа серед яких – позбавлення життя Ірини Фаріон – стала прикладом ефективної роботи кримінальної поліції. Відповідальним за операцію у Львові був саме Нєбитов. Понад 400 поліцейських шукали вбивцю шість діб. Обстежили 100 га Брюховецького лісництва, переглянули десятки терабайтів записів відеокамер. Підозрюваного затримали, наразі він перебуває під вартою, триває слідство.

Особливу увагу заступник голови Нацполіції приділяє Київщині, оскільки більше п’яти років працював тут керівником та після себе залишив потужну команду на всіх рівнях управління: від головного до районних. До того ж цілком імовірний перехід декількох його колишніх підлеглих із Київщини на підвищення: керувати іншими областями.

Також кримінальна поліція забезпечує оперативний супровід розслідування воєнних злочинів росіян. Для цього створене нове управління в складі Департаменту карного розшуку та додаткові відділи в підрозділах карного розшуку в прифронтових областях.

Завдяки співпраці з американським філантропом Говардом Баффетом заступник голови Нацполіції опікується навчанням поліцейських-кінологів. Цьогоріч вони відбувалися в США та країнах ЄС. Ба більше, у Бучі стартувало будівництво унікального для України кінологічного центру, де передбачені ветеринарна клініка, власний розплідник та готельний комплекс для працівників. 

У квітні минулого року Нєбитов домовився з Баффетом про зведення сучасного поліцейського відділку в Бородянці, адже попередню будівлю майже вщент знищили росіяни під час окупації. Новий об'єкт матиме інноваційну комп'ютеризовану систему, автономні джерела енергії, укриття для працівників і мешканців. 

13. Делл Лой Хансен

Американський бізнесмен, підприємець, філантроп

Меценат зі США, засновник і гендиректор інвестиційної компанії у сфері нерухомості «Wasatch Group» Делл Лой Хансен допомагає Україні ще з початку повномасштабного вторгнення росії, зокрема вкладає кошти у відбудову столичного регіону. 

На Київщині американський бізнесмен облаштував три поселення для внутрішньо переміщених осіб, загалом 894 квартири. Так звані «Містечка Хансена» розташовані в Тарасівці, Софіївській Борщагівці та Колонщині. Меценат прагне не просто дати житло, а створити велику громаду для літніх людей, ветеранів війни, вдів, сиріт і людей із інвалідністю. У цілому з 2022 року Хансен інвестував у будівництво соціального житла понад 70 млн доларів. 

У планах – реалізація шести масштабних інфраструктурних проєктів. Серед них відбудова пошкодженого житла в Андріївці, Мощуні та Макарові в межах ініціативи «Фенікс» спільно з програмою «єВідновлення». Кожному, хто отримає сертифікат від держави, фонд надасть додатково до 30 тис. доларів. Уже відновили перші 100 будинків.

Також БФ «Місія Хансена в Україні» відбудує 10 шкіл, зруйнованих унаслідок російських обстрілів. Благодійники посприяють у зведенні укриттів для учнів і розглянуть можливість добудови освітніх закладів, які почали споруджувати ще до 2022 року. У «Містечку Хансена» у Тарасівці до 1 вересня 2025 року зведуть школу для майже 700 дітей. 

За сприяння Хансена на Київщині створять сучасний центр реабілітації (як фізичної, так і ментальної) для військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни.

Делл Лой Хансен допомагає не лише Київщині. Наприклад, він побудував модульні будинки для тих, хто втратив житло, у Слободі на Чернігівщині, а малозабезпеченим і постраждалим мешканцям села виплачує до 200 доларів на місяць кожному. Меценат працював у громадській їдальні на Харківщині й роздавав благодійну допомогу на Херсонщині. Фонд Хансена у вересні цього року звозив 70 українських дітей у Діснейленд.

14. Олександр Павлюк

Екскомандувач Сухопутних військ Збройних сил України

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк уперше потрапив до рейтингу найвпливовіших людей Київщини лише 2022 року. Тоді його військовий досвід дозволив врятувати столицю від російських загарбників. Відтоді вплив Павлюка на питання безпеки Києва та області залишається значним.

Під час керівництва Київською ОВА генерал посилив взаємодію між військовими, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування. «Ми впоралися з величезною кількістю роботи. Це приблизно 1000 км фортифікаційних споруд, три кільця оборони Києва. Значно посилили Чорнобильський напрямок», – згадував Павлюк про цей період. Крім того, навколо столиці організували систему протиповітряної оборони, яку британське видання «The Economist» згодом назвало однією з найкращих у світі.

Протягом 2023 та на початку 2024 року Павлюк обіймав посаду першого заступника міністра оборони. Займався питаннями взаємодії Міноборони та Генерального штабу, інтеграції України в НАТО, гуманітарного розмінування тощо. У лютому 2024 року одного з найдосвідченіших бойових командирів в історії нашої країни призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ. На цій посаді Павлюк служив до листопада. За цей період врегулювали більшість проблемних питань щодо прийняття нового закону про мобілізацію та розпочали ефективну курську наступальну операцію.

Такі люди потрібні війську та державі, тому з часом побачимо генерала на новому напрямі роботи. Нині ж згадаємо злободенний заклик до українців уже екскомандувача Сухопутних військ: «Маємо усвідомити, що відсидітися нікому не вдасться. Адже на кону – доля країни, доля нашої нації. росія нікого не залишить у спокої. Ні тих, хто сховався, ні тих, хто зрадив Україну!» Тож чим більше українців знайдуть у собі мужність вступити до лав ЗСУ, тим менше буде шансів у росії втілити її кровожерливі задуми. І тим скоріше українські міста повернуться до нормального безпечного життя.

15. Артем Бондаренко

Начальник Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області

Один із найменш медійних начальників силових структур в області Артем Бондаренко керує Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області вже понад два роки.

За самовіддану роботу на посаді начальника СБУ Президент України Володимир Зеленський присвоїв Бондаренку військове звання бригадного генерала. За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов’язків та високий професіоналізм нагороджений медалями.

Бондаренку вдалося якісно та правильно організувати роботу такого важливого органу, як Служба безпеки України, про що свідчать результати його команди.

2024 року спецпризначенці провели операції зі знешкодження диверсійно-розвідувальних груп противника, які планували атаки на об'єкти військової та критичної інфраструктури в регіоні; викрили колаборантів, які повідомляли ворогу місця дислокації опорних пунктів ЗСУ; затримали ворожих агентів, які коригували удари по Київщині; ліквідували схеми для вивезення «ухилянтів» за кордон. Окрім цього, спіймали на хабарі начальника Бориспільського РТЦК та СП, посадовця Міноборони та його поплічників, депутата Миронівської міськради.

Служба працює й над виявленням «ворогів у рясах». Наприклад, у березні 2024 року затримали чотирьох фігурантів, які «під прикриттям» УПЦ (московського патріархату) проводили інформаційні диверсії проти України, виправдовували війну рф і підбурювали до міжконфесійної ненависті. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Також СБУ заочно повідомила про підозру декільком російським високопосадовцям, зокрема генералам, причетним до злочинів під час повномасштабного вторгнення. Встановила особи двох рашистів, які закатували офіцера Національної академії Служби безпеки під час окупації Бучі. Назвала винних у знищенні найпотужнішого та найбільшого літака світу, створеного українцями, – Ан-225 «Мрія».

16. Георгій Цагареішвілі

Депутат Київської обласної ради

У тому, що депутатський корпус КОР уперше за всю історію столичного регіону набув політичної ваги, неабияка заслуга Георгія Цагареішвілі, який очолює найбільшу фракцію облради «Європейська солідарність».

Часті кадрові ротації на рівні обласного керівництва спричинили необхідність у центрі формування політичних рішень. Головним гарантом домовленостей між обласною та місцевими радами Київщини і став Цагареішвілі. Йому вдалося вирішити низку багаторічних конфліктів серед регіональних еліт. Завдяки сприянню Цагареішвілі призначили секретаря міської ради Білої Церкви та нарешті обрали секретаря в Обухові.

Депутат підтримав голів Броварів та Білогородки, тому їм не оголосили недовіру, яку активно готували представники місцевого бізнесу задля прийняття неоднозначних рішень. Також Цагареішвілі допоміг депутатській більшості Ірпеня зупинити масштабне розкрадання бюджетних коштів через зарплатні схеми мера Маркушина. Після декількарічного політичного протистояння сформували депутатську більшість у Бородянці. 

У більшості громад області депутати від «Європейської солідарності» впливають на діяльність місцевих рад. Це змушує регіональні еліти ставати «в чергу», щоб покомунікувати з Цагареішвілі, який нівелює політичні інтриги задля прийняття важливих рішень.

До того ж депутат уже понад два роки служить у 321 батальйоні ТрО. Із початку повномасштабного вторгнення брав участь в евакуації мешканців Ірпеня, Приірпіння та Бородянки. А після деокупації Київщини був одним із перших, хто постачав продовольство населенню. Цагареішвілі активно допомагає ЗСУ ще з 2014 року: його благодійний фонд «Надійний тил» забезпечував бійців зони АТО гуманітарною допомогою. 

17. Сергій Корінь

Директор Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві

Дуже непублічний, імовірно, із власних міркувань Сергій Корінь очолює Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, із жовтня 2021 року. Це територіальне управління поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області, і є ключовим органом у структурі ДБР, що забезпечує дотримання законності на найвищому рівні управління державою.

Робота Кореня зосереджена на керуванні розслідуваннями, у яких фігурують високопосадовці, правоохоронці, судді та військовослужбовці. Зауважимо, що серед керівників інших правоохоронних органів він користується повагою за свою принциповість, а відсутність скандалів свідчить про високий рівень вимог до працівників, який він встановив.

За 2024 рік в арсеналі здобутків підконтрольного Кореню органу чимало гучних справ. Завершили розслідування щодо злочинної організації з-поміж працівників ТЦК, які створили масштабну схему ухилення від мобілізації на Київщині, а також щодо посадовців військової частини в столичній області, які привласнили харчі на майже 6 млн грн. 

Олігарху-втікачу Костянтину Жеваго та його трьом спільникам повідомили про нову підозру в справі виведення 519 млн грн із банку «Фінанси та Кредит». Також працівники бюро за рішенням суду передали в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) понад 23 млн грн із рахунків компаній, кінцевими власниками яких є росіяни. 

За матеріалами ДБР Печерський районний суд Києва визнав нардепа Олександра Дубінського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, а справа про його держзраду – на завершальному етапі. Підозру в державній зраді отримав і депутат Київської обласної ради від партії «Слуга народу» Олександр Скляров. 

Варто сказати, що комунікація ТУ ДБР у м. Києві з громадськістю організована на найвищому рівні, позаяк офіційні запити обробляють швидко та дають ґрунтовні відповіді.

Загалом за час повномасштабного вторгнення ДБР утвердилося як потужний правоохоронний орган, про що свідчать здобутки в роботі із запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.

18. Володимир Карплюк

Ексмер Ірпеня, голова політичної партії «Нові обличчя»

Для Володимира Карплюка 2024 рік став роком політичного переосмислення. У квітні його політсила «Нові обличчя» виключила зі своїх лав мера Ірпеня Олександра Маркушина. Однопартійці звинуватили його в організації «Ірпінського зарплатгейту» – схеми розкрадання коштів із бюджету постраждалого внаслідок війни міста.

Карплюку вдалося зберегти та посилити депутатську більшість в Ірпінській міській раді. На нього орієнтуються всі заступники мера. Його думка важлива для місцевих рад Боярки, Коцюбинського, Білогородки. Дослухаються до Карплюка й у Київській ОВА. А в Бородянці майже рік селищну громаду очолювала представниця партії «Нові обличчя» Ірина Захарченко, якій вдалося відновити процес відбудови громади.

Бізнес-інтереси групи компаній Карплюка вийшли за межі Ірпеня і поширюються на Бучу, Вишневе, Вишгород. Його компанія Товариство «ВІДВАЖНИХ» продовжує зведення ЖК «River Port» та одне з найбільших котеджних містечок в Україні «О.Краса». Він є засновником ТОВ «Інвестиційна група «Молодість», що входить до рейтингу кращих забудовників України від «Forbes Ukraine» та ЛУН. Компанія з січня 2023 по вересень 2024 року здала 1563 квартири в різних районах Київщини.

Карплюк продовжує фінансувати найбільшу в Україні за розміром преміального фонду літературну премію Ірпеня та низку великих мистецьких проєктів. За його підтримки в місті провели вже п’ятий Міжнародний фестиваль перекладачів «Кочур-Фест», восьмий Всеукраїнський художній пленер «Намальований Ірпінь», а також започаткували видавничий проєкт «Бібліотека «Слова Відважних».

Посилення позицій на обласному рівні відкриває перед Карплюком цікаві перспективи на загальнодержавному рівні. Не секрет, що його політичні інтереси та амбіції вже поширюються на столицю.

19. Андрій Засуха

Голова Київського об’єднання асоціацій футболу, президент ФК «Колос», бізнесмен

Із початку повномасштабного вторгнення родина Засух активно підтримує Збройні сили України, бере участь у реконструкції інфраструктури, що постраждала від російської агресії, допомагає переселенцям. Цьогоріч ПСП «Агрофірма «Світанок», ФК «Колос» (Ковалівка) та Благодійний фонд Андрія Засухи пожертвували понад 53 млн грн, а загалом за три роки – більше ніж 422 млн грн.

Це і допомога лікарні «Охматдит», і проєкт будівництва інклюзивного комплексу «Квіт Калини» (для військових), і Меморіал пам’яті полеглим героям (збудований у серпні 2024 року). Окрім того, Анатолій  (ексголова Київської ОДА), Тетяна (депутатка Верховної Ради багатьох скликань) та Андрій Засухи постійно ремонтують та купують автівки для військових, передають на фронт їжу, одяг та інші засоби, які потребують захисники.  Сім'я Засух активно підтримує соціальну інфраструктуру, зокрема у Васильківському районі. Під їхнім патронатом реконструювали місцеві школи, дитячі садки та медичні заклади.

Підприємства, які входять до групи ПСП «Агрофірма «Світанок», залишаються одними з найбільших платників податків на Київщині. Зокрема за 2024 рік вони поповнили державний та місцевий бюджети на загальну суму приблизно 396 млн грн. А також забезпечили робочими місцями 1327 жителів області. Окрім того, компанії заплатили 273 млн грн (без урахування податків) за оренду 22 300 власникам землі.

Андрій Засуха відомий як засновник ФК «Колос». Завдяки його зусиллям клуб піднявся з аматорського рівня до Прем'єр-ліги України, а 2020 року дебютував у Лізі Європи. Крім того, у селі Ковалівка відкрили сучасний стадіон, що відповідає стандартам УЄФА, а також будують дитячу футбольну академію.

Попри те, що минулого року бізнесмен склав депутатський мандат і пішов із посади голови фракції ВО «Батьківщина» у Київській обласній раді, він досі має владні амбіції та, подейкують, може очолити новий політичний проєкт у столичному регіоні.

20. Іван Віннік

Полковник Збройних сил України

Герой України, кавалер ордена «Народний Герой України» Іван Віннік очолював 72 ОМБр імені Чорних Запорожців із серпня 2022 по вересень 2024 року. За цей період бригада вела бої в Донецькій області на двох найважчих напрямках – Бахмутському та Вугледарському.

Чорні Запорожці під проводом полковника Вінніка билися за Вугледар понад два роки. Це найдовше протистояння за один населений пункт у сучасній історії російсько-української війни. У січні-лютому 2023 року війська рф після відносної тиші поновили спроби штурму Вугледару. Тоді в боях за місто окупанти втратили приблизно 130 одиниць важкої техніки, що наразі вважається найбільшою тактичною поразкою рашистів за ввесь час повномасштабного вторгнення.

Навесні 2024 року розпочалася нова хвиля штурмів міста-фортеці. Стійкість Чорних Запорожців змусила ворога залучати додаткові резерви, аби прорвати їхню оборону. А це зменшувало наступальні дії на інших напрямках. Зрештою під шаленим тиском окупантів підрозділи Чорних Запорожців були змушені відступати на краще підготовлені позиції. Бригаді вдавалося зберегти більше особового складу, виснажувати противника та знищувати його ресурси.

У кінці вересня 2024 року Вінніка перевели на вищу посаду до командування Сухопутних військ Збройних сил України. «Дякую, що слухали, чули, говорили, пропонували. Дякую за спільну боротьбу. Дякую, що були поряд. Я це дуже ціную! Той зв’язок, який утворився між нами, залишиться назавжди. Вчіться. Боріться. Не опускайте рук і впевнено крокуйте до нашої перемоги». Цими словами полковник попрощався з Чорними Запорожцями. Тепер легендарна 72 ОМБр із Київщини пише нові сторінки історії з комбригом Олександром Охріменком.

21. Леонід Глиняний

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен

Леонід Глиняний є співвласником ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», що спеціалізується на виробництві продуктів борошномельно-круп’яної промисловості. Продукцію, відому під торговою маркою «Сквирянка», експортують до понад 70 країн світу. 

Депутат заснував ТДВ «Шамраївський цукровий завод», ТОВ «Світ торгівлі №6», ТОВ «Максі холдинг», ТОВ «Преміорі», є акціонером «ЗНВ КІФ «Акорд-Фінанс» та ще низки підприємств. Попри те, що Глиняний є одним із найбільших платників податків столичного регіону та зберігає потужні позиції у сферах енергетики, агросектору та будівництва, наразі він переживає значні кризові моменти в бізнесі.

У Київській обласній раді є членом постійної комісії з питань капітального будівництва,  регіонального розвитку, містобудування, транспорту, цивільного захисту, відновлення житлових та інфраструктурних об’єктів. Та неофіційно контролює групу депутатів, які мають вирішальний вплив на ключові голосування. Він планує продовжувати свою політичну кар’єру й, імовірно, співфінансуватиме низку політичних проєктів, зокрема «Європейську солідарність».

2024 року Глиняний продовжував допомагати українським військовим: передавав на фронт транспорт, запчастини, будівельні та пально-мастильні матеріали. Також депутат забезпечував постачання ліків та продуктів для військових госпіталів.

Раніше бізнесмен займав посаду заступника генерального директора ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», та після пошкодження ТЕЦ російськими ракетами підтримав її продаж міськраді Білої Церкви. Водночас він продовжує курувати діяльність тепломережі. Окрім того, найближчим часом депутат планує повернути контроль над найбільшим у країні виробником шин – заводом «Росава», що раніше належав одіозному мільярдеру-втікачу Костянтину Жеваго. Свого часу Глиняний займав посаду заступника директора цього підприємства.

Але попри війну та кризові явища він продовжує розвивати свій агробізнес, зокрема, він викуповує агропідприємство чеських інвесторів з великим земельним банком.

22. Олександр Горобець

Народний депутат України

«Слуга»-мажоритарник із 95 округу є одним із найактивніших депутатів IX скликання. Він є співавтором приблизно 400 законопроєктів, кожен третій із яких став законом. Серед його ініціатив – удосконалення механізмів соціального захисту, правового захисту добросовісних власників майна, спрощення процедур землеустрою, а також підвищення мотивації до військової служби та покращення ефективності органів місцевого самоврядування.

Як член Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Горобець працює над підготовкою до нового опалювального сезону та реалізацією стратегії енергетичної незалежності України. Наприклад, за його сприяння лікарні громад Бучанського району в межах проєкту «Power for Health» отримали обладнання для безперебійного енергопостачання впродовж 10 годин.

Окрім роботи в парламенті, Горобець активно працює й на окрузі, оперативно реагуючи на звернення мешканців. За його підтримки в Коцюбинському відкрили нові відділення «Укрпошти» та запровадили альтернативні джерела опалення для місцевих закладів освіти. У Ліцеї №1 встановили найпотужнішу в області пелетну котельню, тому в приміщеннях тепло, навіть тоді, коли немає світла.

Депутат долучився до волонтерської роботи ще з початку повномасштабного вторгнення росії, а після деокупації Київщини продовжує підтримувати військових на фронті. Для ЗСУ придбали FPV-дрони, «мавіки», генератори тощо.

Цьогоріч Горобець скерував запит до Держаудитслужби щодо перевірки ефективності використання бюджетних коштів, виділених на відбудову Київщини. Були перевірки, як результат – фінансові порушення виявили в Гостомелі.

2024 року Горобець брав участь у численних зустрічах із представниками Швеції, Молдови, Польщі та інших країн, де обговорювали питання підтримки України в умовах війни, відновлення енергетичної інфраструктури та розвиток альтернативної енергетики.

23. Володимир Кравченко

Командувач угруповання сил і засобів оборони міста Київ

Завдяки професіоналізму та досвіду Володимир Кравченко здобув неабиякий авторитет серед військовослужбовців. Генерал-лейтенант уже 40 років несе службу в Збройних силах України. Він – повний кавалер трьох орденів Богдана Хмельницького.

Кравченко обіймав посади від начальника штабу полку до заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ. 2004 року був командиром батальйону, який виконував миротворчу місію в Іраку. У складі координаційних сил брав участь у стабілізаційних операціях. У 2014–2015 рр. під час проведення антитерористичної операції був заступником начальника штабу Оперативного командування «Північ». Тоді звільнили населені пункти Щастя, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Лутугине.

Повномасштабне вторгнення зустрів під Мелітополем, де допомагав організувати роботу Оперативного командування «Південь». У березні 2022 року Кравченка призначили командувачем оперативного угруповання військ «Дніпро». Тоді вдалося відбити атаки ворожих сил на Запорізькому напрямку. 

Пізніше відповідав за Волинський, Київський та Сумський напрямки. Нині під командуванням генерала Кравченка угруповання сил і засобів оборони міста Києва продовжує виконувати завдання із захисту регіону від можливого повторного нападу.

У жовтні Кравченко зустрівся з Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. Під час спілкування йшлося про розвиток інституту капеланського служіння, духовну та психологічну підтримку захисників та захисниць. Генерал-лейтенант вручив Предстоятелю Православної церкви України медаль «Захисникам Києва», якою нагороджують також цивільних осіб за особистий внесок у розвиток УСіЗО м. Київ.

24. Олена Шуляк

Народна депутатка України, голова політичної партії «Слуга народу»

Очільниця парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк головує в президентській партії вже три роки. У листопаді вона підсумувала роботу на посаді. Найбільшим досягненням назвала ефективне очищення політсили: за останні роки партія відкликала 64 депутати, які потрапили в різноманітні скандали. Цього вдалося досягти завдяки внутрішньопартійній дисциплінарній комісії, яку створила Шуляк.

Також голова партії прозвітувала про відкриття впродовж трьох років 92 нових офісів, які працюють як хаби з допомоги фронту, ВПО та бізнесу, зокрема й на Київщині. Ця ініціатива свідчить про бажання Шуляк розбудовувати партію. Однак для успіху «слугам» потрібно серйозно переглянути свою ідеологію, шукати активних і патріотично налаштованих людей, очищатися від ганебних зв’язків із колишніми членами «ОПЗЖ» і позбутися внутрішніх чвар.

Жертвою останніх протягом року стала й сама Шуляк. Низка медіаресурсів із покликанням на анонімні джерела повідомила про її політичний дрейф від «Слуг народу». Нардепка це спростувала. Але поява чуток підтвердила наявність фрондерів у партії, які плетуть інтриги проти голови. Шуляк продовжують звинувачувати в лобіюванні інтересів забудовників, оскільки вона була співавторкою скандального закону про містобудування.

А коли голова партії критикує окремі дії уряду, її недруги тлумачать це як незгоду з курсом влади. Наприклад, Шуляк заявляла, що державна політика щодо підтримки переселенців фактично провалилися, адже не вирішила головну проблему ВПО – житлову. Однак протягом 2024 року з вуст депутатки лунало значно більше заяв на підтримку дій президента та уряду. То ж розмови про її відхід від «зеленої» команди – спроба видати бажане за дійсне.

25. Анатолій Федорук

Голова Бучанської міської територіальної громади

2024 року Федорук міг би отримати приз «Містер метаморфоза»: стільки скандалів, у яких фігурувало його ім’я, було 2023 року, і майже повне затишшя нині. Цей спокій особливо дисонує з постійними чварами в Ірпені між мером Маркушиним та групою впливу Карплюка. Здається, що Федорук від їхньої сварки отримує моральне задоволення і чекає, поки ці двоє один одного потоплять. І розчистять шлях до влади людям досвідченого Бучанського голови.

Як і минулого та позаминулого років, Федорук їздить за кордон і щоразу привозить то фінанси на відбудову, то гуманітарну допомогу. Не оминають місто й іноземні делегації. Завдяки міжнародній активності Федорук продовжує підтримувати інтерес до Бучі.

У березні з’їздив до США – привіз угоду про будівництво лікарні в громаді. У вересні поріднив Бучу з містом Керава у Фінляндії. Це вже 18 місто-партнер. У грудні побратими з німецького Бергіш-Гладбаху передали генератори, обігрівачі, сонячні панелі. Протягом року Федорук приймав у себе поважних гостей із Данії, Швеції, Японії та інших країн.

Відсутність скандалів та робота на позитивний імідж може свідчити про те, що очільник Бучі готується до виборів. Він тісно співпрацює з центральною владою, а Київське регіональне відділення Асоціації міст України, яке він очолює, не конфліктує з урядом. На базі Бучанської міськради Федорук формує кадровий резерв, дає дорогу молодим та сприяє їхньому просуванню.

Подейкують, мер Бучі проявляє інтерес до Гостомеля, де на виборах підтримуватиме дочку Юрія Прилипка, убитого окупантами в березні 2022 року. Федорук вважає правильним, щоб громаду очолила донька його покійного друга, оскільки останні пів року там немає порядку через постійні кадрові ротації.

Федорук співпрацює з чинною владою президента Зеленського, як і раніше при Кучмі, Ющенку, Януковичу та Порошенку. Тому, як жартують спостерігачі, пора йому писати методички для молодих мерів та передавати досвід «виживання» при всіх режимах.

Але попри всі ці дивні навколополітичні маневри, є висока вирогідність, що після завершення війни, Анатолію Петровичу прийдеться довго та детально пояснювати, що вібувалось на Бучанщині на початку повномасштабного вторгнення та його маленьку роль у цих процесах…

26. Тетяна Семенова

Заступниця голови Київської обласної ради

2024 року Тетяна Семенова продовжила працювати як політична, громадська діячка та волонтерка. Пріоритетними напрямами для неї залишаються відновлення Київщини та підтримка її обороноздатності, усебічний захист військових, ветеранів та їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб, людей із інвалідністю.

Семенова опікується розвитком медицини, бере участь в усіх конференціях та зустрічах НСЗУ, де відстоює інтереси закладів охорони здоров’я, особливо щодо справедливої оплати медичних послуг. Цьогоріч депутатка ініціювала зміни до статутів чотирьох обласних медичних фахових коледжів. Тож тепер на їхній базі можна здобути загальну середню освіту. 

Завдяки Семеновій у Київській області заснували відзнаку обласної ради – «Нагрудний знак борця за незалежність України у XX столітті». Депутатка переконана, що люди, які присвятили своє життя боротьбі за українську державність, її незалежність та свободу, мають право на особливий статус. Відзнаку вручатимуть жителям Київщини, які брали участь у політичній, збройній та іншій колективній чи індивідуальній боротьбі за незалежність України у XX столітті, зокрема й посмертно.

Окрім того, Семенова координує співробітництво між Київською облрадою та Київською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, представництвом Люксембурзького Червоного Хреста в Україні, Німецьким товариством міжнародного співробітництва, доброчинною організацією «Спілка робітничих самаритян Німеччини» тощо. Спільними зусиллями на Київщині модернізують та розвивають заклади освіти, медицини й соціальної сфери.

Опікується громадська діячка, звісно ж, і військовослужбовцями, які проходять лікування та реабілітацію в медичних закладах регіону. Разом з однопартійцями Семенова постійно надає допомогу бійцям на передовій. Також депутатка ініціювала звернення до парламенту щодо звільнення від сплати податку на нерухомість, яка отримана на безоплатній основі, для військовослужбовців, родичів загиблих захисників та внутрішньо переміщених осіб.

27. Валерій Колюх

Народний депутат України

Представник партії «Слуга народу» Валерій Колюх пройшов у Верховну Раду як мажоритарник від 92 округу. Громадські приймальні народного обранця наразі постійно діють у п’яти населених пунктах: Володарка, Ставище, Тараща, Тетіїв та Богуслав. Упродовж року опрацьовано більше ста звернень мешканців щодо матеріальної та правової допомоги. Депутат співпрацює з головами громад Білоцерківського району та підтримує місцеві ініціативи. 

Колюх залучив до співпраці благодійні фонди та передав освітнім закладам округу ноутбуки, відеокамери, інтерактивні дошки. Усе задля налагодження процесу дистанційного навчання та впровадження новітніх технологій. Зокрема, допомогу отримав Тетіївський ліцей №4.

Народний обранець і надалі очолює підкомітет із питань науки та інновацій Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. За час роботи парламентарем 2024 року був автором та співавтором низки законопроєктів, серед яких – підтримка молодих вчених та педагогів.

Колюх виступав проти ініціативи Кабміну щодо скорочення субвенції для малокомплектних шкіл. Засудив рішення закрити низку навчальних закладів Тетіївської громади, керівництво якої не спромоглося організувати нормальне підвезення дітей до опорних закладів освіти. 

Разом з іншими нардепами звернувся до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними низки законів, за якими право формувати державні органи влади надають міжнародним дорадчим радам, оскільки такий порядок має ознаки втрати суверенітету та незалежності.

Не голосував за президентський законопроєкт про множинне громадянство. Вважає, що це ящик пандори щодо спрощення набуття українського громадянства для іноземців. Виступив проти продажу сільськогосподарських земель, легалізації канабісу, перейменувань населених пунктів та інших непріоритетних питань під час воєнного стану. У ході прийняття Закону про мобілізацію відстоював права осіб із інвалідністю на отримання відстрочки від призову на військову службу.

Колюх продовжує допомагати ЗСУ та окремим військовим частинам, перераховує кошти для нагальних потреб фронту. 

28. Олег Іваненко

Депутат Київської обласної ради, паралімпієць

2024 року Олег Іваненко здійснив понад сотню поїздок на передову, доставляючи гуманітарні вантажі. Разом із командою волонтерів депутат забезпечує захисників і захисниць усім необхідним: камерами відеоспостереження, дронами, станціями радіоелектронної боротьби, а також медикаментами, продуктами харчування, одягом та маскувальними сітками. Іваненко ремонтує й доставляє на фронт автомобілі. Також передає й корм для чотирилапих у зоні бойових дій.

Окрім підтримки військових, Іваненко є постійним меценатом Центру комплексної реабілітації дітей із інвалідністю в місті Бровари. Завдяки його ініціативі минулого року придбали та встановили ліфт, що дає змогу дітям безпечно спускатися до бомбосховища під час повітряних тривог. Депутат залучає до фінансової підтримки центру й інших спонсорів.

Протягом 2024 року з депутатського фонду Іваненко виділив понад мільйон гривень матеріальної допомоги. Ці кошти були спрямовані на підтримку осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, людей із інвалідністю, постраждалих від російської агресії, а також на відновлення житла в Броварському районі.

Депутат активно опікується й екологією. За його ініціативи регулярно прибирають та розчищають водойми у Броварах, зокрема в центральному парку «Перемога».

В Іваненка є відзнака «Знак пошани», хрест «Честь і слава», медаль за оборону Києва «Честь. Слава. Держава». Він бере участь в акціях підтримки військових і цивільних, які зараз у ворожому полоні. 

Минулого року Іваненко вкотре побив рекорд – подолав відстань марафону 42 км 195 м. за 4 год. 6 хв. Став першим паралімпійцем, який зробив це в прифронтовій зоні. Цьогоріч броварчанин пробіг марафон у Лондоні, мріє, що зробить це й в деокупованій Ялті.

29. Сергій Бунін

Народний депутат України

Сергій Бунін – одна з ключових фігур Лівобережжя Київщини. Цьогоріч немедійний «слуга»-мажоритарник брав активну участь у законотворчій діяльності, зосередившись на соціально-економічних ініціативах: створення умов для реалізації прав військовослужбовців, удосконалення земельного законодавства та екологічних стандартів.

Окремо заслуговує уваги робота над проєктом державного бюджету на 2025 рік. Бунін запропонував скерувати 64% надходжень від ПДФО у громади. Також народний обранець наполягає на підтримці молочної галузі шляхом відповідного розподілу коштів за напрямом «Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції».

Робота у Верховній Раді, ініціація важливих законопроєктів і підтримка місцевих стартапів дозволяють нардепу зберігати значний вплив на політичну ситуацію в Київській області, зокрема серед виборців Лівобережжя​. Попри це, Бунін досі не розпочав передвиборчої кампанії, не піариться в медіапросторі, у соціальних мережах звітує лише про виконану роботу.

Наприклад, нардеп неодноразово особисто відвідував прифронтові міста, зокрема Донецький напрямок, із гуманітарною місією: доставляв захисникам та захисницям нові авто, старлінки, мавіки, генератори, медикаменти.

Як член Комітету ВР України з питань аграрної та земельної політики був у складі делегації до Молдови, де вирішували питання покращення експорту та транзиту української сільськогосподарської продукції на іноземний ринок. Зауважимо, що Бунін є головою БО «Ліга підтримки вітчизняного виробника».

30. Олександр і Галина Гереги

Власники мережі гіпермаркетів «Епіцентр К»

«Ми на межі виживання». Так, 2024 року Галина Герега оцінила проблеми свого з чоловіком бізнесу. Підтвердженням її слів може слугувати перенесення на 2025 рік відкриття відбудованого «Епіцентру» у Бучі. Загалом компанія втратила 10 гіпермаркетів, частина зруйнована, частина захоплена окупантами. Більше чотирьох тисяч працівників боронять країну, тому вже є декілька ТЦ, де чоловічі професії повністю зайняли жінки. У новостворений центр «Green Gallery» у Чабанах не змогли набрати навіть 100 співробітників при наявності 450 робочих місць.

Поскаржилася Герега і на великі проблеми інших напрямів бізнесу: елеватори агрохолдингу «Епіцентр Агро» не працювали на повну потужність, а через проблеми з електрикою довелося зупиняти печі на заводі з виробництва керамічної плитки в Калинівці. Вочевидь плани, про які в січні 2024 розповідав «Forbes» Олександр Герега, сповна не здійснилися.

Протягом року, що минув, «Епіцентр К» змінював модель бізнесу. Компанія запустила мережу парків сімейних розваг «Epilend». Один із таких відкрили в ТЦ у Чабанах. Також у Києві та ще декількох містах з’явилися магазини  «Епіцентр Express», де продають як продовольчі, так і непродовольчі товари. Щоправда, покупці нарікають, що ціни там кусаються. Гереги продовжують розвивати бізнес у Польщі: 2023 року вони інвестували в мережу магазинів «Intersport». 

Але коли Гереги говорять по великі проблеми, складається враження, що вони прибідняються. Так, стало відомо про купівлю родиною олігархів броварського заводу «Стоунлайт», другого за потужністю компанія в регіоні.

Власники «Епіцентру К» мали 2024 року ще одну неприємність. Після розслідування «Схем» про буцімто роботу мережі під іншою назвою на окупованих територіях, за скаргою однієї з партій Печерський райсуд Києва зобов'язав Офіс Генпрокурора внести відомості до ЄРДР за статтею «колабораційна діяльність». Сама ж компанія наголосила, що не працює ні в Криму, ні на тимчасово окупованих територіях.

Але російський слід все рівно тягнеться за Герегами. На посаду очільника жіночої збірної з важкої атлетики призначили тренером Олега Полякова, якого називають «любителем русского миру» звинувачують у співпраці з окупаційною владою Криму з 2014 по 2018 рік. У Мінспорту говорять, що тренера призначили «під тиском» з боку Олександра Гереги, який є керівником Федерації важкої атлетики.

31. Вадим Геращенко

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен

Вадима Геращенка можна впевнено віднести до розряду політичних невдах 2024 року. Очевидно, що вплив депутатів облради на життя області під час повномасштабного вторгнення мінімальний, але більшість із них планують за першої ж нагоди включитися в боротьбу. Навіть відносний інформаційний штиль не завадив Геращенку потрапити в скандал – депутат задекларував купівлю новенького «Рендж Ровера» 2022 року за щонайменше 150 тис. доларів, який оформив на власну ж компанію.

У КОР Геращенко є уповноваженим представником депутатської фракції «Слуга народу», тісно комунікує з керівником обласного осередку партії Андрієм Мотовиловцем. Хоча це потрібно розцінювати більше як втрату, адже в управлінні партійними осередками «слуг» на рівні районів місцеві ділки відіграють значно більшу роль, аніж нікому не потрібний Мотовиловець. 

Також Геращенко є головою постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, проте реалізованих проєктів чи теоретичних напрацювань із покращення інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків чи фінансового розвитку області за період його керівництва ще не було. До речі, син Геращенка Микита залишається депутатом Бучанської міської ради та очолює управління міжнародного співробітництва Київської ОВА. Геращенко-менший наразі також не відзначився як талановитий управлінець, хоча міжнародні відносини є одним із пріоритетних напрямів роботи адміністрації Кравченка.

За даними журналістів, компанія Геращенка «Альянс краси» фігурує в сумнівних тендерах із поставки товарів особистої гігієни та антисептиків за завищеними  цінами.

32. Ірина Старенька

Заступниця начальника Київської обласної військової адміністрації

Ірина Старенька має значний досвід роботи в державному управлінні. 2016 року розпорядженням Президента України Петра Порошенка її призначили головою Богуславської райдержадміністрації. Після реформи децентралізації, 2021 року, Старенька працювала заступницею керівника Обухівської РДА. Із початку повномасштабної війни ефективно координувала роботу, а в серпні 2023 року очолила найбільший район Київщини – Білоцерківський.

Старенька змогла налагодити ефективну співпрацю з головами територіальних громад, подбала про облаштування укриттів, належну підтримку військовослужбовців та успішну підготовку до опалювального сезону. Під її керівництвом у Білоцерківському районі провели аудит енергетичної інфраструктури для виявлення проблемних ділянок, запровадили альтернативні методи опалення в соціально важливих закладах та налагодили співпрацю з обласною владою та міжнародними партнерами для швидкого відновлення пошкоджених енергетичних об'єктів.

У жовтні 2024 року Стареньку призначили заступницею начальника Київської ОВА. На новій посаді вона зосередилася на реалізації програм соціального захисту: розширила адресну допомогу для багатодітних родин і пенсіонерів, спільно з громадськими організаціями брала участь у проєктах із реабілітації ветеранів війни, а також підтримувала освітні установи шляхом залучення додаткового фінансування на модернізацію шкільної інфраструктури.

Новопризначена чиновниця координує діяльність районних адміністрацій, взаємодіє з міністерствами та іншими центральними органами. За її роботою слідкують, подейкували, що Старенька може очолити столичний регіон. Утім, після звільнення Кравченка в.о. начальника став перший заступник Микола Калашник.

33. Ярослав Москаленко

Депутат Київської обласної ради

Якби існувала номінація «Стрімке політичне піке», Москаленко був би серед переможців. У минулорічному рейтингу сотні найвпливовіших людей на Київщині він став третім. Отож за рік опустився відразу на 30 сходинок! Причина в тому, що він повністю припинив політичну активність в Київській області, де зробив кар'єру та заробив мільярди бюджетних коштів на тендерах. Маючи значні капітали, Москаленко допомагає ЗСУ чисто символічно.

Депутат також абстрагувався від свого округу та виборців, яким усім зобов'язаний. Прикладом слугує ситуація в Бородянці, відновлення якої триває дуже повільно. Москаленко має важелі прискорити процес. Натомість від усього дистанціювався. Навіть осередок партії «За майбутнє» у Бородянській громаді де-факто перейшов під контроль «Європейської солідарності». Це було очікувано, адже партійна всеїдність Москаленка загальновідома. Де він тільки не був, головне – щоб партія лишалася близькою до влади і ресурсів. Збайдужіння до політсили «За майбутнє» пояснюється відсутністю виборів у найближчій перспективі. Крім того, Москаленко ще й примудрився посваритися з більшістю друзів та колег. Тому й для партії такий діяч – тягар.

Отже, Москаленко вирішив сповідувати даоський принцип недіяння у-вей? Якби не так, егоїстичної мотивації в нього вистачає. Раніше він зійшовся з Олексієм Кулебою, який на початку вересня з крісла в Офісі Президента пересів у дуже ресурсне крісло віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій. Завдяки співпраці з Кулебою, близьким до верхівки влади, Москаленко вочевидь розраховує надалі займатися нафтопродуктами, збагатитися на держзамовленнях, а після завершення війни купити посади і місця в списках.

34. Віталій Кличко

Голова Київської міської територіальної громади

У грудні 2023 року Віталій Кличко став жителем Київщини. У поданій цьогоріч декларації він вказав будинок відпочинку в селі Лютіж Київської області загальною площею 785,5 кв. м. та земельну ділянку 2500 кв. м. За даними медійників, після розлучення столичний голова переїхав до елітного особняка біля Київського моря. Із бункером і вертолітним майданчиком неподалік. Журналісти з’ясували, що заміський особняк у стилі альпійського шале придбали ще 2013 року, а дістався Кличку він уже після поділу майна з ексдружиною Наталією Єгоровою. Тобто нерухомість куплена давно та задекларована, проте в громадськості виникло питання про законність забудови в рекреаційній захисній смузі Дніпра.

На Різдво в політсили Кличка трапилася велика халепа. СБУ затримала на вимаганні хабаря керівника одеського партосередку «УДАРу», адвоката Олександра Суханова. За матеріалами слідства, він планував отримати мільйон доларів за вирішення питань зі столичною мерією. Те, що «рішалу» затримали співробітники СБУ, а не НАБУ, яке займається топ-корупцією, може свідчити про нову хвилю протистояння Кличка з центральною владою. Якщо дійсно остання планує, у разі завершення війни, провести місцеві вибори в жовтні 2025 року, тоді історія з хабарником здатна в перспективі серйозно вдарити по меру Києва. Хоча підозрюваного з партії відразу виключили та висловили переконання, що він має понести відповідальність за законом.

Утім, і без цього епізоду навколо мерії 2024 року постійно виникали корупційні скандали. Кличко вважає, що таку кількість кримінальних справ порушують для того, щоб «роздути, розказати, зіпсувати репутацію». За його словами, лише 0,6% з 1,2 тис. справ, відкритих за останні три роки проти чиновників та комунальників, дійшли до суду.

35. Геннадій Буткевич

Співзасновник корпорації «АТБ», власник ТОВ «АЕРОК» та ФК «Полісся»

Відома українська мережа ТОВ «АТБ-маркет» активно відкриває нові магазини в різних районах Київщини (станом на кінець 2023 року в області було 260 супермаркетів). Це майже четверта частина всіх об’єктів компанії. До того ж 162 магазини розташовані в Києві. Тож зрозуміло, що Геннадій Буткевич робить акцент саме на столичному регіоні.

Уродженець Дніпра Буткевич зробив перші бізнес-кроки на початку 90-х, коли очолював службу безпеки в скандальній компанії «Єдині енергетичні системи України» і був правою рукою Павла Лазаренка зі силових питань. Після втечі й ув'язнення останнього до Буткевича та його партнерів «приклеїлося» чимало активів. Врешті-решт створили чи не найбільшу в Україні корпорацію «АТБ».

Також Буткевич – власник житомирського ФК «Полісся» і один зі спонсорів чемпіона світу з боксу Олександра Усика, який неодноразово носив вбрання з назвою чи логотипом цієї команди. Зокрема й під час головного бою в кар’єрі. 

У грудні 2024 року Фонд державного майна провів аукціон із продажу лідера в Україні з виробництва бетону ТОВ «АЕРОК» (два заводи розташовані в Київській області: у Березані та Обухові). Компанія раніше через «Групу ЛСР» належала підсанкційному російському бізнесмену Андрію Молчанову. У ході торгів вартість націоналізованого підприємства зросла майже вдвічі – зі стартової ціни в 965 млн грн. Переможцем (із пропозицією 1,89 млрд грн) стало ТОВ «Трайдент Геоінвест Україна» із групи Буткевича. 

На Київщині інтереси Буткевича не обмежуються бізнесом. Він ще до повномасштабного нападу рашистів орендував мисливські угіддя площею вісім тисяч га в колишньому Іванківському районі на півночі області.

36. Сергій Панченко

Підприємець

Власник низки агропідприємств, розташованих у Білоцерківському та Обухівському районах Київщини, як-от: ТОВ «Узин-Агроінвест», ПП «Агроспілка Малолисовецька», ТОВ «Торговий Дім «Фінпром», ПП «Вектор 2008», ПОСП «Одісей», ТОВ «БІРІТ-Н», ТОВ «Агрохолдинг Сквира», ТОВ «Агрохолдинг «Легіон». Основними напрямами діяльності є вирощування зернових та технічних культур, а саме: озимої пшениці, озимого ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої.

2021 року підприємець збудував та запустив у місті Сквира один із найбільших елеваторів на Київщині. Потужність цього зерносховища становить понад 100 тис. тонн одночасного зберігання.

Станом на 2024 рік приблизно 10 тис. власників паїв уклали договори оренди земельних ділянок із компаніями, що належать Панченку.

Одним із додаткових напрямів діяльності компаній є тваринництво, зокрема відгодівля свиней. Наприклад, 2018 року ТОВ «Узин-Агроінвест» збудувало новий свинокомплекс за європейськими стандартами, який забезпечує м’ясною продукцією жителів столичного регіону. 

Із початку повномасштабного вторгнення росії Панченко доєднався до волонтерського руху та постійно підтримує ЗСУ. Зокрема бізнесмен забезпечує продуктами харчування, медикаментами та засобами захисту працівників його підприємств, яких мобілізували для захисту держави від ворога. Крім цього, фінансово допомагає їхнім сім’ям, а також внутрішньо переміщеним особам, які прибули на Київщину з регіонів, де ведуться активні бойові дії.

Навіть в умовах повномасштабної війни підприємства Панченка продовжують працювати, забезпечуючи робочі місця та повний соціальний пакет своїм співробітникам. Це сприяє отриманню податкових надходжень до бюджету, що є дуже важливим для стабільності економіки та зміцнення обороноздатності країни. 

Панченко також активно підтримує культурні та освітні установи Київської області, регулярно спрямовуючи кошти на ремонти та благоустрій закладів.

37. Ігор Сапожко

Голова Броварської міської територіальної громади

За шістнадцять років незмінного правління ексрегіонала Сапожка у Броварах МАФи ростуть, як на дріжджах, зелені зони системно знищують, бюджет розкрадають, а землі громади нещадно дерибанять, зокрема віддавали під забудову одіозним компаніям, пов’язаним із проросійськими діячами Віктором Поліщуком та Сергієм Думчевим. Нагадаємо, що одним із наслідків злодіяльності в інтересах москви стало знищення броварського «Радіопередавального центру» напередодні 2014 року. Ба більше, Сапожко вмудрився вкрасти п’ять га землі в Держспецзв’язку, як наслідок – локацію з єдиним у місті протиядерним укриттям віддали під забудову.

2024 року прокурори у Верховному Суді домоглися скасування рішення міськради про будівництво багатоквартирного житлового будинку замість дошкільного навчального закладу на 220 місць. До речі, за всі роки очільництва Сапожка в громаді не зведено жодної школи та дитсадочка, ситуація з переповненими навчальними закладами залишається критичною, а на нескінченні ремонти вже витратили мільярди. Не дбає влада й про нагально потрібну реконструкцію каналізаційних мереж.

Серед цьогорічних скандалів за участю Сапожка – недекларування майна, вартість якого, за даними медійників, приблизно мільйон доларів. Окрім цього, НАЗК повідомляє, що мер орендував у компанії, що вигравала тендери на виконання робіт за кошти місцевого бюджету, «Ленд Ровер» 2023 року за смішні 80 тис. грн, тоді як мінімальна ринкова вартість такої автівки понад мільйон гривень.

Попри все, Сапожко активно готується до виборів. Уже без підтримки Поліщука, той фінансуватиме іншого кандидата – екссекретаря ради Сергія Богуцького. Зважаючи на те, що 16 депутатів чинної каденції склали мандати, промерська монобільшість видається не дуже й надійною. Схоже, команда бігтиме від корабля, що тоне в скандалах, а натомість шукатиме інший «човен».

38. Ігор Шалімов

Депутат Бориспільської міської ради, забудовник

Депутат Бориспільської міськради від «Слуги народу» Ігор Шалімов відомий не лише у сфері будівництва, але й завдяки своїй активній громадській позиції. Із перших днів повномасштабної війни й до сьогодні він активно підтримує Збройні сили та українців, які постраждали внаслідок воєнних дій. Обсяг допомоги – десятки мільйонів гривень.  

Нині Шалімов є головою правління ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів», яке є лідером у галузі виробництва бетону та залізобетонних виробів на Київщині. Під його керівництвом підприємство неодноразово долучалося до реалізації соціально важливих проєктів, зокрема провело реконструкцію школи, капітальний ремонт дитячого садочка в селі Гора, побудувало амбулаторію загальної практики сімейної медицини в селі Щасливе.

Шалімов активно підтримує місцеві ініціативи та допомагає розвивати громаду. 2024 року він долучився до створення Першого молодіжного центру в Борисполі. Окрім того, меценат надає допомогу юним спортсменам, зокрема відділенню боксу, яке наразі виховує чемпіонів Європи.

ПрАТ «БКБМ» разом із ПрАТ «Агробудмеханізація», яку очолює батько депутата, заслужений будівельник України Володимир Шалімов, виконали роботи з підготовки фундаменту і монтажу флагштоку на території Книшового меморіально-паркового комплексу в Борисполі. Проєкт реалізований за сприяння благодійників, без використання бюджетних коштів.

Також важливим кроком стало створення Першого ветеранського хабу в Борисполі. Це приміщення відремонтували за рахунок підприємств Шалімових на суму понад два млн грн.

Згадки про кримінальні провадження та шахрайство під час тендерних закупівель, які можна знайти в біографії Шалімова, досі залишаються недоведеними. А ось його внесок у розвиток місцевих ініціатив, підтримку ветеранів, молоді та спорту, заперечити не вдасться.

39. Юрій Косюк

Бізнесмен, головний акціонер ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» 

Як і в минулі роки, Юрій Косюк багато допомагає Збройним силам України, особисто відвідував зону бойових дій. А пов’язаний із ним перший заступник міського голови Миронівки Дмитро Жукотанський у своєму місті опікується лікуванням та реабілітацією військових.

2024 року імперія Косюка суттєво розрослася, він розширив свій бізнес на нові напрями, зокрема логістичний і кулінарний. Менш ніж за пів року «Миронівський хлібопродукт» («МХП») прикупив три компанії орієнтовною вартістю 20 млн доларів. В агрохолдингу наголошували: за 10 років бачать себе не сировинною, а кулінарною компанією.

Крім того, у квітні «МХП» опосередковано придбав мажоритарний пакет акцій британської компанії  «KK & Sons Group LTD». Ця фірма є єдиним власником логістичного ТОВ «КТЛ Україна» та низки інших. А в грудні олігарх купив ще дві логістичні компанії в Одесі:  «Гермес-Т» та «Ріфер Сервіс». Відтак отримав важливі складові розвитку бізнесу, а саме: організацію морських контейнерних, автомобільних і залізничних перевезень, складські послуги, перевалку вантажів, фрахтування суден тощо.  

За словами Косюка, капіталізація «МХП» через 10 років становитиме понад 10 млрд доларів. «За 10 років українська частина нашого бізнесу займатиме не більше 50%, – казав він в інтерв’ю «Forbes». – Нам тісно в Україні і є багато куди розвиватися у світі. Дивимося на арабський світ – це великий і дуже нерозвинутий ринок». А у вересні стало відомо, що саудівська компанія «SALIC» купила 12,6% акцій «МХП». В агрохолдингу це назвали свідченням довіри до нього як стабільної компанії.

Косюк розширює присутність «МХП» і в Європі. У грудні компанія подала зобов’язуючу пропозицію щодо придбання «UVESA Group» – лідера на ринку іспанської харчової промисловості у сфері виробництва мʼяса птиці та свинини.

40. Павло Попов

Керівник Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»

Коли Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» перейшла в державне управління, багато хто прогнозував підприємству долю аутсайдера. Однак складний період трансформацій став часом зростання, впровадження нових ідей та інновацій. Еволюція підприємства – пріоритет Павла Попова, якого призначили на посаду керівника у вересні 2023 року. 

Перед ним та його командою стояло завдання посилити енергетичну стійкість Київщини, для чого необхідно було якнайшвидше вирішити всі технічні аспекти. Попов став ініціатором розробки нових управлінських та економічних проєктів, що дозволили миттєво впроваджувати операційні рішення. Лише від початку року до газової мережі приєднали майже 10 тис. споживачів.

Компанія бере активну участь у відбудові Київщини та ліквідації наслідків збройної агресії росії, зокрема проводить роботи з капітального ремонту, реконструкції та будівництва систем газопостачання. Завдяки плідній співпраці з фондами та органами місцевого самоврядування вже вдалося відновити низку приватних житлових та багатоквартирних секторів у Бучі, Бородянці, Ірпені та інших містах регіону. 

Можливість децентралізації виробництва електроенергії сьогодні забезпечують високоефективні когенерації. Вони дозволяють мати  безперебійне теплопостачання в умовах аварійних або планових відключень електромереж. Також на чергування щодобово заступають 44 аварійні бригади, які за рік здійснили більше 50 тис. виїздів. Для підтримання високого рівня кваліфікації та практичної майстерності працівники підприємства щоденно проводять тренувальні заняття. Як результат – попри безперервні атаки Київщини безпілотниками та ракетами, протягом 2024 року службі вдалося не допустити жодних масштабних аварій.

41. Володимир Крейденко

Народний депутат України

Надзвичайно медійний обранець від провладної партії Володимир Крейденко, окрім роботи на політичній арені, активно волонтерить. Став одним із перших, хто організував роботу для ліквідації наслідків обстрілу дитячої лікарні «Охматдит».  Він – амбасадор ВО «Добробат», яка вже понад два роки розбирає завали та відновлює об’єкти житлової та соціальної інфраструктури, пошкоджені внаслідок війни. Організацію створили на Київщині, та за сприяння Крейденка вона розширила географію: має осередки в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях. Добробатівці відбудували понад 30 тис. будинків та соціальних об’єктів у 87 населених пунктах.

Нардеп зініціював виставку «Алея незламних міст», спрямовану на залучення додаткових ресурсів для відбудови. На Михайлівській площі в Києві представили колоноподібні композиції, кожна з яких символізувала місто, що зазнало найбільших руйнувань від ракетних атак. Важливим елементом стали уламки ракет, що потрапили в домівки українців, зокрема мешканців Бородянки та Ірпеня.

За сприяння нардепа стартував проєкт «Відродження Бородянки», у межах якого реконструюють центральну площу селища, яке серйозно пошкодили рашисти під час окупації. Головним елементом стане «Джерело відродження» – пшеничне поле, що символізує енергію та життєву силу. Навколо облаштують зони відпочинку з дерев’яними терасами, квітники, ігрові майданчики для дітей, фонтан та «Річку життя».

Не обійшлося без скандалів. НАБУ розслідує кримінальне провадження за фактом недостовірного декларування: Крейденко не вказав за 2022 рік квартиру на Печерську (загальною площею 111 кв. м.), яка належить його батьку. 

Як заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури народний обранець працює над підвищенням безпеки та ефективності транспортної системи області. Він може спробувати знову потрапити до парламенту як мажоритарник, адже, подейкують, має особисті інтереси в 95 виборчому окрузі.

42. Владислав Байчас

Секретар Бориспільської міської ради, в.о. голови Бориспільської міської територіальної громади

Байчас став в.о. голови громади в листопаді минулого року. Не обійшлося без скандалу, адже декілька осіб намагалася оскаржити це рішення. Протягом 2024 року Байчасу все ж вдалося об’єднати депутатський корпус.

Попри те, що в місцевих бюджетів забирають доходи, перескеровуючи на сферу оборони, Бориспільська міська рада додатково підтримує військовослужбовців: надає субвенції бойовим підрозділам, передає квадрокоптери, FPV-дрони, джерела живлення тощо. Крім цього, Байчас волонтерить особисто: передав захисникам із громади квадроцикл та чотири автівки.

Спільними зусиллями з депутатським корпусом вдалося відремонтувати приміщення і відкрити Бориспільський ветеранський центр «VeteranPRO». Також громада співпрацює з міжнародними організаціями щодо реінтеграції українських ветеранів та їхніх сімей.

У місті продовжує функціонувати соціальний центр «PROдобро. Бориспіль», який надає допомогу вразливим категоріям населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам, родинам наших захисників, пенсіонерам. За ініціативи Байчаса реконструювали та відкрили інклюзивно-ресурсний центр, що забезпечує права дітей із особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти.

2024 року запрацював Перший молодіжний центр Борисполя, де організовують культурно-просвітницькі заходи, спрямовані на підтримку військових і їхніх родин.

Окрім того, у Борисполі активно просувають ініціативу відновлення авіаційного сполучення. Це логічно, адже до закриття повітряного простору через повномасштабне вторгнення в Україну Бориспільський аеропорт був одним із головних джерел надходжень до міського бюджету та давав мешканцям міста робочі місця.

43. Микола Бойко

Перший заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури

На нинішню посаду Микола Бойко перейшов наприкінці жовтня, а до того з червня 2022 року до листопада 2023 обіймав крісло заступника голови Київської ОВА, із листопада 2023 року – першого заступника. Кар’єру Бойко починав зі страхового бізнесу, із 2019 року працював у КП «Київблагоустрій», спочатку юрисконсультом комунального підприємства, а з грудня 2019 – заступником директора і т.в.о. директора.

Трудовий шлях Бойка тісно пов’язаний із колишнім очільником Київської області Олексієм Кулебою. Той 5 вересня став Віцепрем’єр-міністром із відновлення України – Міністром розвитку громад та територій України. У 2019–2022 рр., коли Кулеба був директором Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, а пізніше – першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, Бойко зробив кар’єру у «Київблагоустрої». Тож його призначення у Держвідновлення, яке курує Мінрозвитку громад, розцінили як посилення впливу Кулеби на агентство через довірену йому особу.

У червні 2024 року уряд звільнив Мустафу Найєма з крісла голови Держвідновлення, ця хлібна посада була вакантною до кінця вересня, поки її не обійняв Сергій Сухомлин. Він достроково склав повноваження мера Житомира. Припускають, що новий керівник буде «весільним генералом», а за фінансовими потоками на відбудову стежитиме Бойко.  

На Київщині Бойко курував тему відновлення, тож мешканці області можуть сподіватися на прискорення процесів відбудови саме в столичному регіоні. Теоретично – так, але слід згадати про скандали з підбором підрядників та виділенням мільйонів гривень сумнівним компаніям без проведення тендерів. Якщо ця практика продовжиться на державному рівні, гучних викриттів уникнути не вдасться.

44. Руслан Голуб

Бізнесмен, гендиректор групи «ТАК-АГРО»

Ексголова Тетіївської РДА та колишній депутат Київоблради Руслан Голуб після декількарічної перерви вирішив повернутися в місцеве самоврядування – 2020 року став депутатом Тетіївської міської ради. Тоді, як заявляв сам бізнесмен, його головною метою було не так депутатство, як заведення до міськради фракції, на чолі якої виступив, після чого обіцяв скласти мандат. Щоправда, заяву на складання повноважень написав лише за три роки – у грудні 2023.

Голуба вважають важливим тіньовим гравцем, який має сильні позиції в Тетіївській ТГ та вплив на роботу місцевих депутатів. У нього потужний бізнес – група компаній «ТАК-АГРО», що спеціалізується на обробці земель сільськогосподарського призначення, вирощуванні та переробці зернових культур, а також експортно-імпортній торгівлі зерновими та насіннєвими продуктами. Підприємство представлене в декількох регіонах: Херсонщина, Вінниччина, Одещина. Тільки на Київщині група компаній обробляє 7200 га землі.

«ТАК-АГРО» є найбільшим платником податків у Тетіївській громаді, відповідно Голуб – людина зацікавлена в розвитку та відбудові свого краю. Він багато років підтримує сферу освіти і виступає проти реформи, що передбачає закриття малокомплектних навчальних закладів. Цьогоріч Тетіївська міська рада зачинила двері низки шкіл, хоча держава мала би фінансувати ці установи ще до 1 вересня 2025 року, а тільки тоді передала би на утримання громаді.

Бізнесмен є членом правління Всеукраїнської аграрної ради та співорганізатором щорічної найбільшої в Україні виставки-демонстрації в техніко-польових умовах «Битва агротитанів». 

Голуб – учасник впливової громадської структури захисту прав аграріїв – Всеукраїнської аграрної ради, яку очолює Андрій Дикун. Організація розробляє законодавство у сфері земельних відносин та регулювання відносин між державою та фермерами. Також допомагає військовим і цивільним, які постраждали внаслідок війни.

Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни бізнесмен передав на потреби захисників 102 пікапи.

45. Василь Цвик

Голова Згурівської селищної територіальної громади

Засновник фермерського господарства «Тетяна-2011» та відомої фірми молочної продукції «Zinka» Василь Цвик двічі був депутатом Київської облради (2010–2020 рр.). За цей час залучив значні кошти з обласного бюджету для ремонту доріг, відновлення інфраструктури та соціально-економічного розвитку тодішнього Згурівського району.

2020 року Цвик також отримав вотум довіри як кандидат у депутати обласної ради, але обрав посаду очільника Згурівської громади. Із початку повномасштабного вторгнення подбав про спорудження блокпостів і створення територіальної оборони. Допомагав організувати евакуацію людей із окупованих громад Чернігівської області, із якими межує Згурівська, а також скерувати гуманітарні вантажі на деокуповані території.

За 2023-2024 роки Згурівська ТГ виділила майже 45 млн грн на матеріально-технічне забезпечення підрозділів ЗСУ та соціальний захист захисників і захисниць. У громаді діє Програма «Військові Згурівщини». Із місцевого бюджету скеровують одноразову допомогу сім’ям військовослужбовців, які загинули, та фінансово підтримують поранених. 

Усі школи Згурівської громади перевели на альтернативний вид палива – дрова. Також облаштували укриття освітніх закладів, оновили обладнання, закупили три нові шкільні автобуси. Талановиту молодь і вчителів-наставників щорічно відзначають грошовими преміями. 

Варто зазначити, що в громаді працює дві поліцейські станції, матеріально-технічну базу яких постійно покращують. Для офіцерів громади придбали нові автомобілі.

За ініціативи Василя Цвика запроваджено централізований пакетований вивіз сміття з усіх населених пунктів громади, оновлено автопарк комунального підприємства, зокрема завдяки партнерам змогли отримати два сміттєвози, ще один придбали за бюджетні кошти. Триває робота щодо будівництва сміттєсортувальної лінії в громаді. 

У Згурівській ТГ створений сприятливий клімат для розвитку малого та середнього бізнесу. Пріоритетом у роботі є співпраця з міжнародними донорами, меценатами та благодійними організаціями. Завдяки цьому на Згурівщину вдалося залучити значні кошти для потреб внутрішньо переміщених осіб. 

46. Ярослав Головачов

Голова Київського апеляційного суду

Діяльність Київського апеляційного суду, який із 2015 року очолює Ярослав Головачов, охоплює столицю та область. Про нього як керівника є як добрі відгуки, так і не дуже. Але сам факт майже десятилітнього перебування біля керма свідчить про впливовість фігури в суддівській системі. В апеляційний суд Києва в статусі помічника голови суду він прийшов ще 2002 року. Із того часу (із чотирирічною перервою (2005–2009 рр.) працює в цій установі.

Головачов досить ініціативний у проведенні заходів для суддів. На початку червня в Київському апеляційному суді презентували Правила організації ефективного судочинства та Правила організації ефективного господарського судочинства, розроблені в межах співпраці з нідерландським проєктом «Судова влада і суспільство».

У грудні Головачов провів не менш важливий захід – тренінг для суддів із питань відшкодування збитків, заподіяних українцям росією під час повномасштабної війни. Їм розповіли про міжнародні стандарти та досвід виплати репарацій.

Голові Київського апеляційного суду дістається від громадських активістів. Зокрема за те, що колеги постійно переобирають його на посаду. Але найбільше – за нескромну декларацію, у якій багато рухомого і нерухомого майна на ньому та на дружині. А минулого року в Київському апеляційному суді трапилася велика халепа. Наприкінці листопада на хабарі в розмірі 35 тис. доларів спіймали відразу чотирьох підшефних Головачова. Справу проти них вело НАБУ. Голова суду до цієї історії не причетний і підлеглих не рятував. Наступного дня колектив апеляційного суду засудив корупцію серед колег, а Вища рада правосуддя відсторонила всіх підозрюваних від роботи. У вересні 2024 року САП скерувала цю гучну справу до суду. Вироки очікують 2025 року.

47. Віталій Шайда

Генеральний директор «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

Енергетика є однією з ключових критично важливих галузей Київщини та України в цілому, особливо в умовах постійних атак із боку агресора. Попри складні обставини, генеральний директор ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Віталій Шайда, маючи майже 30-річний досвід роботи в цій сфері, докладає максимум зусиль для забезпечення стабільного електропостачання та оновлення енергосистеми регіону.

2024 року компанія модернізувала понад 1600 енергооб’єктів, серед яких підстанції та трансформатори. Особливу увагу приділяли ремонту вимикачів, які вийшли з ладу через часті відключення електроенергії. Також відремонтували й випробували понад 10 тис. км. ліній електропередач. Крім того, розчистили 3115 км. ліній від чагарників, що допоможе уникнути аварій під час складних погодних умов. 

Під час підготовки до осінньо-зимового періоду група «ДТЕК» інвестувала майже 20 млрд грн у ремонти теплоелектростанцій та видобуток енергоносіїв.

Із початку року компанія подбала про розвиток нових джерел генерації та видала технічні умови для будівництва нових об’єктів у всіх містах Київщини (сумарна потужність приблизно 300 МВт). Серед них 200 МВт забезпечать 47 газопоршневих когенераційних установок, а ще 100 МВт – сонячні станції, біогазові й газотурбінні установки. Варто зазначити, що більшість проєктів уже в роботі.

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вдосконалило систему інформування населення про графіки відключень. Також закріпили аварійні бригади за конкретними населеними пунктами, що суттєво скоротило час реагування на інциденти.

Наразі обговорюють можливу націоналізацію активів групи «ДТЕК», включно з її регіональними електромережами, як крок до посилення стратегічного контролю держави над критичною інфраструктурою в умовах війни. Адже в бізнес-імперії найбагатшого олігарха України Ріната Ахметова не найкращі часи. Та поки це лише розмови.

48. Віктор Світовенко

Депутат Київської обласної ради

Віктор Світовенко – депутат Київської обласної ради від партії «ВО «Батьківщина» – має досвід політичної діяльності на місцевому рівні, а також як помічник народних депутатів у Верховній Раді.

Цьогоріч він зосередився на питаннях розвитку регіональної інфраструктури. Завдяки його ініціативам реалізували низку проєктів із покращення дорожньої мережі та модернізації комунальних об’єктів. Особлива увага – відновленню критичної інфраструктури в громадах, які постраждали внаслідок війни.

Одним із важливих напрямів діяльності депутата є підтримка освітніх закладів і молодіжних ініціатив: 2024 року оновили матеріально-технічну базу декількох шкіл та дитячих садків у Київській області.

До того ж Світовенко дбає про соціально незахищені категорії населення. 2024 року він сприяв виділенню коштів для допомоги багатодітним родинам, пенсіонерам, людям із інвалідністю та внутрішньо переміщеним особам. Депутат організовує благодійні акції, спрямовані на забезпечення тих, хто потребує, продуктами харчування, одягом тощо.

В умовах повномасштабної війни депутат разом із волонтерськими організаціями забезпечує військових на передовій необхідним обладнанням, амуніцією, медикаментами та транспортом.

Не можемо не згадати про скандали, у яких фігурував Світовенко. 2019 року депутат задекларував чималий список цінних активів, зокрема нерухомість і транспортні засоби. Окрім того, медійники писали про його ймовірну причетність до корупційних схем у сфері державних закупівель та сумнівних фінансових операцій, пов’язаних із бізнесом родини. Та всі судові позови проти Світовенка вирішені на користь відповідача.  

49. Владислав і Віталій Власюки

Уповноважений Президента з питань санкційної політики і ексзаступник начальника Київської ОВА

Двоє братів-близнюків досягли значних кар'єрних висот в українському політикумі, утім, без шлейфу скандалів не обійшлося. Їхній батько, Віктор Власюк, колишній керівник Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, а нині лікар-терапевт, має неабиякі статки, зокрема 13 квартир (лише одна з яких може коштувати до 780 тис. доларів) та три автомобілі «Tesla». Окрім того, у Віктора спільний бізнес («Сонячні фермери») із чинною очільницею установи Юлією Даниленко.

Владислав Власюк розпочав кар'єру в Нацполіції України, згодом обіймав керівні посади в Міністерстві юстиції, зокрема очолював Директорат із прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності. Із 2020 року став радником Офісу Президента (після того, як відомство очолив Андрій Єрмак), займався питаннями міжнародних санкцій проти росії. Із серпня 2024 року Владислав (подейкують, що не без допомоги однокурсниці, радниці ОП Дарії Зарівної) отримав посаду Уповноваженого Президента з питань санкційної політики. Також увійшов до наглядової ради націоналізованого «Сенс Банку», раніше відомого як «Альфа-банк».

Віталій Власюк 2024 року став заступником із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації начальника Хмельницької ОВА, а також радником у МОЗ України. Нагадаємо, що 2023 року він хотів очолити НАБУ, але програв конкурс, не пояснивши за незадекларовану криптовалюту. Омріяні керівні посади в АРМА та САП теж не здобув. У Віталія є досвід роботи радником декількох міністрів, зокрема Ольги Буславець та Михайла Федорова, а з 2022 року – заступника начальника Київської ОВА Олексія Кулеби (курував питання освіти, медицини та спорту).

Обидва брати мають підтримку у вищих політичних колах. Якщо Владиславові комфортно працювати на Банковій, то для Віталія посада на Хмельниччині, найімовірніше, тимчасова, поки йому підшукують інше «тепле» місце, можливо, навіть на Київщині.

50. Віталій Ярема

Колишній Генеральний прокурор України

Віталій Ярема дуже відома і непересічна особистість, яка значну частину свого професійного та політичного життя пов’язала зі столичним регіоном. Хоча він родом із Переяславщини, має серйозний вплив на процеси не тільки лівобережжя області. Як приклад, дружніми стосунками із родиною Ярем хизується та погрожує колишній секретар Білоцерківської міськради Дмитро Киришун. Навіть відносні зв’язки з останнім псують і без того не досконалу репутацію Яреми. 

На піку популярності Порошенка Ярема був в обоймі «сивочолого», а після приходу нового президента і його команди – відійшов від політичних справ. У «Європейській солідарності» родину Ярем представляє Григорій – племінник ексгенпрокурора, депутат Переяславської міської ради. Проте чи стане він серйозним політиком, покаже час. Поки запам’ятався лише встановленням собачих халабуд. 

Ще один репрезентант родини – фермер Олександр Ярема, один із найбільших латифундистів лівобережжя Київщини. Саме Олександр зберігає контакти із напів кримінальними елементами, зокрема білоцерківськими, допомагає вирішувати проблеми з силовиками та політиками.

Хоч Віталій Ярема не обіймає якусь серйозну посаду, до його прохань прислухаються чимало чиновників в абсолютно різних кабінетах. Імовірно, на старті сезону ексгенпрокурору пропонуватимуть приєднатися до нових політичних проєктів, але й продовжити кар’єру з командою Порошенка – не найгірший варіант. 

51. Дмитро Назаренко

Ексзаступник начальника Київської ОВА, радник командувача Сухопутних військ Збройних сил України з політичних питань

На нинішній посаді Дмитро Назаренко відповідає за зв’язки з місцевим самоврядуванням, опікується питаннями гуманітарної допомоги та забезпечення підрозділів. Особливу увагу приділяє столичному регіону. У липні 2024 року склав військову присягу та отримав офіцерське звання «молодший лейтенант».

Назаренко – один із найдосвідченіших політиків і чиновників Київщини –  пішов із посади в.о. начальника ОВА в серпні 2023 року за власним бажанням. У владні коридори в Київській області має намір повернутися після війни, а до того часу зосереджуватиметься на роботі радника командувача Сухопутних військ ЗСУ. Зміна Павлюка на Драпатого на плани Назаренка поки що не вплинула. 

Колишній заступник начальника КОВА зарекомендував себе командним гравцем і досі зберігає напрацьовані роками зв’язки з основними політичними та бізнесовими групами області. Протягом 2022–2023 рр. він де-факто залишався куратором відбудови пошкодженого і зруйнованого житла, об’єктів інфраструктури та соціальної сфери Київщини. Чиновник, здатний знайти спільну мову майже з усіма, – ефективний. 

Нагадаємо, що вперше заступником очільника ОДА він став ще в січні 2018 року (за президентства Петра Порошенка). Тоді областю керував  Олександр Горган. У високих кріслах Назаренко пережив сімох голів облдержадміністрації і вже на нинішній посаді у війську – восьмого. Ситуація може змінитися, коли призначать нового начальника.

У Назаренка склалися непогані стосунки з нинішнім віцепрем'єром із відновлення України – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою, під опіку якого практично перейшла Київщина. Тож цілком імовірно, що нинішнього радника командувача Сухопутних військ ЗСУ знову покличуть на високу чиновницьку посаду.

52. Віталій Коцур

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі

2024 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі ввійшов до світового рейтингу найкращих вишів, посівши 873 місце із тисячі. Це показник насамперед активної наукової діяльності та якісно налагодженої міжнародної співпраці, зокрема в межах програми «Erasmus+». До того ж в УГСП відкрили єдиний в Україні національний контактний пункт програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа» у напрямі «Нова європейська ініціатива Баугауз».

Вступна кампанія 2024 року через повномасштабну війну була складною, але завдяки програмам підтримки та грантам Університет залучив більше, аніж 2000 студентів. Зараз у закладі навчаються понад 6,5 тисяч здобувачів освіти, серед них чимало ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. 

Управлінська політика Коцура орієнтована на індивідуальний підхід до кожного студента, особливий акцент – на безпеці (облаштували укриття, що стало «Пунктом незламності» для здобувачів освіти та викладачів), безбар’єрності та доступності (заклад адаптовують до потреб людей із інвалідністю). 

На базі Університету реалізують важливі соціальні проєкти, серед яких перший на Київщині Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку, Центр ветеранського розвитку, Центр психосоціальної підтримки та реабілітації «Резильєнс».

Важливо, що Коцур дбає про національно-патріотичне виховання молоді. В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся перший в Україні семінар-тренінг «Фахівець у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Проєкти такої тематики розробляють та популяризують науково-педагогічні працівники УГСП.

Зважаючи на потреби ринку праці, в Університеті відкрили нові спеціальності, додавши програми з публічного управління, клінічної психології, захисту Вітчизни, туризму тощо. Якщо минулого року в закладі запровадили електронний документообіг, то цьогоріч презентували комплексну систему «EduRank+», за допомогою якої можна збирати звітну інформацію, генерувати таблиці для акредитації тощо. Тож від молодого ректора вже традійно є як інфраструктурні, так і освітні нововведення. 

53. Володимир Пономаренко 

Керівник Броварської окружної прокуратури

Уродженець селища Володарка на Київщині. Після закінчення магістратури Національної академії прокуратури України Володимир Пономаренко в листопаді 2013 року розпочав свою кар’єру в органах прокуратури. Уже з грудня 2015 року Пономаренко обіймав керівні посади на Київщині, зокрема працював прокурором у Переяславі, Згурівці, Баришівці, Броварському та Києво-Святошинському районах, а на Полтавщині очолював Миргородську прокуратуру.

Пономаренка призначили керівником Броварської окружної прокуратури в березні 2021 року. Із початку повномасштабного вторгнення він продемонстрував свій професіоналізм, організувавши ефективну роботу навіть під час окупації частини Броварського району російськими військами. Безпосередньо виїжджав на огляди місця подій у населені пункти, що постраждали від збройної агресії.

Як керівник Пономаренко зосередив увагу на розслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти національної безпеки. Броварські прокурори скерували до суду низку обвинувальних актів, зокрема сім справ про воєнні злочини та п’ять щодо порушень національної безпеки. Ще майже 1200 обвинувальних актів у різних сферах, як-от: корупція, земельні правопорушення, охорона навколишнього середовища, кібербезпека.

За час роботи Пономаренка на посаді прокурори подали 167 позовів на суму майже 20 млрд грн, 92 із яких суд задовольнив на суму 496 млн грн, виконано рішень на суму понад 639 млн грн. Окрім того, повернули понад 100 га землі.

Пономаренка неодноразово відзначали прокурори Київської та Полтавської областей. У керівника Броварської окружної прокуратури є почесна грамота Кабінету Міністрів України, а також державні нагороди від Генерального прокурора: нагрудний знак «За сумлінну службу в органах прокуратури України», цінний подарунок Генпрокурора (годинник), грамота Генпрокурора.

54. Ольга Василевська-Смаглюк

Народна депутатка України

Депутатка фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк у січні 2024 року стала заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Протягом року зареєструвала низку законопроєктів, зокрема ініціювала заборону маніпулятивної реклами про нібито кредити під 0% та видачу кредитів людям із ігровою залежністю. Також подала пропозицію на період дії воєнного стану заборонити видатки державного та місцевого бюджетів на непріоритетні напрями.

Не менш активною Василевська-Смаглюк була й на своєму окрузі. За її сприяння відновили бібліотечну мережу в Бородянській ТГ, залучили кошти меценатів для ремонту Публічної бібліотеки Вишгорода, завершують ремонт бібліотеки в селі Клавдієво-Тарасове тощо. Спільно з благодійниками облаштували молодіжний простір у селі Горностайпіль Іванківської громади.

Депутатці вдалося залучити фінансування на облаштування двох укриттів у Немішаївській громаді. Значну допомогу 2024 року отримав ВСП «Немішаївський фаховий коледж НУБіП України». Завдяки співпраці з БФ «Освітні ресурси і технологічний тренінг» реалізували низку ініціатив у закладах освіти: ремонти харчоблоків, роздягалень, облаштування комп’ютерних класів у ліцеях Іванківської та Пісківської громад. Спільно з «UNICEF Україна» розробили проєкт комплексного відновлення Олізарівського ліцею, пошкодженого внаслідок російської агресії, загальна вартість якого – понад 90 млн грн. Цей об’єкт внесений до пріоритетного переліку відновлення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. 

Кажуть, на Банковій були невдоволені заявою Василевської-Смаглюк про те, що тисяча «єПідтримки» – це спроба перерахувати населення в Україні та виявити чоловіків, які ухиляються від мобілізації. Але якихось наслідків для депутатки це висловлювання не мало.  

55. Сергій Білецький

Держсекретар Міністерства розвитку громад та територій України, ексзаступник начальника Київської ОВА

У жовтні цього року Сергія Білецького призначили держсекретарем Міністерства розвитку громад та територій України, очільником якого є Олексій Кулеба. Вони давні товариші: коли Кулеба був директором Департаментом міського благоустрою виконавчого органу КМР і фактично контролював КП «Київблагоустрій», Білецький працював першим заступником керівника цього комунального підприємства. Коли Кулеба очолив Київську ОВА, узяв Білецького собі в заступники. Тому нове призначення цілком логічне: чинний міністр збирає сильну команду.

Білецький – дуже досвідчений управлінець. 14 років – у Голосіївській районній державній адміністрації, робота в команді Олександра Туренка в Обухівській та Броварській РДА, а згодом й у столичній адміністрації. У найважчий період незалежності в КОВА він також проявив себе як командний гравець та виконавець. Цікаво, що, навіть коли начальником адміністрації став Руслан Кравченко, Білецький залишився на посаді заступника. Він опікувався Департаментом соціального захисту населення, Департаментом цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами, Службою у справах дітей та сім’ї, а також Державним архівом Київської області. На відміну від багатьох чиновників Білецький не фігурував у скандалах.

Для столичного регіону його перехід в Кабмін є безумовною втратою, що вкотре доводить, що Київщина є донором кадрів для Києва, а чиновники розглядають посади в області лише як трамплін у кар’єрі. Найімовірніше, Білецький, як і більшість, про Київщину забуде та абстрагується, тому чекати уваги від міністерства громадам не варто. Інші пріоритети.

56. Олена Шуст

Депутатка Київської обласної ради, ректорка Білоцерківського національного аграрного університету

Білоцерківський національний аграрний університет увійшов до щорічного рейтингу закладів вищої освіти «ТОП-200 Україна 2024» (96 місце). БНАУ став пілотною базою для реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», ініційованої Першою Леді Оленою Зеленською. У межах проєкту викладачі та студенти під супроводом профільних фахівців освоюють техніки самодопомоги та пошуку ментальної рівноваги.

Окрім того, в університеті функціонує Центр ветеранського розвитку, де реалізовують такі напрями: адаптація до цивільного життя, психологічна та фізична реабілітація, перекваліфікація та освоєння нових професій, грантова підтримка для започаткування власної справи, проведення тематичних тренінгів. Уже налагоджено співпрацю з Білоцерківським військовим госпіталем, Київським обласним центром зайнятості та гуманітарною організацією «Лікарі світу». Також за підтримки Олени Шуст відкрили ветеранський хаб у місті Богуслав.

Як депутатка Київської обласної ради Шуст ініціювала «Програму розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя в Київській області на 2023-2025 роки». До Миронівської, Богуславської, Ржищівської, Кагарлицької, Козинської, Васильківської, Обухівської, Української та Феодосівської громад уже надійшли нові книги українських видавництв. У межах «Програми розвитку системи освіти Київської області на 2022-2026 роки» облаштовують укриття, закупляють транспортні засоби та нове мультимедійне обладнання для навчальних кабінетів.

Шуст продовжує допомагати військовослужбовцям 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, 23 окремого стрілецького батальйону, Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького, 142 ОМБр, 93 ОМБр «Холодний Яр», 159 ОМБр, Білоцерківському військовому госпіталю. Закупляють дрони, генератори, зарядні станції, військову амуніцію та продукти харчування. За сприяння депутатки організовують благодійні заходи та акції, творчі концерти для військових та їхніх родин. Також скеровують гуманітарну допомогу деокупованим територіям України.

57. Микола Калашник

Перший заступник начальника Київської обласної військової адміністрації

Микола Калашник замінив на посаді першого заступника начальника КОВА Миколу Бойка, якого наприкінці жовтня призначили першим заступником голови Державного агентства відновлення та інфраструктури України. Раніше Калашник обіймав різні посади в Дарницькій РДА столиці, а з січня 2022 року виконував обов’язки голови цієї установи.

Подейкують, що стрімкий кар’єрний ріст Калашника в Дарницькій РДА прямо пропорційний його відданості народній депутатці України IX скликання від партії «Слуга народу» Лесі Забуранній. Окрім цього, новопризначений заступник починав роботу в Дарницькій РДА разом із Олексієм Кулебою, із яким і досі має близькі стосунки. Останній хоче бачити свою людину на чолі Київської ОВА. Після звільнення Кравченка саме Калашник став в.о. начальника регіону.

Як в.о. очільника одного із найпотужніших районів столиці Калашник напрацював серйозні зв'язки з місцевим бізнесом, зокрема з компанією «Епіцентр К», яка суттєво інвестує в проєкти на Київщині. До того ж працювати в Дарницькому районі він почав ще за часів Черновецького й уміло маневрував між групами впливу. Кажуть, що за роки роботи в РДА Калашник «подружився» із місцевими авторитетами, які контролюють місця тимчасової стоянки автомобілів, вуличну торгівлю, продуктові ринки, – Русланом Козаковим та Сергієм Лещенком (Лєший). Ба більше, із початку повномасштабного вторгнення на хвилі допомоги ЗСУ він зблизився з 112 бригадою ТрО та через них вийшов на багатьох впливових генералів.

У Київській ОВА Калашник курує питання відбудови, опалювального сезону та житлово-комунального господарства. Зауважимо, що за 2024 рік серед усіх регіонів Київщина зайняла поряд із Києвом головні позиції по обсягах освоєних коштів на відбудову, і в цьому процесі одну з ключових ролей тепер відіграватиме Калашник. Хоча головний його намір – очолити КОВА. 

58. Олександр Поляруш

Депутат Київської обласної ради, заступник голови Білоцерківської міської територіальної громади

Олександр Поляруш – депутат КОР уже другу каденцію поспіль. В облраді він представляє найбільше місто Київщини – Білу Церкву – та є членом постійної комісії з питань капітального будівництва, регіонального розвитку, транспорту, цивільного захисту та відновлення інфраструктури. Поляруш також тривалий час очолював фракцію президентської партії в облраді.

Він активно просуває проєкти будівництва, модернізацію транспортної системи та вважає для себе пріоритетним напрямом підтримку молоді. За його сприяння в місто залучають інвестиції. Наприклад, у межах індустріального парку планують будівництво фабрики компанії «UNILEVER» на суму 20 млн євро. Для громади це приблизно 100 нових робочих місць. Окрім цього, наразі в Білій Церкві зводять ще вісім заводів.

Також Поляруш підтримує благодійні ініціативи та допомагає військовим. Спільно з виконавчим комітетом та депутатським корпусом міськради на потреби ЗСУ виділили майже 127 млн грн, зокрема для 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. За ці кошти придбали автомобілі, прилади нічного бачення, безпілотники.

Серед підрозділів, яким Поляруш допомагає особисто, – Чеченський миротворчий батальйон імені Шейха Мансура та Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. А ще депутат підтримує волонтерську організацію «Спільно за мир», яка опікується багатьма бригадами, що виконують бойові завдання на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках.

Варто згадати, що з початку повномасштабного вторгнення Поляруш очолив добровольче формування «Єдність», яке охороняло та захищало критичну інфраструктуру Білої Церкви. Пізніше бійці батальйону брали участь у розмінуванні та розчистці завалів у Бучі та Макарові, а також долучилися до порятунку жителів Херсона.

Депутата неодноразово критикували: закидали монополізацію ринку перевезень у Білій Церкві, неефективне використання місцевих ресурсів та відмивання коштів на ремонті укриттів. Проте сам Поляруш називає це одним із побічних ефектів політичної діяльності. 

59. Кирило Міненко

Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Кирило Міненко залишається багаторічним начальником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), разом із командою регіональних координаторів впроваджує чимало ініціатив, що суттєво покращують життя українців.

Працівники юстиції цього року зберегли курс на цифровізацію, щоб зробити надання послуг максимально зручним для громадян. Одне з прогресивних рішень – налагодження електронної взаємодії між Київським БТІ та нотаріусами, що дозволило швидко отримувати витяги та документи. Найбільше ця практика розповсюдилася на Київську область, якою наразі опікується регіональна координаторка Оксана Скрипник. 

На базі ЦМУ МЮ (м. Київ) створили єдиний в Україні Цифровий офіс ДРАЦС, який взаємодіє з Мінцифрою та працює лише онлайн. До його функціоналу належить реєстрація онлайн-одружень (уперше у світі, за допомогою «Дії»), а також виготовлення повторних документів із їх доставкою. 

Цьогоріч провели перший ДРАЦС-marketing forum, під час якого працівники ДРАЦС Києва та області проходили тренінги з маркетингу, особистісного росту та стресостійкості та роботи з ветеранською спільнотою. 

Центральне міжрегіональне управління юстиції 2024 року зареєструвало рекордну кількість підсанкційного майна та майна в межах кримінальних справ. Окрім того, зробило найбільше подань про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, що свідчить про стрімке очищення системи. Також організувало роботу з Фондом державного майна щодо реєстрації земель державними нотаріальними конторами в межах проєкту «Банк землі».

60. Наталія Баласинович

Голова Васильківської міської територіальної громади

Наталія Баласинович активно комунікує з мешканцями громади і регулярно звітує про свої здобутки в медіа. Станом на кінець 2024 року в громаді практично всі заклади загальної середньої освіти мають сучасне і безпечне освітнє середовище. На завершальному етапі будівництво укриття у Васильківській гімназії №4. Із серпня працює один із перших в області Центр життєстійкості – безбар'єрний простір, де жителі громади незалежно від віку, статусу чи статі безоплатно отримують соціальні послуги та психологічну допомогу.

Протягом року уклали меморандуми про побратимство з  муніципалітетами Сундбюберг (Швеція) і Тарту (Естонія). Баласинович особисто брала участь у міжнародних заходах із пошуку іноземних партнерів, готових долучитися до відновлення громади. Яка залишається ціллю ворога. 23 червня Васильків зазнав масованих ракетних обстрілів, унаслідок чого зруйновано і частково пошкоджено приблизно 300 об’єктів. Міська влада оперативно розгорнула пункти підтримки містян та спільно з благодійниками організувала ремонтні бригади для надання першої необхідної допомоги постраждалим.

У полі зору керівництва й проблеми військових: створили ветеранський хаб, у Василькові працює мобільний реабілітаційний модуль, де безкоштовно можна отримати послуги із психосоціальної допомоги та фізичної реабілітації, юридичні консультації тощо. У планах – відкриття стаціонарного реабілітаційного центру для відновлення поранених військових та цивільних. Також підтримку скеровують у військові частини, де несуть службу мобілізовані захисники з Васильківщини. А діти поранених та загиблих військовослужбовців відпочивають у містах-партнерах громади.

61. Руслан Ничік

Директор Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

Посаду Руслан Ничік зберіг і після відставки в травні 2024 року віцепрем’єр-міністра – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, близьким до якого його вважають. 

2019 року Ничік очолив Службу автомобільних доріг у Київській області, яку 2023 року реорганізували в Службу відновлення та розвитку інфраструктури, додавши до сфери її відповідальності відновлення об'єктів соціальної, житлової та критичної інфраструктури.

Основним із напрямів роботи Служби є відбудова мостів. У період воєнного стану та після деокупації Київщини для відновлення транспортного сполучення оперативно звели 20 тимчасових переправ. А станом на кінець 2024 року повноцінно функціонує 15 відновлених мостів, що забезпечує якісне сполучення на всіх ключових міжнародних трасах області.

Цьогоріч виконали локальний ямковий ремонт і ремонт «картковим» методом на дорогах Київщини. Крім того, відновили будівництво транспортної розв’язки на трасі М-05 Київ – Одеса. У грудні Ничік повідомив про завершення відбудови двох найдовших мостів в області, зокрема на міжнародній трасі М-07 Київ – Ковель – Ягодин. Ця дорога є однією з головних транспортних артерій, що з’єднує Київську та Житомирську області та веде в бік кордону з ЄС. Також на завершальному етапі роботи на мосту на регіональній дорозі Р-02 Київ – Іванків – Овруч.

Роботи з відбудови тривають у Бучі, Ірпені, Макарові, Пісківці, Вишгороді та Василькові. 10 об’єктів у цих населених пунктах напів відновлені. У межах урядового експериментального проєкту триває робота й у Бородянці. Стан готовності 20 об’єктів тут складає 68%.

62. Володимир Сабадаш

Начальник ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, депутат Київської обласної ради

У Київській обласній раді Володимир Сабадаш – голова комісії з управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Деякі активісти звинувачували депутата в лобіюванні інтересів окремих бізнес-груп, але інформація не підтвердилася, тож її поява може бути першим дзвіночком передвиборчих пристрастей.

Депутата критикують за політичні зв’язки з проросійською «Партією регіонів» та народним обранцем Дубінським, якого підозрюють у держзраді. Відомо, що нині Сабадаш не підтримує контакти з Ярославом Москаленком, ще одним екссоратником Віктора Януковича, хоча вони обоє кинули якір у фракції партії «За майбутнє», де знайшли притулок чимало колишніх «регіоналів». Водночас під час повномасштабної війни Сабадаш міненкпідтримує українських військових, регулярно їздить на фронт, залучає ресурси для Збройних сил.

Оскільки певні епізоди політичної кар’єри депутата викликають суперечливі оцінки, для відновлення довіри громади Васильківщини Сабадашу необхідно зосередитися на прозорості своєї діяльності, мінімізації конфліктів, покращенні комунікації з потенційними виборцями, що допоможе повернутися до влади в місцевому самоврядуванні. Утім, зараз депутат малоактивний у соціальних мережах. На власній сторінці у фейсбуці періодично повідомляє про підтримку ЗСУ, але серед дописів переважають реакції депутата на державні свята та події. 

63. Ірина Третьяк

Українська художниця

Творчістю мисткині з Вишгородщини й надалі захоплюється міжнародна спільнота. Картини Ірини Третьяк представлені в тридцятьох країнах, зокрема в багатьох світових музеях. Полотна художниці зберігають відомі політики, знаменитості зі сфери шоу-бізнесу, колекціонери та навіть представники найстаріших монархій, як-от: династії Габсбургів. Саме картини Третьяк Президент України Володимир Зеленський дарує лідерам інших держав під час міжнародних зустрічей.

Третьяк стала першою українською художницею, чиї картини розміщені у вигляді токенів NFT на популярному маркетплейсі «Rarible». Також мисткиня презентувала Україну на Каннському міжнародному фестивалі в межах Українських днів культури.

2024 року художниця відкрила розширену версію своєї виставки «Дорогоцінні барви життя». Картини створені в авторській об’ємній техніці, за кожним полотном – окрема історія. Третьяк знову звертається до теми природи як символу сили та відродження, утверджуючи, що, попри війну, життя продовжується. Цікаво, що громадськості показали й декілька картин із нової майбутньої виставки, виручені кошти з яких скерують на закупівлю дронів: краєвиди Києва з підписом генерала Буданова, Йода – символ генерала Валерія Залужного, портрети Шевченка, Усика.

У мисткині є почесний нагрудний знак «За сприяння війську України» від уже ексголовнокомандувача ЗСУ Залужного, а також орден миру та відзнака «Волонтерська доблесть». Третьяк активно підтримує українських захисників і захисниць, відвідує їх на передовій. За час повномасштабної війни її творчість конвертована в 11 млн грн допомоги Збройним силам. 

Художниця активно працює над новими картинами, проєктами та зйомками, що, безсумнівно, зробить її ще більш впізнаваною на світовій артсцені.

64. Руслан Дяченко

Голова Бориспільської районної військової адміністрації

Руслана Дяченка вважають одним із найбільш впливових управлінців Київської області. Упродовж майже трьох років повномасштабної війни він зарекомендував себе як ефективний керівник, чию роботу високо оцінило Міністерство оборони України, нагородивши його однією з найвищих відомчих нагород.

Із 2022 року Дяченко активно підтримує військовослужбовців, зокрема місцевий 137 окремий батальйон територіальної оборони, різні військові частини Збройних сил України, Державну прикордонну службу та зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак». На їхні потреби скерували астрономічні та оптичні пристрої, квадрокоптери, FPV-дрони, безпілотні літальні апарати «Вирій», РЕБи, зарядні станції, акумулятори.

Із огляду на енергетичний терор із боку рф мобільні вогневі групи забезпечили додатковим обладнанням для виявлення та ураження цілей противника, а також посилили заходи з укріплення комунальної та енергетичної інфраструктури.

Голова РВА регулярно проводить виїзні наради з головами територіальних громад, старостами та представниками силових структур Бориспільського району.  Також активно співпрацює з профільними міністерствами та послами країн-партнерів для залучення інвестицій та підтримки економічної стабільності. Під його керівництвом реалізують декілька проєктів із залученням іноземного капіталу, зокрема в логістичній, сільськогосподарській та оборонній сферах. 

Бориспільський район став домом для майже 40 тисяч ВПО. Завдяки зусиллям Дяченка багато переселенців отримали не лише житло, але й робочі місця, що сприяє їхній інтеграції в громаду та розвитку регіону в цілому.

Дяченко вміє координувати роботу адміністрації та залучати до співпраці бізнес, волонтерів, народних депутатів і навіть представників міністерств. Його стратегічне бачення розвитку району до вподоби вищому керівництву держави. Поки що не відомо, чи залишиться він працювати в області, чи масштабуватиме свій досвід на міністерському рівні.

65. Геннадій Дикий

Голова Білоцерківської міської територіальної громади

Весна 2024 року задала старт кадровим перестановкам у Білій Церкві. Наприкінці березня мер Геннадій Дикий здивував усіх заявою про вступ до лав ЗСУ, зазначивши, що має військову спеціальність – офіцер протиповітряної оборони. Також очільник найбільшого міста столичного регіону додав, що Біла Церква утримує міцні позиції, бізнес розвивається, а інфраструктура підготовлена до будь-яких атак ворога. В.о. голови громади став секретар БМР Володимир Вовкотруб. 

У суспільстві були палкі обговорення, мовляв, Дикий мобілізувався, щоб уникнути кримінальної відповідальності за «гріхи» шестирічної давнини – скандальну купівлю приміщення під ЦНАП за завищеною в п’ять разів ціною. Цікаво, що мер повідомив про свій намір захищати Батьківщину буквально за тиждень до засідання Вищого антикорупційного суду, у ході якого мав отримати вирок та бути відстороненим від посади. Адвокату Дикого вдалося переконати суд, що, якщо справу таки слухатимуть, міський голова, перебуваючи в лавах ЗСУ, буде фактично позбавлений права на захист. У жовтні 2024 року ВАКС зупинив розгляд кримінального провадження. 

Під час останньої каденції Дикого неодноразово критикували білоцерківці. Місцеву владу звинувачували в нецільовому використанні коштів під час війни, витрачанні мільйонів гривень із бюджету громади на тротуарну плитку та інші об'єкти благоустрою, багатомільйонних зловживаннях на будівництві та ремонті укриттів, а також на фінансуванні ДФТГ. Утім, варто зазначити, що 2024 року Білоцерківська громада продовжила допомагати Збройним силам України, зокрема 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Від тодішнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного міський голова отримав відзнаку «За сприяння війську».

Навіть майже через рік після мобілізації Дикий не втратив своїх позицій у Білій Церкві. Цілком очікувано, що він знову активізується під час майбутніх місцевих виборів. 

66. Сергій Левченко

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен

Сергій Левченко – власник ювелірного бізнесу, відомий у столичному регіоні підприємець, серед його найцінніших активів – ресторан у заміському готельно-ресторанному комплексі «Koncha Zaspa Park».

У Київській обласній раді представляє Обухівську громаду, є членом фракції «Слуга народу», працює заступником голови постійної комісії з питань бюджету та фінансів. На різних платформах повідомляє про свою депутатську і благодійну діяльність. Зокрема про підтримку юних боксерів та хокеїстів. Левченко піарить не лише себе, робить акцент на причетності до команди президента.

Волонтерить із перших днів повномасштабного вторгнення: неодноразово відвідував деокуповані громади на Сході країни з гуманітарною місією. До переїзду на Київщину Левченко мешкав на Донеччині, тож його інтерес до жителів цього регіону зрозумілий. Також депутат продовжує допомагати ЗСУ. За активну громадянську позицію має подяки і нагороди, наприклад, у липні отримав орден Святого Архістратига Михаїла ІІ ступеня від митрополита ПЦУ Епіфанія.

Прізвище Левченка фігурує в низці гучних скандалів. Здебільшого давніх, але їх постійно актуалізують. Здається, що це цілеспрямовані медіаатаки опонентів. Найбільше йому дістається за ресторанний комплекс у Конча-Заспі, відомий високими цінами та мажорними відвідувачами. Також недоброзичливців Левченка цікавить його насичена майном декларація. Водночас у НАЗК претензій жодних.

67. Віктор Поліщук

Олігарх

Віктор Поліщук, представник «клану Януковича» та неофіційний «куратор» Київщини за часів президента-втікача, намагається відбілити свою репутацію, заперечуючи зв'язки з москвою. Нагадаємо, що олігарх одружений із племінницею дружини експрезидента рф медведєва Лілією Резвою.

Напередодні 2014 року броварські депутати під керівництвом Ігоря Сапожка передали «Радіопередавальний центр» структурам Поліщука, що призвело до знищення важливого для обороноздатності країни держпідприємства.

Поліщук активно «перетряхує» оточення. Остаточно розірвав стосунки з мером Броварів та щедро фінансує його опонента – екссекретаря міськради Сергія Богуцького. Також відмовився давати заставу за свого багаторічного юриста, нардепа-«слугу» Анатолія Гунька, якого спіймали під час отримання хабаря. Згодом Гунька викинули з офісу в столичному центрі олігарха, подейкують, що там були й матеріали у справі щодо збанкрутування банку Поліщука «Михайлівський» (за попередніми підрахунками, розмір завданих державі збитків становить приблизно 23 млрд грн).

Головне досягнення Поліщука цього року – це успішні маніпуляції навколо ТРЦ «Гулівер». За будівництво центру олігарх заборгував перед держбанками України («Ощадбанк», «Укрексімбанк») 14 млрд грн. Утім, 2022 року Поліщук зупинив виплати, а 2023 року відновив їх лише частково. Цікаво, що банки не застосовували штрафів чи санкцій.

Попри борги, інші структури олігарха (зокрема фірма «Карпе ренталс») витрачали десятки мільйонів гривень на купівлю елітних автомобілів, зокрема «Rolls-Royce», «Mercedes G-63 AMG», а також інших висококласних авто, на яких пересувається сам бізнесмен та його охорона.

Під час повномасштабної війни Поліщук неодноразово виїжджав за кордон, нібито перевозив гуманітарку. Одного разу під час перевірки документів виявилося, що його дозвіл на виїзд – підробка. До того ж олігарх не виконав обіцянки щодо підтримки ЗСУ, не передавши гроші від продажу техніки через мережу магазинів «Ельдорадо», що належить родині Поліщука.

68. Лариса Ільєнко

Секретарка Обухівської міської ради, в.о. голови Обухівської міської територіальної громади

Із піщаних дюн – у темні води політики. Цьогоріч Лариса Ільєнко здійснила давню мрію – очолила Обухівську громаду (хоча й у статусі в.о.). Тягатися з її ресурсами ніхто не зміг. Варто згадати й кампанію чорного піару щодо потенційних конкурентів на посаду голови, наприклад, обухівського перевізника Олександра Лук’яненка.

Ім’я чинної в.о. голови Обухівської ТГ фігурувало в низці скандалів, утім, у неї надто міцний «дах», тож замість буцегарні сидить у керівному кріслі. Нагадаємо, що 2016 року виявили причетність «піщаної королеви» до незаконного видобутку піску в селі Козин, що під Києвом. Згідно з експертними оцінками, ця діяльність завдала збитків на сотні мільйонів гривень. Ще один епізод – розслідування рейдерства столичного ПрАТ «АТЕК». 2021 року екскерівниці компанії Ільєнко повідомили про підозру в розтраті майна на суму понад 162 млн грн. Також її називали замовницею замаху на командира грузинського легіону Мамуку Мамулашвілі.

Під час скандальної сесії наприкінці грудня ухвалили бюджет Обухівської громади на 2025 рік. На підтримку ЗСУ планують виділити лише 20 млн грн, що втричі менше, ніж 2024 року. Скоротили фінансування й для онкопацієнтів. Натомість збільшили витрати на благоустрій, інвентаризацію земель і ремонтні роботи. Проголосували й за зростання зарплат міських чиновників, зокрема преміювання самої Ільєнко в розмірі 150%.

Підготовка до місцевих виборів триває. Немов акторка на сцені, Ільєнко видає себе за меценатку та благодійницю. Проте за цією маскою ховається істина – на шляху до влади вона готова йти по головах. До речі, така репутація в неї ще з часів спроби організувати переворот в Обухівській районній раді. Цілком імовірно, що цього разу заради досягнення цілі Ільєнко використовуватиме не лише ресурси громади, але й усі можливі найпідступніші методи.

69. Олександр Маркушин

Голова Ірпінської міської територіальної громади

Олександр Маркушин із потенційної політичної зірки лише за рік став найскандальнішим мером Київщини. Дійшло до того, що делегації міжнародних партнерів почали оминати Ірпінь, а керівництво області намагається не підтримувати з очільником міста політичні і ділові контакти. Що й зрозуміло: Маркушин фігурує в багатьох кримінальних провадженнях.

Корупційний шлейф міського голови публічно засудили всі заступники, а частина радників і працівників виконкому покинула його команду. Гучно пішла Ірина Ярмоленко, директорка волонтерського проєкту «Irpin Reconstruction Summit». Вона звинуватила Маркушина в підробці документа, яким затверджено склад робочої групи з розробки Стратегії розвитку Ірпінської міської територіальної громади.

У квітні Маркушина виключили з партії «Нові обличчя». Це сталося після оприлюднення інформації про його причетність до організації схеми з розкрадання міського бюджету, зокрема коштів соціальної програми «Турбота». Шоком для ірпінців стала найбільша в Україні зарплата головної кадровиці виконкому – 200 тис. грн на місяць.

Після чергового скандалу кум Маркушина Сергій Росстальний утік до США. На фірми Росстального було виведено понад 500 млн грн бюджетних коштів, призначених для відбудови. Тож і не дивно, що робота в цьому напрямі фактично провалена. За 2024 рік Маркушин не використав майже 250 млн грн, виділених на відбудову житла містян (це 78% наданих державних коштів). Ще один показовий факт: Маркушин не виділив ветеранам жодної квартири та ділянки, натомість землю від мера отримав головний податківець Волині.

Виявили в міського голови ще й проросійський шлейф. Його звинуватили у викупі ділянки на підконтрольні фірми в колаборанта з Маріуполя. А радник мера Валерій Степанюк зробив в офіційному телеграм-каналі репост російських воєнкорів. Маркушин так і не прокоментував жоден із цих фактів. Із таким бекграундом мера Ірпеня 2025 року, найімовірніше, відсторонить від посади депутатський корпус.

70. Сергій Онушко

Командир 114 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ

114 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ створили задля забезпечення безпеки в Київській області. Її бійці брали участь в обороні столичного регіону на повномасштабного вторгнення, а нині успішно виконують бойові завдання на Сході країни, зокрема на Куп’янському напрямку. 

Сергій Онушко родом із Чернігівщини. Він став командиром 114 ОБрТрО у вересні 2024 року, замінивши на посаді комбрига полковника Олександра Коваля. Свій військовий шлях розпочав із навчання в Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після закінчення закладу служив у Чернівцях: був командиром танкового взводу танкової роти танкового батальйону 300 механізованого полку.

2014 року Онушко обіймав посаду командира танкового взводу 30 ОМБр, а вже за місяць став командиром танкової роти цієї ж бригади. Брав участь у боях на Донеччині поблизу Степанівки, Григорівки, Маринівки, Петрівки, а також Савур-Могили. 2015 року служив неподалік Дебальцевого, зокрема на Світлодарському напрямку.

У лютому 2022 року Онушко був командиром танкового батальйону. Його підлеглі зустрічали ворога поблизу населеного пункту Містки на Луганщині. Далі – Рубіжне, Воєводівка, Сіверськодонецьк, Соледар, Відродження, Луганське. Онушко брав участь в операції з деокупації Харківщини влітку 2022 року, зокрема виконував бойові завдання на Ізюмському напрямку, після чого повернувся на Бахмутський напрямок. 

Із листопада 2022 року по січень 2024 року обіймав посаду заступника командира 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, брав участь у боях на Вугледарському напрямку. Далі його призначили командиром 56 ОМПБр на Бахмутському напрямку. 

За роки військової служби Онушко має державні нагороди: орден «За мужність» III ступеня, відзнака Президента України «Орден Богдана Хмельницького» I, II, III ступенів.  

71. Сергій Петров

Начальник регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Київській та Чернігівській областях

На Київщині – дев’ять сервісних центрів МВС. Завдяки роботі їхніх фахівців протягом 2024 року громадянам надали більше ніж пів мільйона послуг, із яких понад 370 тис. – через онлайн-сервіси. За адмінпослуги до місцевих бюджетів надійшло приблизно 130 млн грн.

Одним із здобутків регіонального сервісного центру МВС під керівництвом Петрова є запровадження онлайн-перереєстрації авто в «Дії», документи яких опрацьовує ТСЦ у Вишгороді. Це єдиний сервісний центр у країні, котрий надає таку послугу. Протягом року нею скористалися понад 210 тис. разів. До того ж понад 208 тис. осіб обміняли посвідчення водія за допомогою «Дії» (дані від початку впровадження, із травня 2023 року). В області також функціонує мобільний сервісний центр МВС, який проводить виїзні прийоми громадян у Фастові. 

У сервісних центрах Київщини забезпечно безбар’єрний доступ до приміщень. А в Білій Церкві особи з інвалідністю можуть скласти практичний іспит на переобладнаній автівці. 

Петрову вдалося налагодити тісну та плідну співпрацю з органами місцевого самоврядування щодо покращення якості надання послуг громадянам. Як результат – ТСЦ поповнили автопарк: за субвенційні кошти закупили три легкових автомобілі та вантажівку спеціального призначення. 

Нині ж керівництво регіонального сервісного центру МВС має намір облаштувати укриття в територіальних сервісних центрах в селі Софіївська Борщагівка та в місті Вишгород задля безперебійного надання послуг відвідувачам навіть під час тривалих повітряних тривог.

72. Юліан Москаленко

Депутат Київської обласної ради, президент Київської обласної федерації боксу

Юліан Москаленко розпочав свою політичну діяльність 2018 року, коли став депутатом Баришівської селищної ради, а вже 2020 року його обрали до Київської облради від партії «Слуга народу». У КОР Москаленко отримав посаду заступника голови комісії з питань екології.

Депутат зосереджується на захисті та представництві інтересів громад лівобережної Київщини. Після початку повномасштабної війни Москаленко активно волонтерить: організовує регулярні поставки гуманітарної допомоги із країн Західної Європи для постраждалих від російської окупації громад Броварського району, підтримує необхідними матеріально-технічними засобами та амуніцією військовослужбовців Сил оборони України. Варто зазначити, що протягом останніх двох років Москаленко разом із командою однодумців передав для фронту понад 240 автомобілів, які сьогодні забезпечують захист, логістику та дозволяють військовослужбовцям результативно виконувати бойові завдання.

Як громадський діяч Москаленко приділяє особливу увагу розвитку спорту Київщини. Завдяки його організаторським здібностям та фінансовій підтримці неабиякого розмаху набули турніри серед молодших боксерів. Також відкрили нові спортивні боксерські зали, а для вихованців боксерських секцій регулярно проводять тренувальні збори.

Коли Москаленка в жовтні 2023 року обрали президентом Київської обласної федерації боксу, це суттєво пожвавило справи всередині організації. Наразі КОФБ є однією з найуспішніших: її вихованці демонструють високі результати на міжнародній арені. Зокрема в листопаді 2024 року члени обласної федерації представляли Україну на чемпіонаті світу з боксу серед молоді в США. Рівень їхньої підготовки та успіхи приємно вразили учасників турніру та представників боксерської світової спільноти. 

73. Олександр Усик

Боксер, олімпійський чемпіон, чемпіон світу в надважкій вазі за версіями WBC, WBA, WBO

У травні 2024 року Олександр Усик здобув титул абсолютного чемпіона світу в надважкій вазі. У бою з Тайсоном Ф'юрі, який проходив у Саудівській Аравії, українець роздільним рішенням суддів після 12 раундів завдав британцеві дебютної поразки в кар'єрі. Усик став першим із часів Леннокса Льюїса боксером, який об’єднав усі чотири головні титули в цій вазі – WBC, WBA, IBF і WBO. Згодом від звання чемпіона за версією Міжнародної боксерської федерації (IBF) українець відмовився. Після перемоги над Ф'юрі Усик уже втретє очолив рейтинг найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії журналу «Ринг».

Під час бою-реваншу 22 грудня Усик знову переміг Ф'юрі (одноголосним рішенням суддів 116-112) та захистив три основні титули надважкої ваги: за версіями WBC, WBA та WBO. Це 23 професійна перемога українського боксера поспіль. 

Як амбасадор державної фандрайзингової платформи «United24» Усик активно допомагає відбудовувати Київщину. Пожертвував майже 14 млн грн на відновлення села Мощун Гостомельської громади. Зібрав 12 млн грн на відбудову багатоповерхівки в Ірпені, у спортзалі якої навчав дітей боксу вбитий росіянами тренер Олексій Джунківський. Усик також заявив про запуск 2000 унікальних NFT-токенів, планує зібрати не менша мільйона доларів на підтримку постраждалих від війни в Україні. До речі, боксер разом із дружиною Катериною вже зробили ремонт і повернулися у свій будинок у Ворзелі, який на початку повномасштабного вторгнення захопили й понищили окупанти. 

2024 року Усик отримав від Володимира Зеленського державну відзнаку «Національна легенда України». Цю нагороду вручають за особисті заслуги в зміцненні державності України, вагомий внесок у розвиток національного сорту, а також за активну благодійну та громадську діяльність.

Жителі Ірпеня з натхненням чекають, що їхній теперішній земляк привнесе нові інвестиції в спортивну інфраструктуру міста, що виглядає цілком перспективно з погляду на його фінансові можливості та бізнесові амбіції.

Не обійшлося й без інцидентів. У серпні Усика та його тренера затримали в аеропорту Кракова через «непридатний стан для польоту». Пізніше боксер прокоментував ситуацію, назвавши її непорозумінням, яке швидко вирішилося. 

А взагалі попри його популярність як спортсмена, громадськість схвально зустріла заяву Усика стати міністром спорту. Після останніх багатомільйонних гонорарів за перемоги на професійному ринзі, його навряд чи зацікавлять дешеві корупційні міністерські схеми, і саме тому ідея вдихнути нове дихання в український спорт на всеукраїнському рівні виглядає реалістичною.

74. Сергій Дишкант

Начальник Головного управління ДСНС України у Київській області

Полковник служби цивільного захисту Сергій Дишкант із грудня 2023 року виконував обов’язки начальника Головного управління ДСНС України у Київській області, а в серпні 2024 року його призначили на цю посаду.

Із публікацій у медіа відомо, що з перших днів повномасштабної війни Дишкант як керівник координаційного центру ГУ ДСНС у Київській області героїчно брав участь не лише в розбиранні завалів багатоповерхівок та пошуку постраджалих, але й евакуації людей з окупованих територій. Але це все дешевий піар задля прикриття справжньої їхньої діяльності – обілечування бізнесу, про що є низка журналістських розслідувань. 

Дишкант, під керівництвом якого рятувальники ліквідовують масштабні пожежі, які виникають унаслідок ворожих обстрілів області, насправді організував систему дивних інформаційних приводів. Ідеться про часті публікації про порятунок корів, їжаків та котів. Також мешканці Київщини час від часу нарікають на несвоєчасне прибуття надзвичайників на виклики, що має трагічні наслідки. 

Обласна ДСНС часто фігурує в гучних скандалах, зокрема й щодо затримання корумпованих працівників. Однозначно потрібне удосконалення кадрової політики під час підготовки фахівців у сфері цивільного захисту. Натомість Дишкант за допомогою ручних підлеглих «кошмарить» бізнес перевірками та приписами. Тож багатьом підприємцям інколи легше застрахуватися, щоб не мати справу з інспектором і не залежати від суб’єктивних думок і рішень рятувальників. 

75. Микита Козиренко

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в м. Києві та Київській області

Омбудсмен на Київщині з’явився тільки у вересні 2024 року. На заході, де представили Микиту Козиренка, було присутнє керівництво області. Уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець тоді наголосив: його представник має такі ж повноваження, як і він. Зокрема здійснюватиме моніторингові візити, складатиме акти реагування на порушення прав людини. Також Лубінець пообіцяв відкрити представництва в Білій Церкві, Броварах та Ірпені.

Про Козиренка відомо чимало. На момент призначення йому було 35 років. Він – із Миколаєва, працював у Мінсоцполітики, начальником управління інформаційної діяльності та зовнішніх відносин департаменту міського голови в рідному місті, консультував нардепа Артема Чорноморова («Слуга народу»), балотувався від «слуг» до Миколаївської облради, але не пройшов. Із початку повномасштабного вторгнення волонтерить.

У грудні Козиренко втрапив у перший скандал на новій посаді. В інтерв'ю «UA.NEWS» він заявив: «Одним із найбільших успіхів, якого ми досягли разом із регіональними представництвами під керівництвом Дмитра Лубінця, є майже повне викорінення так званої бусифікації». Новина від омбудсмена Київщини спричинила значну активність хейтерів. Оперативно на заяву підлеглого довелося реагувати самому Лубінцю. «Дійсно, мої представники в регіонах реагують на випадки неправомірних дій представників ТЦК. За нашими зверненнями відкриті дисциплінарні та кримінальні провадження у випадках так званої бусифікації. Але про жодну «перемогу» й здобутки йтися не може», – зазначив Лубінець. І додав, що слова Козиренка «вирвано з контексту».

Очевидно, після цього випадку захиснику прав жителів Київщини доведеться бути акуратним та обережним із заявами, у яких згадуватиметься прізвище його шефа.

76. Катерина Савінова

Генеральна директорка КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня»

Попри повномасштабне вторгнення росії й складні соціально-економічні умови, комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня», яке понад чотири роки очолює Катерина Савінова, динамічно розвивається. Отримати допомогу тут можна за 24 профілями.

Цьогоріч у медустанові відкрили реабілітаційне та відділення деконтамінації, а також стоматологічний кабінет. Окрім цього, завершують ремонт покрівлі головного корпусу, а на території лікарні облаштували терапевтичні сади. За кошти гранту від USAID обладнали кімнати відпочинку для медичного персоналу, а завдяки підтримці меценатів встановили високотехнологічне реанімаційне обладнання для новонароджених. До того ж діти, які довго перебувають на стаціонарному лікуванні, можуть навчатися у «Школі супергероїв».

Зауважимо, що під час блекаутів Київська обласна дитяча лікарня працює в автономному режимі, позаяк має власну свердловину, кисневу станцію та резервні джерела енергопостачання.

Генеральна директорка лікарні залучила до співпраці благодійні та волонтерські організації, а також міжнародних партнерів. Восени 2024 року у Флоренції підписали меморандум про міжнародне медичне партнерство між Київською обласною дитячою лікарнею та дитячою лікарнею «Мейєр», що дало змогу лікарям КОДЛ стажуватися в провідній клініці Італії, а важкохворим дітям Київщини – отримувати допомогу в медзакладі світового рівня. Окрім цього,  уклали договір із найбільшою дитячою лікарнею Данії «Mary Elizabeth’s Hospital – Rigshospitalet for Children, Teens and Expecting Families».

На 2025 рік Савінова має чимало амбітних планів, серед яких облаштування відділення дитячої онкогематології на 25 пацієнтів, реконструкція операційного блоку на сім хірургічних кімнат, заміна пасажирських та вантажних ліфтів, щоб максимально оперативно і без залучення додаткового персоналу транспортувати пацієнтів до необхідних відділень. Усе з урахуванням вимог інклюзивності.

77. Андрій Вавриш

Генеральний директор ТОВ «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ»

Компанія Андрія Вавриша «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ» має недобру славу через численні незавершені новобудови та скандали із землею. Найвідоміший – замороження будівництва ЖК «Рибальський» у столиці. Наприкінці 2023 року інвестори раптово виявили, що з червня 2022 року їм нараховують пеню та штрафи за прострочені платежі. Попри обіцянки девелопера не робити цього до кінця воєнного стану. Особливого розголосу також набув скандал із телеведучою Ольгою Фреймут, яка звинуватила «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ» у втраті квартири. Як виявилося, ошукали не тільки її.

На початку 2024 року стало відомо, що столичні правоохоронці вивчають, як на 22 км Дарницького шосе на землях рекреації з’явився ЖК «O2 Residence». Замовники будівництва, посадовці Нацакадемії внутрішніх справ, усупереч цільовому призначенню земель вирішили їх забудувати. До того ж тут «зникло» більш ніж десяток будівель колишнього піонертабору, цим фактом також зацікавилася Нацполіція. У цій історії фігурує ТОВ «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ще низка компаній, які пов’язують із Вавришем.

Тепер цей кримінально-корупційний шлейф забудовник тягне на Київщину. Куди він заходить через піар. 24 лютого, у день другої річниці повномасштабного вторгнення росії, у Вишгороді відкрили меморіал «Хрест Героїв». Він присвячений полеглим воїнам. Співініціатором спорудження меморіалу став ексголова Київської ОДА Олександр Горган (Лялька), а профінансував будівництво Вавриш. У новинах він титрувався не лише як СЕО компанії «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ», але й як засновник фонду імені отця Тита Войнаровського. Благодійництво – справа гарна, але Горган досить довго працює гендиректором у Вавриша. І завдяки зв’язкам скандальний девелопер зможе розвернутися на Київщині. 

78. Артур Палатний

Керівник виконкому партії «УДАР», екснардеп України

Артур Палатний залишається найближчим соратником мера Києва Віталія Кличка. Особливо довірений, права рука, консильєрі – усі визначення справедливі. Тоді як сам Кличко зберігає позицію передового політика, із яким після Зеленського зустрічаються фактично всі керівники головних світових держав під час візитів до України. 

Чинний мер столиці планує й надалі розвивати свій політичний проєкт, для чого має значні ресурси міського бюджету та підтримку серед міжнародних партнерів. Політсилою «УДАР» у Київській області де-факто займається Палатний. Він уже розпочав формування нової команди, але знову ризикує помилитись, зробивши ставку на білоцерківського нардепа Миколу Бабенка. Адже останній у минулому вже заводив цю партію на дно. До того ж він повністю залежний від фінансово-промислової групи ексрегіоналів із московським шлейфом – тандему Хмельницького-Єфименка.

Не обійшлося й без скандалу за участю очільника одеського осередку «УДАРу» Олександра Суханова, якого називають близьким до Палатного. Зрештою однопартійця, який, прикриваючись зв’язками в оточенні Кличка, хотів роздерибанити землю в столичному парку «Наталка», довелося швидко викидати з політсили. 

Палатний надзвичайно активний у медіа. Як керівник волонтерського штабу «Української команди УДАРу» звітує передусім про поїздки на фронт, передачу позашляховиків, дронів, комплектів спецодягу. Зокрема й для білоцерківської 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. До речі, у правої руки Кличка також є своя сфера інтересів на Переяславщині.

Чинний керівник виконкому партії «УДАР» має досвід роботи в місцевому самоврядуванні (депутат Київської обласної ради) та парламенті: був народним обранцем VII-VIII скликань, очолював Комітет ВР із питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. 

Також Палатний – великий шанувальник боксу. Обіймає посаду почесного президента Київської міської організації Федерації боксу України. 2024 року в столиці провели міський чемпіонат із боксу серед чоловіків та жінок, присвячений батьку Палатного Леоніду.

79. Ірина Коляденко

Борчиня, срібна призерка Олімпійських ігор 2024 року

Цьогоріч на Олімпійських іграх у Парижі борчиня Ірина Коляденко здобула знакову перемогу – виборола срібну медаль у ваговій категорії до 62 кг. Це досягнення присвятила Ірпеню. Зауважимо, що «срібло» Коляденко – найкращий результат України в жіночій вільній боротьбі на Олімпійських іграх із 2004 року, коли в категорії 48 кг «золото» виграла Ірина Мерлені.

Коляденко – переможниця та призерка низки всеукраїнських і міжнародних турнірів, чемпіонка України, триразова чемпіонка Європи, срібна призерка Чемпіонату світу, бронзова медалістка Олімпійських ігор 2020 року в Токіо. Після успіху на Олімпіадах Президент України Володимир Зеленський нагородив спортсменку орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (за виступ у Токіо) та орденом княгині Ольги ІІ ступеня (за перемогу в Парижі). 

Тренера спортсменки Володимира Яременка відзначили орденом «За заслуги». До того ж 2021 року на Алеї зірок у Києві урочисто відкрили іменну зірку борчині, увійшла до рейтингу «Топ-100 знакових людей спорту України», а 30 вересня того ж року їй присвоїли звання «Почесна громадянка міста Ірпінь».

За перемогу в Токіо Коляденко отримала квартиру в Ірпені, яку віддала своєму тренеру. Утім, пізніше їй подарували ще одну, особисту. Обидві зруйнували російські снаряди. Із початку повномасштабного вторгнення спортсменка залишалася в Ірпені, проте згодом усе ж виїхала.

Після деокупації Коляденко повернулася в місто. Зараз спортсменка відновлюється після Олімпіади й як секретарка громадської організації «Федерація вільної боротьби міста Ірпінь», членкиня Ради з молодіжних питань – консультативно-дорадчого органу при Президентові України, і співзасновниця Молодіжного парламенту Ірпеня популяризує здоровий спосіб життя.

80. Сергій Даніш

Голова Коцюбинської селищної територіальної громади

Попри тиск столичних забудовників, селище-анклав Коцюбинське вже декілька років є окремою громадою столичного регіону, а не черговим спальним районом Києва. У боротьбі за самостійність чималу роль відіграв Сергій Даніш, який очолює громаду другу каденцію поспіль. Хоч на місцевих виборах 2020 року він балотувався від партії «Слуга народу», найімовірніше, щоб зберегти право Коцюбинського на окремішність, у прийнятті рішень він орієнтується на Володимира Карплюка – голову політсили «Нові обличчя», яка має потужну фракцію в Коцюбинській селищній раді.

Спільно з місцевими депутатами, які фактично мають монобільшість у раді, Даніш продовжує боротьбу зі столицею за встановлення меж між селищем та Києвом, щоб остаточно поставити крапку в питанні захисту Біличанського лісу від намагань київського будівельного лобі забудувати заповідні зони. Нагадаємо, що після рішень Бучанської райради та Київської облради 2021 року ліс увійшов до складу Коцюбинської громади, що не влаштовує багатьох забудовників.

Хоч із селищного бюджету вилучили 50 млн грн ПДФО, у громаді завершили капітальний ремонт приміщення селищної ДЮСШ, реконструювали водопровідні мережі вулиць Доківська та Пономарьова та полагодили аварійні мережі теплопостачання. Окрім цього, 2024 року Коцюбинське виділило на підтримку Збройних сил України понад 3,3 млн грн. Закупили необхідне обладнання та товари військового призначення, як-от: квадрокоптери, ретранслятори для керування дронами, засоби РЕБ, зарядні станції, монокуляри нічного бачення, старлінки та портативні радіостанції.

Релігійні громади Успіння Божої Матері та Святого Великомученика Георгія Побідоносця перейшли до Православної церкви України. Це відзначив і предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній, який у жовтні на запрошення селищного голови відвідав Коцюбинське.

Даніша можна назвати одним із найбільш впливових керівників в області, позаяк ще 2021 року він очолив Київську обласну організацію Всеукраїнської асоціації громад, до якої входять більшість ТГ столичного регіону.

81. Сергій Князєв

Ексголова Національної поліції України

Сергій Князєв із 2020 року практично зник з інформаційного простору, хоча зберіг значний вплив серед правоохоронців. Після звільнення 2019 року з посади голови Нацполіції України він певний час перебував у статусі радника тодішнього міністра МВС Арсена Авакова, а коли той позбувся крісла, Князєв пішов у тінь. Зараз впливовість зросла. За інформацією з кулуарів, його оточення обговорює можливі розвиток ексголови Нацполу в політиці або ж повернення до МВС. Логічнішим виглядає перше припущення, оскільки теперішня влада не полюбляє повертати на посади досвідчених керівників часів попередників. Хоча чинна влада з високою імовірністю після завершення повномасштабної війни стане колишньою та сама собі не зможе допомогти.

Найкращим місцем для політичного камбеку видається саме Київщина, де Князєв збудував кар’єру від посади міліціонера відділу охорони до керівника управління карного розшуку ГУ МВС України у Київській області. Значну увагу регіону, а особливо Білій Церкві, він приділяє й нині.

Місцеві політики і підприємці радяться з Князєвим щодо багатьох питань, адже той відстежує ситуацію та є вкрай поінформованою людиною, особисто знає більшість політичних гравців та високопосадовців різних сфер, при ньому багато нинішніх поліцейських чинів почали своє кар’єрне зростання. Хоч і пішов Князєв із посади на хвилі скандалу, пов’язаного з колишньою дружиною, яка буцімто намагалася нелегально вивезти в Польщу 650 тис. євро, про цю історію вже мало хто пам’ятає. А суттєвішого компромату на нього не накопали, бо його, найімовірніше, і не було.  

Ще один важливий момент. Із перших днів повномасштабного вторгнення найбільш високопоставлений генерал поліції Князєв несе військову службу. Завдяки своїм колосальним зв'язкам та високому авторитету збирає значні ресурси для забезпечення військових підрозділів, зокрема 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Також особисто бере участь у багатьох операціях проти російських окупантів.  

82. Олександр Федієнко

Народний депутат України

Із початку повномасштабної війни Олександр Федієнко очолює підкомітет із питань безпеки в кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВР із питань національної безпеки, оборони та розвідки. Депутат регулярно проводить наради з керманичами міст, силовими структурами, ТЦК та СП щодо мобілізації, бронювання та інших питань, пов’язаних із роботою в Комітеті. Став ініціатором законопроєкту «Про Кіберсили ЗСУ», а також коментував резонансні випадки хакерських атак ворога. Наприклад, після збою роботи реєстрів Мін’юсту висловив версію, що вхід виконали з акаунту найвищого рівня. 

Кожні два тижні Федієнко їздить до різних підрозділів на передову як волонтер. Наголошує на важливості технологічного розвитку армії. Акцентує увагу на використанні військовослужбовцями ЗСУ сучасних безпілотників. Має нагороди: подяки голови СБУ та ГУР МО України, а також відзнаку «За безкорисне служіння Батьківщині».

Народний обранець продовжує опікуватися 98 виборчим округом на Бориспільщині. За його сприяння вирішили низку нагальних питань щодо оновлення матеріально-технічного оснащення у вищих та загальноосвітніх закладах та покращення соціальної інфраструктури. Федієнко підтримує три опорні лікарні району, усі будинки для літніх людей, Державний центр ветеранів у Циблях. У приймальнях депутата облаштували волонтерські хаби, де надають матеріальну та консультативну допомогу ВПО. 

Федієнко дуже медійний, висвітлює інформацію у своїх соцмережах. Також постійно бере участь у публічних обговореннях, брифінгах на телеканалах України.

83. Анатолій Казмірчук

Командувач Медичних сил Збройних сил України

Наприкінці минулого року Анатолій Казмірчук отримав серйозне підвищення – із командира НВМКЦ «ГВКГ» потрапив на найвищий рівень у вертикалі військової медицини – став командувачем Медичних сил ЗСУ. Він раптово замінив Тетяну Остащенко, яку критикували медики та волонтери через невідповідність займаній посаді. Цікаво, що лобістом Остащенко, поговорюють, був співак Тарас Тополя – близький товариш президента Зеленського.

Після отримання нової посади Казмірчук фактично залишився працювати в тому ж кабінеті, із якого зробив комфортну квартиру в центрі столичного Печерська, прямо на території військового госпіталя. Зауважимо, що посаду начальника головного військового госпіталя Казмірчук передав Олегу Коліснику, із яким працював багато років в одному відділенні, а значить зберігає повністю ручний режим управління шпиталем. Як говорять співробітники, ініціативи нинішнього начальника НВМКЦ «ГВКГ» призводять до бюрократизації процесів, а деякі – абсолютно недолугі.

Найбільшою ганьбою Казмірчука цього року можна назвати відправку санітарів, медичних сестер та лікарів із військових шпиталів до сухопутних військ за наказом Сирського. Проте щодо лікарів-офіцерів склалася цікава тенденція – у списки на відправку потрапили переважно не через професійні якості, це стало методом розправи над непокірними. Водночас і надалі отримують медалі та УБД ті працівники, які мало дотичні до війни. 

До того ж залишається під питанням, хто має нести відповідальність за неевакувацію напередодні та на початку повномасштабного вторгнення лікарів та пацієнтів військового госпіталя в Ірпені, які потрапили під окупацію. Але Казмірчук залишається зручним і зрозумілим для системи, адже завдяки йому генерали-вбивці на кшталт Содоля можуть списатися з військової служби і не нести покарання за злочинні накази, що призвели до величезних втрат особового складу.  

84. Ірина Захарченко

В.о голови Бородянської селищної територіальної громади

Унаслідок бойових дій 2022 року в Бородянці повністю або частково зруйновано 2234 об’єкти, серед яких 80 багатоквартирних та 2116 приватних будинків, 13 адміністративних установ, 10 шкіл та шість дитсадків, сім закладів культури та два – соціального захисту, а також дороги та комунікаційні мережі. Під час окупації очільник громади Олександр Сахарук утік. Після визволення Київщини Бородянська громада відновлювалася найповільніше, оскільки через внутрішні чвари там просто не було влади. Тільки в листопаді 2023 року представницю «Нових облич» Ірину Захарченко обрали секретаркою ради, а отже, і в.о. голови громади.

Ще будучи просто депутаткою, Захарченко активно комунікувала з обласною та районною адміністраціями, а коли стала в.о. керівника громади передусім взялася відновлювати зв’язки з державними органами і міжнародними партнерами. 

За рік разом із першим заступником Дмитром Негрешою та командою Захарченко активізувала роботу з відбудови громади. Завдяки зусиллям місцевої влади в межах держпрограми відновлення інфраструктури планують відновити 78 об'єктів, 41 із них уже в процесі. Також 2024 року значну увагу зосередили на капітальному ремонті 65 житлових будинків, а також розвитку освітніх та соціальних ініціатив.

Олександр Сахарук протягом певного часу судився за поновлення на посаді селищного голови. У листопаді Верховний Суд виніс ухвалу на його користь. Після чого в Бородянці – чергове протистояння між різними групами впливу, що 2025 року не віщує мешканцям громади нічого хорошого.

85. Олександр Гвоздик

Боксер, чемпіон світу за версією WBC у напівважкій вазі 

Олександр Гвоздик займається боксом із десяти років. 2008 року став чемпіоном світу серед студентів. Із 2009 року він був беззаперечним лідером серед українських боксерів у своїй ваговій категорії, із року в рік отримуючи золоті нагороди Національного чемпіонату. Уже 2010 року Олександр посів перше місце на Кубку Європи з боксу. А 2012 року успішно виступив на Олімпійських іграх та виборов бронзову медаль.

Професійний бокс для Гвоздика розпочався 2014 року, коли він вирушив до США, де уклав контракт із промоутерською компанією «Top Rank». Після низки переможних поєдинків 2019 року спортсмен зазнав першої професійної поразки та втратив пояс WBC. Згодом, 2020 року, Гвоздик заявив про завершення боксерської кар'єри. Утім, 2023 знову вийшов на ринг. Цьогоріч ексчемпіон світу з боксу посів першу сходинку в рейтингу найкращих бійців у напівважкому дивізіоні за версією WBC.

Спортсмен також займається громадською діяльністю. 2019 року його призначили першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України. Боксер родом із Харківщини, але віднедавна активізувався на Київщині, а саме в Білій Церкві. У вересні 2024 року в найбільшому місті області відкрили першу в Україні школу боксу імені Олександра Гвоздика. Її збудували за кошти благодійників, діти та підлітки можуть відвідувати зал безкоштовно.

86. Костянтин Жеваго

Олігарх-утікач

Після остаточної втрати контролю над Білоцерківською ТЕЦ, майновий комплекс якої минулого року в Нацбанку викупила міськрада Білої Церкви, Жеваго прагнув повернути вплив на шинний завод «Росава» через керівника ТОВ «Росава Тайерс» Олександра Далібу. Хоча поінформовані джерела повідомляли, що той буцімто виїхав з України влітку 2024 року та не повернувся саме за підтримки олігарха, про якого він знає багато секретів та в майбутньому міг би бути важливим свідком щодо розкрадання коштів банку «Фінанси і кредит».

2023 року Жеваго вручили підозру в наданні хабаря голові Верховного Суду Всеволоду Князєву та ще декільком суддям, які мали би допомогти придбати 40,19% акцій Полтавського ГЗК. А в липні 2024 року Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго. Той мешкає у Франції, яка відмовила в його екстрадиції. У вересні апеляційна палата ВАКС залишила олігарха під заочним арештом.

Триває розслідування й інших оборудок. У травні ДБР повідомило про нову підозру мільярдеру та трьом його спільникам у справі виведення 519 млн грн із банку «Фінанси та Кредит» (додатково до підозри за фактом організації розтрати 113 млн доларів цієї установи). На майно підозрюваного олігарха, акції його підприємств вартістю понад сотні мільйонів гривень, корпоративні права, 26 об’єктів нерухомості наклали арешт. А також на майно інших юридичних осіб, пов’язаних із Жеваго. Ідеться про 14 майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт та яхту. Протягом року повідомляли про плани Нацбанку за борги продати частину цього майна, зокрема бізнес-центр «Основа», готель «Салют» тощо.

Станом на грудень 2024 року загальна заборгованість банку «Фінанси та Кредит» за всіма наданими кредитами рефінансування становить 5,7 млрд грн. Тож доганяти Жеваго будуть ще довго. Утім, подейкують, він готує ґрунт для повернення додому. В обмін на велику суму за закриття кримінальних справ. А далі можна знову в політику, заодно й повернути активи. 

87. Сергій Гулієв

Депутат Вишневої міської ради, підприємець

Сергій Гулієв дуже відома особистість столичного передмістя. Його тричі обирали депутатом Вишневої міськради від партії Порошенка. 2020 року намагався стати міським головою Вишневого, але поступився ексрегіоналу Іллі Дікову. 

Гулієв має серйозний бізнес у сфері приватної охорони, його фірма «Департамент охорони» є однією з найбільш популярних у передмісті Києва, адже надає послуги з пультової та фізичної охорони для приватних осіб та бізнесу. Також Гулієв був серед співзасновників громадських формувань «Департамент охорони» у Святопетрівському, Шпитьках, Крюківщині, учасники якого успішно виконують завдання з охорони громадського порядку. До лютого 2022 року до цих формувань пріоритетно працевлаштували учасників АТО/ООС, що позитивно сприяло поверненню ветеранів війни до цивільного життя. 

Незадовго після початку повномасштабної війни Гулієв заснував благодійний фонд, що допомагає автівками, спорядженням та провізією Силам оборони України. За період існування працівникам БО «БФ Сергія Гулієва» вдалося акумулювати сотні мільйонів гривень, що свідчить про високий рівень довіри до персони Гулієва. До речі, благодійник особливу увагу приділяє підрозділам ДШВ ЗСУ. 

Рівень підтримки Гулієва у Вишневому значний, тож, зважаючи на постійні скандали та слабкі позиції чинного міського голови, він цілком може претендувати на крісло мера на наступних виборах.

88. Дарина Мельник

Генеральна директорка Київської обласної клінічної лікарні

Дарина Мельник залишається дуже неоднозначною фігурою в медичному середовищі Київщини, адже ще донедавна займала непримітні посади, а наразі очолює найпотужнішу медичну установу столичного регіону. Подейкують, що цьому посприяли більше зв’язки батька в МОЗ, аніж професійні якості.

Улітку 2024 року розпочався процес об’єднання Київської обласної клінічної лікарні та обласного центру реабілітаційної медицини (колишня обласна лікарня №2). Мельник в обох закладах встигла попрацювати на керівних посадах, проте відгуки про неї вкрай суперечливі. 

Новопризначена керівниця КОКЛ затіяла чистку кадрів, що призвело до локальних скандалів. Цікаво, що медичним директором Мельник поставила Беніка Хасапетова – стоматолога, для якого це фактично перше серйозне місце роботи. Також в її команді знайшлося й місце для вічного пристосуванця – Нестора Белея, який понад 20 років працював в обласній лікарні №2, а зараз став заступником Хасапетова. Особливу роль в оточенні директорки відіграє перший заступник Сергій Бойчунь.

Наразі перед Мельник є серйозні виклики – вберегти від забудови територію лікарні поблизу станції метро «Сирeць», а також не продати майно медзакладу в центрі столиці біля Львівської площі. Проте є застереження, що директорку поставили на цю посаду з метою дерибану, і якщо це дійсно так, громада Київщини втратить землі та будівлі вартістю сотні мільйонів гривень.

89. Олександр Лук’яненко

Директор ТОВ «Обухівтранс»

В Обухові Олександра Лук’яненка вважають людиною, здатною поборотися за посаду голови громади. Тож не дивно, що протягом року в Мережі було багато чорного піару про директора «Обухівтрансу». Ключові закиди: перевізник-монополіст, виставляє високі тарифи, має зв’язки на Банковій та в Кабміні. Цікаво, що опоненти прагнуть нашкодити його іміджу, хоча Лук’яненко ніде публічно про свої плани не заявляв.

Про політичний досвід (був міським депутатом Обухова від партії ВО «Батьківщина» до квітня 2024 року) згадує так: коли балотувався, прагнув вирішувати проблеми громади, а склав мандат, бо мав відмінну від інших думку.

Автотранспортне підприємство Лук’яненка обслуговує Обухівську, Козинську, Українську та Миронівську громади, які мають сполучення з Києвом. Його перевага як перевізника – регулярне дотримання стандартів безпеки: автобуси раз на пів року проходять обов’язковий технічний контроль, раз на місяць ТО-1, ТО-2, а щоденно – перевірку перед виїздом на маршрут. Також постійно проводять інструктажі водіям, контролюють стан їхнього здоров’я.

Із початку повномасштабного вторгнення транспорт «Обухівтрансу» залучали до евакуації населення з північних районів області, які перебували в тимчасовій окупації. А після звільнення Київщини водії підприємства на спецавтомобілях розчищали дороги від спалених, підірваних приватних автівок і відвозили їх на спеціальні майданчики.

Зараз «Обухівтранс» продовжує допомагати ЗСУ: закуповує акумулятори, шини, масло, розхідні матеріали, дрони, тепловізори, причепи. Придбали лафет для перевезення техніки. Також підприємство ремонтує військові автомобілі.

90. Геннадій Сиваненко

Голова Білоцерківської районної військової адміністрації

Геннадій Сиваненко – новачок рейтингу найвпливовіших людей Київщини. 2024 року він увійшов до сотні завдяки новій, дуже відповідальній посаді – 23 жовтня його призначили начальником Білоцерківської районної військової адміністрації. Економіст за фахом, науковець та викладач Київського національного торговельно-економічного університету. Має досвід роботи в енергетичному секторі, певний час працював в АТ «Укргазвидобування». 

Нині є депутатом Фастівської міськради. Розпочав кар’єру з Фастівської райради, яку очолював (2014–2020 рр.). У цілому Сиваненко в місцевій політиці вже більше ніж 15 років, тому знає всі її тонкощі, що може стати в пригоді на новій посаді. Де вже зумів проявити свої управлінські здібності, налаштувавши на спільну роботу очільників 13 громад Білоцерківщини.

Досі Сиваненко не потрапляв у гучні скандали. Це важлива характеристика для управлінця. Єдине, чим йому можуть дорікнути, – часта зміна політичних кольорів. У його резюме партії «Сильна Україна», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «За майбутнє». Але всі ці політпроєкти були лояльними до влади. Хтось це назве конформізмом, а хтось – системним вибудовуванням кар’єри.

Наразі в жителів громади претензій до Сиваненка немає. Утім, вони йому по-доброму радять не ставати на бік якоїсь із груп впливу в місцевому політико-бізнесовому болоті. Якщо він використає досвід роботи у Фастові, на новій посаді втримається і працюватиме ефективно. Втрутиться в розбірки на чиємусь боці – вороги його відразу «з’їдять».

91. Анна Скороход

Народна депутатка України

Дуже медійна до повномасштабної війни Анна Скороход із 2022 року фактично зникла з політичного простору, тому й не дивно, що минулоріч вона не потрапила до «ТОП-100 впливових людей Київщини». А ось 2024 року вигнанка з фракції «Слуга народу» повернулася, ставши в ряд «політичних провокаторів» разом із Дубінським та Безуглою.

Ще з вересня 2023 року вона головує в ТСК Верховної Ради з питань захисту прав військовослужбовців. Депутатка, яка не голосувала за заборону московської агентури в рясах, працює за напрямом, що передбачає доступ до секретних документів. Таке може бути тільки в нас.

Їй закидали тиск на командира 242 ОбТрО Дениса Носіка, щоб той закрив очі на порушення з боку командира 2 стрілецької роти Олександра Мартинюка, який є кумом нардепки. А в червні 2024 року вибухнув гучний скандал, коли Скороход та її підшефні депутати з ТСК почали сунути носа в діяльність Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного. Військові звинуватили її в дискредитації закладу та ЗСУ.

У листопаді Скороход ще з двома членами ТСК провела пресконференцію, у ході якої оприлюднила звіт комісії. Його суть така: ТЦК і ВЛК буцімто порушують права людини. А заступниця Скороход Юлія Яцик добалакалася до того, що ТЦК узагалі потрібно розпустити. Дивною також виглядала участь у події іншого народного депутата, який був пов’язаний із оточенням ексміністра Захарченка. І це під час повномасштабної війни та мобілізації! Після пресконференції голова парламентської комісії стала зіркою телеграм-каналів, зокрема ворожих. Військові занепокоєні системною дискредитацією Збройних сил народною депутаткою з Київщини. Із ними солідарна й громадськість: замість того, щоб спільно з військовими вирішувати поточні проблеми, Скороход дбає лише про власний піар та підіграє російській пропаганді.

92. Костянтин Єфименко

Бізнесмен, президент групи компаній «Біофарма»

Костянтин Єфименко – український підприємець, промисловець та політик. Коли працював міністром транспорту в уряді Азарова та заступником міністра інфраструктури одіозного Бориса Колеснікова, був фаворитом президента-втікача Віктора Януковича.

Після завершення державної служби Єфименко зосередився на бізнесі. Із 2017 року він став CEO фармацевтичної компанії «Біофарма», яка спеціалізується на розробці та виробництві імунобіологічних препаратів із донорської плазми людини. Підприємство входить до десятки найбільших в Україні в цій галузі. Крім того, Єфименко очолює раду директорів групи компаній «Tribo», яка, за офіційною інформацією, є постачальником оригінальних запчастин для «МАЗ», «КрАЗ» та «БелАЗ».  

Також Єфименко – президент хокейного клубу «Білий Барс» та засновник іменного благодійного фонду, який реалізує та підтримує соціально-культурні, освітні та оздоровчі проєкти. Цьогоріч указом Президента України Єфименко увійшов до складу Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.

Водночас не варто забувати про російський слід у біографії бізнесмена. Попри те, що він позиціонує себе як єдиний власник «Tribo», фактично ключовим гравцем є олігарх Василь Хмельницький. Аналогічно й із заводом «Біофарма». Уже давно не таємниця, що Хмельницький має прямі бізнес-зв’язки з рф. Медіа пов’язують його з російським олігархом, другом дитинства путіна Аркадієм Ротенбергом. Окрім того, Хмельницький опосередковано володіє активами російської Іркутської нафтової компанії.

Навіть під час повномасштабної війни завод «Tribo» укладав величезну кількість угод саме з російськими компаніями, зокрема «УралАТІ», «Вати-авто», «Волжським заводом текстильних матеріалів», «БФАІ». Дочірні компанії та інші структури, пов'язані з групою Хмельницького-Єфименка, багато років постачають продукцію для російського військового авіабудування, виробництва вертольотів, військових автомобілів.

Контролювати справи в білоцерківському районі давнім друзям допомагає їхній ставленик – депутат Микола Бабенко.

93. Олександр Пащинський

Депутат Ірпінської міської ради, голова фракції «Нові обличчя», чемпіон України та Європи з мотоциклетного спорту

Олександр Пащинський 20 років професійно займався мотоциклетним спортом: вісімнадцятиразовий чемпіон України, срібний і бронзовий призер чемпіонату Європи з мотокросу, майстер спорту міжнародного класу. У грудні цього року його одноголосно обрали президентом Федерації мотоциклетного спорту України, яку понад 25 років очолював Вадим Копилов. 

Юрист за освітою, двічі депутат Ірпінської міської ради (VII та VIII скликання) наразі є членом комісії з питань бюджету, фінансів, цін та ціноутворення. Раніше активно займався громадською роботою, пов’язаною, зокрема, із розвитком та популяризацією спорту. Зараз він просуває мотокрос не тільки на Київщині, але й в інших регіонах України.

Пащинський очолює найбільшу в міськраді фракцію партії «Нові обличчя». Як людина Володимира Карплюка він є ключовою особою в політичному житті Ірпеня. Без координації з ним скандальний мер Маркушин не може ухвалити в сесійній залі жодного рішення. Депутат публічно засудив корупційні дії міського голови Ірпеня, організацію ним схеми виведення бюджетних коштів «Ірпінський зарплатгейт» та системну підробку рішень сесії та виконавчого комітету. Подейкують, що Пащинський може бути основним кандидатом від політсили «Нові обличчя» в мери Ірпеня.

Депутат сприяє вирішенню питань щодо відбудови міста після деокупації, адже ірпінці дуже невдоволені через призупинення цього процесу. Зокрема він зініціював подання про скорочення видатків та зменшення кількості працівників міської ради, що дасть змогу зекономити бюджет міста і частину коштів скерувати на підтримку ЗСУ та інші актуальні потреби.

Із початку повномасштабного вторгнення Пащинський особисто щомісяця допомагає як окремим військовослужбовцям, так і підрозділам ЗСУ в цілому, зокрема купує та облаштовує автомобілі, які потім передають на фронт.

94. Володимир Вовкотруб

Секретар Білоцерківської міської ради, в.о. голови Білоцерківської міської територіальної громади

У найбільшому місті столичного регіону кадрові ротації відбулися ще наприкінці 2023 року, коли одіозного тікток-воїна Дмитра Киришуна усунули з посади секретаря Білоцерківської міськради, а на його місце призначили Володимира Вовкотруба – депутата БМР VII-VIII скликань. Останній зайшов у раду за списком «Слуг народу» замість Олександра Поляруша, якого обрали до Київської обласної ради.

Вовкотруб був керівником Управління ветеринарної медицини в Білій Церкві, Білоцерківського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Після усунення Киришуна від влади кандидатура чиновника середньої руки Вовкотруба виявилася оптимальною для партійних керівників у Києві: уміє та готовий працювати, не скандальний, без зіркових амбіцій. У міськраді він заручився повагою своїх колег через неможливість тиснути на нього.

Утім, призначення Вовкотруба на посаду секретаря БМР не обійшлося без скандалів. Під час таємного голосування він відмовився покинути сесійну залу та виконав повноваження як голова лічильної комісії, хоча розумів, що це не сподобається колегам-«слугам». Такий крок однопартійці розцінили як демарш та згодом вирішили виключити його зі складу фракції за недотримання партійної дисципліни. Але у квітні 2024 року Вовкотруб став виконувати обов’язки мера Білої Церкви, оскільки Геннадій Дикий вступив до лав ЗСУ. 

Відомо, що чинний в.о. близький до «Групи ТЕЦ», у якій тепер заправлятимуть місцеві білоцерківські підприємці та з якої нещодавно остаточно витурили олігарха-втікача Жеваго. Відповідно Вовкотруб буде черговим керівником міста, який без зайвих дискусій щороку скеровуватиме десятки мільйонів безповоротної допомоги з бюджету громади для підтримки бізнесу своїх патронів.

Після обрання на важливу посаду в стратегічному місті з багатомільярдним бюджетом, Вовкотруб мав би напрацювати політичний капітал та показати дійсно результативну роботу. Та поки що… Також дуже дивно, що правоохоронці знають, що аспірант НУБІП Вовкотруб брав участь у науковій конференції в Санкт-Петербурзі після анексії Криму та початку російсько-української війни 2014 року, але ніяк не реагують.

95. Олесь Кудрик

Голова Борщагівської сільської територіальної громади

Агонія. Цей стан найкраще характеризує останній рік правління Олеся Кудрика. Велике будівництво в його вотчині з початку повномасштабної війни зупинилося, а разом із ним висох потік грошей від забудовників. І всі недоліки, недоробки, які відкладалися на потім, зараз вилазять боком.

У Борщагівській громаді гостро стоїть проблема з наданням освітніх послуг. Ще до повномасштабного вторгнення прилаштувати дітей у садочок та школу було важко, а коли на територію громади переїхали майже 20 тис. ВПО, відправити дитину до не комерційних освітніх установ стало ще тим випробуванням. І ось наприкінці травня повідомили: Борщагівська сільська рада уклала договори на будівництво школи та дитсадка на вулиці Зоряній у селі Софіївська Борщагівка. Загальна ціна двох договорів – 704,97 млн грн. Журналісти з’ясували, що підрядниками будівництва стали компанії, пов’язані з колишніми «регіоналами». Політична всеїдність Кудрика завжди була його візитівкою.

А в серпні вибухнув гучний скандал. Розслідувачі «Bihus.info» вивели на чисту воду махінації зі скуплянням у Борщагівській громаді приватних дитсадків та територію під ними. Продавцями виявилися люди, для яких громада раніше цю землю виділила. Кудрик запевняв: ціни на садки відповідають ринковим. Проте не зміг пояснити, як два його сини за останні роки накопичили активи на десятки мільйонів гривень. Цього року вони стали власниками двох будинків у Софіївській Борщагівці загальною площею 1300 кв. м. Медійники порахували, що вартість нерухомого майна може сягати мільйона доларів.

Кудрик запропонував іншу версію: сини – айтішники, а ці будинки продавали дуже дешево. У громаді ж обурювалися: їхній голова заробляє на дитсадках тоді, як мешканці не можуть влаштувати дітлахів у переповнені навчальні заклади. Втому від кудриківщини відчувають і місцеві еліти. Подейкують, вони потихеньку підшукують заміну сільському голові.

До всіх проблем додається ще невдоволення політикою Кудрика з боку місцевих забудовників, які традиційно відіграють ключову роль на виборах. Замашки місцевого князька вже багатьох спонукають вести переговори з його заступником про співпрацю щодо усунення Олеся Тимофійовича.

96. Василь Фатхутдінов

Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Київські області

Василь Фатхутдінов – заслужений юрист України, науковець, генерал-майор міліції. Кар’єру побудував в органах МВС, був заступником міністра. 2011 року (ще за часів правління Януковича) очолив ГУ Пенсійного фонду України в Київські області, адже був другом тодішнього голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка. Наразі ж Фатхутдінов «пересиджує» на посаді вже третього президента. 

Пенсійний фонд Київщини можна охарактеризувати буквально декількома словами  – радянський рудимент, «совкова» бюрократична сміттярня. Багато років поспіль через постійний брак коштів діє усна вказівка від керівництва робити все, щоб затягувати оформлення пенсій. Передусім для чорнобильців та відставних військових. Їм виплачують мінімальні суми та пропонують десятиліттями судитися за свої зароблені кошти. Зрештою відомство Фатхутдінова банально відмовляється виконувати рішення суду. Ні грошей, ні справедливості.

Тотальна безгосподарність та відчуття безкарності призводить до просто клінічних випадків. Наприклад, у Білій Церкві місцевий пенсійний фонд передав земельну ділянку для будівництва житлових будинків приватній компанії Івана Ткаленка – ексміністра уряду Януковича-Азарова-Арбузова (усі державні зрадники, які втекли до росії). Як результат –  перший поверх одного із будинків не передадуть пенсійному фонду, бо там вирішили облаштувати торгові площі. 

На тлі гучних заяв керівництва України про сучасні підходи в управлінні державою, сам факт присутності Фатхутдінова на посаді виглядає не менш як кумедно.

97. Ігор Оверко

Генеральний директор ТОВ «Будівельна група «Синергія»

Ексдепутат від «Нових облич» Ігор Оверко є одним із засновників та керівником ТОВ «Будівельна група «Синергія», яке цьогоріч ушосте поспіль стало переможцем престижної нагороди «Вибір року» та зайняло друге місце в рейтингу найбільших забудовників передмістя Києва за версією «Мінфін». Оверко залучений до професійних і громадських ініціатив у будівельній сфері. Його діяльність виходить за межі компанії та має значний вплив на регіон, зокрема він є членом Конфедерації будівельників України, входить до складу Інвестиційної ради міста Ірпінь та очолює ГО «Спілка будівельників Приірпіння».

2024 року «Будівельна група «Синергія» підтвердила свій статус одного з провідних забудовників Київщини, що надає робочі місця та залучає інвестиції в область. Компанія активно реалізовувала масштабні проєкти, демонструючи інноваційний підхід і стабільність навіть в умовах повномасштабної війни. До прикладу, цьогоріч одночасно будують 19 будинків, здали в експлуатацію п’ять та ще три планують до кінця року. Зауважимо, що комплекси зводять за принципом «місто в місті», який спрямований на формування автономного та комфортного середовища для мешканців. До того ж компанія отримала акредитацію для участі в іпотечній програмі «єОселя».

Окрім цього, Оверко підтримує молодь. На територіях житлових комплексів організовують різні заходи, як-от: проєкт «Місто професій», спрямований на розвиток творчих і пізнавальних навичок у дітей. Також на День Святого Миколая «Синергія» організувала святкування та вручила подарунки школярам та вихованцям дитсадків у регіоні.

До того ж компанія регулярно передає ЗСУ автівки, дрони, засоби радіоелектронної боротьби та інше критично важливе обладнання. Має власні програми підтримки ветеранів АТО/ООС у започаткуванні бізнесу та інтеграції в суспільство.

98. Богдан Балагура

Голова Тетіївської міської територіальної громади

Богдан Балагура – наймолодший голова громади на Київщині, якому крісло мера дісталося завдяки недолугим діям попередника Руслана Майструка та неабиякій фінансовій спроможності батька – Олега Балагури. Останній – двічі депутат КОР від партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» та керівник ДПДГ «Дослідне господарство «Шевченківське», який зараз поступово втрачає позиції. Насамперед через приналежність до опозиційної чинній владі партії, а також кримінальні переслідування за розкрадання державного майна та зловживання службовими обов’язками. Зауважимо, що обшуки, які не рідкість у стінах ДПДГ «Дослідне господарство «Шевченківське», влада іноді використовує для прийняття потрібних рішень на сесіях КОР. 

Для мера Тетієва цей рік був складним і сповненим стратегічних помилок. Передусім через ухвалене без жодних обговорень із громадою скандальне рішення про закриття малокомплектних сільських шкіл. Зазначимо, що Балагура-молодший ініціював процес ще тоді, коли це було на стадії обговорення у владних кабінетах. І це попри шквал негативу зі сторони батьків та активістів, тиск громадськості та медійників.

Опоненти намагаються скористатися слабким становищем мера, який не налаштований віддавати посаду добровільно. Для цього ведуть переговори із незадоволеними депутатами, щоб зібрати впевнену більшість і висловити недовіру. Якщо повноваження меншого Балагури припиняться достроково, на повторне обрання він може не розраховувати. Якщо добуде термін до кінця, за нього можуть проголосувати знову лише за умови відсутності сильного супротивника.

99. Олександр Дубінський

Народний депутат України

Як виявилося, «швидкість любить не тільки мама», але й сам народний депутат Олександр Дубінський, позаяк його кар’єра на політичній арені Київщини завершилася дуже стрімко. «Медіакілера» відправили в нокаут, коли оголосили три підозри: підробка службових документів, організація схеми виїзду за кордон військовозобов’язаного та державна зрада. За даними СБУ, нардеп працював на російські спецслужби під позивним Буратіно й намагався скомпрометувати Україну на міжнародному рівні. 

Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Винним себе Дубінський, звичайно, не вважає й називає арешт «сфабрикованим», щоб дискредитувати його, адже чинна влада нібито боїться інформації, якою він володіє.

У СІЗО Дубінський сидить уже рік. Утім, попри підозри, санкції США 2021 року та арешт, він фактично продовжує працювати на кремль та поширює проросійські наративи через соцмережі, зокрема публікує агресивні провокації проти військово-політичного керівництва країни у своєму телеграм-каналі.

2024 року скандальний політик Ігор Мосійчук записав із нардепом, якого називає політичним в’язнем режиму Володимира Зеленського, два інтерв’ю. Годинами Дубінський російською мовою розповідав про вибивання зізнання в держзраді в камері (що зрештою не підтвердилося), закидав чинному Президенту України тісні зв’язки з путіним, роздумував про майбутні вибори, аналізував заяви Дональда Трампа, жалівся на ізоляцію від світу. Щонайгірше, навіть у СІЗО Дубінський залишається медійно гіперактивним й досі має значний вплив на суспільну думку. Подібні «бесіди» знижують довіру до державних інституцій та створюють ґрунт для дестабілізації країни.

Наразі слідство щодо його державної зради перебуває на фінальному етапі, громадськість вимагає швидких та рішучих дій. Сам Дубінський чекає зміни влади, щоб вийти з-під варти та гучно повернутися у Верховну Раду як політично репресований. 

100. Артак Алоян

Людина-невидимка

В Україні триває реформа правоохоронної і судової системи? Її «успішність» чудово видно на прикладі васильківського бізнесмена Артака Алояна. Він і до повномасштабної війни фігурував у гучних скандалах (перешкоджання діяльності журналістів, стрілянина, звинувачення в масштабному розкраданні землі на Київщині шляхом оформлення ділянок на підставних осіб), і щоразу кримінальні витівки сходили йому з рук. Як і цього разу.   

14 червня приблизно о 23 годині ночі на одній із заправок у Василькові Алоян вийшов з авто та напав на жінок-держслужбовиць. Після того, як побив, вкрав телефон в однієї з постраждалих і втік з місця події. Обласна поліція відкрила кримінальне провадження за статтями хуліганство і грабіж у великих розмірах, а на початку липня оголосила Алояна в розшук. Як було вказано в повідомленні, зловмисник переховується від правоохоронних органів.

Насправді підозрюваний «ховався», розсікаючи Васильківщиною на своїй автівці «Мерседес». А розпіарені відеокамери на дорогах його не помічали. Подейкували, людиною-невидимкою Алоян став завдяки зв’язкам у СБУ.

І тут у листопаді невловимий Артак зненацька з’явився до суду для обрання запобіжного заходу. Його добровільна поява – не жест розкаяння, а хитрість: відповідно до законодавства, суд не мав права на негайний арешт. Тому Алояну обрали домашній арешт замість СІЗО. Тепер він скаржиться на поганий фізичний стан, розповідає про провокації проти нього. Простіше кажучи, удома в теплі-добрі ліпить із себе жертву.

Громадськість занепокоєна, що Алояну знову вдасться вийти сухим із води завдяки впливовим знайомствам. Не дарма 40 секунд відео, де бізнесмен гамселить жінку, загадковим чином зникли з камер на автозаправці.