#

Без допомоги держави й громади: як живеться учасникам АТО-ООС зі Ставищенщини

19.01.2022 08:00
Без допомоги держави й громади: як живеться учасникам АТО-ООС зі Ставищенщини
Існує серйозна проблема з соціальним забезпеченням ветеранів та родин загиблих у війні

Уже майже вісім рік триває неоголошена війна на Сході України, розвязана російським агресором. За ці роки багато українських вояків, виконуючи свій громадянський обовязок, віддали життя та здоровя  за мир і спокій у наших домівках. Майже дві сотні ставищенців захищали та захищають досі свободу та територіальну цілісність України. Про героїв, які воювали та загинули, боронивши нашу державу, читайте в матеріалі "Моєї Київщини". 

Кількісно  брало участь у бойових діях майже дві сотні ставищан. Є серед них і добровольці, і ті, що були призвані в армію військоматом. З них шестеро загинуло геройською смертю, один помер від ран, а тринадцятеро (!) померло з різних причин, як на війні, так і вже після демобілізації.

На превеликий жаль, їх смерті не вважаються наслідком війни: їхні родини та діти не отримують ніяких пільг після втрати годувальника, передбачених законодавством для родин загиблих на війні чи від війни. Вони навіть тисячу грн від влади раз на рік та дрова (машину для яких шукають також самі ветерани) не мають. Хоча за великим рахунком, і це б не рятувало ветеранів від злиднів, бо роботи нема, а на пенсію йти ще рано.

Чим пояснити смерті молодих, фізично здорових хлопців? Недобросовісним відбором військомату, недоброякісним медичним обстеженням перед мобілізацією, наслідками важких стресових ситуацій, масовим психічним відхиленням? Можливо. Але реально це мали б бути поодинокі випадки. То що це, якщо не наслідки війни, які ніяким чином не узаконені?
Згадуючи живих, варто насамперед, згадати поіменно загиблих та померлих:

1. Цимбал Сергій Володимирович – загинув
2. Галянт  Віталій Ігорович – загинув
3. Матусевич Сергій Андрійович – загинув
4. Рацюк Максим Анатолійович – загинув
5. Корнєєв Віталій Олексійович – загинув
6. Альмужний Сергій Валерійович – загинув
7. Бачинський Олександр Сергійович –  помер від ран
8. Злиденний Микола Федорович – помер
9. Кубарський Сергій Миколайович – помер
10. Кирилюк Роман Вікторович – помер
11.Федчук Володимир Ілліч – помер
12. Самбора Сергій Володимирович – помер
13. Сагай Михайло Борисович – помер
14. Завірюха  Олександр Михайлович – помер
15. Солодовник Андрій Миколайович – помер в АТО
16. Мельник Валерій Петрович – помер
17. Аншба Ігор Володимирович – помер в АТО
18. Ільїн Микола Вікторович –  помер
19. Горбач  Іван Вікторович – помер
20. Малиш Андрій Миколайович – помер

Двоє ветеранів стали інвалідами війни. Це Великий Ян із села Розкішна та Сторожук Максим із села Полковниче. А от хвора донька військового Максима Рацюка Ліза, якого вважають самогубцею, що застрелився в зоні АТО-ООС, не отримує жодної допомоги, хоча батьки загиблого вже шість років намагаються в судах добитися справедливості. Смерть військовослужбовця комісія військової частини, де він воював, та яка чомусь складалася з однієї особи (?!), кваліфікувала як самогубство, при тому, що судмедекспертиза констатувала  можливу смерть воїна одразу від кількох видів зброї.

Наразі на руках у батьків загиблого військовослужбовця ухвали Чернігівського та Київського апеляційних судів на їхню користь, але, починаючи з грудня минулого  року, відколи оголосили вирок, він так і не був виконаний. Юристи відповідача, в даному випадку, військової частини намагаються всіляко перешкодити виконанню справедливого вироку суду.

За словами родичів загиблих воїнів, велика проблема полягає в тому, що від держави виділяється мінімальна підтримка для родин загиблих. Решту скинули на  місцеві бюджети, які не знаходять фінансування для цих витрат.
Слід сказати, що на Ставищенщині  є громадська організація ветеранів – воїнів АТО-ООС, у якої "навіть" є кабінет, але через брак коштів вона практично не функціонує.

Важко адаптуються колишні воїни у мирному житті.

Серед учасників АТО-ООС у громаді немає жодного підприємця. Отут чітко просліджується небажання центру зайнятості зацікавити безробітних наразі ветеранів займатися приватною справою, для якої у будь-якій громаді є широке поле діяльності, починаючи зі сфери послуг та закінчуючи сільськогосподарським виробництвом.

З відповіді на запит зі Ставищенської селищної ради офіційно повідомили, що ветерани та інваліди АТО-ООС користуються позачерговим медичним обслуговуванням, безкоштовним стаціонарним  лікуванням. Натомість  реабілітація воїнів АТО-ООС не проводиться.
Однак варто відзначити, що частково позитивно в деяких селах, таких як Торчиця, Ясенівка, Торчицький Степок, Сніжки, Красилівка, Попружна, Кривець,  Бесідка, Станіславчик, Богатирка, вирішені земельні питання для учасників та ветеранів АТО.
Невирішеною  та нагальною проблемою лишається відсутність роботи,  належного медичного обслуговування та лікування. Ліки, які виділяються воїнам безкоштовно, в багатьох випадках не допомагають, тому доводиться купувати  їх за власні кошти.


Читати "Моя Київщина" у Telegram
Тетяна Іванчук
письменниця