Засновник Добропарку Ігор Добруцький: Російські окупанти знищили все, але нас підтримали відвідувачі

Ігор Добруцький

Російська орда пройшла Київщиною, знищуючи все на своєму шляху. Не оминула вона і Мотижин: сільську старосту було вбито, низку об’єктів було розграбовано і зруйновано. Не оминули своєю «увагою» рашисти і Добропарк – унікальний приватний дендрологічний парк. Про те, що там натворили окупанти, а також про його роботу в умовах війни «Моя Київщина» поговорила з засновником та директором Добропарку Ігорем Добруцьким

- Пане Ігоре, насамперед, розкажіть трохи про себе, звідки Ви родом, яка Ваша основна діяльність?

- Родом я з України, з Вінничини, але все навчання відбулося у Києві і звідси пішли мої ідеї і прагнення вирощувати квіти. Все почалося з компанії «Роксолана» у 1988 році. У бізнесі я доволі довгий час, і він завжди був пов’язаний з квітами. До цього навчався в аспірантурі, викладав на кафедрі економіки і організації громадського харчування. Здавалось, зовсім непоєднувані речі, але саме кондитерська та кухарська справа також має елементи творчості, як і квітникарство.

Що стосується квітів, це прийшло з дому, від матері, тобто була дитяча пам’ять. І вже тоді, коли я зрозумів, що треба обирати майбутнє, наука не взяла гору, а взяли гору квіти.

- Окрім того, що ви є засновником Добропарку, ви також є почесним президентом громадської організації «Столичні ініціативи». Який напрямок діяльності ГО?

- У рамках ГО «Столичні ініціативи» було створено «Співоче поле», «Фестиваль тюльпанів», «Квітковий годинник», «Алея сакур» на Кіото біля торгово-економічного інституту, сквер Гейдара Алієва. Ініціатива полягає саме в озелененні міста Києва, Хрещатика з правильним позиціюванням певних видів квітів, рослин, їх поливу тощо. Тобто, в основу лягли всі новаторські ідеї з озеленення, саме для того, щоб зробити його більш цікавим. Звісно, це і фестивалі писанок, і паради вишиванок по всій Україні, які ми організовуємо протягом 15 років, а також головна ялинка країни.

Уже 10 років ця організація влаштовує новорічні свята: різдвяні ярмарки на Поштовій площі, біля арки Дружби народів, на Софіївській площі. Головна ялинка України неодноразово за цей час потрапляла у кращу десятку світу та кращу п’ятірку Європи. До речі, ми розробили проєкт та дизайн переможної ялинки, яку встановили на новорічні свята 2022- 2023 р.р. Можна сказати, що «Столичні ініціативи» – це новий пошук розвитку традицій і реалізація культурних проєктів у місті Києві.

- А з чого почався Добропарк, що Вас надихнуло на його створення? Із самого початку це був бізнес-проєкт?

- Добропарк – це найбільший подібний парк в Україні, загальною площею 360 га. Коли я навчився розмножувати рослини, їх було так багато, що я мусив шукати нові площі. Я брав у Європі нові зразки трав і розмножував їх, інколи дарував друзям, але кількість перевищила мої очікування, тому й з’явився Добропарк. Це була моя давня мрія і 4 роки тому я її здійснив.

Ми відкрилися у 2020 році з сезоном тюльпанів, яких налічувалося 1500 штук. В 2021 році нас застав ковід і ми закрились для відвідувачів. Коли ситуація покращилась, ми відкрились на сезон лаванди та гортензії, а також почали розвиватися далі, зокрема розбудовувати інфраструктуру. Зробили парковки, дитячі майданчики, зони відпочинку, атракціони, каруселі, басейни, купальне озеро, тобто все те, що потрібно для відпочинку сімей, молоді і захопити всі вікові категорії. За роки незалежності це перший приклад приватного парку, який будується, а не забудовується будівлями. Цінність цієї землі в тому, що тут вже висаджено близько 40 тис дерев.

Все те, що я роблю, все має бути бізнес-проєктом, бо розраховувати на те, що отримаєш якийсь грант або знайдеш спонсорів – нереально. Всі попередні проєкти та парк – на самоокупності. Операційного прибутку нам вистачає, щоб утримувати колектив та витрати, які виникають щодо парку. Звичайно ми не можемо сильно розвиватися, але це вже бізнес. Для того, щоб швидкими темпами розвинути гарний благоустрій парку для відпочинку, потрібна державна програма саме в плані кредитування. Поки що все робимо за рахунок підтримки відвідувачів парку. Коли є якась копійка в бюджеті, і ми її одразу направляємо на нові лавочки, бювети, на все, що стосується покращення самого парку. Тому сказати, що це не бізнес-проєкт, а тільки любов або хобі, не можна. Це все змішано разом.  

- Чому обрали саме цю територію?

Є правило в бізнесі: локейшен, локейшен і локейшен. По-перше, тому що ця територія знаходиться біля траси, відповідно тут великий трафік. По-друге – є річечка, по третє –  є озера. Для рослин потрібна волога і якраз всі ці чинники спрацювали на користь саме цієї ділянки. Що стосується геопластики, ландшафту, то ми вже тисячу кубів землі перевезли у інше місце, зробили схили, невеликі гори, пагорби, що дає можливість прибрати зайвий вітер та протяги. Тому, ми і надалі будемо забезпечувати тут затишок для відвідувачів.  

- Розкажіть про локації, інсталяції, види рослин та дерев.

- Як я вже казав, загальна площа парку понад 300 га. Ми працюємо над тим, щоб 100 га облаштувати так, аби відповідати якості та критеріям, які є в Європі, а саме – доглянуті гарні рослини, хороший асортимент. Що стосується розподілу, зонування, ми обираємо рослини від червонокнижних і до тих, які можуть рости в нашому районі. Вони мають бути зимостійкі і витривалі до вітру. Саме за цими характеристиками ми робимо локації.

Приміром, лаванди серед сотні вибрали тільки шість сортів, бо вони зимостійкі, декоративні, приваблюють людей своєю колористикою і розміром. Вони родом з Іспанії, з Франції, Португалії, Голландії, Німеччини. Ми вирішили, що має бути і Тоскана, і Прованс. Саме для цього ми зробили таку геопластику, як у Тоскані, висаджену по технології, яка є у Франції.

Ми підібрали спеціальні туї, які відтворюють Тоскану, тому необов’язково тепер туди їхати. А надихнув мене на це випадок: мені пощастило бути на концерті Андреа Бочеллі (відомий італійський співак – ред) і так мені сподобався тамтешній ландшафт, що я відтворив його тут. Саме подорожі впливають на те, які локації тут будуть. Тому ми маємо привезти сюди найкращі сорти, щоб саме українці любувалися і жили в цій красі.

- А яких фахівців залучали до створення парку?

- Знаних фахівців та архітекторів з Європи нам не вдалося залучити, адже це наскільки дорогі спеціалісти, що ти собі не можеш дозволити. Робили власним коштом, тобто це досягнення всіх 21 працівників, які є на підприємстві. Саме вони і відтворюють ландшафт, геопластику, посадку рослин. До війни у нас було 85 осіб у штаті, а зараз ми ще не можемо дозволити собі мати таку кількість людей.  

- Чи сприяла місцева влада реалізації Ваших планів?

- Жодного разу не було такого, щоб ми зверталися і нам відмовили. Я не маю ні тиску, ні дуже активної допомоги, і це добре, тому що влада має займатися своїми питаннями, а бізнес – своїми. Всі практичні питання вирішуємо або самостійно, або достатньо процедури, яка існує. Ми відчуваємо добросусідство, нам добре, комфортно, і це найголовніше.

Так само відчуваємо підтримку від наших відвідувачів. Я тут бував, коли було найбільше і найменше гостей, то рідко хто не підходив зі словами вдячності, що ви правильно робите, мовляв, все ок, розвивайтеся. Завдяки цій підтримці і працюємо далі.

Зараз на першому плані гарний сервіс, - потрібно на осінь зробити паркінг хоча б на тисячу авто. Це питання непокоїть наших відвідувачів, а в першу чергу, непокоїть і нас. Потрібно, насамперед, саме кошти, а не лише волі, для того щоб це зробити, але ми обов’язково це зробимо.

- Як відомо, на території Добропарку з перших днів повномасштабного вторгнення жили російські військові, які завдали значної шкоди. Як ліквідували наслідки окупації і яка сума збитків?

- Так, 26 лютого на територію Добропарку зайшла колона російських військових, які базувались тут більше місяця, проживали на території і в наших будиночках. Вони знищили всю інфраструктуру: центральну 3-поверхову будівлю, колекцію писанок, техніку для догляду та обробки рослин, трактори та усі садові інструменти.

Коли ми повернулися сюди, першим ділом було розмінування території, яке тривало більше двох тижнів. А коли ми зайшли на територію наприкінці квітня, тут було все знищено і виглядало як згарище. Зруйновано було готель площею більше тисячі метрів кв, каруселі, втрачена колекція із 5 млн тюльпанів, зокрема повністю знищений тракторний парк та 5 теплиць. Поки що ми все відновлюємо власним коштом: і доріжки, і бруківку, і бетонування, і конструкції. Але повністю відновити той виробничий процес, який був раніше, ми не можемо.

Якщо рахувати прямі збитки, то мова йде про приблизно 3,5 мільйонів доларів. Втім, немає сенсу рахувати втрати, коли ти не впевнений, що можна комусь пред’явити претензію. Я розумію, що у держави є проблеми і без нас, багато людей втратили помешкання, зруйновані державні установи. Для бізнесу малоймовірно, що будуть допомагати, може, влаштують податкові канікули, через рік-два дадуть нульову ставку для тих, хто постраждав.

Але відвідувачі нас підтримали, пішли до нас і тим самим вселили у надію, що ми на вірному шляху і наш продукт потрібний. Парк відвідало дуже багато людей з Київщини, і цим коштом ми поповнимо і тракторний стан, і теплиці. Але ще рік-два ми не зможемо бути на тій висоті і тримати той темп, який взяли одразу. Але я вам кажу точно, що це буде найкращий парк у Європі. Не найбільший, а найкращий, з найкращим асортиментом, з хорошим сервісом, з вишуканістю.  

- Чи змінились ціни на квитки та посадковий матеріал?

- Вартість квитка залишилася на довоєнному рівні, адже зрозуміло, що у людей нема можливості платити більше, бо й так вистачає першочергових витрат. Тому ціна буде залишатися стабільною до тих пір, доки люди не почнуть відчувати себе краще.

У нас дуже хороші ціни на посадковий матеріал, і якщо порівняти з іншими магазинами, то у нас вони нижчі. Плануємо в червні відбудувати 5 теплиць, це дасть можливість вирощувати та продавати більше посадкового матеріалу.

- Який потік туристів, зокрема іноземних?

- Іноземці не дуже їдуть до нас. Але ми вперше відчули, що почали масово їхати українці. Парк відвідали люди з Вінниці, Рівного, Луцька, Полтави, Чернігова, Черкас. Загалом, близько 50 тисяч осіб приїхало із усієї України, тобто розвивається внутрішній туризм.

Українці цікавляться красою і рослинністю, їм подобаються квіти. Висновок один – потрібно розвивати парк далі. Для екскурсій та туристів, які приїхали здалеку, була спеціальна додаткова знижка. Плануємо і далі це впроваджувати, адже їм треба довго їхати до парку і витрачати час, тому ми з розумінням підійдемо до ціни. На наступний сезон лаванди ми зробимо ще щось цікавіше, що б мотивувало людей приїздити саме до нас.

- Ви багато подорожували, відвідали 40-50 країн і побачили приблизно 400-500 різних парків. Де сподобалося найбільше?

- Відзначу Великобританію, Італію, Нідерланди та Німеччину. Що стосується дальніх зарубіжних країн, то це Японія і Китай. Там фантастичні парки з власною історією. Це те, що не просто надихає, а дає можливість жити мрією, що від кожного залежить на цій землі щось вагоме зробити. Коли ходиш по парках і бачиш вікові дерева, і хоча там нема таблички, хто їх посадив, але ти розумієш, що колись давно люди їх посадили для нас. Тому я вважаю, чим більш посадимо, тим буде краще.

Є гарна притча китайського філософа. Його спитали коли краще садити сад: восени чи навесні. Відповідь була така: ви вже спізнилися, це потрібно було зробити у минулому році. Тобто, чим більше ми зараз висадимо дерев, тим більше є шансів, що цей парк буде корисним для людей, бо саме рослини дають атмосферу затишку.

- Ви мали плани до війни посадити 5 тисяч сакур уздовж річки Буча. Цей задум ви втілюватимете в життя після війни?

- Поки що відкладаємо цей задум, тому що це дуже велика сума і поки шансів нема. Зараз треба відновити виробничі потужності, транспорт в першу чергу, посадковий матеріал. Як я вже казав, у нас був готель і адміністративний офіс на тисячу метрів, але його нема, на жаль, все зруйнували рашисти. Ми не ставимо поки що ідеї відбудови, на території стоять контейнери і ми нормально в них сидимо, працюємо.

- Розкажіть про найближчі плани та задуми?

- Ми працюємо над найкращими колекціями всіх тих квітів, які стануть родзинкою нашого парку. Я би не хотів про них розповідати, тому що всі намагаються повторити наші набутки. Єдине що скажу – я шукаю однодумців.

У мене є 9 га гарної землі з озером. Мрію там зробити сиренгарій, де росло б 400-500 сортів бузку. Хочу висадити так, щоб людина, коли буде все бачити – отримала таке задоволення, а її штовхали: відійди, дай ще нам подивитися!

Я підрахував, що для цього потрібно десять років, тобто, якщо починаємо сьогодні, то лише через десять років зможемо показати результат. Ми вже зібрали гарну колекцію бузку, вивели кілька власних сортів. Є вже понад сто, а потрібно більше 2 тисяч кущів бузку. Хто з нами? Приєднуйтеся! Висаджені вами сорти будуть названі на вашу честь, наприклад, бузок Володимира або Петра, або якоїсь компанії, що її коштом спільно з Добропарком було створено.

А на зиму ми готуємо великий сюрприз для відвідувачів та гостей області - проєкт «Зима за містом». Це буде великий проєкт ілюмінації, де будуть представлені найкращі ялинки світу. Проєкт буде діяти протягом двох місяців і відвідувачі зможуть відпочити на ковзанці, на гірках, побачити, що найкраще є у світі в плані ілюмінації, тобто, побачити, відчути і відпочити.