Заступниця голови Київської ОВА Наталія Гаватюк: наш регіон – лідер економічного розвитку

Наталія Гаватюк

Про ситуацію в економіці, інвестиції та розвиток бізнесу у столичному регіоні «Моя Київщина» поспілкувалася з Наталією Гаватюк, заступницею очільника голови Київської ОВА

- Пані Наталю, які галузі економіки Київщини сьогодні демонструють найбільшу стійкість та потенціал зростання, попри воєнний стан?

- Київщина – це лідер економічного розвитку. Ми завжди входили до п'ятірки економічно розвинених регіонів України. І навіть під час війни Київщина залишається в цій п'ятірці, тому що у нас є галузі, які дійсно демонструють стабільність і навіть зростання. Насамперед, це харчова промисловість та агропереробка — майже 28 % промислової продукції області. Тут працюють як великі підприємства, які забезпечують своєю продукцією кілька регіонів, так і локальні виробництва, серед яких десятки м’ясо- та молокопереробних підприємств. Великий потенціал має виробництво будівельних матеріалів, деревообробка та меблева галузь – 22 % промислового випуску. Саме ця продукція потрібна для відбудови. Київщина – один з основних центрів виробництва скла, плитки, цементу.

Також сильний сегмент – машинобудування та металообробка (близько 21 % промисловості). Підприємства виробляють обладнання для агросектору, транспорту, будівництва.

- Чи є у Київській ОВА стратегія залучення інвесторів у регіон зараз і на повоєнний період?

Так, зрозуміло, що розвиток і залучення інвестицій – це одне з наших пріоритетних завдань, тому що Київщина входить в трійку інвестиційно-привабливих регіонів, і в нас загальний обсяг інвестицій складає майже 2,8 млрд доларів. Це ті інвестори, які вже працюють на Київщині, тобто, динаміка постійно збільшується. Завдяки цьому наша стратегія складається з трьох китів. Перший – це розвиток індустріальних парків, тому що саме туди ми залучаємо наших інвесторів, від початку відбору земельної ділянки до повного супроводу готового проєкту на етапі відкриття. Також ми надаємо підприємцям допомогу з оформлення дозвільної документації та супроводу всіх процедур, необхідних для реалізації інвестиційних проєктів. Завдяки цьому, до речі, у 2024-2025 роках відкриваються нові заводи. У 2025 році, наприклад, на території ІП «Біла Церква» запрацював завод з виробництва бетонних з’єднань та композитних конструкцій фінської компанії Peikko Group Corporation. Крім цього, будуються заводи, наприклад, Unilever – це велика компанія Великобританії, яка будується на території індустріального парку. І це свідчить про те, що дійсно інвестори навіть в такий складний час довіряють нам. Велика кількість міжнародних делегацій відвідують Київську область, зацікавлені в будівництві спільних підприємств на території області. Тому постійно є запити, відповідно ми постійно допомагаємо з пошуком земельних ділянок, пропонуємо до інвестування індустріальні парки. Київщина – лідер у цьому питанні, бо має 13 індустріальних парків, які можна пропонувати до інвестування.

- Які найпривабливіші територіальні громади чи міста для інвесторів?

- Фактично у кожній територіальній громаді ми зібрали великий каталог інвестиційно-привабливих ділянок. Кожна громада надала інформацію про вільні земельні ділянки та будівлі, які не використовуються, які можна презентувати інвесторам. Створено інвестиційний каталог, який ми презентуємо новим інвесторам. Вони можуть обрати будь-яку локацію. Зрозуміло, що найбільший запит – це 45-кілометрова зона навколо міста Києва, ті громади, що знаходяться навколо, адже вони мають велику кількість трудових ресурсів. Звісно ж, важлива і транспортна доступність. Але є підприємства, яким не потрібна близькість до столиці, отож вони шукають громади, віддаленіші від центру. Наприклад, у 2025 році зареєстрований індустріальний парк у Миронівці. Наша основна задача – вирівняти диспропорцію розвитку з півночі на південь, щоб залучати інвестиції не тільки в центральні громади, а й розвивати північні території. Наприклад, Іванківська та Поліська громади – це якраз території, на які потрібно звернути особливу увагу. Наразі вже є декілька інвестиційних пропозицій щодо розміщення заводів саме на тій території.

- Які інструменти підтримки малого та середнього бізнесу зараз працюють на рівні області?
- На рівні області працюють як державні інструменти, так і обласні. Наша обласна цільова програма – «Конкурентоспроможна Київщина», в рамках якої ми допомагаємо підприємцям розвиватися, впроваджувати інновації та створювати робочі місця. У нас є інструменти, які підтримують малий і середній бізнес у межах державної програми кредитування «5-7-9%». Ми відшкодовуємо такі кредити до нуля відсотків підприємцям з Київщини, які створюють нові робочі місця. Також в пріоритеті – підприємства, які беруть кредити на енергозберігаючі технології, під сонячні панелі та генератори, щоб бути енергонезалежними. А також одним з пріоритетів ми ставимо допомогу підприємствам, які працевлаштовують ветеранів або учасників бойових дій. Такі підприємства можуть звернутися до обласної адміністрації для отримання компенсації до 0%. За минулий 2024 рік допомогу отримали близько 200 підприємств на загальну суму відшкодування 20 мільйонів гривень. Це дало змогу відновити та створити близько 7 тисяч робочих місць на території тих підприємств, які отримали підтримку. На цей рік також передбачена компенсація 20 млн грн. На сьогодні 65 підприємців отримали компенсацію, до кінця року їх буде більше.

Втім, варто згадати новий інструмент – в Україні ще такого не було – ми стали першими, хто запровадив часткове відшкодування прав на інтелектуальну власність на регіональному рівні. Якщо ви зареєстрували торгову марку, патенти, винаходи, можете також звернутися до обласної адміністрації та отримати компенсацію частини витрат. Для цього в обласному бюджеті передбачено один мільйон гривень у межах програми підтримки малого підприємництва. Ми бачимо, що підприємці не завжди захищають свої інтелектуальні права, а потім стикаються з юридичними проблемами, коли хтось використовує їхні напрацювання чи торгові марки. Тому наша мета — стимулювати інноваційний розвиток Київщини. Адже сьогодні без інновацій залишатися конкурентоспроможним — практично неможливо.

Якщо говорити про державні програми, то також за програмою державної підтримки надаються гранти для ветеранів і гранти на переробку. Область посідає місце у трійці лідерів, тому що багато підприємців зараз відкривають власну справу. Від початку року на Київщині створено 16 тисяч нових суб'єктів господарювання. І це гарний темп, якщо порівняти, що в цілому є 226 тисяч суб'єктів господарювання, то 16 тисяч відкрилося лише цього року. І саме такі грантові програми дають змогу відкривати нові бізнеси, розширювати їх. Близько 665 суб'єктів взяли гранти в цьому році на розвиток власної справи. І що чудово – за умовами гранту ти маєш створити одне або два робочих місця, отже це додатково понад 1,1 тисячі нових робочих місць буде створено саме завдяки отриманню грантів.

Якщо говорити про великі гранти, то це 8 мільйонів гривень – гранти на переробку. Підприємці більш середнього та великого бізнесу беруть ці гранти, тому що 8 мільйонів можна брати на обладнання. І вони активно користуються цим грантом, адже таким чином можна випускати нову продукцію і збільшувати обсяги реалізації. У цьому році 12 підприємств переробної галузі Київської області отримали позитивне рішення за грантовою програмою «Новий рівень» на суму майже 49 млн гривень.

- Як війна змінила економічну карту Київщини? Чи з'явилися нові бізнес-кластери, які раніше були не характерні для регіону?

- Якщо ми говоримо про бізнес-кластери, то одним із найбільш динамічних зараз є будівельний кластер.

Велика кількість підприємств будівельної галузі відкривається — від виробництва вікон і склопакетів до виготовлення сухих сумішей та залізобетонної продукції. Наприклад, останній відкритий завод Peikko — завод з виробництва бетонних з’єднань. Великий кластер у нас зараз сформований навколо Березані, а саме індустріального парку «Місто скла», де буде збудовано єдиний в Україні завод з виробництва флоат-скла. Навколо нього також формуються підприємства виробів з бетону для будівництва. Особливо активно розвиваються дрібні підприємства, які обирають для себе нішу саме в будівельній галузі.

Серед інших напрямів варто відзначити меблевий кластер, який сформувався навколо Білої Церкви. Також є підприємства, які раніше виробляли металеві вироби, але завдяки отриманим грантам вони придбали нове обладнання і розширили своє виробництво саме на виготовлення меблів.

- Які ключові виклики сьогодні стоять перед агровиробниками області?

- Перед агровиробниками, мабуть, найбільшим викликом є брак робочої сили. Це основний виклик для аграріїв, бо саме зараз йде збір урожаю, і вони на цьому наголошують. Крім цього, висока собівартість як палива, так і насіннєвого матеріалу, і агрохімікатів. Це якраз той виклик, який важко спрогнозувати. Ці витрати важко передбачити, оскільки їхня вартість може перевищувати попередні показники в десятки разів. Також фінансові ресурси – це те, про що постійно говорять аграрії. Останній раз ми збиралися на агродіалог в Білій Церкві, проводили зустріч з аграріями, щоб почути ті проблемні питання, які в них є. Багато хто з них говорив саме про вищевказані проблеми. Із того, на що ми точно не можемо впливати – це погодні умови. Але всі інші проблемні питання, я думаю, спільними зусиллями можна вирішити.

- Ну і власне, в продовження цієї теми: чи достатня підтримка аграріїв з боку державних та обласних програм у питаннях кредитування, пального, добрив, збуту продукції?

- Підтримка аграріїв – це в нашій програмі розвитку сільського господарства. Якщо ми говоримо про фінансування, то основним викликом, про який кажуть аграрії, є відсутність фінансування. У них є можливість брати участь як в державних програмах – це відшкодування на розвиток садівництва, на розвиток теплиць. Якщо говорити про кредитування основних агровиробників, то з огляду на показники минулого року, 50% тих коштів, які були передбачені за нашою програмою з кредитування, взяли агровиробники. І саме вони беруть кредити під обладнання, під нову техніку, під добрива і також під насіння для своїх виробництв.

Згідно з державною програмою всі виробники, які зареєстровані в ДАР, можуть подати заявки на відшкодування за будівництво або реконструкцію тваринних ферм. За структурою виробництва в області рослинництво займає 80%, а тваринництво — 20%. Було б для економіки краще, щоб це було 50% на 50%, тому що це додана вартість, і тут потрібно говорити не тільки про вирощування, а й головне – про переробку сировини у продукцію з високою доданою вартістю.

- А чи є саме обласні програми?

- Обласна програма підтримки аграрної галузі є. У цьому році, якраз до 1 жовтня, можна було подати заявки тим домогосподарствам, які мають дві або більше корів. У нас є відшкодування і його можна отримати, щоб стимулювати в сільській місцевості створення нових робочих місць та розвивати локальне виробництво.

- Які перспективи розвитку переробної промисловості в області, щоб аграрії більше заробляли на доданій вартості?

- Я вже казала, що ми маємо не тільки вирощувати, а й переробляти. Серед найперспективніших напрямів на Київщині сьогодні – молочний та м’ясо-молочний.

Уже працює значна кількість підприємств, які не просто вирощують, а й здійснюють переробку – від маленьких міні-пекарень при агропідприємствах до ферм із власним виробництвом молочної продукції. За останній період багато господарств, які раніше лише вирощували велику рогату худобу чи працювали в м’ясному напрямі, перейшли до створення продукції з доданою вартістю – консерв, ковбас, м’ясних виробів.
Цей напрям активно розвивається, адже є попит. Наприклад, підприємства, які вирощували індиків чи перепілок, зараз отримують державні гранти на закупівлю обладнання для переробки та випуску готової продукції під маркуванням «Зроблено в Україні».

- Чи готова ОВА допомагати громадам створювати індустріальні парки, логістичні хаби чи кооперативи для фермерів?

- Звичайно, розвиток індустріальних парків – це те, чим можна пишатися. На Київщині їх 13, ще 4 індустріальних парки — в процесі реєстрації. Діє державна програма, яка допомагає саме індустріальним паркам отримати безповоротне фінансування для будівництва інфраструктури, включно з інженерно-транспортними мережами, та компенсацію витрат на приєднання до електромереж. А ми допомагаємо на першому етапі, компенсуємо 50 % проєктно-кошторисної документації індустріальним паркам. Якщо казати про наші індустріальні парки, то одні є активнішими, хто залучає до себе більшу кількість учасників, інші — тільки в процесі створення, але всі вони рухаються і мають свою концепцію.

Якщо казати про найуспішніші індустріальні парки, то це індустріальні парки в Білій Церкві, які залучають зараз велику кількість учасників, які налічують понад 6 учасників. Також індустріальний парк «Фастіндастрі», який знаходиться в Фастові. До кінця року там будується завод із виробництва екоупаковки для фаст-фуду. Індустріальний парк KИT в Бучі, до речі, якраз перший отримав компенсацію проєктно-кошторисної документації за обласною програмою, а зараз активно залучає інвестиції, відкрив першу чергу, і зараз вже будує другу.

- Наскільки ефективною є співпраця з міжнародними донорами і партнерами у сфері економічного відновлення?

- Зрозуміло, що вся допомога міжнародних партнерів йде на відновлення зруйнованої інфраструктури та відновлення будинків, але є проєкти, які спрямовані саме на економічне відновлення. І цього року завдяки міжнародним партнерам Програмі розвитку ООН (ПРООН) та уряду Японії нам було передано обладнання для  консультаційних пунктів для бізнесу, які створені на базі центрів надання адміністративних послуг. Таким чином, на сьогодні в області працює 68 пунктів консультування бізнесу. Діє в нас також 7 офісів «Зроблено в Україні» на базі центрів зайнятості. Ми послідовно розширюємо інфраструктуру підтримки підприємництва, щоб кожен підприємець — незалежно від громади чи масштабів діяльності — міг отримати фахову допомогу, консультацію та доступ до всіх програм підтримки.

Якщо говорити про програми, то більшість із них мають «м’який» характер — це розроблення концепцій, аналітична підтримка та допомога у створенні кластерів.
Адже саме кластери — це майбутнє економіки: коли підприємства об’єднуються на одній території, вони створюють точки зростання, підвищують конкурентоспроможність як регіонів, так і країни в цілому.

- Пані Наталіє, скажіть, що для вас є найбільшим викликом у роботі особисто на цій посаді?
- Мабуть, особистим викликом для мене є відповідальність — перед командою, перед бізнесом, громадами області. Моя головна мета — працювати на результат, щоб підприємці реально відчували покращення, щоб Київщина залишалася найбільш бізнес-привабливим регіоном України. Важливо, щоб бізнес бачив, що ми не просто говоримо, а щодня створюємо умови для розвитку. І, мабуть, також викликом є довіра, тому що коли голова довірив тобі такий важливий напрямок, як економіка і фінанси, ти маєш працювати на те, щоб бюджети наповнювалися, і була змога реалізувати всі програми, які покращать розвиток всієї Київщини. Маємо великі пріоритети – це і відбудова, і підтримка військових, і підтримка економіки. Тому у нас великі амбітні плани, які потрібно реалізувати. Отже, треба працювати ще більше та ефективніше.

- Поговорімо про проблеми з місцевим самоврядуванням, де йдуть відверті економічні війни між конкурентами із залученням місцевої влади. Є проблема земельного податку, а точніше є факти по Київській області, коли на замовлення конкурентів в ручному режимі змінюється відсоткова ставка по оренді одним, змінюється відсоткова ставка по оренді іншим. І деякі змушені закривати бізнес, тому що вони неспроможні за нинішніх економічних обставин платити таку ставку, яку голосує сесія. А через дорогу завод, з якихось певних причин, має на 2-3-4% менше ставку по землі. І такі махінації робляться в ручному режимі. Чи ви відстежуєте ці моменти по місцевому оподаткуванню? Чи ви маєте можливість реагувати, якщо вони є?

- Якщо говоримо про земельний податок, то він встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування до 15 липня. Якщо громада не ухвалила рішення вчасно, тоді автоматично діють ставки попереднього року. На сьогодні у Київській області затверджені рішення про місцеві податки в усіх 69 громадах. Ми проводили аналіз і виїзні наради в усіх семи районах області. Щодо сплати земельного податку ми залучали відповідальні органи – це Головне управління Державної податкової служби у Київській області, оскільки це їхні повноваження. І ми працюємо спільно для того, щоб таких фактів, як ви сказали, не було.

Що стосується преференцій, то в законі про індустріальні парки чітко передбачено, що орган місцевого самоврядування має право встановлювати пільги для учасників індустріальних парків. І вже три громади області скористалися цим правом. Такі рішення є цілком виправданими, адже індустріальний парк створює значно більші податкові надходження від діяльності бізнесу, ніж звичайна сплата земельного податку. Тому надання пільг тут — це інвестиція в розвиток громади.

- Ну і на завершення особисто до вас питання, яке більше стосується вашої кар'єри, ніж поточної роботи. Якщо вам надійде пропозиція піти працювати в Міністерство економіки, що ви оберете – область чи міністерство?

- Скажу так: працюючи 14 років в області, я є максимально патріотом Київщини, і в мене ще є багато планів, які потрібно зараз реалізувати на рівні області. Тому, продовжуватиму роботу саме тут.