Чому ціни на рибу за два тижні зросли на 50-100%

Про перші результати рибної реформи!

В опублікованій на офіційному вебсайті ВРУ статті з прямою цитатою Олександра Гайду (голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики ) вказано: "Понад 80% риби та рибної продукції, яку споживають в Україні, це імпорт. За даними Держстату, у 2022 році ціни на імпортну рибу зросли майже на третину. Через це українці відмовляють собі у споживанні цього продукту".

Це фактичне визнання України імпортозалежною від рибних продуктів та  дефіциту споживання такої продукції на одиницю населення. 

Тож розрекламована рибна реформа призвела не до збільшення потужностей виробництва вітчизняних водних біоресурсів та здешевлення сировини, а до здорожчання риби за рахунок проведення аукціонів.

Чому першим результатом проведення аукціонів на право здійснення спецвикористання водних біоресурсів стала загроза продовольчій безпеці країни?

Уряд 30 грудня 2022 року прийняв постанову КМУ про аукціони з продажу права на вилов риби.

Як йдеться в пояснювальній записці до постанови, метою її прийняття було запровадження прозорого механізму реалізації водних біоресурсів для їх спеціального використання, створення рівних умов економічної конкуренції для суб’єктів рибного господарства, а також збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Тобто напрацьований роками попередній механізм отримання квот на видобування водних біоресурсів втратив свою актуальність через високі корупційні ризики і для того, аби їх зменшити та дати можливість новим користувачам зайти в бізнес, посадовцями Мінагрополітики було запропоновано запровадити продаж права на англійському аукціоні.

Ідея нібито хороша: виключені безпосередні контакти між посадовими особами Держрибагентства та суб’єктами господарювання, усі документи підписуються на платформі "Прозорро. Продажі", нові користувачі, у яких немає показників з вилову водних біоресурсів за попередні три роки, на рівні з іншими можуть брати участь в аукціонах та вигравати лоти.

А тепер про самі лоти!

Наприклад, переможець на аукціоні за максимальний лот на право видобування водних біоресурсів на Київському водосховищі (види водних біоресурсів, на які користувач отримує право на спеціальне використання до кінця поточного року: Лящ - 19,477 т; Судак звичайний - 12,817 т; Плітка (тараня) - 16,436 т; Сазан (короп) - 0,796 т; Щука - 4,924 т; Сом - 6,879 т; Плоскирка - 23,170 т; Синець - 8,399 т; Чехоня - 5,068 т; Головень - 0,217 т; Білизна - 2,462 т; Окунь - 6,805т; Лин - 0,507 т; Краснопірка - 4,924 т; Клепець - 3,186 т; Рибець звичайний - 0,579 т; Йорж звичайний - 0,065 т; Сонячний окунь -0,007т; Раки - 0,282 т; Карась сріблястий, рослиноїдні риби (білий, строкатий товстолоб та їхній гібрид, білий амур) - не лімітується.) викупив його за 400 000 грн, при цьому, що початкова ціна лоту була майже 80 000 грн, а мінімальний крок становив 1%.

Ще більш цікаву ситуацію спостерігаємо з максимальним лотом на Кременчуцькому водосховищі. Початкова ціна лоту – майже 183 000 грн, мінімальний крок 1%, кінцева запропонована переможцем ціна 9 800 000 грн!!!

Що стосується наповнення такого лоту - види водних біоресурсів, на які користувач отримує право на спеціальне використання до кінця поточного року: Лящ-102,884 т; Судак звичайний-16,362 т; Плітка (тараня)- 93,767 т; Сазан (короп)- 4,830 т; Щука-3,442 т; Сом-3,925 т; Плоскирка-40,272 т; Синець-18,717 т; Чехоня-5,796 т; Головень- 0,060 т; Білизна-1,932 т; Окунь-11,110 т; Лин - 0,060 т; Краснопірка-0,785 т; Клепець-0,604 т; Рибець звичайний - 0,181 т; Йорж звичайний- 0,054 т; Сонячний окунь - 0,006 т; Раки-0,327. Карась сріблястий, Верховодка, Тюлька,рослиноїдні риби (білий, строкатий товстолоб та їхній гібрид, білий амур) - не лімітується.

А тепер вгадайте, хто оплатить різницю⁉️

Керівництво Мінагрополітики під час обговорень з громадськістю проєкту експериментальної постанови всіма силами переконувало промисловиків, що результатами запровадження такої постанови будуть безумовні покращення в галузі, що це відкриє нові можливості для бізнесу та дасть змогу наповнити державний бюджет.

Але інтереси кінцевих споживачів вітчизняної риби та продукції з неї були не просто не враховані, а буквально проігноровані.

Відповідно до тексту аналізу регуляторного впливу, оприлюдненого на офіційному вебсайті Держрибагентства, ГРОМАДЯНИ НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОСНОВНОЇ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ, на які реалізація постанови справляє вплив! 🤦🏼‍♂️

Відкритим залишається питання, чому чиновники, які розробляли проєкт такого нормативно-правового акту, у цих ланках причинно-наслідкового зв’язку не змогли прослідкувати прямий вплив цін на лоти на кінцеву ціну товарної риби.🤬

Отже, першими результатами реалізації експериментальної постанови стало, хто б міг подумати, підвищення цін на вітчизняну рибу на 50-100% за 2 тижні‼️

Можливо, скоро на сайті МінАгро та Держрибагентсва будемо читати звіт про відстеження регуляторних актів зі щирими покаяннями за непродумані (а може і дуже продумані) злочинні дії проти народу України!