Дикі клоуни живуть у Білій Церкві
Володимир Гайдамачук (активіст)
Справді, сьогодні недолік менталітету деяких українців у нашій жахливій трагедії сьогодення - свято в хаті, бо в сусіда хата горить!
Так і в Білій Церкві є такий один зразок, цю особу інакше не назвати...
Наразі, я пустила жити в свою кімнату в гуртожитку людину із Покровська, якій немає куди податись, їй довелось залишити домівку через країну-агресора, через постійні обстріли та прильоти... Жінка, яку запросила пожити в себе, є матір'ю військового, який рахується безвісті зниклим. І я співпереживаю кожній матері, яка опинилась у подібній ситуації.
Сусідка, яка "виживає" мешканку моєї оселі, постійно цькує внутрішньо переміщену особу, лається, погрожує її відлупцювати та стверджує, що через таких і відбувається війна... Обзиває її "бомжихою", зважаючи на те, що людина втратила майно через війну. Відкрито заявляє про свою ненависть до переселенців. Вона не дає їй вільно користуватись кухнею та туалетом.
Хіба у воєнний час такі дії є допустимими? Скажіть? Хіба сім'ї, які заробляли усе життя на краще майбутнє для себе, своїх батьків і дітей, заслуговують відчувати на собі цькування через те, що народились не в тому місці?
Цим дописом я хочу присоромити жінку, яка створює нестерпні умови для проживання людині, яка нічого поганого нікому не зробила і нагадаю, вона ще й є матір'ю військового, який стоїть на захисті нашої держави. Яка до всього дуже вихована хозяйка. Я вже звернулась у поліцію і сподіваюсь на справедливе покарання за недопустиму поведінку. Вас прошу підтримати мій допис, який є невеликим нагадуванням про те, що ми всі - люди і кожного може спіткати біда.
Я не можу залишити людину в біді. Сподіваюсь, що і більшість з вас також.
Бажаю всім добра та взаємодопомоги, яка є безцінною у будь-який час.

