Дурість – більш небезпечний ворог добра, ніж зло

Дурість ‒ набагато більш небезпечний ворог добра, ніж зло. Проти дурості ми беззахисні. Тут нічого не добитися ні протестами, ні силою; докази тут не допомагають; фактам, що суперечать власному судженню, просто не вірять, адже в таких випадках дурень перетворюється на критика, а якщо факти неспростовні, їх відкидають як неважливу випадковість. До того дурень, на відміну від злодія, абсолютно задоволений собою; і навіть стає небезпечним, коли  в роздратуванні переходить у напад. Ні в якому разі не можна намагатися переконати дурня розумними доказами, це безнадійно та небезпечно. 

Чи можемо ми впортатися з дурістю? Дурість представлена більше як соціологічна, ніж психологічна проблема. Це реакція особистості на вплив історичних обставин, побічне психологічне явище в певній системі зовнішніх стосунків. При уважному розгляді виявляється, що будь-яке посилення зовнішньої влади (політичної або релігійної) уражає значну кількість людей дурістю. 

Влада одних вимагає дурості інших. Особистість, пригнічена видовищем усемогутньої влади, позбавляється внутрішньої самостійності та відрікається від пошуку власної позиції у створеній ситуації. Дурість часто супроводжується впертістю, але не потрібно вводити в оману щодо її несамостійності. Спілкуючись із такою людиною, відчуваєш, що говориш не з ним, не з його особистістю, а з керівними над ним гаслами та закликами. Ставши знаряддям, дурень здатен на будь-яке зло, і вже не здатен розпізнати зло.  

У такій ситуації очевидна марність наших зусиль збагнути, і про що думає "народ", і чому це питання зайве щодо людей, які мислять та діють в усвідомленні власної відповідальності.  

Думки про дурість дещо втішні: вони не дозволяють вважати більшість людей дурнями за будь-яких обставин. 

Насправді все залежить від того, на що роблять ставку правителі: на людську дурість чи на внутрішню самостійність та розум людей.

Дітріх Бонхеффер (1906-1945), євангельський пастор, герой антинацистського спротиву в Німеччині, учасник заколоту проти Гітлера, цитата з листа "Спротив та покора", написаного в тюрмі перед стратою.