Два роки повномасштабної війни в Україні

Сирський Олександр

Сьогодні 2 роки повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. 

Два роки, які перетворили десятирічну війну у наймасштабнішу в Європі з часів Другої світової.  Коли багатотисячні колони російських окупантів посунули з усіх напрямків в Україну, коли тисячі ракет і бомб падали на нашу землю, ніхто у світі не вірив, що ми вистоїмо.  Ніхто, крім Сил оборони України, які з перших хвилин вступили у бій із ворогом.

Ніхто, крім сотень тисяч добровольців, які в перші години повномасштабної агресії стояли в чергах до військкоматів.  Крім сотень тисяч українців, які записувалися у Сили територіальної оборони з перших днів. Крім мільйонів українців, які силами волонтерів почали безпрецедентну в історії підтримку своєї армії. Ніхто не вірив, але вірила Україна! Вірила, прийняла бій і вистояла. Між зброєю та евакуацією ми вибрали зброю.  Потім була битва за Київ і втеча окупантів з передмістя столиці під ударами наших захисників.

Потім звільнення острова Зміїний і поступове очищення Чорного моря від російського металобрухту.

Потім були Харківська наступальна операція й звільнення Херсона.

Була і спроба українського контрнаступу, яка, на жаль, через об’єктивні обставини не принесли бажаного результату.

Сьогодні ми продовжуємо битися з ворогом уздовж усієї лінії фронту. За нашу свободу, за те, щоб кожне українське місто чи село, не стало черговою Бучею, Бахмутом чи Авдіївкою, ми платимо найвищу ціну. Гинуть найкращі сини і доньки українського народу!

Схиляємо голову перед тими, хто віддав найцінніше, своє життя за Україну. Ми пам'ятаємо! Ми помстимося!

Сьогодні мої слова подяки всім українським захисникам і захиницям, які і в ці хвилини відбивають російські атаки і знищують ворога. Низький уклін медикам, рятувальникам, волонтерам – усім тим, хто допомагає Силам оборони України наближати нашу Перемогу! У цей день я також хочу подякувати нашим партнерам за допомогу. Кожен снаряд, кожен танк, кожна бронемашина – це насамперед збереженні життя українського солдата. Ми воюємо за кожен метр нашої землі, утім, найцінніше, що в нас є – життя українського воїна.

Вірю, що найближчим часом ми дамо асиметричну відповідь російському окупанту і в повітрі. Палаючих російських літаків стане ще більше. Керівництво держави робить для цього все можливе.

І насамкінець про найважливіше. Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо єдності.

Переконаний, що в єдності наша перемога. І вона обов'язково буде. Бо світло завжди перемагає темряву! 

Слава Україні!

Героям слава!