Ігор Луценко (народний депутат України): Три роки патрульної поліції

Спочатку два хороших пункти.

1. Це чи не єдина справжня спроба реформи державного апарату. Все інше, порівняно з нею – це переставляння пустих місць, імітація та окозамилювання шановних західних партнерів.

2. Результат – створення принципово нового підрозділу силовиків, менталітет котрого є набагато ближчий суспільству, аніж це було у патрульно-постовій службі до того.

Далі, звісно, критика.

1. На жаль, патрулька так і не запрацювала на ту потужність, на якій працюють аналогічні підрозділи у правових країнах. Показники часу реагування поліції на виклик є вкрай неприйнятними. Та й взагалі, оптимальну систему оцінювання ефективності роботи патрульних так і не створили – тому що ставили на перше місце піар, зовнішню естетику замість справжньої ефективності.

2. Патрульна поліція, за своєю функцією, мабуть, чи не найменш інтелектуальний підрозділ поліції – хоча, звісно, дуже важливий, і нині там стало чимало розумних людей. Але слідство, кримінальна розвідка, негласне спостереження, кримінальний розшук тощо – це є ті підрозділи, де професіоналізм співробітника мусить зростати роками, щоб врешті задовольняти стандартам. І ці підрозділи, менш наділені увагою іноземних помічників, продовжили деградацію. І це, власне, дає підстави казати про глибокий внутрішній занепад поліції, попри створення відносно більш привабливого інтерфейсу в особі патрульки. Більше того, подальша доля цих критично важливих для правоохоронної системи напрямів роботи сумна. Добре, нехай в теорії Державне бюро розслідувань запрацює. Але хто буде займатися попередженням, профілактикою злочинів, кримінальною розвідкою, розшуком? Адже саме завдяки таким підрозділам вдалося свого часу подолати вал злочинності. Та й із запуском самого слідства у ДБР величезні проблеми. Майбутнє, на жаль, поки виглядає суворим.

3. Зміни в систему управління поліцією так і не було внесено. Нині міністр має величезний неформальний вплив на поліцію, натомість від кожної ситуації може дистанціюватися на підставі положень законодавства. Брак політичної відповідальності при колосальних можливостях. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1… 
Законопроект, зокрема, мого авторства, котрий би робив поліцейського більш захищеним від свавілля начальства, парламент свого часу з подачі Авакова у протирегламентний спосіб викинув у смітник як непотрібний. А це могло б стати реальною зміною у функціонуванні поліції.

4. На жаль, у поліції лишилися і злочинці-убивці часів Януковича, і вічні корупціонери, котрі з давніх-давен контролюють незаконні бізнеси в рамках МВС та Націполіції. Аваков захистив Беркутів від кримінальної відповідальності та люстрації, стара гвардія, котра доїла країну до Майдану, здебільшого зараз і продовжує у своєму дусі.