Іван Щериця (Член асоціації депутатів Білоцерківської міської ради, професор): З турботою про кого?
Сьогодні претендують керувати державою, містом, територіальними громадами дуже багато бажаючих.
Щоб впізнати думку людини, її помисли і бажання чесно служити громаді кожен виборець для себе повинен скласти психологічний портрет людини, так званий SWOT-аналіз, який дає людині виявити усі сильні і слабкі сторони особистості.
З практики можу сказати, що пересічні громадяни майже нічого не знають про своїх обранців, а багатьох це просто не цікавить.
Від людей приховують інформацію про психологічний портрет, про її хороші і погані якості.
Всім нам набридли скандали у Білоцерківській міській та Київській обласній раді, продажність, хамство та самозакоханність політичної еліти. Це спонукає людей відмежовуватися та не погоджуватися із прийнятими рішеннями, - керують емоції, зневіра та байдужість. Влада повинна працювати на благо людей, вирішувати всі проблеми які накопичилися за багато років. Ми повинні запастися витримкою, адже це дорога нелегка.
Наша країна нарешті стане економічно розвинутою державою з високим та стабільним рівнем життя. Зміни на краще та конкретних дій очікують всі. Я впевнений, що найближчим часом досягнемо цих змін і життя покращиться.
Влада і народ повинні об'єднатися. Чиновник має працювати з людьми і вирішувати усі важливі проблеми. Разом ми сила. Я запрошую кожного жителя Київщини та зокрема Білої Церкви внести свій особистий внесок у розвиток столичного регіону та надавати свої зауваження та пропозиції у вирішенні нагальних проблем. Ми будуємо нову державу, нове життя. Професійний підхід і відповідальність за результати - це акцент ударної п'ятирічки розвитку держави.
Не секрет, що за останні роки наше славне місто над Россю Біла Церква втратило своє обличчя, а значить свою притаманну індивідуальність. Причина цього лиха - стихійна безпланова забудова. Коли ж ми повернемо Білій Церкві втрачену красу?
Власне про саму реконструкцію Білої Церкви забули, а будуються доріжки. Крім того, забули про річку Рось, красу якої слід підкреслити, як і історичний центр міста де поєднані сторінки минулого та сучасного.
Білоцерківці стурбовані неплановою та стихійною забудовою, як центру міста так і прибережних ділянок над Россю. Збудовані і будуться храми з кам'яними огорожами, а ці "хатинки" не вписуються в загальний план забудови.
Білоцерківська громада не раз висловлювала своє негативне ставлення до всього, що будується в місті. Фактично крім барів, базарів, магазинів, стоянок в Білій Церкві нічого не будується, а те що знищується на очах. Чудові парки не відповідають сучасним естетичним та культурним нормам.
Нам потрібно докласти чимало зусиль та творчої наснаги для того, щоб перетворити Білу Церкву в одне з найкращих міст України.
Наше місто - це наш дім, тому у ньому має бути і красиво, і комфортно, і зручно. А значить, і жити престижно.
Служіння білоцерківцям має бути взірцем самовідданості служінню Богу. Проте багато шанованих і заслужених наших жителів незаслужено стали забутими.
Сьогоднішня місцева влада немає програми, щоб згадати всіх мешканців міста які були взірцем. Це люди, які залишили після себе чималу просвітницьку та наукову спадщину та багато добрих справ. Та все таки прикро, що в погоні за незаконним збагаченням наші мери виховані у дусі матеріалізму далеко не завжди можуть щось про це сказати.
Не так давно у Білій Церкві з'явилося багато переіменованих вулиць. Однак, нинішні жителі Білої Церкви мало що знають при цих шанованих людей.
Багато наукових праць наших земляків й нині не втратили актуальності та використовуються науковцями.
Мабуть немає на землі такої людини, яка не мріяла стати щасливою. Але уявлення про щастя у кожного є різним. Хтось бачить щастя у матеріальних благах: достаток та багатство, хтось у популярності, мати дружню сім'ю та здоров'я.
Справжнє щастя не в матеіральних цінностях, які можуть зникнути дуже швидко, а в любові яка перетворює світ навколо нас.
Читати "Моя Київщина" у Facebook