Катерина Рожкова (перший заступник Голови Нацбанку): Від Баришівки до Карфагену

В продовження моєї історії пов’язаної з Баришівським райсудом Київської області, який хоче мені заборонити працювати в НБУ. Вдалось дізнатись кілька цікавих подробиць про двох фігурантів цього процесу. Нагадаю, їх всього троє: Андрій Барташ (позивач), я - Катерина Рожкова (відповідач – 1) та Антон Лук’яненко (відповідач – 2).

Як виявилось, приводом для подання цього позову стала публікація жителя Баришівки Антона Лук’яненко з назвою «Катерина Рожкова – взірець державного управлінця» на сайті … ОРД. Звісно, в інших умовах я би не давала посилання на цей, м’яко кажучи, сумнівний сайт. Але ви повинні це бачити.

Якщо коротко, то 6 червня цей добродій (Антон Лук'яненко) написав текст, в якому мою скромну персону звеличив до рівня людини, яка ледь не самотужки «зупинила дефолт в Україні та обвал гривні». Як він дійшов таких висновків, що його надихало – окреме питання. Враховуючи «високу» цінність вказаної статті, її не прочитав ніхто. Чи майже ніхто.

http://ord-ua.com/2019/06/06/katerina-rozhkova---vzirets-derzhavnogo-upravlintsya/

Як виявилося, цей текст не залишився непоміченим принаймні однією людиною. Він до глибини душі обурив іншого жителя Баришівки – Андрія Барташа, який вирішив заперечити викладене у суді, вбачаючи в твердженнях пана Антона Лук’яненка порушення власних прав! І паралельно заборонити мені працювати в НБУ. Ось так, я стала об’єктом запеклого судового протистояння між двома жителями Баришівки. Судячи з усього, це питання для них є найбільш принциповим.

Це мабуть чистий збіг обставин, але ці два пани між собою знайомі. Барташ між іншим, був засновником компанії «Нібіру Х», в якій Антон Лук’яненко досі працює на посаді директора.

Насправді, навіть не здивуюсь, якщо сам позивач не знає ні про мене, ні про позов, який він проти мене подав, як це було у випадку зі СкайАп. Подейкують, до всього ж, він загубив паспорт. На жаль, поки вийти на зв’язок з цими двома панами та дізнатись їх мотиви мені не вдалось. Мабуть «залягли на дно у Баришівці»...

Доречі, на 22 липня цей поважний суд призначив засідання у моїй справі по суті. На відміну від першого рішення, цього разу у мене з’явиться можливість на захист у суді. Кому цікаво, як відбувається судочинство в Україні – можете завітати в цей день до Баришівки.