Київщина наїжачилася проти виборів за правилами Зеленського

Днями в Обухові пройшов ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області. Офіційно зібралися, аби покпинити новий виборчий Кодекс. Чому? А,власне, тому, що будь-які передвиборчі новації страшенно лякають усіх, хто вирішив випробувати долю та піти по мандат до людей. Ще більше ляку переживають від новацій уже обрані пани та панянки, що заходилися лагодити кампанії на майбутні каденції. Це природньо, це зрозуміло.

Пригадайте лишень, скільки списів ламалося навколо новацій у Закон про місцеві вибори, за яким обиралися ради 2015-2020. Власне, через ці новації значна кількість округів столиці та області просто не мають своїх представників у колегіальних органах. 

Новітня редакція – також не квіточка. Проте вона таки позитивна. Щоправда позитив її криється не в статтях. Позитив особисто я вбачаю в тому, що місцеві депутати до холєри перелякавшись “турборежиму” врешті вилізли з провінційного піддуп’я та спробували висловити рішуче “НІ”. Це прикольно й такого ще не було. Бо всі попередні роки Незалежності місцеві дядьки й тітоньки збиралися до широкого гурту лишень задля офіційного “одобрямсу” якоїсь дуже важливої прутні, переданої згори до низового затвердження.

Так, я згоден із запопадливими адептами “Слуг” та ЗЕ, що вже встигли пореготати, мовляв форма зборів депутатів місцевих рад – “тупо совок”, а всі, хто наввипередки волає про зраду, – це здебільшого представники переможеного політичного класу з “БПП”... Ну як із цим сперечатися? А ніяк! Але нагадаю панам “слугам” слова непопулярного та вже мертвого російського діяча Черномирдіна про постсовкову реальність: “Яку партію не будуй – усе одно КПРС виходить”. І я дуже зрадію, якщо з їх політпроекту вийде щось інше. Та менше з тим. 

Сьогодні маємо першу, кумедну та незграбну, але таки офіційну спробу омандаченої Київщини сказати тихесеньке “НІ” владним новаціям. Можливо, ця спроба – перша і остання, а, можливо, ми станемо свідками, як кволий голос гучнішатиме. Хто зна. Будемо спостерігати.