Колектив "КиївВлади" потребує фінансової допомоги

Мені 40.

Так, я відчуваю себе значно молодшим. Так, підтягуюсь на турніку вдвічі більше, ніж робив це 20 років тому, і так, чимало досягнув і зробив купу вчинків, чим пишаюся. Правда, і хєрні, від якої соромно і моторошно, наробив за ці 40 років добряче. Але покаявся.  

Ще півроку тому я почав фантазувати, як писатиму цей пост. Міркував, яке фото краще поставити, думав, кому подякувати… Допис мав бути красивим, пафосним і трохи сумним. Але йому не судилося статися. І фоток святкових не буде. Найсвіжіша світлина, де у мене задоволена мармиза - це кадр на спаленому москальському танку. І я реально щасливий стояти на залізяччі, котре більше ніколи не вбиватиме моїх земляків. А ще я щасливий, що після 18-річної перерви знову почав писати репортажі. Щасливий, що живий і цілий, щасливий, що все впорядку з близькими. Щасливий, що пишу цей пост і є багато небайдужих мені людей, які з радістю його прочитають. 

Я люблю вас, люди! І сподіваюся, ви мене теж.

Якщо хтось може, задонатьте копійчину редакції КиївВлади (покликання з інструкціями наприкінці допису) - це буде чудовий мені подарунок. А хто не може - то і не треба. Всіх обійняв. Цьом)))

АПД: Тут про донат.