Крокодил в тунелі, СБУ і мільярди Калашника
Владислав Смірнов (громадський діяч, публіцист)
Коли українцям потрібно пояснити, чому в середині листопада десятки трансформаторних підстанцій навколо столиці стоять напівголі перед російськими ракетами й дронами, влада та ручні силовики діють за безвідмовним рецептом — показують екзотику. У жовтні мережу підірвали фотографії з обшуків у бізнесмена Владислава Соколова: важкий люкс, пафосні портрети в золотих рамах і живий крокодил у домашньому тераріумі. Спочатку ці кадри вивалив високопосадовець Нацполіції, згодом підхопив Сергій Стерненко, і суспільний рефлекс спрацював миттєво: ось він, «мародер», який украв гроші на бетонних саркофагах і купив собі рептилію за бюджетний кошт. Так, зі смаком товарищів немає, особливо коли все виглядає подекути епатажно-крінжово, але це не предмет цієї статті.
Коли хайп навколоофісних телеграм-помийок від праведного гніву влягся, з’ясувалася парадоксальна річ. Будинок із портретами був куплений ще у 2009–2011 роках, а крокодил роками офіційно жив у тераріумі після купівлі в зоопарку. Натомість справжні хижаки, які перетравили сотні мільйонів бюджетних авансів, перетворили бізнес на безвідсоткового кредитора і залишили Київщину з голою арматурою замість захисту, сидять зовсім не за склом тераріуму, а в урядових кабінетах на чолі з нинішнім міністром інфраструктури Миколою Калашником.
Як бізнес загнали в борг на мільярд під «чесне слово»
Ця історія почалася в листопаді 2025 року, коли Микола Калашник очолював Київську обласну військову адміністрацію і відчайдушно потребував яскравого піару для кар'єрного стрибка в міністерське крісло. Тоді очільник ОВА особисто запросив підприємця Владислава Соколова до будівництва захисту енергооб'єктів. Умова звучала державно, але по-шахрайськи: будувати треба негайно, без авансів, а подекуди
Підприємець почав постачати метал, в'язати арматуру й заливати бетон, кредитуючи державне будівництво власними оборотними коштами. Коли перші укриття звели, апетит керівництва КОВА розігрався до трьох десятків підстанцій та когенераційних установок. Заступник Калашника Руслан Олійник роздавав бадьорі інтерв’ю про те, як вони «як боги» захищають інфраструктуру Київщини, а сам Калашник на хвилі цього будівельного піару успішно пересів у крісло міністра інфраструктури, забравши Олійника із собою.
От тільки на землі картина була протилежною. Зобов'язання росли, держава зупиняла проплати, а борг перед структурами Соколова за роботи й матеріали 2025–2026 років, за його словами на засіданні парламентської ТСК, перевалив за мільярд гривень. Коли восени депутати з Тимчасової слідчої комісії виїхали на об’єкти Київщини, замість бетонних саркофагів вони побачили фундаменти, з яких у небо стирчала гола арматура, захищаючи трансформатори хіба що «божим словом». Соколов на ТСК мовчати не став і прямо заявив: власна оборотка вичерпана, держава не платить, тож фінансувати чиновницькі обіцянки зі своєї кишені без передоплат він більше не буде.
Обшуки по школі в Крюківщині, фотки — за трансформатори
Відмова бізнесмена бути дійною коровою увімкнула добре знайомий багатьом українським підприємцям ще з 2023 року каральний механізм: коли ти не хочеш мовчки платити або працювати за свої, тебе «підселяють» у чужу кримінальну справу і знищують репутаційно та фінансово.
14 жовтня до Соколова увірвалися силовики СБУ та Нацполіції. Обшукали все: житло, офіси, навіть готельний номер. Вигребли документи, техніку, телефони та гроші. Але найцікавіше — за якою саме ухвалою прийшли правоохоронці.
Як з’ясувалося, процесуальною підставою для обшуків стало старе кримінальне провадження щодо будівництва шкільного укриття в селі Крюківщина вартістю 167 мільйонів гривень! Слідчі просто вивчали фінансові операції такого собі «Консалтинг-Буду» з постачальниками металу, пов’язаними із Соколовим, де фігурував сміховинний для ринку закид про нібито 8% різниці в ціні арматури.
Оцініть красу чекістської гри: силовики приходять до постачальника металу в межах старої справи про шкільне укриття в Крюківщині. Вилучають ресурси підприємства та паралізують роботу.
Фотографують у будинку 15-річної давнини портрети й крокодила і моментально зливають ці кадри в медіа — але вже під соусом «дивіться, хто вкрав гроші на захисті трансформаторів Київщини!». Станом на 15 листопада — рівно через місяць після погрому — у справі захисних споруд Соколову не вручено жодної підозри.
Навіщо тоді був увесь цей цирк із СБУ та зливом фотографій?
Сам підприємець розкрив карти у публічному зверненні: одразу після обшуків та інформаційного лінчування міністр Калашник висунув йому жорсткий ультиматум — завершити всі роботи до 15 листопада виключно за власний рахунок, інакше будуть «наслідки». Тобто силовиків і медіа використали як банальну дубинку для адміністративного примусу: або ти мовчки закриваєш мільярдні діри власними грошима, або ми зробимо тебе головним «крокодилом» країни.
Де осіли реальні гроші Калашника
Поки країна роздивлялася рептилію Соколова (який був лише субпідрядником і отримав за реальний метал близько 150 млн грн), поза увагою ледь не залишилася головна бухгалтерія самої Київської ОВА часів Калашника. А там цифри, оприлюднені нардепом Ярославом Железняком та журналістами-розслідувачами, тягнуть на готовий вирок:
Київська ОВА уклала 26 договорів на захист трансформаторів на загальну суму 1,84 мільярда гривень.
На рахунки генпідрядників щедро перерахували 824 мільйони гривень живих авансів. При цьому реальних робіт актами було закрито лише на... 23 мільйони гривень!
Сам Калашник був змушений визнати: станом на 16 липня готовність захисту 26 підстанцій становила жалюгідні 40%, а станом на 14 листопада (коли вже вдарили морози й почалися обстріли) ледь доповзла до 55%.
І кому ж Калашник роздав ці 824 мільйони авансів? Більшість коштів отримали два пов’язані між собою генпідрядники, оформлені на колишніх працівників апарату Верховної Ради. Як показало розслідування «Наших грошей», ниточки однієї з цих компаній ведуть до одіозної Любомири Кожушко. Це фігурантка з таким корупційним шлейфом, що проби ставити ніде: тут і безтендерні мільярди на укриттях «Енергоатому» (ті самі 10–15% відкатів за «шлагбаум» із плівок Міндіча), і офіційна підозра від НАБУ за накрутки на дронах для Держспецзв'язку, і кримінал за розкрадання на шкільному укритті на Хмельниччині.
Коли вся ця гнила конструкція почала сипатися, першим здав нерви колишній заступник Калашника Руслан Олійник. Він написав заяву на звільнення і публічно зізнався: шеф викликав його і пригрозив «знищити», переклавши всю провину за провал на нього. Хоча, як підкреслив сам Олійник, укласти жоден із цих мільярдних договорів без особистого погодження Калашника було неможливо.
500 мільйонів євро на тунель під Дніпром у день проваленого дедлайну
Здавалося б, коли в тебе на руках 26 недобудованих укриттів для трансформаторів, 800 мільйонів незрозуміло де розчинених авансів і гучний скандал із силовим рекетом бізнесу, варто сидіти тихо й готувати пояснення для НАБУ. Але Микола Калашник демонструє такий рівень хуцпи, який важко осягнути здоровою логікою.
14 листопада — буквально за день до дедлайну, який він сам виставив Соколову для безкоштовної добудови підстанцій, і в той самий день, коли він визнав, що захист енергетики Київщини готовий лише на 55% — міністр інфраструктури Калашник виходить у публічний простір і урочисто оголошує про новий мегапроєкт. Він хоче рити автомобільний тунель під Дніпром у Києві за 500 мільйонів євро!
Міністр на повному серйозі розповідає, що ідею тунелю принесла якась «компанія-посередник», але коли у неї запитали про досвід, техніку та ресурси, фірма просто зникла і перестала відповідати на листи.
Проєктної документації не існує — все на рівні «концепції та актуалізації старих ідей», але Калашник запевняє, що починати треба негайно, бо інакше замість трьох років ритимуть шість.
Головне, чого не вистачає міністру після напівпорожніх фундаментів на підстанціях Київщини — це грошей. Тому він уже націлився залучити перші 100 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку.
Ця історія — не про екзотичну тварину в будинку бізнесмена. Вона про те, як управлінську бездарність та мільярдні аванси фірмам-прокладкам намагаються сховати за поліцейськими облавами, «підселенням» підприємців у чужі кримінальні справи та злитими в Telegram фотографіями чужого майна. І поки суспільству кидають на розтерзання домашнього крокодила Соколова, справжні ненажерливі рептилії у владних кріслах, не добудувавши захист для трансформаторів на землі, вже готуються закопувати пів мільярда європейських мільйонів під воду Дніпра.
Читати "Моя Київщина" у Facebook