Макдональдс, ділери і амбасадори Обухова

Обухів і питання “історичного центру”

Міста в Україні (і не лише) діляться на дві умовні категорії. Ті, що мають так званий “історичний центр” і позбавлені його. Перші, це Київ, Львів, Одеса, рідше невеликі, часто галицькі, зі старою бруківкою, середньовічними вуличками і парою-тройкою церков.

Обухів — класичний приклад села, котре за збігом обставин (будівництво дороги H1) свого часу набуло статуса міста. Втім, містом стала лише його північна частина, в той час як інший відтинок долини Кобрини лишився практично незмінним.

Зокрема, мало змінився так званий “історичний центр” Обухова: занехаяна периферія радянської забудови середини минулого століття на фоні абсолютно нефункціональної (дарма, що модернізованої) площі Матері.

Відтак, будівництво Трипільського промвузла і житла під нього давно змістили саме поняття “центру” в район колишнього урочища Піщане, куток Хутори. Саме туди, опційно і функційно змістився центр Обухова.

Пересмажений бігмак корупційного інтересу

Саме там, згідно з останніми чутками, можуть побудувати щось на кшталт Макдональса. Здавалося б, чому ні? В місті, котре є містом лише наполовину; котре позбавлене шарму старовини і водночас нової, якісної забудови? Натомість лякає потенційних інвесторів хатами-городами, чигирями на берегах Кобрини, купою недобудов і цілими занехаяними, майже геттоїзованими районами на кшталт Центра, Автостанції і так подібних?

В місті, де будь-що, трошки вище за обійстя з парканом у економічно напівдохлій медузі приватного сектору здатне додати населення, інвестицій і перспектив?

Причин для того, щоб забракувати обране під Мак місце багато. Тут тобі і сосни, і логістика і так далі. Але головна, і на це звертає увагу купа коментаторів це те, що в Обухова є КУПА інших місць, де МОЖНА і ТРЕБА будувати житлові і офісні будинки, макдональдси і ТРЦ, спортивні зали і тому подібну, властиво міську інфраструктуру.

Чому з точки зору міської ради Мак треба всунути туди, де вже є і забудова, і проблеми з парковкою? Для чого підселяти у рукавичку, яка вже набита, ще одного ведмедика, зверху?

Очевидно, що ситуація, котра розгортається, дуже подібна до попередніх на кшталт площі Матері, трипільських горшків, будівництва автозаправки і тд.

Фабула у них спільна: є замовлення з боку бізнеса на “порєшать”, а значить рішати треба, долаючи опір громадськості і залишки власної совісті. Тієї, що має становити, як стверджує О. Доній “етичну систему чиновника” і котра має боротися з його власним коронавірусом - хворобою “корупційної ренти”.

Тієї, що перетворює чиновника Обухова на його ДІЛЕРА, того, хто просто розпродує місто тому, хто більше заплатить. Хоче дядя вирубати ліс? Ок. Питання долі. Хоче дядя замоститити місто ракушками? Давай процент. Треба дяді втиснути між двома толстяками (Будинок культури і Велмарт) третього — Макдональдса? Дякуйте, що не “свічку”. Мерії з її насельникам не завадять відкати за дозволи на будівництво і підряди на окремі види робіт.

Власне кажучи, подібний підхід і відрізняє ділера Обухова від його АМБАСАДОРА.

Обухів — місто без ідеї і ідейників

Ділер користується посадою і лобіює дерибан міських ресурсів, за умови, звичайно, фіксації власних інтересів.

Амбасадор зацікавлений у місті майже релігійно, його місія — представляти Обухів, шукати нові образи, обрії, горизонти і інвестиції.

Станом на сьогодні майже всі без винятку розуміють, хто в Обухові ділер.

І майже ніхто не скаже, хто амбасадор.

Кого можна без питань ототожнити з містом? Чия репутація тягне на морального авторитета Обухова? Хто здатен працювати з як символічним, так і фізичним тлом міста без очікуваної фінансової вигоди?

Хто має обухівську місію? Бачить, пропонує, втілює його ідею?

Місцеві вибори показали, що ніхто.

В місті є люди, які цікавляться його минулим і можуть намалювати його різні історичні обличчя.

Втім, у місті немає тих, хто здатен провести аудит теперішнього і на його грунті виростити дерево майбутнього образу долини Кобрини.

В Обухові є дилери.

А потрібні амбасадори.