Ми давно хворі жадібністю

Ми давно хворі. Хворі агресією, заздрістю, хамством, невіглаством, байдужістю, злістю, жадібністю, брехнею, лицемірством... І якщо садити людство на карантин, то явно не через горезвісний коронавирус... Нам давно пора на карантин. Зовсім із іншої причини.

Відірвавшись від божевільного світу, піддати себе добровільній ізоляції. І залишившись наодинці з собою, згадати, що ми - не бездушні роботи, а живі люди... Люди, які вміють любити, співчувати, переживати, підтримувати.

У самоізоляції важливо відчути себе та звільнитися від істерії. Перестати когось копіювати, жити стереотипами, ганятися за хайпом, шукати ворогів і винних...

Нам необхідний карантин для повернення людської подоби. Для повернення в гармонію з природою, для повернення в нормальний стан... Для повернення людських цінностей, де люблять, творять, народжують, ставлять на ноги, бережуть, радіють...

Де м'яко прокидаються, насолоджуються кавою та смаком життя, поцілунком коханої, відправляються на улюблену роботу, а не на війну. Світ загруз у ненависті, розпусті та зраді... Досить цього бруду, пора чистити душі. Пора одужувати. Карантин нам на допомогу...