На базі Київської обласної лікарні відкрили реабілітаційний простір для військових і ветеранів

Ярослав Добрянський

Рік тому все почалося з розмов з нашими ветеранами. Сьогодні ця ідея стала реальністю!

Разом з головою Київської ОВА Тимур Ткаченко відкрили – унікальний, чи не єдиний в Україні, багатофункціональний реабілітаційний простір для наших військових і ветеранів на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Історія, довжиною в один рік. Історія, у якій було багато сумнівів, перешкод, гучних звинувачень. Але ще більше людей, які вірили, що все – вийде!

Рівно рік тому, відвідуючи військових, ветеранів, звільнених з полону хлопців, які проходили лікування та реабілітацію в обласній лікарні, я багато спілкувався з ними про відновлення, життя після поранень, про те, чого їм найбільше бракує.

Вони говорили про прості речі. Хотілося мати місце, де можна вийти за межі лікарняної палати, зайнятися спортом, побути на свіжому повітрі, поспілкуватися з побратимами. Де людина, після важкого поранення, могла б поступово повертати собі впевненість у власних силах, відчувати своє тіло, рухатись вперед.

Тоді, оглянувши територію лікарні, ми подумали – чому б не створити тут повноцінний простір для відновлення наших військових. Так народилась ідея, що сьогодні стала реальністю.

Звичайно, все було далеко не так просто.

Пам'ятаю, скільки розмов було навколо цієї ініціативи. Мене звинувачували в тому, що я, нібито, хочу привласнити землі Сирецького гаю. Писали про якийсь особистий гольф-майданчик за десятки мільйонів гривень. Тоді хтось навіть встиг вирішити, кому, і для чого все це буде реалізовуватись, навіть не намагаючись розібратись в самій ідеї.

Знайшовши партнерів й обговоривши концепцію з врахуванням побажань ветеранів, ми розпочали роботу над реалізацією проекту.

І тепер на території Київської обласної клінічної лікарні облаштовано великий сучасний безбар’єрний реабілітаційний простір, який об’єднує кілька зон для фізичного та психологічного відновлення наших військових та ветеранів.

Тут є спортивні майданчики з сучасними тренажерами та обладнанням для силових тренувань, прогулянкові алеї, зелені зони, місця для відпочинку та альтанки.

Облаштовано басейн з приміщеннями для відпочинку, а також інклюзивний простір зі спеціально обладнаною кухнею для занять ерготерапією, де військові після важких поранень, зможуть відновлювати побутові навички, необхідні для самостійного життя.

Особливу увагу приділили безбар’єрності. Пішохідні доріжки виконано з твердого неслизького покриття, щоб ними було безпечно пересуватися навіть під час дощу. Їхня ширина дозволяє вільно рухатися людям на кріслах колісних, а тактильні орієнтири допомагають людям з порушеннями зору самостійно орієнтуватися на території.

Адже для людини, яка заново вчиться ходити, пересуватися на кріслі колісному чи виконувати звичні побутові дії, навіть кілька самостійно подоланих метрів, можуть бути важливим кроком у відновленні. Тому ми створили простір, де людина зможе поступово повертати собі цю самостійність.

Окремою частиною реабілітаційного простору став майданчик для адаптивного гольфу. Ще рік тому для багатьох сама згадка про гольф викликала здивування. Але йдеться про вид спорту, який вже тривалий час у багатьох країнах світу використовують для фізичної та психологічної реабілітації людей після важких поранень. Зокрема, після ампутацій, а також людей з порушеннями зору та опорно-рухового апарату.

Цю необхідність військові хотіли, ми – реалізували. Заняття адаптивним гольфом допомагають відновлювати координацію рухів, рівновагу, дрібну моторику, покращувати концентрацію уваги. Вправи підбираються відповідно до фізичних можливостей людини, щоб навіть після тяжких поранень вона могла займатися спортом, поступово повертати впевненість у власних силах і відчувати радість від своїх досягнень.

Кожна з облаштованих локацій виконує своє завдання, функції. Тренажери допомагають відновлювати фізичну силу, ерготерапія –  повертати навички самостійного життя, адаптивний спорт – працювати над координацією та впевненістю у власних можливостях. А прогулянкові зони й місця для відпочинку – дають можливість побути на свіжому повітрі, поспілкуватися з побратимами, рідними. Все це ми об’єднали в одному багатофункціональному просторі.

Потреба в такому просторі – величезна! За останні роки військових, які проходять лікування та реабілітацію у Київській обласній клінічній лікарні, Центрі реабілітації – суттєво зросла.

З 2023 року по липень 2026 року реабілітацію тут пройшли 2396 військовослужбовців. Якщо у 2023 році їх було 271, то у 2025-му –  вже 923. А лише за сім місяців цього року –  689.

Зростає і потреба в амбулаторно-консультативній допомозі. Протягом 2025 року в Консультативно-діагностичному центрі лікарні було проведено 2528 прийомів військовослужбовців, а за сім місяців 2026 року – вже 1937.

І коли бачиш, скільки ветеранів війни, військових, звільнених з полону хлопців проходять лікування та реабілітацію в цій лікарні, ще більше усвідомлюєш, наскільки важливо було втілити цю ідею в життя.

Після складного лікування й реабілітації,  людині потрібні сили й енергія, нові враження, спілкування, можливість відволіктися від лікарняних буднів. І зрештою, відчути азарт, поставити перед собою нову мету. Саме таку енергію я сьогодні побачив у наших хлопців.

Наші ветерани та спортсмени вийшли на спортивні майданчики, змагались, десь придивлялись один до одного, вагаючись, чи зможуть. Підтримували, жартували, раділи своїм результатам.

Серед гостей були – директор Державної установи «Агенція масового спорту України» Андрій Ребрина та олімпійський чемпіон Zhan  Beleniuk. Для них тема відновлення військових через спорт – також близька. Спілкувалися з ветеранами, знайомилися з можливостями простору, разом з хлопцями брали участь у спортивних активностях, підтримували їх і допомагали освоювати нові локації.

Тут було стільки життя, емоцій й тієї особливої енергії, яку неможливо передати жодними словами.

Дивлячись на наших хлопців, я згадував ті перші розмови рік тому. Тоді ми лише уявляли, яким може бути цей простір. А сьогодні вони вже тут, займаються спортом, спілкуються, змагаються.

І найважливіше – цей проект реалізовано без використання жодної бюджетної гривні.

За підтримки партнерів, благодійників, людей, які розуміють, наскільки важливо створювати такі можливості для наших захисників.

Окремо хочу подякувати Герою України  Alexandr Mostipan, який підтримав нашу ініціативу і взяв на себе фінансування реалізації цього проекту.

Коли ми тільки починали, було багато ідей, планів і бажання зробити щось справді потрібне для наших хлопців. Але для втілення такого масштабного задуму, необхідні були ресурси, підтримка і люди, готові взяти на себе відповідальність. Олександр Мостіпан – став саме такою людиною!

На початку реалізації проекту, коли почали з’являтися численні негативні публікації, а окремі факти подавалися без повного контексту, він запропонував взяти фінансування на себе, підтримав нашу ініціативу і допоміг довести розпочату справу до результату.

Для мене – це приклад того, як бізнес може долучатися до великих і важливих справ. Коли є спільне розуміння мети, знаходяться можливості, рішення, ресурси.

Особливого тепла сьогоднішньому дню додав Олег Бібіков зі своєю командою та мобільною кухнею «Foodtruck: Їжа без кордонів». Від початку повномасштабної війни Олег допомагає людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Разом зі своєю командою вони безоплатно готують гарячі обіди для військових, рятувальників, медиків, переселенців та жителів постраждалих від війни громад. Працюють у різних куточках України, зокрема на прифронтових територіях, де звичайний гарячий обід іноді стає справжнім порятунком. 

А сьогодні Олег зі своєю командою приготували смачні страви для наших захисників, подарувавши всім присутнім особливу атмосферу домашнього затишку й тепла.

Дякую кожному, хто долучився до реалізації цієї ідеї! Всім, хто допомагав, підтримував, знаходив рішення, коли виникали труднощі, і не відступав від поставленої мети.

Велика вдячність компанії МХПта її стратегічному партнеру Фонд "МХП-Громаді" Volodymyr Zabela, які завжди одні з перших відгукуються на ініціативи, пов’язані з підтримкою наших військових та їхніми потребами.

Окрема подяка – нашим військовим і ветеранам. Саме з ваших побажань все почалося й для вас ми створювали цей простір.

А тим, хто рік тому шукав в цій історії приховані мотиви, сьогодні достатньо просто приїхати сюди й побачити, для кого все це робилося. Адже можна довго сперечатися про наміри. А можна подивитися на результат.

Сьогодні цей результат – у щасливих, радісних обличчях наших ветеранів!

Рік тому ми дали початок цій історії. Сьогодні вона починається для тих, заради кого все й задумувалося!