Подвійні стандарти депутатського "патріотизму"

Станіслав Семергей – один із наймолодших депутатів Київської обласної ради. Йому лише 28 років, він є наближеником народного депутата Олександра Дубінського і презентантом на Київщині політичної сили "Слуга народу".

Хлопець не має ні досвіду, ні заслуг, хіба що тонкий нюх та комерційний прожилок. За майже півтора роки депутатської діяльності аж нічим не запам'ятався виборцям Київської області, перед якими, до речі, має певні зобов'язання. Натомість, у стінах Київської обласної ради запам'ятався вже кожному третьому працівникові виконавчого апарату, зачепив навіть тих, кого взагалі при здоровому глузді не варто було б займати. "Молодо - зєлєно" – кажуть в народі!

"Зелений", але не там, де пахне "зеленими". За нашими джерелами в КОР, Семергей є одним із тих, хто має власну зацікавленість у "пилянні" комунального майна, що по суті є власністю територіальних громад, а не окремих ділків.

А ще хлопець має й інші таланти, за що отримав прізвисько "Поліглот", бо добре володіє двома мовами: матерною і російською.

Щодо першої, то цього зухвалого молодика обходить навіть Кодекс депутатської добропорядності, прийнятий у стінах КОР і проголосованого ним же самим. Цікаво: інерція чи "плювати я хотів"?!

І якщо з першою все більш-менш зрозуміло: вона є віддзеркаленням його внутрішнього єства, прогалин у вихованні, освіті, культурі поведінки тощо, то щодо другої мови, тут виникає більше запитань.

Зокрема, наступне: чим керувався депутат представницького органу пристоличної області, коли 16 лютого у День національного єднання виставив на власній сторінці у Фейсбук коротенький пост, буквально з кількох слів (на більше він не здатний), написаний мовою окупанта. Це йому указ Президента України – не закон чи настільки все запущено в опануванні державної мови?!

То це такі вони подвійні стандарти депутатського "патріотизму"?!

У цьому контексті привертають увагу і ті, хто вподобав його пост. Серед вподобальників є і однопартійка Марія Кисельова, яка, до речі, теж не володіє державною мовою, і навіть заступник голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський, який ще зранку так патріотично підспівував під час підняття прапору України з нагоди Дня єднання, а вже під вечір підтримав російськомовний пост свого "друга за інтересами".

Так де ж та межа між депутатським патріотизмом і цинізмом і чи існує вона взагалі?!

Виникає ще одне цікаве запитання: у разі наступу російських військ, кого б, як і якою мовою захищав депутат Київської обласної ради Станіслав Семергей?!