Рада з питань підтримки підприємництва – результати за рік

Перше – ми проводимо зустрічі Ради кілька разів на тиждень — опрацьовуємо звернення підприємців, на яких здійснюється тиск правоохоронних або інших державних органів, обговорюємо законопроекти які ми вважаємо корисними, та відповіді на форс мажорні ситуації. За нашими відчуттями, інтенсивність роботи не впала, але впала зацікавленість до Ради з боку влади.

Ми системно консультуємо представників кабміну, депутатів, Офіс президента і намагаємось відвернути шкоду, яка може бути заподіяна шкідливими законопроєктами або постановами – щодо податків, бронювання, будь-яких обмеженнь.

Рік тому ми напрацювали ряд пропозицій для покращення бізнес-клімату в країні та з того часу навмисно не беремо нові напрями, щоб зберігати високий коефіцієнт виконання задач (getting things done). Адже вкрай легко «запустити» проєкт – складніше довести його до ладу. Ми сфокусувались на тому, щоб «дороблювати».

Ми вирішили сфокусуватися на найгостріших питаннях, які створюють серйозні перешкоди для бізнесу та мають значний вплив на економічний розвиток України. Одним із ключових пріоритетів стало подолання тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів – це проблема, що зачіпає всі галузі економіки. Ми свідомо обрали лише 8 напрямів, щоб досягти конкретних результатів у важливих сферах, замість того, щоб розпорошувати ресурси на численні ініціативи без помітного ефекту для бізнесу.

Хочу коротким рядком відзвітувати, що вдалося зробити в рамках наших консультацій. Люблю, коли результати роботи оцифровані (навіть коли це складно зробити), тому навпроти кожного пункту ставитиму «оцінку» нашій роботі по 10-бальній шкалі, тому що мені самому цікаво спробувати обʼєктивно оцінити нашу роботу. Загалом треків 8, тож максимальна оцінка – 80.

1. Створити механізм вирішення проблем підприємців через Раду – 10/10

В рамках Ради ми створили команду, до якої кожен підприємець може подати звернення, якщо бачить неправомірні або непропорційні заявленим збиткам дії правоохоронців. Якщо ця команда бачить, що дійсно є перевищення повноважень правоохоронців, кейс буде піднятий на вищий рівень обговорень.

Як звернутись до Ради? Треба описати проблему максимально зрозуміло та цю презентацію надіслати на e-mail секретаріату Ради – info@ radabiz .org

За рік Рада отримала 31 звернення, з яких шість кейсів вдалось вирішити. Три з них – були в публічному просторі, тож я можу про нгих розказати.

1. Кейс «Текстиль-Контакт». Власник – Олександр Соколовський стикнувся з неправомірними діями та тиском з боку слідчих та прокуратури і звернувся по допомогу до Ради. В результаті консультацій кримінальне провадження, яке велося Голосіївською прокуратурою, було закрито «за відсутністю складу злочину». Відповідно визнані незаконними отримані підозри, вимагання грошових застав та арешт майна.

2. Кейс Agromino. Консультації Ради допомогли попередити спробу рейдарського захвату власності підприємства та домогтися остаточного закриття абсурдної кримінальної справи проти компанії, що є успішним завершенням тривалого періоду юридичної невизначеності.

3. Кейс групи EDS Ukraine. 30 червня 2024 року власник EDS Олександр Запишний повідомив, що СБУ провела обшуки у його домі та компанії, вилучивши документи та готівку. З цим запитом він і звернувся до Ради та вже готувався до перенесення виробництва у Чехію. За майже місяць консультацій підприємцю повернули вилучені документи і гроші, а справу закрили.

Хочеться, аби в перспективі правоохоронна система була більш прозорою і не потребувала залучення Ради, щоб виявляти зловживання окремих людей та виправляти їх. Але поки працюємо з тим, що є.

2. Посилити комунікації держави щодо ролі підприємців – 5/10

Одне з важливих завдань, яке ми ставили на початку роботи в Раді – зробити так, щоб уряд та президент комунікували, що підприємці важливі, особливо під час війни. І таким чином, через комунікацію, змінили ставлення українців до підприємців і бізнесу загалом. Адже до цього часу в головах звичайних українців бізнесмени – це ті, хто щось вкрав, щось використав неправомірно. Хоча саме на підприємцях, які будують економіку, тримається економіка країни.

На мою думку, позитивний фідбек працює (хоча хотілося б більше) – президент регулярно згадує про роль податків від бізнесу у підтримці обороноздатності держави, а менеджери держави відвідують і комунікують про важливість підприємництва на бізнес-форумах.

Нам, на жаль, не вдалося привести до ладу закон щодо КІКів. Відтермінування штрафів не вирішує кореневу проблему. За нашими даними фаундери бізнесів з сумарним виторгом близько 20 млрд. доларів залишили Україну і не збираються повертатися із-за цього закону.

3. Зменшити тиск на підприємців зі сторони правоохоронних органів – 6/10

23 січня 2024 року РНБО ухвалила рішення щодо невідкладних заходів із забезпечення економічної безпеки, запровадила мораторій на правовий тиск українських компаній на три місяці. Рада як дорадчий орган також з’явилася як реакція на тиск на бізнес. Саме тому чимало ідей та інструментів ми рекомендували саме за цим напрямом.

Таким став законопроєкт №12439 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження».

Ми в Раді провели чимало консультацій щодо цього законопроєкту і вже 24 січня він був зареєстрований в Верховній Раді.

Проєкт закону регламентує порядок накладення арешту на майно, встановлює чіткі терміни його повернення, гарантує обов’язкову присутність спеціалістів під час обшуків, надає стороні захисту широкі права щодо оскаржень, доступу до матеріалів справи тощо.

Зміни в КПК гарантуватимуть захист інтересів бізнесу у разі відкриття проти нього кримінального провадження та знизить негативні наслідки цього процесу на діяльність українських компаній.

Ще один важливий пункт – рекомендації щодо правок у нові стандарти діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування. Ці стандарти були затверджені генеральним прокурором 24 квітня 2024 року.

Також, за рекомендаціями Ради, Офіс генерального прокурора провів аудит кримінальних проваджень, відкритих проти українського бізнесу, і в результаті (за даними ОГП) закрив 1218 з них.

На жаль, ми бачимо, що тиск на бізнес з боку деяких державних органів продовжується: податкова, правоохоронці, екологічні служби та інші. Дуже багато тих, хто хоче контролювати. Та мало тих, хто хоче щось створювати.

4. Перезавантажити Бюро економічної безпеки – 7/10

За консультацій Ради були внесені правки до законопроєкту «Про Бюро економічної безпеки України» – Верховна Рада прийняла його 20 червня 2024 року. Так розпочалося перезавантаження БЕБ. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. З незалежним відбором нового голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором.

До речі, минулої п’ятниці, 24 січня, закінчився строк прийому документів від кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Тож перші результати перезавантаження – вже скоро.

Сподіваюсь, в результаті БЕБ стане єдиним прозорим правоохоронним органом для розслідування економічних злочинів.

5. Створити платформу для збору зворотного зв’язку від бізнесу – 7/10

Активно працювали з командами Мінекономіки та Мінцифри, які запустили бета-версію порталу «Пульс», де бізнес може залишати авторизовані відгуки. Зібрали понад 140 відгуків. Це мало, але дозволило виділити три основні проблеми бізнесу:

1. Зростання витрат.

2. Перевірки контролюючих органів.

3. Повернення податкових накладних.

З новин проєкту – визначили пілотні області (Закарпатська та Дніпропетровська), де тестується механізм розгляду звернень бізнесу за участю ОВА. Почали роботу над запуском бізнес-петицій.

Проєкт поки не набув такої широкої популярності, як нам би хотілося, але продовжуємо роботу над ним.

Що заплановано:

1. До кінця 1 кварталу 2025 року – інтеграція «Пульс» у кабінет державної податкової служби.

2. У 2 кварталі 2025 року – запуск функціоналу бізнес-петицій.

3. До кінця 2025 року – інтеграція «Пульс» у державні онлайн-сервіси, запуск дашборду для ОВА, доведення кількості звернень до 1000 на місяць.

6. Створити аналітичний дашборд щодо взаємодії правоохоронних органів з бізнесом – 7/10

Діджиталізація процесів відіграє ключову роль у формуванні довіри до держави. Логіка проста: щоб покращити щось, дані про це треба візуалізувати, а щоб коректно візуалізувати – потрібна цифровізація.

Дашборд – це аналітичний модуль Єдиного реєстру досудових розслідувань, а якщо простіше – оцифровані дані прокуратури і судів щодо кримінальних правопорушень, які стосуються господарської та інвестиційної діяльності в Україні. Ми робили це у співпраці з командами Мінцифри та Генеральної прокуратури.

Дашборд відкриває шлях до подальшої діджиталізації процесів всередині прокуратури і державної служби загалом, зменшення «людського» (суб’єктивного) фактору і застосування технологій. Рішення будуть прийматися на основі аналізу даних, з часом – максимального автоматизованого. Як результат – інший рівень якості цих рішень і задоволеності суспільства та бізнесу від взаємодії з державою.

Наступні кроки:

1. Запуск оновленої версії дашборда.

2. Робота з Мін’юстом, Нацполіцією та судами щодо цифровізації даних.

3. Розробка ТЗ на систему знеособленого ризик-менеджменту.

За обома диджитал треками з дашбордами я не ставлю 10, тому що інструменти не використовуються так, як могли б.

7. Спростити для бізнесу процедуру набуття права власності на земельні ділянки – 6/10

Недосконалість законодавства створює ризики кримінальних проваджень для будь-якого власника землі/забудовника, а недостатній захист прав власності стримує інвестиції та відбудову країни.

Тому, за консультаціями Ради, вносилися правки в законопроєкт №9627 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України».

Ключові тези закону:

1. Право власності добросовісного набувача/власника землі повинно бути захищено та гарантовано державою.

2. Якщо процедура відведення землі проводилася із порушеннями, відповідальність за це має нести конкретна посадова особа, яка здійснила порушення.

3. Спрощення механізму отримання дозвільних документів, зміни цільового призначення землі, запровадження прозорих та зрозумілих правил.

Закон вже пройшов перше читання в Верховній Раді – очікуємо на прийняття в лютому. Після цього я поставлю вище бал, а поки що 6 балів з 10.

8. Підтримати розвитку мілтек компаній – 10/10

За нашими рекомендаціями, внесли правки в законопроєкт «Про оборонні закупівлі», який був прийнятий Верховною Радою в лютому 2024 року.

Головні правки – по врегулюванню питань щодо прибутків виробників/постачальників в секторі безпеки та оборони. Решта внесених правок стосувалася припинення перевірок мілтек компаній на період воєнного стану.

В результаті виробники мілтек компаній вийшли з «сірої зони» для ДАСУ. Це дозволило скасувати сотні кримінальних справ проти виробників, що працюють на ОПК, а також вони тепер можуть отримувати прибуток для виконання контрактів і розвитку.

Який підсумок?

Результат – 58 з 80, або ж 72,5%.

Наша глобальна ціль на наступний рік, як і в минулому, – завершити задачі, які були сформульовані на початку діяльності Ради. Ми продовжуємо працювати у тому самому складі. Дякую за результати цього року моїм колегам по Раді: Олександр Конотопський, Дмитро Олійник, Артем Бородатюк, Костянтин Єфименко, Тарас Кицмей, Вячеслав Климов! Велика честь та задоволення працювати разом з вами.

Зрозуміло, що ми могли б робити і більше. Але хочемо спочатку довести ці треки до кінця. Запускати нове – легко. Доводити до кінця – ось що варто робити, і на своєму прикладі показувати це адміністрації держави.