Сага про мародерів на Київщині

У кінці лютого Уряд Данії направив Україні мобільний госпіталь вартістю €2,2 млн. Завдяки д-ру Marta Dzhus кінцевим отримувачем госпіталя був зазначений Перший добровольчий мобільний шпиталь імені Миколи Пирогова.

Міністерство охорони здоров'я України перехопило госпіталь десь по дорозі. Тому він до нас так і не потрапив ані в березні, ані в квітні. Утім на той час розгортати його у столиці було б абсурдно: попри активні бойові дії в передмісті, госпітальна база столиці цілком адекватно давала раду потоку поранених та хворих.

Коли Київщину звільнили, зʼявилася потреба таки отримати данський мобільний госпіталь і розгорнути його на базі одної зі зруйнованих районних лікарень. Треба віддати належне Міністру охорони здоровʼя Віктор Ляшко, госпіталь він віддав полюбовно, за що респект і щира дяка. А потім почались прояви всього найбільш ганебного, що є в українцях і що перетворює сильну та красиву націю, якою ще нещодавно захоплювався світ, на збіговисько крадіїв та мародерів, від яких світ нудить...

Зʼясувалося, що три місяці данський мобільний госпіталь пролежав у Ковелі. Дякуючи всім, хто допоміг, нам вдалось його безоплатно перевезти на Київщину. І тут ми зʼясували, що "Укрзалізниця" поцупила в нас 12 двадцятифутових контейнерів, у які був упакований шпиталь. Вони вже третій місяць колесять залізницею по Україні, а на офіційну вимогу повернути поцуплене – нам розповідали, що "тара" нам не належить і врешті-решт запропонували заплатити за доставку контейнерів до Києва.

Згодом виявилося, що поцупили не тільки 12 контейнерів, а й два потужні дизельгенератори по 150kVA/120kW, вагою по три тони та вартістю бл. $50 тис. кожен. Якщо ми принаймні знаємо, де наразі знаходяться контейнери, то генератори досі шукаємо…

І головне. Дякуючи неймовірним зусиллям нашої команди, комплекс мобільного госпіталю, що обладнаний як просунута столична лікарня, потрапив в смт, де його заплановано розгорнути на території районної лікарні, яку орки частково зруйнували. Спочатку нам було обіцяне повне сприяння з боку органів влади. Коли ж дійшло до справи, ми з данцями, які приїхали вчити #ПДМШ розгортати шпиталь, мусили скидатись на гравій та бетон, яким заливали майданчик під намети...

Ганьба ганебна!!! Виявляється, здоровʼя мешканців одного з найбільш постраждалих селищ Київщини цікавить насамперед не міську владу, не районну чи обласну ВА, а добровольців #ПДМШ та данських офіцерів з Danish Emergency Management Agency!

Але Київський обласний департамент охорони здоровʼя переплюнув усіх: він вже встиг відзвітувати, що він (він!!!) знайшов, як допомогти багатотисячній громаді, що залишилась без лікарні! Суки, деж ви були, коли мої побратими в поті чола вантажили та розвантажували цей шпиталь, що зайняв цілих чотири вагони? Мовчу вже про суттєвішу допомогу…

Ми точно прагнемо аби нам допомагав вільний світ? Ми дійсно кардинально відрізняємося від орків, що несуть тільки смерть та руїну? Для нас дійсно важить життя кожного українця?!

Тоді чекаю від Президента кадрових рішень, а від Київської обласної влади та Бучанської ВА швидкої допомоги в розгортанні данського мобільного шпиталю...

Їй бо, коли на фронті, то готовий, не вагаючись, вбивати ворогів і вмирати за чудових людей навколо. Коли в тилу, хочеться тільки вбивати...