У Нових Петрівцях відкрили 22-й ветеранський простір на Київщині

Ярослав Добрянський

Сьогодні у Нових Петрівцях разом з заступником голови Київської ОВА Dobrowolsky Ivan, головою громади Радіон Старенький, першим заступником голови Вишгородськоії РВА Ігор Мадяр, ветеранами та жителями громади офіційно відкрили ветеранський простір. 

Він став вже 22-м на Київщині!

На перший погляд, відкриття ще одного соціального простору може здаватися звичайною подією. Насправді для громади – це значно більше. Це місце, яке поступово має стати тим самим серцем ветеранської спільноти, місцем, де ветерана знають, чують. І де наші ветерани можуть отримати необхідну підтримку без постійного пошуку різних установ, кабінетів і фахівців.

Тут працюють психолог, фахівець із фізичної реабілітації, масажист, тренер, надаватиметься юридична та соціальна допомога.

Один з важливих напрямів – психологічна та соціальна підтримка. Це індивідуальні консультації психолога, допомога у подоланні наслідків пережитого на війні, робота з тривожністю, а також групи взаємопідтримки, які допомагають поступово повертатися до цивільного життя.

Тому що ветеран, повертаючись додому, не залишає війну десь за лінією фронту. Вона ще довго залишається в пам’яті, думках, реакціях, звичках. І тут важливо, щоб поруч були ті, хто розуміють це без зайвих пояснень і можуть підтримати саме в тому, що потрібно ветерану.

Передбачене також фізичне відновлення та оздоровлення – масажні процедури, заняття для відновлення рухової активності після поранень, фізкультурно-спортивні тренування під керівництвом фахівця.

Ще один напрям – це юридична допомога. Тут можна буде отримати консультацію та роз’яснення законодавства, допомогу з оформленням статусу УБД, статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, пільг, соціальних гарантій і компенсацій.

Також в просторі працюватиме ветеранський ком’юніті-хаб – місце для зустрічей з побратимами, спілкування родин військовослужбовців, проведення освітніх заходів, майстер-класів та спільних ініціатив із громадськими й благодійними організаціями.

Ветеранська політика сьогодні є одним із ключових напрямів спільної роботи Київської обласної ради та Київської ОВА. І тут важливо, щоб за словами завжди були рішення.

Тому для ветеранського простору ми передаємо спеціалізований автомобіль, який використовуватиметься для забезпечення мобільності ветеранів та їх перевезення відповідно до потреб.

Також працює й обласна програма підтримки Захисників і Захисниць, в межах якої намагаємося максимально використовувати можливості обласного бюджету для допомоги ветеранам та їхнім родинам.

Разом з КОВА завершуємо підготовку ще одного пілотного проекту – «Плече побратима». На першому етапі його плануємо запустити у п’яти громадах області. До роботи залучатимуть самих ветеранів – з працевлаштуванням і заробітною платою. Вони будуть допомагати родинам ветеранів, родина. безвісти зниклих Захисників та іншим людям, яким потрібна підтримка у вирішенні побутових питань.

І таких напрямів буде більше. Тому що ветеранська політика – це не одна програма і не один відкритий простір. Це ціла система підтримки, яку сьогодні спільно вибудовують Київщина, громади, держава, самі ветерани і громадський сектор.

Очолює ветеранський простір Александр Мережко. Він давно працює з ветеранською спільнотою Нових Петрівців, раніше очолював місцевий осередок воїнів-афганців. Це людина, яка добре знає ветеранське середовище зсередини і розуміє його потреби.

Сьогодні багато спілкувалися з нашими хлопцями. І щоразу помічаєш, наскільки вони скромні, коли говорять про себе. Люди, які пройшли надзвичайно важкі випробування, говорять про, начебто, прості речі – роботу, родину, здоров’я, побратимів, про бажання повернутися до звичайного життя.

Саме під час таких розмов найкраще розумієш, що ще потрібно зробити, аби цей простір справді був зручним для кожного.

У приміщенні ще допрацьовуватимуть безбар’єрний доступ. Громада вже передбачила на це кошти, робота триває.

І окремо хочеться сказати про людей, які тут працюють. Видно, що вони живуть цією справою. Знають родини ветеранів, їхні історії, розуміють, через що вони проходять.

Тут немає дистанції між тими, хто допомагає, і тими, хто приходить по підтримку. Вони просто йдуть поруч – крок за кроком, разом з ветеранами та їхніми родинами.

Будучи у Нових Петрівцях, вкотре подумав про те, що за останні роки я був не в одному ветеранському просторі на Київщині. Бачив різні приміщення, різні умови, різні етапи становлення.

Десь ще треба щось доробити. Не все виходить відразу. Десь до того рівня, якого хочеться, ще потрібно пройти певний шлях.

Але коли бачиш людей, які цим займаються, спілкуєшся з ветеранами і відчуваєш, що тут немає байдужості, ще раз переконуєшся – Українську Націю ніхто й ніколи не зламає!

Ці простори ще будуть змінюватися, ставати кращими й зручнішими. Але та людяність, яка притаманна українцям, нікуди не зникне. Навіть після всього, що довелося пережити.

Наші хлопці бачили війну з дуже різних боків. Світлого – у побратимстві, взаємній підтримці, готовності бути поруч. І темного – у втратах, болю, пораненнях та важких спогадах.

Саме це закладено в українському характері – пройти через найважче, не втратити людяності, залишатися зі своїми і навіть після всього пережитого, знаходити в собі сили жити далі, підтримувати інших і разом будувати те життя, за яке вони воювали! 🇺🇦