Віктор Коляда (екс-голова Кагарлицької РДА): "перемога" Революції Гідності

Доля – це не справа випадку, це результат вибору. Долю не очікують, її створюють.

Власну долю я сворював все своє свідоме життя...

Спостерігаючи події, що відбуваються в українському суспільстві і власне в кагарлицькому соціумі, а власне це і спонукало мене до написання даного посту, я вирішив відкрито звернутися до людей з Кагарличчини і до тих, хто причетний до обливанням мене брудом шляхом висловлення недовіри та тих, хто продовжує це робити в соціальних мережах по теперішній час. Тож відкинувши всі сентименти і скромність я трішки вам покажу хто є хто… Як говорив Галилео Галилей:"Такова сила истины: вы пытаетесь ее опровергнуть, но сами ваши нападки возвышают ее и придают ей большую ценность". 

Так от, депутатський корпус кагарлицької районної ради під чітким керівництвом колишнього жителя Кагарлика Карлюка В.(хто цей тип ви і самі добре знаєте), а нині депутата Київської обласної ради від БПП "Солідарність" ніяк не могли змиритися з тим, що район очолила не місцева людина. Хоча до цього був місцевий Сергій Будюк, який на хвилі перемоги Революції Гідності очолив райдержадміністрацію. Не такий – вирішила місцева "еліта" і домоглася зняття (за допомогою того ж Карлюка) палкого революціонера. Настало в районі затишшя на 9-ть місяців, ніяк не могли місцеві пани обрати свого, гідного посади голови РДА представника.

Так по долі склалося, що після моєї демобілізації за станом здоров’я з військової служби, мені запропонували роботу спочатку в Київській обласній адміністрації, а згодом, перед місцевими виборами, надійшла пропозиція очолити вакантну посаду голови РДА в Кагарлицькому районі. Очолив, не привів за собою нікого стороннього. Вважав і вважаю, що всі українці мають відстоювати свою святу землю незалежно від свого місця народження.

Задав темп роботи, розігнав п’яниць та нероб – не всім сподобалося. Заступниками, за клопотанням партійної більшості, призначив знову ж таки місцевих. Знову не сподобалося певним місцевим… Почалося партійне протистояння, я ж бо безпартійний. Погасив цей негатив, не дозволив Карлюку чванитися та район роздирати – і тут почалося… Не буду нагадувати про увесь той бруд, що полився на мою персону, ви й так все пам’ятаєте. 

І сьогодні від депутатських посіпак лунає: та він же контужений! Не доріс до посади! Кістьми ляжу, а не допущу щоб Коляда повернувся! До Президента поїду щоб не повертав… 

Я вам усім так скажу: якби не оцей контужений, а рівною мірою усі скалічені цією війною, загиблі у цій борні, то які би ви усі зараз були? І які домівки би мали? Чи мали б ви бізнес свій? У чиї б армії служили ваші діти? Поцікавтеся, як живеться жителям Криму чи бізнесменам окупованого Донбасу…

Зробивши підлу підставу, ви домоглися мого звільнення. Цим ви показали, як ви насправді ставитеся до захисників нинішньої України… Поставили вже свого, місцевого, аграрія, товариша та партнера по аграрному бізнесу. І що??? Не пройшло і року після офіційного призначення Р. Коваленка на посаду, як знову посада вакантна. Запитання: то чого ж ви, кагарлицькі вельможі, які пихато заявляєте, що ви моральні і не тільки авторитети, не вберегли свого, власного друга і соратника??? Агов, ви: Карлюк, Широкоступ, Кулініченко, Палій, Алазаров, Кушнір, Вітенко, Береговенко, всі оті 26-ро, що мені недовіру оголошували…

Пане Широкоступ, ви на 40 позорній сесії, на яку зійшлося аж 18 депутатів, а голова райради розписався, що він не знає де його заступник, внесли пропозицію звернутися до Президента, щоб повернути Р.Коваленка, який до речі сам написав заяву на звільнення ще 3-4 місяці тому. Чи може все ж знову Карлюк? ...Заслуженого керівника і гарну людину… з яким ви міцно товаришуєте з 18-ти річного віку. Ви що, не знав про ту заяву? То який ви тоді товариш і соратник? У вас уже ліпший товариш Карлюк? Пан Бурий взагалі договорився до оголошення "вашої недовіри Президенту"… Ви хоч усвідомлюєте за що ви голосували? 

Я не маю нічого особистого проти вас усіх, не дивлячись на те, що ви пане Широкоступ, хизувалися у певних колах, мов бачте які ми круті з Віталіком, голову РДА зняли. Пан Алазаров виправдовуючи своє голосування проти мене заявляв: та він (Коляда) був як тяжко поранений солдат на полі бою, от я його і добив, щоб не мучився… 

Не буду ворушити старі рани, ви, як і я, все самі знаєте… не вистачило у вас духу бути чесними хоча б перед собою, нагадаю лише Суфійську мудрість: Однажды спросили учителя о том, как можно распознать хорошего человека. И учитель ответил: "Это не то, что он говорит, и не то, каким он кажется, а атмосфера, которая создаeтся в его присутствии. Вот что является свидетельством. Ибо никто не в состоянии создать атмосферу, не принадлежащую его духу".

Тож закінчуючи цей пост звертаюся до кагарлицького соціуму: я не прагну повернути собі посаду заради посади. Моя ціль - відновити своє чесне ім’я, довести, що верховенство права повинно бути передусім усім політичним забаганкам, а зло повинно нести відповідальність. Як казав Чарльз Буковськи: " Быть над добром и злом – в теории-то оно ничего, но чтобы жить дальше, выбирать всё-таки нужно".