Влада Боярки вже давно поклала око на приміщення міської бібліотеки

Шановні жителі нашого міста, нарешті з’явилися хоч якісь моральні сили, щоб я офіційно звернулася до Вас. Адже багатьом були не зрозумілі мої слова, кому я адресувала те, що не боюся. Тож поясню. Залякування почалися давно, але я не знала ким і конкретно чому, але тепер здогадуюсь. 

Отже, під вікнами бібліотеки неодноразово горіли смітники. Протягом останнього тижня ми були вимушені тричі міняти серцевину замка у вхідних дверях до бібліотеки. Апогеєм же стало пограбування. Після нього я опинилася неначе у двох різних світах. 

Першими на моє прохання про допомогу відгукнулися активісти, котрі розповіли про цей жах у соцмережах. Багато людей писали й телефонували. Пропонували свою допомогу, бо добре розуміють цінність бібліотеки для міста. Друзі, я щиро вдячна Вам, бо Ваша підтримка додає сил!

Але потім заявився Анатолій Отепко — завідувач господарством Боярської міської ради. Прийшов, напевно, перевірити, чи справді скоєно злочин, чи ми все придумали. Спочатку ми почули відбірну лайку, ще при вході в бібліотеку. На моє зауваженням почула: "Я тебе не питаю! Мовчи свиня!" При цьому були присутні мої працівники, а також добре відомий боярчанам Олександр Підручний. Ці люди можуть засвідчити мої слова. 

Пане Отепко, особисто мені цікаво, чи вистачило б вам сміливості так розмовляти, якщо б на моєму місці був мій чоловік або мій зять!????

Нагадаю, що наше приміщення міська влада вже давно поклала своє око. Перед виборами Олександр Зарубін дуже обіцяв допомагати, говорив і про розвиток культури, і про підтримку бібліотеки. Так, особисто від себе він двічі купував книги, які дарував нам. За це йому велика подяка.

Зараз же приміщення хочуть віддати школі танців. Так, це гроші. 700 гривень із кожної дитини, у нас же – безкоштовно. Завгосподарським відділом періодично прибігає до нас і кричить, що ВІН тут ХАЗЯЇН. Забули лише про одне – це місце для культурного розвитку, а не для хамовитих чиновників.

На щастя, ми районна структура – інакше у Боярці нашої бібліотеки вже б давно не було.

Так, у день пограбування у нас вибили вікно, викрали ОДИН новий комп’ютер з усіма складовими до нього.  Викрали колонки для прослуховування аудіо. Викрадено радіоточку (!), навушники для дітей, ручки, олівці. 

Розрізали 3 пуфіки, що стояли для дітей. Наповнювач спеціально розкинули по всіх кімнатах бібліотеки. Зірвали картини, частина книг була на підлозі. Виглядало все, як якесь варварство!

Я щиро сподіваюся, що правоохоронні органи знайдуть злодіїв і вони будуть покарані! А якщо це брудне замовлення когось із наших "діячів", то знайте – я ЖИВУ цією справою і вам мене НЕ ЗАЛЯКАТИ. 

КОЖЕН буде відповідати за свої вчинки. КОЖНОМУ воздасться сторицею.