З Днем ПІХОТИ - Герої війни!

Олександр Вдовиченко

Для мене особисто, як і багато для кого, День піхоти - це Лівша та Бандит. Я памʼятаю як Андрій Леонідович радів як дитина, що нарешті є свято Піхоти і поправу є найкращим Піхотинцем в моєму житті.

Вічна Памʼять Піхотинцям, Андрію Кизилу, Андрію Верхогляду, медині Валентні Пушич, розвіднику Ярику Шинкаренко, легендарному Бадрі Лолашвілі та Всім загиблим в боях за Україну, спочивайте з Богом…

Дивлячись на сучасне поле бою, на скільки воно стало жорстким, інноваційним та ситуаційно доступним, інколи стає моторошно. 

Моторошно від того, що дехто забуває, що дивлячись на екран манітору, він не глядач кінозалу і це не кіно, це ЖИТТЯ і СМЕРТЬ ОНЛАЙН і в кадрі ворога може зʼявитися і його обличчя…

Ера дронів кардинально змінила форми, способи та методи ведення нинішніх бойових дій, але як не крути попереду найстійкіші - Українська піхота! 

Для мене особисто воїни на передових позиціях  - це всі Герої України!

Честь Вам, шана та повага!

Дякую за Україну!

Я давно не був в шпитаталі, на днях мене прихватило, але всі знають, що температура на фронті - дрібниця, вийшло що не завжди….

Мене тупо звалило і результат Ви бачите на фото. 

Тому побратими не нехтуйте синдромами запалення легень, станом на зараз є вид пневмонії, яка не прослуховуються на початках, а стає відчутною, коли вже є загроза життю.

Тепер я розумію, на скільки щастя - вільно дихати, а не здихатися…

Отож краще зробити флюорографію і далі спокійно виконувати обов’язки служби.

Медики. Останні дні я часто згадую Валентину Пушич, Її доброти, щирості і простоти вистачало всім хто був поруч. І навіть чудова квітка Ромашка не завжди була така світла як Валя…

На стабіку Краматорську мене прийняли дві чудові жіночки Ліза та Настя, надали першу долікарську допомогу і відправили далі.

На наступних точках Людмила Миколаївна зі своїм колективом, на наступній точці Світлана Василівна та пані Олександра, оглянули та направили до пані Тетяни Володимирівни, яка дійсно Заслужений лікар України за короткий період дивом повернула мене до життя. Вже від пані Тетяни дві жіночки одна родом з Кремінної, а інша із Щастя повезли мене далі!

Дякую Вам, за Вашу невтомну роботу! Ви неймовірні Жінки, справжні патріоти нашої Держави, професіонали своєї справи, а саме головне - Ви серцем і душею робите все, щоб Україна билася і була.

Дай Вам Боже здоров’я та витримки. 

Дякую за Україну!

Українські воїни. Поруч в еваках (я декілька разів пересідав) їхали поранені, побиті, виснажені та втомлені воїни. Втомлені, але щасливі що живі.

Дивлячись на Захисників які перебували поруч, на їх настрій, думки, сміливо можна казати - Україна тримається на Ваших плечах та всіх СОУ, частинкою якої Ви є!

Швидкого одужання панове Захисники, дякую за Україну, Честь!