Злочин геноциду в Бучі розкрив для світу чорну диявольську сутність ідеології "русского міра"

Митрополит Епіфаній

Нині звершив освячення храму на честь святого апостола Андрія Першозваного в місті Буча Київської області. Разом із громадою та гостями піднесли молитви до Господа за Україну та наших новітніх героїв.

Це справді особливий день для бучанців. Адже коли понад два десятиліття тому українська православна громада на чолі з настоятелем отцем Андрієм розпочали у складних і несприятливих зовнішніх умовах втілювати в життя задум побудови цього собору, ніхто з людей не міг би передбачити, яка особлива доля випаде йому у майбутньому. Але Господь, Який все знає, благословив побудову цього храму успіхом. Щоб коли зло і його слуги ніби брудним потопом ринули на нашу землю, несучи руїни і вбивства, ця святиня, як знак чистоти, світла і надії, знак Божої перемоги, височіла серед горя і страждань. 

Сьогодні місто Буча живе і відбудовується. А цей храм і освячення його є свідченням того, що добро, правда і світло завжди перемагають.

Щоразу, коли я буваю тут, я не можу не згадати свій перший приїзд до Бучі після її звільнення від окупантів. І зараз перед моїми очима стоїть братська могила поруч із цим храмом, в якій ховали тіла мирних бучанців, замордованих росіянами. Тільки кам’яне серце не здригнулося би від такого вигляду цього місця – наочного торжества злоби, брехні та насильства. Але сила, яку виявила російська імперія зла тут, у Бучі, обернулася для неї поразкою. Бо злочин геноциду, вчинений тут окупантами, для всього світу відкрив чорну диявольську сутність ідеології "русского міра". 

Сотні мільйонів людей в усьому світі побачили отруйні і смертоносні плоди дерева цього вчення. Сотні політичних, суспільних, релігійних лідерів відвідали це скорботне місце, відвідали цей храм, побачили і почули правду про російські злочини. Я впевнений, що жодна людина з тих, хто побував тут після звільнення міста від окупантів, не змогла залишитися байдужою. Розкриття правди про зло «русского міра», свідчення про неї, є важливим внеском у перемогу і наближення справедливого миру для України. Збереження пам’яті про ті трагічні події, про жертв російського терору, постійна молитва за спокій їхніх душ – цю місію вже гідно несе і продовжить нести з покоління в покоління цей собор та його громада, засвідчуючи не лише те, що було в минулому, але також проголошуючи, звіщаючи, стверджуючи надію на перемогу і остаточне подолання сили зла.

Слава Богу за все!