Леонід Центило і «Колос»: ставка на відновлення українських порід ВРХ

Як «Колос» Леоніда Центила розвиває вітчизняне тваринництво

Леонід Центило — один із провідних аграріїв Сквирщини та південної Київщини, який зробив ставку не лише на масштаби виробництва, а й на відновлення українських порід великої рогатої худоби. Його агрофірма «Колос» у селі Пустоварівка стала прикладом сучасного господарства, де поєднані наука, селекція та розвиток місцевого аграрного потенціалу

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина".

Леонід Центило — один із найбільших землевласників південної частини Київщини, відомий аграрій і засновник ТОВ «Агрофірма “Колос”», що базується у селі Пустоварівка. Його господарство є прикладом комплексного підходу до сільського виробництва, де поєднані рослинництво, тваринництво та переробка власної продукції.

Свій шлях у публічному управлінні Леонід Центило розпочинав на початку 2000-х років — обіймав посаду заступника голови Сквирської районної державної адміністрації та очолював управління з питань сільського господарства. Втім згодом він повністю зосередився на розвитку власного аграрного бізнесу.

Читайте також: ТОП-100 найвпливовіших людей Київщини.

Сьогодні ТОВ «Агрофірма “Колос”» обробляє понад 3600 гектарів землі та забезпечує роботою більш як 250 мешканців громади. Підприємство працює за принципом замкненого циклу: від вирощування зернових культур і утримання тварин до переробки та реалізації готової продукції без залучення зовнішніх виробничих ланок. У межах Сквирського району реалізуються крупи, борошно, олія, хліб і хлібобулочні вироби, виготовлені з власної сировини.

Окремий акцент у діяльності Леоніда Центила зроблено на відновленні та розвитку українських порід великої рогатої худоби. В агрофірмі діє ферма на 1,5 тисячі голів ВРХ, з яких близько 600 — дійні корови. Підприємство має статус племзаводу з розведення голштинської та української червоно-рябої порід. Водночас унікальність господарства полягає в тому, що формування племінного стада відбувалося без завезення породистих тварин ззовні. За основу було взято місцеве поголів’я, яке протягом років удосконалювали шляхом використання передових світових генетичних технологій.

Селекційна робота проводилася у співпраці з американською компанією, що забезпечувала господарство сучасними генетичними ресурсами та методиками відбору. У результаті в стаді з’явилися корови з високими показниками продуктивності: середній добовий надій на фуражну корову становить близько 23 літрів, на дійної — до 27 літрів. Загальний річний показник сягає близько 10 тисяч літрів молока на корову, а окремі тварини демонструють потенціал на рівні 15–18 тисяч літрів.

Окрім молочного тваринництва, у господарстві розвивають конярство — працює племінна ферма з розведення української верхової породи коней, а також утримують овець і перепелів.

Завдяки поєднанню науки, сучасних технологій і локального підходу Леонід Центило вибудував модель агровиробництва, що не лише забезпечує економічну стабільність регіону, а й робить внесок у збереження та відновлення українських порід тварин, адаптованих до місцевих умов.

Нагадаємо, що на Київщині у селі Кислівка вже десять років працює сімейна ферма «Молочна крапля», де подружжя Фурсових виготовляє натуральні сири з власного козячого молока. Із однієї кози вони виростили повноцінне стадо та повністю перейшли на традиційні технології сироваріння.