Мова - код нації: як в Україні відзначають День рідної мови

Українську мову знають та використовують приблизно 50 млн людей у всьому світі

21 лютого 2026 року в світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Це свято покликане нагадати про цінність мовного розмаїття, необхідність збереження національних мов та повагу до культурної спадщини кожного народу

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Главком".

Чому Міжнародний день рідної мови святкують 21 лютого?

Свято було запроваджене у 1999 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО, а з 2000 року воно щорічно відзначається в різних країнах світу. Дата 21 лютого обрана на згадку про події 1952 року в Бангладеш, коли під час протестів за визнання бенгальської мови державною загинули студенти.

Мова як основа ідентичності

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 7 тисяч мов, проте значна їх частина перебуває під загрозою зникнення. Щонайменше кожні два тижні одна мова зникає разом із останніми її носіями.

Мова – це не лише засіб спілкування. Це історія, культура, традиції, спосіб мислення та світогляд народу. Втрата мови означає втрату частини культурної спадщини людства.

Міжнародний день рідної мови – це ще один привід замислитися над тим, що мова є не лише інструментом спілкування, а фундаментом національної пам’яті та майбутнього.

Особливе значення для України

Для України Міжнародний день рідної мови має особливий зміст. Українська мова століттями зазнавала утисків та заборон, однак збереглася і стала символом державності та національної єдності.

В умовах повномасштабної війни питання мови набуло ще більшого значення – як маркер самоідентифікації та культурного спротиву. Сьогодні дедалі більше громадян свідомо переходять на українську в повсякденному житті, підтримуючи розвиток національного мовного простору.

Мова – це про ідентичність, яка допомагає будувати справжнє суспільство, та незалежність країни. Для українців вона стала справжньою зброєю та символом боротьби, яка триває з початку російсько-української війни.

Сім вражаючих фактів про мови світу

• У світі існує близько 7 000 мов, але понад 40% із них перебувають під загрозою зникнення – про це регулярно нагадує ЮНЕСКО.
• Кожні два тижні зникає одна мова. Разом із нею людство втрачає унікальний спосіб мислення та культурну пам’ять.
• Найбільше мов – у Папуа-Новій Гвінеї. У цій країні нараховують понад 800 мов.
• Найпоширеніша мова за кількістю носіїв – китайська (мандаринський діалект) – понад мільярд людей.
• Англійська – найпопулярніша як друга мова. Більше людей вивчають її як іноземну, ніж будь-яку іншу.
• Існують мови без письма. Деякі народи досі передають знання виключно усно.
• Найдовше слово у фінській мові має понад 60 літер, а в німецькій легко створюються гігантські складені слова.

Сім фактів про українську мову, якими варто пишатися

1. Багата спадщина: Перші ознаки української мови зустрічаються у письмових пам'ятках XI–XIII століть. Вона має глибоке історичне коріння, що сягає часів Русі.
2. Унікальна граматика: Наявність кличного відмінка (наприклад, «друже», «мово», «Україно»), що зберігся далеко не в усіх слов’янських мовах і надає нашому мовленню особливої щирості.
3. М'якість та мелодійність: Українська має одну з найбагатших у світі систем зменшувально-пестливих форм (сонечко, матуся, мовонька). Навіть ворогів у гімні ми називаємо «вороженьками».
4. Повернення символів: Літера «ґ» була офіційно вилучена радянською владою у 1933 році з ідеологічних міркувань (щоб наблизити українську до російської) і повернулася в правопис лише у 1990 році.
5. Офіційний статус: Українська мова отримала статус державної ще до проголошення незалежності – у жовтні 1989 року, що стало важливим кроком до суверенітету.
6. Масштаб поширення: Наша мова входить до тридцятки найпоширеніших мов світу за кількістю носіїв. Нею розмовляють понад 40 мільйонів людей на різних континентах.
7. Рекордний переклад: Серед українських творів найбільше іноземними мовами перекладено «Заповіт» Тараса Шевченка. Він звучить понад 150 мовами світу.

Нагадаємо, сила духу та відвага: історія ветерана збройних сил, який після реабілітації виявив бажання працювати в поліції Київщини.