#

На Київщині виступили проти закону про біопоховання

25.04.2018 12:59
На Київщині виступили проти закону про біопоховання

На початку квітня Кабмін подав до Верховної Ради законопроект, що передбачає дозвіл на біопоховання померлих людей в парках, лісопарках, скверах та на інших земельних ділянках, ініціатором якого є прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

 Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з посиланням на "КиевVласть".

Передбачається, що це дозволить заощадити на похоронах і вирішити проблему нестачі місць на кладовищах. Ця ідея на Київщині була сприйнята досить прохолодно.

Запропоноване біопогребеніе - це різновид поховання покійного, при якому останки померлого поміщають в спеціальну еко-капсулу з насінням, які з часом виростають в дерево. Передбачається, що всі матеріали розкладаються протягом п'яти років і не приносять шкоди екології. Над таким місцем поховання запропоновано встановлювати тільки інформаційну табличку, ніяких могильних плит.

У пояснювальній записці до законопроекту необхідність його прийняття аргументується нестачею місць для покійних в містах та обмеженість земресурсів.

Варто відзначити, що в деяких містах і районах Київської області досить земельного ресурсу для поховання, а для деяких це питання стало справжнім лихом.

За словами мера Бучі Анатолія Федорука, земельний ресурс міста дозволяє хоронити людей традиційним способом.

"На сьогоднішній день на балансі комунального підприємства міста знаходиться три кладовища. Два з них закриті,але на великому центральному кладовищі місця для поховання є. Свого часу це питання було продумано, землю сільських угідь поділили на паї. У нас немає необхідності в біозахоронені. Виходячи з історії, такий вид поховань, як кремація, не є традиційними для українців. Звичайно, як альтернатива, може, це і буде корисно. Але я не думаю, що в Бучі дана послуга буде користуватися попитом ", - розповів він.

Як розповів голова Тетіївської об'єднаної територіальної громади Руслан Майструк, на їх території також земельного ресурсу достатньо.

"Проблема заповнювання кладовищ є, але ми її вирішуємо. Коли одна ділянка закінчується, ми відводимо для цього іншу. Наприклад, зараз два кладовища майже вичерпали свій ресурс, ми моментально вирішили питання. Благо, проблем з землею немає. Головне, щоб було бажання займатися цим питанням, тому як для деяких це - додаткова "головний біль". Біопоховання - дивний процес. Я думаю, що поки люди будуть віддавати перевагу традиційному похованню. Можливо, з часом їх думка зміниться. Але сьогодні, дивлячись на кількість людей, які приходять на проводи, їх буде складно переконати помістити тіло рідної людини в капсулу і приходити до нього не на кладовищі, а в парк ", - зазначив він.

Як розповіла голова Миронівського райради Валентина Усик, на міських і сільських кладовищах вільних місць достатньо.

"Коли землю ділили на паї, виділялися землі запасу, які є і в населених пунктах і за їх межами. У нас ні в місті, ні в селах немає проблеми з місцем для поховання. Все кладовища працюють, закритих немає. Є куди їх розширювати. Я вважаю, що в сільськогосподарських районах такий вид поховань як біопоховання може стати проблемою. Все ж в селах люди більш віруючі, більш старі, їм буде складно пояснити, що тіло рідної людини потрібно спалити, бо його ніде ховати ", - говорить вона.

За словами заступника Переяслав-Хмельницького райради Івана Бугаєнко, проблеми з місцем для поховання у них немає.

"У районі такої проблеми поки немає. Як би це прикро не звучало, але у нас багато людей вже померли. І щороку помирає 400-500 осіб. Це як невелике село. Щодо біопоховання - в селі люди цього можуть не зрозуміти. Все-таки залишилися якісь традиційні погляди на цей процес. Така пропозиція, навряд чи, буде підтримана ", - розповів він.

А ось в пристоличному Києво-Святошинському районі місця для традиційного поховання практично не залишилося. Як розповів заступник голови Києво-Святошинської райради, особливо гострим питанням є в містах Вишневе і Боярка.

"Дійсно, в деяких населених пунктах району є проблема з переповненими кладовищами. Найбільш гострою вона є в містах Вишневе і Боярка. У сільській місцевості питання стоїть не так гостро, тому що села почали свій розвиток пізніше і нове населення більш молодого віку. Наприклад, на території Білогородського сільської ради створено приватне кладовище, де є свій прайс-лист на послуги, там ціна залежить від розташування місця, тобто біля центральної алеї буде дорожче. Оскільки вся земля в районі знаходиться в межах населених пунктів, район на ситуацію ніяк вплинути не може. Раніше в районі було комунальне підприємство ритуальних послуг, але ми його закрили оскільки фактично воно працювало на території Боярського кладовища. Тепер ми тільки укладаємо договори з населеними пунктами для поховання бездомних. Питання біопогребенія в районі не піднімали, це суспільно складна тема, оскільки всі звикли до традиційного поховання. Якщо закон приймуть, то доведеться його всім виконувати ", - розповів він.

Як розповів голова Узинський теротиріальної общини Віталій Гринчук, в деяких населених пунктах їх території через кілька років всі кладовища будуть переповнені.

"У місті Узин ще є ресурси для поховання людей. Якщо говорити про деяких населених пунктах, то дійсно є проблеми. Наприклад, в селі Сухоліси вже питання стоїть гостро. При прийнятті закону про біопохованні потрібно враховувати історичні традиції, менталітет і багато інших складових. Поколіннями ми звикли ховати людей традиційним способом ", - розповів він.

Як розповів голова Броварської районної ради Сергій Гришко, в їх селах досить багато заповнених цвинтарів.

"У нас відчувається нестача місць для поховання, оскільки ми розташовані недалеко від Києва. Багато сільських кладовищ переповнені, там ховають городян. Не знаю, актуальним чи став би такий вид поховань як біопоховання. Я думаю, все-таки є якісь моральні й етичні цінності. Краще б наша влада спростила процедуру відведення нових ділянок під кладовища. У цьому питанні не можу висловити однозначної думки ", - резюмував він.

Київська влада в минулому році повністю провалила план по розширенню кладовищ. Таке розширення передбачалося Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2017 рік. Збільшення площ Лісового, Байкового і Берковецького кладовищ і будівництво 2 черги Південного кладовища мало забезпечити 24 тисячі нових місць для поховання, але нічого з цього не було зроблено.

Читати "Моя Київщина" у Telegram