Пригоди "бігунків", або як Іван Турчак продовжує "кошмарити" Київщину

Дивовижні речі продовжують коїтися у стінах Київської обласної державної адміністрації. Ідеться про продовження пригод молодого і украй амбітного заступника голови КОДА Івана Турчака. Наймолодшого у обоймі заступників, і найнижчого у ієрархії, проте нездатного змиритися з такою несправедливістю. Наразі персонаж діє не сам, а вже має двох «бігунків», яких презентує, як радників. Однак співробітників КОДА вже тривалий час непокоїть питання – як і на яких підставах ці двоє можуть працювати із заступником губернатора, якщо вони навіть не оформлені на роботу офіційно?

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з посиланням на "Персону".

Нагадуємо, що молодий та вельми амбітний Іван Турчак став заступником голови КОДА менше, ніж п`ять місяців тому. Турчаку, який досі мав надзвичайно бурхливу трудову біографію, на новій посаді довірили опікуватися, у тому числі, агропромисловим сектором. І він майже одразу кинувся у бій, розгорнувши усі, всі свої, навіть глибоко приховані «таланти»: розпочав із поїздок до районів та безпосереднього знайомства із підлеглими, інспекцій та контролю. В процесі Іван Турчак не соромлячись, відкрито пропонував підприємцям та аграріям «повирішувати» їхні проблеми в області з губернатором за гроші. Тим, хто казав, що немає проблем, юний талант, не змигнувши оком, обіцяв їх влаштувати.

Проте, більшість бізнесменів та аграріїв чомусь не сприйняла серйозно «розмови тет-а-тет». Частина просто розповіла зайді, куди йому слід іти і що робити. Інша частина побігла жалітись в КОДА та Київську обласну раду – кожен до своєї «політичної криші».

Ця дивна пара з`явилась у КОДА місяці два тому. Котова Марія Миколаївна – провідний лікар ветеринарної медицини регіональної державної лабораторії Держспоживслужби в м. Києві та Київській області та Кривенда Олександр Михайлович – колишній співробітник Департаменту агропромислового розвитку. Власне, понад рік тому Олександр Михайлович звільнився із Департаменту агропромислового розвитку, точніше, йому нічого не лишалося, як піти за власним бажанням, оскільки досі його мали намір звільнити за прогули та участь у різного роду сумнівних оборудках.

І відтоді заступник голови КОДА Іван Турчак під час будь-яких офіційних та робочих зустрічей та нарад представляє цих двох як своїх радників, хоча ніхто не бачив жодних документів про їхнє призначення і затвердження на посадах радників.

Ну, власне, тут слід дещо роз`яснити. Радники бувають двох типів – штатні і ті, які працюють на громадських засадах. Перші можуть бути тільки в першої особи, їхня кількість обмежена штатним розкладом і рідко становить більш як двоє на відомство.

Других – як завгодно багато, їх призначають внутрішнім наказом керівника, вони не мають ні статусу держслужбовця, ні офіційної зарплати. Єдина офіційна перевага, яку дає ранг позаштатного радника, – наявність посвідчення, за яким можна проходити в інші держвідомства.

Проте ці двоє позаштатних радників чомусь отримали таку величезну кількість повноважень із легкої руки юного замгубернатора, що, певне, і першому заступнику не снилося. Вони з якогось дива почали телефонувати керівникам фермерських господарств, недвозначно натякаючи на «допомогу» у вирішенні проблем, або ж на «допомогу у створенні проблем». Бо ну як же це український фермер, та ще й у Київській області може працювати без проблем? Це ж нечувано! Непорядок!

Але фермери широкий жест допомоги чомусь не оцінили, з`ясувавши рівень офіційного статусу співрозмовників. І почали скаржитися знайомим чиновникам у КОДА. Власне, після цього тактика змінилась – радники вже вийшли на зв`язок із керівниками районних управлінь агропромислового розвитку. Територіально – це райони, діяльність адміністрації яких координує Іван Турчак, як заступник: Броварський, Володарський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Переяслав-Хмельницький, Тетіївський.

Власне, може, у якійсь іншій області і за інших часів такі маневри і пройшли б непоміченими, а залякані начальники управлінь узяли б під козирок. Але і тут талановито розроблений сюжетний хід зайшов у глухий кут – начальникам управлінь агропромислового розвитку зовсім не захотілося у подальшому нести кримінальну відповідальність за чиїсь дії. Дивно, чи не так? Ну не хочуть люди добровільно накоїти невідомо чого і потім іти в суд.

Проте, дивовижні напівконспіративні маневри розгорталися майже паралельно і у «полях», і у «тилу», тобто у самій КОДА, а конкретно – у Департаменті агропромислового розвитку. Слід зазначити, що перед цим Департамент пережив серію несподіваних перевірок, перетрясок й інших відвертих бюрократичних веселощів. Проте, із появою Марії Котової та Олександра Кривенди співробітники Департаменту одного чудового дня виявили, що позаштатні радники заступника губернатора чомусь вибрали собі робочі місця у приймальні начальника Департаменту, який на той момент перебував на лікарняному, і намагаються отримати доступ до особистих справ працівників. Тобто, до інформації, яка є державною таємницею. Зрозуміло, що на питання щодо отримання відповідних дозволів жоден із радників не зміг дати чіткої відповіді і пред`явити документи.

Усі ці захопливі пригоди Івана Турчака та його радників відбуваються аж ніяк не у вакуумі серіалу, а у реальному житті. Та ще й напередодні виборів. Тому і фермери, і районні чиновники, з якими контактували як заступник губернатора, так і його радники, продовжують обговорювати дивні події між собою, з друзями, знайомими, інтерпретують події – мовляв, для чого це? Вже навіть висловлювались думки, що почався активний збір коштів на виборчу кампанію.

Проте, за даними нашої редакції, підготовка до виборів тут поки що ні до чого. У біографії Івана Турчака є один цікавий факт, який він ніколи не зазначає у офіційних резюме – він є дуже набожною людиною. Проте, належить до релігійної організації сектантського спрямування, яка має активне поширення на його рідній Івано-Франківщині. І аналогічні операції зі збору коштів для рідної парафії наш персонаж провертав ще під час роботи в «Укрпошті».