З'явилася петиція про посмертне присвоєння захиснику Київщини Олександру Марченку звання Героя України

Олександр Марченко

На сайті Президента України з'явилася петиція про посмертне присвоєння захиснику Київщини, українському підприємцю та політичному діячу, народному депутату України 8-го скликання, Олександру Марченку звання Героя України

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на петицію на сайті Президента.

Петицію просить підписати Міжнародний благодійний фонд "Незламна українська нація".

Наразі зібрано 926 голосів.

Марченко Олександр Олександрович народився 14 січня 1965 року, в селі Рибинці на Вінниччині.

З 2014 року воїн захищав Україну у складі 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Отримав позивний "Каменяр". Був учасником комбатського об'єднання "Легіон Свободи".

10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій системою "Смерч" отримав поранення під Красним Лучем.

У травні 2015 року журналіст телеканалу "Інтер" Роман Бочкала випадково натрапив на Олександра Марченка у зоні АТО. Депутат працював на екскаваторі, облаштовуючи на передовій укріпрайон.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на українські землі Олександр Марченко пішов добровольцем до Збройних Сил України і вже 25 лютого був солдатом у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Головний сержант, стрілець, помічник гранатометника загинув 6 березня 2022 року у селищі Мощун, відбиваючи атаку російських загарбників на Київ.

Рятуючи своїх підлеглих, Каменяр наказав їм відступати, а сам з трьома бійцями прийняв свій останній бій прикриваючи відступ товаришів.

У тексті петиції йдеться:

Як командир позиції "Граніт", проявив себе справжнім героєм та безстрашним вояком. Допомагав хлопцям, організовував допомогу, збирав волонтерів, щоб допомагали бригаді. Всі складні, тяжкі рішення брав на себе. Так само – виконання задач. Якщо під обстрілом потрібно піти на тилову сторону по боєприпаси – він ухвалював рішення йти сам, щоб не підставляти хлопців. Брав участь в підриві мосту. Екскаватором особисто під щільним обстрілом копав капоніри та окопи, підставляючи себе, наче відкрита мішень. Він думав про те, як захистити не лише свою позицію, але й весь батальйон.

Захисника поховали через місяць після загибелі. Він був похований 3 квітня 2022 року у місті Біла Церква, на кладовищі "Сухий яр" на Алеї Героїв.

Нагадаємо, що Київському обласному центру допомоги захисникам планують присвоїти ім’я Віталія Баранова.