З’явились подробиці біографії власника Київоблгазу олігарха Фірташа

Дмитро Фірташ

Учора, 24 червня, своїм указом ввів у дію санкції РНБО від 18 червня, де сильно постраждав бізнес Дмитро Фірташ, який в Австрії бореться проти екстрадиції в США

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на «Апостроф».

У статті розповідається, що Дмитро Фірташ став відомий громадськості в першу чергу як бенефіціар одіозної компанії "РосУкрЕнерго" і низки газових схем, пов'язаних з нею. Уже тоді його почали пов'язувати не тільки з Кремлем в особі тодішнього голови ради директорів "Газпрому" Дмитра Медведєва, але і з найвідомішим пострадянським мафіозі Семеном Могилевичем.

Також далі зауважується, що з тих пір "газовий король" обзавівся безліччю активів в різних галузях, займаючи в них важливе, а то і панівне становище. Навіть після того, як Фірташ провів майже 7 років під домашнім арештом і потратився на суди (заставу за нього в 125 мільйонів доларів, до слова, заплатив російський олігарх Василь Анісімов), його активи вражають масштабом і розгалуженістю. У різноманітних рейтингах найбагатших українців він стабільно тримається в першій десятці, хоч уже й не у верхній її частині, як це було за часів Януковича.

Офіційно Фірташ є бенефіціаром і співвласником 100 різних компаній, а також засновником або керівником ще кількох благодійних фондів та некомерційних організацій.

Також розовідається, що основою бізнес-імперії Фірташа є металургія. Ще до Революції Гідності Фірташ отримав повний цикл виробництва титану - від видобутку руди на Поліссі та в Дніпропетровській області до заводів-переробників - "Запорізького титано-магнієвого комбінату" і "Кримського титану". Однак після російської окупації Криму в 2014 році завод на півострові відрізали від сировини, а Іршанський і Вільногірський ГЗК повернули в державну власність, сформувавши з них "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК). Втім, олігарх все одно продовжував впливати на цю структуру.

У статті зауважуться:

Тим більше, що в руках Фірташа залишилося три компанії-видобувача, що поставляли ільменітову руду, що містить титан, на кримський завод в обхід всіх санкцій та постанов Кабміну. Саме підприємство "Кримський титан" було перереєстровано за російським законодавством, але компанія живе і за українськими законами, користуючись пільгами кримської "вільної економічної зони", яку ввели після окупації. Тобто, український олігарх фактично озброював Москву, поставляючи їй незамінний в авіації і виробництві зброї метал.

Також крім металургії Фірташу належать переважна більшість українських газопостачальних компаній (18 облгазів), які об'єднані під брендом "РГК". Ці компанії ведуть бази своїх абонентів, яким постачають газ.  Володіє "віденський в'язень" і групою найбільших хімічних підприємств, які входять в холдинг Ostchem. Це заводи з виробництва добрив "Азот" (Черкаси), "Концерн Стирол" (окупована Горлівка), "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", "Рівнеазот" і "Нітроферт" (Естонія).

Крім металургії, облгазів та хімпідприємств, Фірташ володіє ще і портом "Ніка-Тера" в Миколаєві, інвестиційною групою "Архі Строй", кількома великими агрофірмами. Але далеко не останню роль у всьому цьому "царстві" грає медіа-актив, яким олігарх володіє спільно з Сергієм Льовочкіним і вдовою засновника телеканалів Ігоря Плужникова Світланою - мова йде про групу телеканалів "Інтер", а також інформагентство "Українські новини".

У статті також пишеться, що безумовно, багатства Фірташа цікавить його недругів, конкурентів і Банкову. Припущення про введення санкцій проти "віденського в'язня" звучали вже давно, каже політичний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.

Петренко зауважує:

Владі зручно бити по Фірташу, у нього проблеми в США. Крім того, він явно вписується в розрекламовану деолігархізацію і боротьбу з корупцією. Мабуть, якийсь час Банкова намагалася реанімувати кримінальні справи по Фірташу щодо "Росукренерго" і банку "Надра", але невдало, - тому вирішили піти шляхом санкцій.

Також говориться, що на думку політолога Петра Олещука, атака на знесиленого Фірташа – закономірна;

Після санкцій проти Медведчука було питання, чи будуть чіпати більші фігури. Ніхто не буде заперечувати, що Фірташ - впливова фігура або, принаймні, ще недавно був досить значною. Разом з тим, він вже 7 років не в Україні і зараз не може протидіяти накладеним санкцій, тому вибір очевидний.

Віктор Небоженко, наприклад, вважає, що удар по Фірташу - тенденція, яка свідчить про те, що Росія робить велике перезавантаження своєї агентури в Україні:

Не забувайте, що Росія зараз дуже щільно займається перегрупуванням своєї "п'ятої колони" в Україні. Вона вводить туди свіжі талановиті особистості, активно впливає на Офіс президента і ще дуже багато робить. Тобто ті люди, які протягом 15 років представляли кремлівський напрямок - ті ж Фірташ, Льовочкін і всі, хто в ОПЗЖ - виявилися вкрай поганими політиками, хоча і непоганими бізнесменами. Скоріше, мова йде про якісь перебудови, просто ми ще не знаємо, яка насправді зараз у них дорожня карта. Зрозуміло, що все це відбувається не без участі Кремля. Так що тут не можна все зводити до відносин між Льовочкіним і Фірташем.

Нагадаємо, що 24 червня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №266/2021. Цим самим він ввів в дію Рішення РНБО від 18 червня.