#

Десята річниця початку Революції Гідності: відхід від росії та курс на євроінтеграцію України

21.11.2023 13:42
Десята річниця початку Революції Гідності: відхід від росії та курс на євроінтеграцію України
Фото з Мережі "Інтернет"

Рівно десять років тому почалася кривава боротьба за свободу та звільнення від одвічного московського ярма. Українці обрали шлях цього звільнення в курсі на євроінтеграцію, відтак навіть почасти змирилися з тогочасною політикою Януковича, який до певного часу декларував курс на Брюссель. Точкою неповернення стало 21 листопада 2013 року. День, коли після поїздки Януковича на саміт у Вільнюс євроінтеграційний процес було зупинено, а уряд Миколи Азарова підписав рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Тоді стало чітко зрозуміло, що відмова від євроінтеграції рівняється майбутньому "братерство" із росіянами. Тож тоді на головній площі країни розпочався стихійний протест...

 

На Майдан прийшли українці, які виступали проти анулювання європейського шляху України, а також розуміли кабальні умови запропонованого Москвою Митного союзу. Люди вимагали від влади підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.



Першими прийшли журналісти та громадські активісти, згодом до них доєдналися студенти столичних університетів. Це була мирна акція протесту, як і має бути, відповідно до Конституції України. 



Та на 9 день, о 4 ранку 30 листопада, на студентів почали по-звірячому нападати беркутівці. Останні викрадали та катували людей, били протестувальників до крові, маючи на меті налякати та розігнати акцію.








Але вже 1 грудня на Майдані зібралося майже півтора мільйони людей, у яких були вже більші вимоги, аніж підписання Угоди про асоціацію. Вони прийшли відстоювати свої права, свободу та гідність. На Банковій силовики влаштували масоване побиття журналістів, і стало зрозуміло, що режим Януковича має бути ліквідований.

 



Більше місяця потому, а саме 16 січня 2014 року, парламент ухвалилив так звані "диктаторські закони". Без використання системи "Рада" та без жодного обговорення. Просто підняттям рук. До того ж самі тексти законів оприлюднили лише після того, як депутати за них проголосували. Ішлося про обмеження прав громадян та водначас посилення органів державної влади у сфері покарання учасників акцій протесту. За порушення організації мітингу могли арештувати на строк до десяти діб, за використання засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи або ж установлення без дозволу для проведення мітингу наметів передбачили арешт на строк до 15 діб тощо.

 

Реакція суспільства була миттєвою: у межах нової хвилі обурення з’являлося все більше протестувальників. Розпочалися сутички з "Беркутом". Із застосуванням травматичної зброї, газових та світлошумових гранат тд. І як наслідок – 22 січня стало відомо про перші жертви. Ними стали українець вірменського походження Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. 

 



Ключовий бій мітингувальників з силовиками стався 18 лютого. Тоді беркутівці вбили та поранили десятки людей, а вже за два дні по протестувальниках стріляли снайпери. У цілому за час Революції Гідності загинуло близько сотні людей, яких згодом символічно назвали "Небесною сотнею".

 



Далі сталася втеча Януковича в Ростов. Уже за рік, у лютому 2015 року, прийняли Закон України "Про позбавлення Віктора Януковича звання Президента України". Утім, на той момент рф повним ходом вела війну, окупувавши Крим та частину Донбасу. А далі були криваві бої. З 24 лютого 2022 року ми перебуваємо в стані повномасштабної війни. Але ми переможемо попри все.

 



21 листопада відзначають День гідності і свободи. На території всієї країни відбувається низка меморіальних заходів: церемонії покладання квітів, молебені за Україну та борців за її незалежність. "10 років тому українці провели свій перший контрнаступ проти беззаконня та неволі",  – зазначив у своєму зверненні Володимир Зеленський.

10 років тому люди об’єдналися не лише проти чогось, а й передусім за себе. Кожен за кожного. Всі ті, хто після силового свавілля відчув: це б’ють і мене, це боляче й мені, це удари по справедливості й правді, свободі, по нашому спільному завтра. Яким воно буде, якщо ми промовчимо, проковтнемо, будемо боятися, а не боротися?" 

Ми повинні пам’яти силу нашого єднання заради спільної мети, ми повинні шанувати тих, хто віддав за наші цінності життя, ми повинні продовжувати битися доти, доки не здобудемо остаточну Перемогу над росіянами.

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Антон Болбочан
журналіст