"Аве цезар!". Як еліти Київщини прогнулися перед новим головою ОДА Ткаченком

Тимур Ткаченко

На нового керманича області з вуст місцевого бомонду полилися річки єлею

Римський імператор Калігула зробив свого улюбленого коня Інцитата сенатором. Хотів ще зробити консулом, але не встиг – внаслідок палацового перевороту імператора вбили. Сенатором кінь став не тільки тому, що Калігула мав славу дивака, а через неповагу до вельмож. Інцитата гарно годували і навіть сприймали, як божество. Боягузливі сенатори визнали коника рівнею собі, а коли Калігула загинув, той продовжував політичну кар’єру аж поки наступний імператор Клавдій не урізав йому зарплатню і таким чином Інцитат не пройшов ценз на заможність, необхідний для осіб його статусу..

Безвідносно до конкретних високопосадовців, легенда про Інцитата наштовхує на паралелі із сьогоденням: до українців не доносять інформацію, чому того чи іншого посадовця звільнили, і за які заслуги на його місце ставлять наступника. Про коня-сенатора казали: законодавець з нього ніякий, проте він хоча б не завдає шкоди. А з кадровим калейдоскопом в Україні пересічні громадяни навіть не встигають з’ясувати для себе – їхні керманичі просто ніякі, чи до того ще й шкідники.

Новопризначений голова ОДА Київської області Тимур Ткаченко став 11 (!) за президентства Володимира Зеленського. Включно з виконувачами обов’язків. Його перекинули на Київщину з посади голови столичної військової адміністрації, де цей державний управлінець запам’ятався постійними сварками з мером Віталієм Кличком. У столиці досі не вирішена проблема укриттів, передовсім мобільних, не залагодилася з спільна робота КМДА й КМВА з підготовки столиці до зими. Кияни радше стали свідками перетягування ковдри між Кличком і Ткаченком, а не ефективної роботи.

Читайте більше – Новопризначений начальник КОВА: що відомо про Тимура Ткаченка

Та попри це Тимур Фіруддінович пішов на підвищення. Сам так можна охарактеризувати його призначення начальником обласної військової адміністрації, оскільки у Києві він не міг розвернутися на повну, адже мав досить обмежені важелі та інструменти, а в області у нього не буде природних ворогів на кшталт Кличка. Тож – царюй, як заманеться.

Днями відбулося офіційне представлення Ткаченка. Без участі преси та громадськості. Репортерами з цього дійства виступили його учасники, - вони наввипередки нахвалювали нового голову, випромінювали оптимізм та засипали його побажаннями і сподіваннями. Стільки пафосу, наче керувати Київщиною прибув супер-менеджер, а не черговий «парашутист», спущений із Печерських пагорбів. З 11 керманичів регіону за останні сім років тільки перший із них, в.о. В’ячеслав Кучер, та сьомий, також в.о. Дмитро Назаренко пройшли управлінську школу на Київщині, двоє – генерал Олександр Павлюк та в. о. Руслан Олійник – мали безпосередній стосунок до оборони області. Інші до отримання посад керівників ОДА й ОВА робили кар’єру деінде, зокрема, Олексій Кулеба, Микола Калашник і Тимур Ткаченко – у Дарницькій РДА столиці, яка стала такою собі кузнею кадрів, яку тісно пов’язують з колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Актуально: Як Київщина стала не областю, а кадровим ліфтом

Як надовго Ткаченка відрядили керувати Київщиною, невідомо. Мабуть, до наступного перезавантаження уряду, в новому, не виключено, йому дадуть крісло міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту, в яке сів попередник Микола Калашник, а того «зелений» кадровий ліфт підніме ще вище. Експерти підмітили, що Київську область, Київ і питання відновлення країни за собою застовпила група Єрмака – Кулеби. Просто люди в кріслах міняються, а сфера впливу – лишається. В коридорах обласної влади із сарказмом зауважують: Калашник за час перебування на посаді вивчав назви райцентрів Київщини, тепер їздитиме країною і вивчатиме назви областей. Зараз черга Ткаченка вивчати назви райцентрів Київської області.

А ще експерти звернули увагу, що Калашник 29 липня очолив обласний осередок президентської партії «Слуга народу». На посаді міністра він не матиме часу займатися партійними справами, тож виходить кумедна ситуація – голову осередку доведеться міняти. Експертам це нагадало інші епізоди з української історії, - перехід обраного мером Чернігова Миколи Рудьковського на посаду міністра транспорту та мера Житомира Сергія Сухомлина на посаду очільника Агентства з відновлення. Мешканці обох міст сприйняли це як зраду виборців. Рудьковський давно пішов у політичне піке, а Сухомлин днями заявив, що покидає нинішнє крісло. Мабуть, його наступником стане хтось із групи Єрмака-Кулеби. Але мова не про це, а про саму ситуацію – людина приходить на керівну посаду в область, щось робить, щось собі приписує, а потім сідає у кадровий ліфт, залишаючи по собі запитання від виборців: що це було, чому їх покинули. З таким підходом до кадрової політики дуже сумнівно, що правляча партія матиме на Київщині успіх у разі проведення парламентських виборів.

Читайте також Підсумки роботи Миколи Калашника на Київщині: що зробив за 479 днів на посаді голови ОДА

Калашник – уже минуле, а що ж із майбутнім? Читаючи дописи депутатів, державних посадовців, представників місцевих еліт про офіційне представлення Ткаченка знову згадується історія про Інцитата. «Моя Київщина» бажає Тимуру Фіруддіновичу реалізуватися на новій посаді, від його успішної роботи значною мірою залежить добробут мешканців області. При цьому рекомендуємо пану Ткаченку уважно почитати, що про нього написали представники політичної еліти Київщини. Стійке враження – вони хочуть задушити Ткаченка в обіймах і чим нижче прогнутися перед урядом і президентом. А дехто навіть взявся нахвалювати «управлінську групу Кулеби – Калашника – Ткаченка», при тому, що Кулеба, нагадаємо, не потрапив до складу нового уряду. Скоріш за все прем’єр Сергій Корецький не захотів його там бачити.

Не можна ж займатися настільки відвертим підлабузництвом! Навіщо писати про значний управлінський досвід Ткаченка, якщо будь-хто з мешканців області сам може прочитати його життєпис і зробити для себе висновки?

На посаду з Києва спустили не нового месію, а керівника, який, можливо, втримається в кріслі довше за десятьох попередників. І, дай Бог, зробить більше за них і не вляпається у гучні скандали. Писати про підтримку, про співпрацю, давати поради – це нормально, а співати осанну новому голові області, з яким 90 відсотків представників політичної еліти Київщини не знайомі, це щось, від чого віддає «російським духом». Голова ОВА – не цар і не ставленик царя, а службовець, найнятий народом, він або ефективно керує і люди ним задоволені, або – не ефективно і тоді його міняють. У демократіях «Аве цезар» - неприйнятно! На Київщині, на жаль, таке – в моді…