#

В очікуванні конкурсу в Білоцерківському театрі: що чекати від кандидатів

03.04.2020 05:00
В очікуванні конкурсу в Білоцерківському театрі: що чекати від кандидатів

У Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П.Саксаганського попередньо запланований конкурс на посаду директора театру-художнього керівника закладу у зв’язку з карантином та введенням надзвичайної ситуації на території всієї країни перенесли. Утім, виграний час дає можливість детальніше ознайомитися із кандидатами. Про це читайте в сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини"

Як відомо, на сесії обласної ради 14 грудня 2017 року В’ячеслава Ускова, який понад 10 років очолював колектив Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П.Саксаганського, було звільнено із займаної посади, але Білоцерківський суд поновив його на посаді 16 лютого 2018 року.

Коли 12 серпня 2018 року закінчився термін дії контракту з художнім керівником Усковим, на період проведення конкурсу на заміщення вакантної посади в.о. директора став диригент без управлінського досвіду Богдан Пущак. Відтак, колектив так і не сприйняв нового керівника. Як зауважив ексначальник управління культури, національностей і релігії КОДА Ігор Подолянець, "Директору, що виграв конкурс, просто не дали шанс реалізуватися. За декілька місяців показати якісь здобутки театру – це замало часу".

Як з’ясувалося згодом, конкурс був проведений із порушеннями по 6 пунктах. До звернення з вимогою скасувати результати попереднього конкурсу на посаду гендиректора та провести новий так і не дійшло, адже у день, коли було звільнено Ганну Старикову та обрано головою Київоблради Миколу Стариченка, депутати призначили в.о. директора Ускова.

Уже 10 березня 2020 року відбулися збори, за рішенням яких працівники театру висловили побажання, щоб В’ячеслав Усков узяв участь у конкурсі на заміщення посади директора-художнього керівника у наступній каденції. Спробуємо зрозуміти, чому ж колектив відстоює таку позицію і чи справді попередній керівник театру гідна кандидатура.

За час роботи під керівництвом Ускова театру було надано статус обласного, а з 2011 року – академічного. Членів творчого колективу було нагороджено орденами та медалями, урядовими грамотами, грамотами від Міністерства культури і туризму України, Київської облдержадміністрації, Київської обласної ради, Білоцерківської міської ради, Білоцерківської обласної ради. Надано звання "Заслужений артист України" – 6 працівникам, "Заслужений діяч мистецтв України" – 2 працівникам, "Народний артист України" – 1 працівнику.

"Як менеджер, організатор Усков вивів цей театр на досить високий професійний рівень. Але заслуга тут не лише його та творчого колективу. Працювала облрада та КОДА, що виділяли фінансування. Працювали всі начальники відділів культури, які відкривали заклади культури для безкоштовних гастролей. Таким чином, заслуга є всіх", - зазначив Ігор Подолянець. 

Щоправда, не дуже зрозуміло, як так "пахали" працівники КОДА, щоб заробити грошей на театр. Гроші ж не належать чиновникам - це кошти з бюджету.

Варто зазначити, що Ускову присвоєно почесне звання "Заслужений діяч мистецтв України". За заслуги перед містом Біла Церква він був зарахований до його "Золотого фонду". Має численні відзнаки та грамоти від багатьох установ.

Усков є лауреатом премії Національної спілки театральних діячів України як один із найкращих керівників театрів України. У 2010 році, на установчій конференції директорів та представників 16 театрів України Усков був обраний головою Київського Міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України, а також став членом президії Національної Спілки театральних діячів України. Як бачимо, є підстави стверджувати, що світле майбутнє театру пов’язане саме з Усковим, але є чого й думати по-іншому.

"Для того, аби змінити директора, є спеціальний орган управління і власник – Київська обласна рада. Оголошений конкурс, будь-яка людина, що підходить під параметри конкурсу, має повне право подавати свою кандидатуру на участь у даному конкурсі. Це засвідчено, по-перше, Законом України про культуру, по-друге, рішенням про порядок призначення про працівників галузі культури Київської обласної ради, по-третє, розпорядчим документом, які є всі в доступі на сайті Київської обласної ради", - повідомив секретар конкурсного відбору Ігор Подолянець.

Наразі є два кандидати: В’ячеслав Усков і Ігор Осипенко. "Заслужений діяч України" і "Заслужений артист України" відповідно. Якщо подальші наміри Ускова видаються більш-менш зрозумілими, то позиція Осипенка все ж заслуговує особливої уваги: "Бути відвертим, театру потрібен вже років десять нормальний керівник. Попереднього директора потрібно змінювати. Чому ж не може бути обрана інша особа? Чому саме Усков, якому вже 69 років, якому вже пора на пенсію. Зараз потрібно змінювати театр більш креативно. Я вважаю, що повинна виграти та людина, яка є гарним менеджером і дійсно зможе підняти театральне мистецтво".

Ігор Осипенко прокоментував сучасний стан театру та виокремив деякі актуальні проблеми, що не вирішуються: "Немає взагалі театрального дитячого мистецтва. Де дитячі постановки? Є тільки новорічні вистави, куди батьки й ведуть дітей. Також немає співпраці з Департаментом освіти та Департаментом культури КОДА".

Як відомо, цей заклад культури не може повністю самостійно забезпечувати свою фінансово-господарську діяльність, адже залежить від обласного бюджету, звідки щорічно виділяється близько 25 млн грн. "Як може театр із 2007 року при такій фінансові підтримці не мати свого автотранспорту, звукотехнічного обладнання для гастрольної діяльності, не проводити великі фестивалі? - наголошує Осипенко і додає: - Я вважаю, що директор повинен бути менеджером, тоді театр зароблятиме кошти не ті, які він заробляє. Зараз ця сума становить грубо кажучи 6 млн. а повинна бути мінімум 13-14 млн".

"Фінансування театру достатнє для того, щоб ми могли відпрацьовувати ці кошти, що затверджені Київською обласною радою, депутати якої представляють свою маленьку територіальну громаду. Кожен хоче, аби наповнення бюджету, що йде з податків мешканців Київської області, поверталося до них якимось чином", – Ігор Подолянець.

Також варто вдатися увагою до такого важливого нюансу, на який зауважив кандидат на посаду директора театру Ігор Осипенко, як відсутність гастрольної діяльності по Київщині: "Це музично-драматичний обласний театр, а не муніципальний театр Білої Церкви. Тому нести театральне мистецтво творчий колектив має не лише в Білу Церкву, а й в усю Київщину. Наприклад, за два роки гастрольна діяльність була тільки на правому березі Київської області: Ставище, Володарка, Тетіїв. Тобто міста, що знаходяться приблизно 50 км від Білої Церкви. А Яготин, Бишів, Вишгород? Це ж теж Київська область…"

Слід зазначити, що про проблему з організацією гастрольних турів по столичному регіоні розповів й Ігор Подолянець:"На жаль, Київська область – єдина, що не має свого обласного центру. Усе зосереджено в Білій Церкві, що є ніби неофіційною столицею. Але театр – київський обласний. І кожен мешканець Київської області має право на отримання культурного продукту. І, можливо, він перший в історії, який був подібно "Березілю" своєрідним мандруючим театром".

Як секретар конкурсної комісії Ігор Подолянець доповів: "Голова обласної ради отримав лист із підтримкою трудового колективу. Він підкріплений до пакету документів Ускова, тож думка колективу буде врахована комісією, коли він представлятиме свою програму розвитку театру".

Щодо підтримки трудовим колективом кандидатури Ускова на посаду директора театру його потенційний конкурент Осипенко зауважив: "Ви бачите підписи, що зібрані. Є 3-4 людини. До того ж із близького оточення Ускова. Люди творчі не будуть втручатися у вибори. Їм потрібен спокій. Дайте гастролі та роботу і вони підтримають будь-якого директора".

Ситуацію з конкурсним відбором на посаду директора підсумував Ігор Подолянець: "Я чесно здивований, бо дуже мало кандидатів подалося. Хто б не став переможцем, вважаю, що треба змінювати формат роботи театру. Театру потрібне нове дихання. Це варто переосмислити або чинному керівнику, або вводити нову молоду кров, що має здійснювати зміни, певні театральні реформи".

Антон Болбочан, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Facebook