Боярські нетрі: чому Зарубіну треба відзвітуватися за бедлам у місті

Тротуарів у місті немає

Нехтування якістю інфраструктури для пішоходів, зокрема якістю тротуарів, типова практика для багатьох українських міст. У той самий час саме пішохідна інфраструктура робить міста безпечнішими та зручнішими, а отже привабливішими для інвестицій та туризму. Великою мірою те, що зараз маємо у більшості міст - є радянською спадщиною, яка не реконструювалась роками. Хоча, будьмо відвертими, є висока ймовірність того, що й під час реконструкції інфраструктури, потреб пішоходів не врахують. Приміром у Боярській ТГ, про яку сьогодні піде мова, питання пішохідної інфраструктури досить актуальне, але на жаль поки що в контексті її відсутності. Про ці та інші проблеми читайте в матеріалі «Моєї Київщини»

 Місто Боярка поділене на дві частини залізничним переїздом. Вони дуже різні, але ремонт доріг і тротуарів – спільна біда для всіх населених пунктів громади. Приміром, в старій Боярці та селі Нове на центральних вулицях попросту відсутні тротуари для пішоходів. Що ж до облаштованих пішохідних зон, то вони зазвичай не прибрані та схожі на ґрунтові узбіччя.

Відтак проблема благоустрою прямо впливає на питання безпеки жителів, адже пішоходи змушені рухатись по узбіччях та проїзній частині наражаючи себе на небезпеку. Чи варто й казати, що з настанням темряви ситуація стає ще небезпечнішою, адже водій може просто не побачити пішохода вчасно, а враховуючи критичний стан доріг – ще й змушений маневрувати, об’їжджаючи ями. Ба більше, пішоходи взагалі втрачають можливість пересуватися узбіччями, які після дощу перетворюються на озера.

Журналісти «Моєї Київщини» неодноразово фільмували відсутність пішохідних зон, тротуарів, а також занедбані сміттям узбіччя, зокрема опитували мешканців громади щодо такого «комфорту». Очевидно, іншої реакції крім невдоволення та обурення від людей ми й не очікували, але, що дивно, деякі відмовлялися від діалогу зі ЗМІ аби публічно та відкрито не говорити про проблему, зокрема щодо діяльності місцевої влади в цілому.

«Нам не потрібно цих проблем. Й так розуміємо, що нічого ваші зйомки не змінять, то нащо нам туди свого носа пхати і шукати неприємностей», - місцева мешканка Боярки

«Мало того, що не зручно, та ще й страшно пересуватись тими узбіччями дороги, особливо в темряву. Тут мусиш покладатися на одного Бога, що тебе не зачепить якийсь або неуважний водій, або просто той що об’їздить ями. А коли дощі, то подекуди доводиться виходити аж на проїжджу частину. Дуже небезпечно, з цим треба давно щось робити. Може влада нас почує…» - Лариса, місцева жителька Боярки

«Я тому на велосипеді й не їжджу, це небезпечно, бо постійно машини тебе підрізають. От чому в нас немає таких можливостей, які є в інших громадах, зокрема поблизу Києва? Ця історія з дорогами і тротуарами піднімається вже давно, але толку від того нуль. Можливо після війни будуть щось будувати, бо зараз все списують на війну і «не на часі»» - Віктор, місцевий житель Боярки

Варто зауважити, що гроші із загального фонду та власні надходження до бюджету громада розподіляє на свій розсуд. Так, війна триває, але елементарний благоустрій, який до того ж націлений на безпеку всіх учасників дорожнього руху аж ніяк назвати марнотратним. Натомість прикривати війною комунальний колапс безглуздо і не професійно. Ми вже навіть не говоримо про інклюзивність. Про це слово в мерії Боярки, мабуть, і не чули. З проблематикою одного з міст-супутників Києва погоджується і народний депутат України та заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, до якого «Моя Київщина» звернулася за коментарем.

«Ситуація із неналежним забезпеченням безпеки для пішоходів у старій Боярці та селі Нове дійсно потребує уваги та вирішення, адже дійсно відсутність тротуарів та стан узбіч створюють реальну загрозу для пішоходів і водіїв. Необхідно зауважити, що одним з обов’язків місцевої влада є забезпечення безпеки та комфорту усіх учасникам дорожнього руху у населених пунктах. В Україні наявність тротуарів або пішохідних доріжок на дорогах місцевого значення та вулицях населених пунктів є обов'язковою відповідно до чинних Державних будівельних норм, тож місцева влада, і боярська тут не є виключенням. Владі потрібно віднайти кошти для проєктування та будівництва тротуарів на тих ділянках, де їх немає, а для усунення проблем із підтопленням узбіч після дощів, необхідно передбачити облаштування ефективних систем водовідведення. Крім того, владі необхідно забезпечити належне утримання існуючих пішохідних зон, включаючи їх прибирання, благоустрій та ремонт. А для тимчасового вирішення проблеми, поки не будуть побудовані тротуари, можна передбачити додаткові захисні елементи на узбіччях, як-от обмежувальні бар'єри або огорожі, щоб розділити рух пішоходів і транспортних засобів. Важливо, щоб ці ініціативи були впроваджені системно, із контролем якості виконаних робіт», - зазначив Володимир Крейденко

А ось представники місцевого самоврядування виявилися не такими говіркими. На прохання «Моєї Київщини» прокоментувати ситуацію щодо бездіяльності мерії, яка реально шкодить місцевим жителям, низка депутатів, зокрема Віталій Воробйов, Яніна Коваль, Володимир Сизон відмовились пояснити недоліки в роботі та вочевидь не захотіли критикувати керівництво. Найбільш дивною виявилась позиція "головного опозиціонера" міста Вадима Гедульянова, який зазначив: "Я радо прокоментую інші теми..." Тобто депутати залякані, а "головний опозиціонер" готовий коментувати що завгодно, крім того, що цікавить жителів Боярки...

Тому, зі свого боку, дозволимо нагадати місцевій владі в особі голови громади Олександра Зарубіна, що насамперед тротуар – це зменшення аварійності, більше пішоходів – це менше заторів, зручність пішоходів – це туристична привабливість, а все це разом і є покращенням соціально-економічного розвитку.

Після реформи децентралізації та об’єднання сіл Боярська ОТГ, яке знаходиться всього за 20 км від столиці, мала перспективу отримати соціальну інфраструктуру, збільшення фінансових ресурсів і нові можливості розвитку. Втім, за понад 4 роки, цього не сталося.

Місцева влада проблематику знає і, вочевидь, вивчала це питання. Принаймні про це свідчить той факт, що влітку цього року Боярська міська рада провела опитування користувачів велосипедного та легкого персонального транспорту громади та навіть замовила у проєктної команди Bike City Consulting розробку Концепції розвитку велосипедної інфраструктури Боярської ТГ, після чого, як стверджують представники влади, приступили до пошуку джерел фінансування цього проекту. Що це: пошук реальних шляхів вирішення чи створення видимості роботи? Відповідей немає.

Тож, можливо, настав час пану Зарубіну відзвітувати перед своїми виборцями про хід проєкту, конкретизувати та візуалізувати напрацювання. А в ідеалі – взяти під контроль питання благоустрою, та перейняти досвід інших громад, які успішно заводять гранти та заручаються допомогою інвесторів у втіленні стратегії розвитку.