Голова Київської ОВА Микола Калашник: Найбільший виклик — забезпечити стійкість та розвиток Київщини в умовах, коли загрози залишаються реальними щодня

Микола Калашник

Про відновлення інфраструктури у столичному регіоні, проєкти, які реалізовує влада, «Моя Київщина» задала кілька питань голові Київської ОВА Миколі Калашнику.

- З 2022 року через обвідний канал Київського водосховища відсутня повноцінна транспортна переправа, яка веде до лівобережжя Вишгородського району (Хотянівка, Новосілки тощо). Місцеві жителі мусять їздити по понтону, що взимку є досить екстремальним способом переїзду. В інших районах Київщини мости вже давно відновили. З чим пов’язана затримка і коли місцевим жителям чекати на відновлення мосту?

- Йдеться про міст через канал на трасі Київ — Вишгород — Десна — Чернігів, який з’єднує Вишгород із лівобережними селами. Це питання в роботі.

Відновленням займається Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Наразі вже виконано підготовчі роботи: демонтовано пошкоджені конструкції старого мосту, встановлено буронабивні палі, ростверки та опори. Рух автотранспорту вагою до 5 тонн забезпечено в обидва боки тимчасовим мостом.

Капітальний ремонт здійснюється в межах кредитної угоди з Великою Британією. Роботи виконує турецький підрядник Doğuş Grubu.

Завершення капітального ремонту заплановано на осінь 2025 року. Ми контролюємо цей процес разом з Агентством і прагнемо виконати роботи в установлені терміни.

- Розкажіть про процес відновлення Київщини. Низка населених пунктів як-то Бородянка лишаються напівзруйнованими. Чи є графік повного відновлення сіл та селищ області?

- Внаслідок повномасштабної агресії росії на території Київської області було зруйновано або пошкоджено понад 30 тисяч об’єктів. Найбільших втрат зазнав житловий фонд — ідеться як про багатоповерхові будинки, так і про приватні садиби. Станом на сьогодні відновлено вже близько 23 тисячі об’єктів. Десятки тисяч родин змогли повернутися до нормального життя у своїх оселях.

Найбільш постраждали такі громади: Макарівська, Ірпінська, Бучанська, Гостомельська, Бородянська.

У цих громадах продовжується активна відбудова із залученням державних, обласних, місцевих та міжнародних ресурсів.

Що стосується Бородянки, то процес триває – там реалізується експериментальний проєкт комплексного відновлення. У його межах передбачено роботи на 53 об’єктах, з яких 42 — це житлові будинки.

Паралельно працює Служба відновлення та розвитку інфраструктури Київської області, яка веде роботи ще на 24 об’єктах.

Варто розуміти, що повне відновлення потребує часу, але ми маємо системний підхід, чіткі пріоритети та пооб’єктне планування. Усі зусилля спрямовані на те, щоб повернути людям не просто житло, а якісне та безпечне середовище для життя.

- Яка ситуація з Київськими обласними лікарнями? Точаться розмови про фактичне закриття Київської обласної лікарні №2, територію якої начебто хочуть забудувати. Прокоментуйте ситуацію, адже це турбує велику кількість жителів Київщини. Тим паче, що там працює реабілітаційний центр для військових. Їх куди?

- Передусім хочу наголосити: не йдеться про закриття чи ліквідацію системи обласної медичної допомоги. Це чутливе питання, адже стосується здоров’я людей і їх реабілітації.

У межах формування єдиного ефективного медичного простору Київщини розглядається оптимізація структури закладів. Але це не означає скорочення послуг — навпаки, йдеться про об’єднання ресурсів, поліпшення логістики, якість лікування та модернізацію.

Що стосується Київської обласної лікарні №2, то жодних рішень про її закриття або передачу території під забудову немає і не було. Заклад працює. Реабілітаційний напрямок  залишається пріоритетом, особливо в умовах війни.

Лікарня №2 пройшла реорганізацію і зараз працює в складі Київської обласної лікарні №1. Таке об’єднання дозволяє надавати розширений пакет послуг, включно з реабілітацією.

Наразі ми активно залучаємо міжнародну допомогу з метою покращення медичної допомоги.

 Розроблено проєкт новітнього Ортопедо-травматологічного центру з ортезно-протезною лабораторією, що дозволить забезпечити повний цикл лікування — від хірургії до відновлення функцій.

Цей проєкт був презентований за участю Віцепрем’єр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби,   американського бізнесмена та філантропа Делла Лоя Хансена.

Новий центр запропонує сучасний інноваційний підхід до лікування найтяжчих випадків. Він охоплюватиме повний цикл: від операції, виготовлення протезів, протезування до реабілітації. Цей заклад стане місцем сили для військових із пораненнями, а також для цивільних, які постраждали від війни.

За попередніми планами, загальна кількість персоналу складатиме 480 осіб. Основні напрями лікування — хірургія, ортопедія та травматологія, терапія, щелепно-лицева хірургія тощо. Заклад буде повністю інклюзивним, оснащеним сучасним медичним обладнанням. Тут буде створено два операційних зали, блок інтенсивної терапії, укриття. Передбачено автономне енергопостачання завдяки сонячним панелям.

Цей центр на Київщині стане кроком у майбутнє. Адже справжнє відновлення починається з людей — з їхнього здоров’я, сили та права жити повноцінним життям після війни.

Також планується створення інклюзивного спортивно-оздоровчого простору на відкритому повітрі, де пацієнти зможуть продовжувати реабілітацію.

Ми працюємо, щоб система стала сильнішою!

- Розкажіть про стратегічне бачення економічного розвитку Київщини. На які галузі, на вашу думку, треба робити акцент, і що підсилювати?

- Київщина прагне бути сучасним європейським регіоном, де комфортно жити, вигідно вести бізнес, і де економіка зростає завдяки новим ідеям й дбайливому ставленню до довкілля та людей.

Ми хочемо, щоб наша область залишалася лідером в Україні, приваблювала інвестиції та таланти, забезпечувала високий рівень життя, розвиваючи при цьому чисті технології та підтримуючи тих, хто цього потребує.

Наше стратегічне бачення економічного розвитку Київщини полягає у створенні конкурентоспроможної, інноваційної та стійкої економіки, яка здатна інтегруватися в європейський економічний простір.

Київщина має значний промисловий потенціал, який необхідно модернізувати та переорієнтувати з урахуванням смарт-спеціалізації області та потреб воєнного часу. Пріоритетними є галузі, що забезпечують виробництво інноваційних харчових продуктів, інноваційної продукції для будівництва та побуту, а також біоактивних речовин та фармацевтики для здоров’я людини.

Особливу увагу слід приділити підтримці підприємств, здатних швидко адаптуватися до потреб оборони та відновлення інфраструктури, включаючи виробництво будівельних матеріалів, окремих компонентів та обладнання.

Окремо слід відзначити важливість машинобудування та металообробки для переорієнтації частини виробничих потужностей на випуск продукції оборонного призначення (прості компоненти, запчастини, обладнання), а також легкої промисловості для розширення виробництва військового одягу, взуття, засобів індивідуального захисту.

Київщина має значний аграрний потенціал. Потрібно посилювати переробку сільськогосподарської продукції, розвивати органічне землеробство, впроваджувати сучасні технології та логістику, а також орієнтуватися на експорт продукції з високою доданою вартістю.

Враховуючи географічне розташування області, розвиток сучасної логістичної інфраструктури (складські комплекси, транспортні вузли) є критично важливим для забезпечення як внутрішніх, так і зовнішніх економічних зв'язків.

З огляду на необхідність енергетичної незалежності та сталого розвитку, слід стимулювати впровадження альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій у всіх секторах економіки.

Створення сприятливої екосистеми для розвитку ІТ-компаній, стартапів та інноваційних проєктів є ключем до підвищення конкурентоздатності економіки області та залучення молодих фахівців.

Також Київщина має потенціал для розвитку різних видів туризму. Маємо відновлювати та розвивати туристичну інфраструктуру, просувати туристичний бренд області та підтримувати підприємців у цій сфері.

З метою відновлення економічного потенціалу області, а також надання поштовху до підвищення конкурентоспроможності підприємств, розвитку інноваційних виробництв, подолання регіональних диспропорцій, передбачається створення та розвиток інноваційних кластерів на Київщині.

Такі кластери об’єднають виробників основної та суміжних галузей, постачальників засобів виробництва, комплектуючих, послуг, наукові, освітні установи, інституції підтримки бізнесу та стануть запорукою сильної економіки області. Перш за все, інноваційні кластери будуть створюватися шляхом розбудови інфраструктури індустріальних парків, наявних промислових зон регіону.

Реалізація цих стратегічних напрямів дозволить Київській області не лише успішно подолати наслідки війни, але й вийти на якісно новий рівень економічного розвитку, забезпечивши добробут її мешканців та зміцнивши її позиції як одного з провідних регіонів України.

- Яка динаміка іноземних інвестицій на Київщині? Якщо порівнювати з передвоєнним 2021 роком?

- За обсягом прямих іноземних інвестицій область протягом 2020-2021 років займала 4-те місце серед регіонів України, станом на кінець 2024 року – 3-тє місце після м. Києва та Дніпропетровської області.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надходять з країн Європейського Союзу. Їх частка за 2021-2024 роки зросла з 78,7 до 82,5 % від обсягу прямих інвестицій (без врахування боргових зобов’язань).

Основними країнами-інвесторами є Нідерланди, Німеччина, США, Австрія, Польща, Швеція.

Найбільш вагомі обсяги прямих іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах промисловості, гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, сільському, лісовому та рибному господарстві.

- Яка ситуація на ЧАЕС після прильоту ворожого дрона по укриттю 4-го енергоблока? Чи є розуміння, коли вдасться відновити цей вкрай важливий захисний об’єкт?

- Ми всі стали свідками чергового воєнного злочину з боку російської федерації. 14 лютого цього року ворожий безпілотник здійснив пряме влучання в захисну конструкцію Чорнобильської атомної електростанції — ту саму Арку, яка накриває зруйнований у 1986 році четвертий енергоблок і забезпечує ядерну безпеку не лише України, а й усієї Європи.

Завдяки злагодженим і професійним діям Державної служби з надзвичайних ситуацій, персоналу ЧАЕС та інших залучених підрозділів, вдалося оперативно локалізувати наслідки пожежі та тління, уникнувши техногенної катастрофи. Радіаційний фон на території станції та в зоні відчуження залишився в межах допустимих значень, що підтверджено відповідними замірами.

Станом на сьогодні вже завершено основні роботи з ліквідації наслідків ворожої атаки. Було здійснено часткове розкриття пошкоджених ділянок, гасіння осередків тління, проведено обстеження конструкцій Арки НБК. За результатами цієї роботи фахівці підготували повний пакет технічної документації — із детальним описом ушкоджень, технологічними рішеннями та необхідними матеріалами для тимчасового ремонту.

Паралельно ведеться активна підготовка до більш масштабного етапу — відновлення повних проєктних характеристик укриття. Йдеться не лише про усунення пошкоджень, а й про комплексне зміцнення об’єкта. У цій роботі беруть участь провідні фахівці, зокрема ті, хто безпосередньо був залучений до спорудження Арки НБК.

Ми перебуваємо у постійному контакті з керівництвом ЧАЕС, профільними міністерствами та міжнародними донорами.

Чорнобиль — це не лише українська пам’ять і відповідальність. Це об’єкт глобальної безпеки. Тому всі рішення щодо його відновлення приймаються в чіткій координації з українськими регуляторами та міжнародними партнерами. Ми зробимо все необхідне, аби максимально швидко та безпечно відновити надійність захисної інфраструктури станції.

- Чи ведеться будівництво нових інженерних укріплень та фортифікаційних споруд на прикордонних територіях?

- Торік на Київщині було завершено зведення першочергових фортифікаційних споруд у повному обсязі. Але процес не зупиняється, ми продовжуємо модернізацію.

Наразі триває поліпшення оборонної інфраструктури: конструкції посилюються, впроваджуються інноваційні рішення, зокрема у сфері відеонагляду та комунікацій. На прикордонних територіях встановлюються камери відеофіксації, а також забезпечується стабільний мобільний зв’язок, зокрема для потреб оборони.

Безпека та оборона Київщини залишаються незмінним пріоритетом.

- Який відсоток зруйнованої інфраструктури вже вдалося відновити? Що в пріоритеті: школи, лікарні, житло?

- У Київській області триває системна робота з відновлення об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок російської агресії. Загалом уже відновлено близько 75% пошкодженої інфраструктури в громадах регіону.

Станом на сьогодні на Київщині відновлено 68% приватних житлових будинків — це 17 179 об’єктів із 25 281 пошкодженого. Багатоквартирних будинків відновлено ще більше — 74% (1 694 з 2 278).

У сфері освіти завершено відновлення 212 закладів із 250, що становить 83%. Медична інфраструктура відновлена майже повністю — 97% (149 зі 153 закладів охорони здоров’я).

У пріоритеті — житло, школи та лікарні. Саме ці об’єкти першочергово повертають людям можливість жити, навчатися та отримувати необхідну допомогу на місцях.

- Наскільки держава забезпечує потреби області у відновленні інфраструктури? Чи є співпраця з міжнародними фондами та донорами? Як налагоджуєте зв’язки?

- Відновлення пошкодженої інфраструктури Київської області триває завдяки спільним зусиллям держави, місцевої влади та міжнародної підтримки.

Держава системно забезпечує Київщину фінансовими ресурсами для відбудови.

Важливий напрям роботи — програма «єВідновлення», завдяки якій жителі області отримали: 15 399 компенсацій на ремонти на суму майже 2,22 млрд грн;  3 212 сертифікатів на купівлю нового житла — понад 8,74 млрд грн; 601 рішення щодо грошової компенсації на будівництво — майже 1,73 млрд грн.

Київщина активно співпрацює з міжнародними партнерами. Завдяки ініціативі United24 ремонтуються 18 багатоквартирних будинків, з яких 10 уже готові, 8 — у роботі до кінця 2025 року. Капітально оновлено два навчальні заклади, модернізується школа-садок у Поліській громаді. В Ірпені триває реконструкція стадіону «Чемпіон». Загальний обсяг фінансування через United24 на 2025 рік — майже 200 млн грн.

Коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії відновлюються 52 об’єкти житлового та громадського призначення, з яких 19 вже введено в експлуатацію.

У Бородянці реалізується пілотний проєкт із відновлення — 53 об’єкти, з них 42 житлові будинки. На це у 2025 році спрямовано 1,87 млрд грн.

У межах Програми відновлення приватних будинків, зруйнованих під час бойових дій, уже відновлюються 90 об’єктів: 25 — введено в експлуатацію, 65 — на завершальному етапі.

Крім того, Київщина співпрацює з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). У межах Програми з відновлення України реалізуються 62 проєкти: школи, лікарні, адмінбудівлі, центри реабілітації та об’єкти критичної інфраструктури. Загальний обсяг фінансування у 2025 році понад 2 188 млн грн, з них 13 проєктів реалізує обласна адміністрація на суму – 383 млн.грн

Ми вдячні міжнародним донорам та партнерам за потужну підтримку. Саме завдяки спільним зусиллям Київщина впевнено відновлюється та повертає людям умови для гідного життя.

- Яка ситуація з інвестиціями в столичному регіоні? Чи зацікавлені іноземні чи українські інвестори у проєктах на Київщині в умовах воєнного стану?

- Київська область залишається одним з найбільш інвестиційно привабливих регіонів. Про це свідчить 3 місце за обсягом іноземних інвестицій серед регіонів України (2,5 млрд дол. США). В області багато перспективних напрямів, які можуть бути цікавими для інвесторів. Зокрема, це машинобудування, харчова промисловість, енергетика, сільське господарство, будівельна промисловість, транспорт та логістика.

Багато іноземних інвесторів продовжують реалізацію своїх проєктів на території Київської області. Так, з початку 2025 року:

- відкрито нову частину логістичного хабу ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» у м. Обухів (загальна площа – понад 27,5 тис. кв.м) — найбільшого логістичного агрохімічного складу в Україні та Європі;

- відкрито завод з виробництва заморожених бургерів фінською компанією «Міжнародна Бургер Група», яка входить в групу компаній Hesburger і є частиною фінського бізнесу в Україні, у м.Бориспіль;

- відкрито завод з виробництва бетонних з’єднань та композитних конструкцій фінською компанією Peikko Group Corporation на території індустріального парку «Біла Церква»;

- триває будівництво фабрики з виготовлення засобів особистої гігієни, шампунів і гелів для душу ТОВ «Юнілівер» (Великобританія).

Також реалізуються масштабні інвестиційні проєкти українськими інвесторами, зокрема йдеться про такі проєкти:

- будівництво заводу з виробництва листового скла флоат-методом у м. Березань на території індустріального парку «Місто Скла» (орієнтовна вартість – 140 млн дол. США). Потужності заводу передбачають виробництво 600 т скла на добу. Планується створення понад 300 нових робочих місць. До реалізації цього проєкту долучилася потужна девелоперська компанія City One Development, яка підписала з південнокорейською інвестиційною корпорацією ITOXI Corp. меморандум про довгострокову співпрацю. Очікується, що введення в експлуатацію заводу відбудеться у 2027 році;

- будівництво виробничо-складського комплексу (заводу з виробництва харчових продуктів) ТОВ «ЄВРО ФУД СЕРВІС» на земельних ділянках загальною площею 15,8 га (Білоцерківська територіальна громада). Орієнтовна кількість працівників: 650-700 осіб. Проєктований завод складається з трьох виробничих цехів: макаронного цеху, цеху сухих і рідких продуктів і цеху рідких соусів.

- Які індустріальні парки вже працюють в області? Чи є нові ініціативи щодо створення парків, особливо у громадах, що найбільше постраждали від війни?

- На сьогодні в Київській області в державний Реєстр включено 13 індустріальних парків. Частина з них зайнята облаштуванням території парку та будівництвом інженерних мереж. Частина парків, які побудували інженерну інфраструктуру, розміщують на території парку виробничі підприємства, які наразі вже працюють або готуються до запуску.

Серед таких чинних індустріальних парків можна назвати «Білу Церкву», «Білу Церкву 2», «Буча Техно Гарден», «КИТ», «Фастіндастрі», «Л-ТАУН ПАРК».

Ще кілька промислових парків працюють без включення в Реєстр: «ПАЧВОРК: БІЛА ЦЕРКВА», Еко-індустріальний парк на базі КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс».

3 нові індустріальні парки подали документи в Мінекономіки з метою включення їх до Реєстру індустріальних парків, зокрема: «ФУРСИ» (с.Фурси), «ТЕРЕЗИНЕ», (м.Біла Церква»), TR-FORGE (м.Ржищів).  

- Чи всі школи Київщини забезпечені укриттями, які відповідають безпековим вимогам? Як забезпечується навчальний процес у тих громадах, де школи ще не мають належних укриттів?

- Питання безпеки в умовах воєнного стану — безумовний пріоритет для обласної влади. У 2024/2025 навчальному році всі школи Київщини працюють: 417 закладів навчають учнів повністю очно, а 210 — у змішаному форматі.

Там, де укриття ще не дозволяють гарантувати безпеку всіх учасників освітнього процесу одночасно, школи працюють у змішаному форматі або у дві зміни — обов’язково з урахуванням безпекових вимог і реальних можливостей кожного закладу.

Сьогодні в області функціонує 1292 укриття в закладах освіти різних форм власності. У 2024 році збудовано 14 нових об’єктів цивільного захисту в Українській, Великодимерській, Броварській, Васильківській, Калинівській, Узинській, Фурсівській, Бородянській, Обухівській, Макарівській громадах.

Капітально відремонтовано 17 укриттів, поточні ремонти проведено в 65 школах. Ще 14 шкіл наразі перебувають на етапі активного будівництва укриттів.

Це спільна робота держави, області, місцевих громад і міжнародних партнерів. Зокрема:

 • 4 укриття будуються за кошти субвенції з обласного бюджету,

 • 5 — коштом місцевих бюджетів,

 • 3 — за підтримки бельгійського агентства «Енабель»,

 • 3 — фінансуються з державного бюджету.

Крім того, Міністерство освіти і науки України затвердило 10 інвестиційних проєктів на 2025 рік для будівництва та капремонту укриттів, ще 6 проєктів готуються до реалізації.

Ми системно працюємо над тим, щоб кожна дитина на Київщині мала можливість здобувати освіту у безпечному середовищі.

- Чи ведеться будівництво нових шкіл на Київщині? Якщо так — у яких саме громадах і за якими принципами визначається пріоритет?

- Так, будівництво нових шкіл на Київщині активно триває. Пріоритетність реалізації таких проєктів визначається перш за все за демографічним принципом. Ми аналізуємо динаміку зростання населення в громадах, зокрема й завдяки внутрішньо переміщеним особам.

На сьогодні нові школи будуються в Борщагівській, Броварській, Бучанській, Вишгородській громадах. Також у Бучанській громаді триває добудова корпусів ліцеїв №2 та №21.

Незабаром розпочнуться будівельні роботи у школах Білогородської, Димерської, Гостомельської, Вишневої, Бориспільської, Ірпінської громад.

Паралельно проводимо капітальні ремонти шкіл у Яготинській та Фастівській громадах.

На жаль, унаслідок воєнної агресії в області пошкоджено або зруйновано 250 об’єктів освітньої інфраструктури. Серед них — 144 школи. Але вже вдалося відновити 212 об’єктів: 127 шкіл,73 дитсадки, 12 закладів іншого типу.

Відновлювальні роботи тривають у 14 школах у Великодимерській, Бородянській, Макарівській, Баришівській, Дмитрівській, Іванківській громадах.

Використовуємо всі доступні джерела фінансування — державний і обласний бюджети, підтримку міжнародних партнерів, зокрема через програму UNITED24.

- Скільки малокомплектних шкіл наразі функціонує в Київській області, і яка їхня подальша доля? Чи планується оптимізація мережі?

- У Київській області наразі функціонує 12 малокомплектних шкіл, у яких навчається менше ніж 45 дітей. Це заклади, що здебільшого розташовані у сільській місцевості, і кожне рішення щодо їхньої подальшої долі ухвалюється засновником — місцевою радою — після обов’язкового громадського обговорення.

Станом на зараз припинено діяльність лише одного такого закладу — у Володарській громаді.

Стосовно інших закладів: один перебуває на капітальному ремонті після пошкоджень, спричинених збройною агресією росії. Щодо Оленівської гімназії тривають консультації з громадою. Ще вісім шкіл планується реорганізувати — зокрема шляхом пониження ступеня або приєднання до опорних закладів. Також Вінницько-Ставська гімназія продовжуватиме здійснювати освітню діяльність коштом місцевого бюджету. Усі діти при цьому будуть забезпечені підвезенням.

Ми розуміємо, що питання оптимізації мережі — непросте й чутливе. Але головний орієнтир — це якість освіти та безпека дітей. Там, де кількість учнів критично мала, забезпечити сучасний освітній процес із повним штатом фахових вчителів дуже складно. Саме тому реорганізація — це крок не до закриття, а до підвищення якості освіти й створення рівних умов для всіх дітей, незалежно від місця проживання.

- Нещодавно в області створили Раду ветеранів. Що це за орган, як він працюватиме, які послуги надаватиме? Хто стане співробітниками Ради ветеранів?

- У Київській області наразі ще триває створення обласної Ради ветеранів — це новий консультативно-дорадчий орган, який буде представляти інтереси ветеранської спільноти в комунікації з органами влади.

До Ради увійдуть ветерани війни, яких чесно та прозоро оберуть у громадах області. Це будуть люди, які мають бойовий досвід, авторитет серед побратимів і глибоке розуміння реальних потреб ветеранів. Рада має стати не формальним утворенням, а реальним інструментом впливу на ветеранську політику в регіоні. 

Члени Ради надаватимуть пропозиції щодо ветеранських ініціатив, зокрема, у сфері фізичної доступності, інклюзії, створення ветеранських хабів, соціальної адаптації та реінтеграції. Рекомендації Ради впливатимуть на ухвалення рішень на обласному рівні.

Ключове — Рада створюється самими ветеранами й для ветеранів, аби врахувати їхнє бачення, досвід і незламність. Це основа, на якій буде будуватись сильніша, справедлива політика підтримки захисників в нашому регіоні.

- Як Київщина вшановує пам’ять загиблих військових і цивільних? Чи планується створення нових меморіалів або музейних просторів, які збережуть правду про цю війну?

– Київщина пам’ятає ціну, яку заплатили наші захисники та мирні жителі за свободу й гідність. У громадах проводяться жалобні заходи, встановлюються меморіальні дошки, перейменовуються вулиці на честь Героїв. Це наш обов’язок перед тими, хто віддав життя за Україну.

Окремо хочу відзначити реалізований проєкт «Київщина. Місця пам’яті», який створено спільно з Міністерством розвитку громад та територій, Державним агентством розвитку туризму, Українським інститутом національної памʼяті, територіальними громадами та представниками Збройних Сил України.

У межах проєкту сформовано 9 основних маршрутів, які вже стали символами боротьби та спротиву — зокрема, Ірпінь, Буча, Гостомель, Мощун, Бородянка. Це місця, які знає весь світ, і де за кожним об’єктом — людська трагедія, подвиг, незламність. Ми підготували команду фахівців, які проводять екскурсії та пояснюють суть подій — не як формальну довідку, а як живу історію, яку Україна мусить передати далі.

Разом з громадами та організаціями працюємо над створенням цілісної системи збереження пам’яті. Ідеться про нові меморіальні простори, музейні проєкти у постраждалих громадах. Наша мета — не просто зафіксувати трагедію, а сформувати платформу історичної правди для майбутніх поколінь. Особливу увагу приділяємо також цифровому архіву: це буде місце, де зберігатиметься правда про війну, доступна кожному  і в Україні, і за її межами. Ми створили елементи цифрового пам’ятника. Це QR-коди, що ведуть до особистих сторінок Героїв. Там відео, фотографії, голоси. Це більше, ніж технологія, це сучасна форма безсмертя.

- Ви очолюєте область упродовж 4 місяців. Що вдалося зробити за цей час? Які напрямки стали пріоритетними?

– До офіційного призначення я вже виконував обов’язки голови, тому вже повністю володів ситуацією, напрямами та пріоритетами — тому можна сказати, що цей період був максимально робочим, без розкачки. Перш за все, ми зосередилися на безпеці, відновленні, економіці та комунікації.

В умовах постійної загрози важливо діяти на випередження. Ми актуалізували алгоритми реагування, активізували контроль за станом укриттів та систем оповіщення, провели аудит критичної інфраструктури, посилили взаємодію з громадами щодо локальної безпеки.

Ще один  пріоритет — це підтримка наших захисників і всіх, хто постраждав від війни. У фокусі — родини загиблих, ветерани, внутрішньо переміщені особи. Ми працюємо над тим, щоб ці люди мали не лише доступ до допомоги, а й відчували постійну підтримку з боку держави.

Ми розпочали активну перевірку об’єктів для відбудови. Це необхідно, щоб уникнути затримок і неефективного використання ресурсів. Відновлення має бути якісним, прозорим і швидким. Цей процес відбувається у постійній координації з громадами, військовими, урядовими структурами й міжнародними партнерами.

В економічному блоці  працюємо над підтримкою малого і середнього бізнесу, залученням інвестицій  та створенням умов для розвитку громад.

Комунікація — це постійний діалог з громадами, військовими, міжнародними партнерами, де важливо не лише чути, а й швидко реагувати.

- Які головні виклики ви бачите перед собою як начальник КОВА в умовах повномасштабної війни?

– Найбільший виклик — забезпечити стійкість та розвиток Київщини в умовах, коли загрози залишаються реальними щодня. Ідеться не лише про оборону, а й про здатність регіону розвиватися, зберігати стабільність і підтримувати людей.

Важливо, щоб область була готовою до різних сценаріїв, як у сфері безпеки, так і в гуманітарному чи економічному напряму. Не менш важливим є збереження довіри людей до влади, до держави, до майбутнього.

Ми маємо не просто реагувати на виклики, а будувати системну роботу: відновлювати інфраструктуру, підтримувати економіку, посилювати громади. І що важливо — впевненість людей, що навіть у найскладніших умовах держава поруч. Бо тил має бути сильним, впевненим і згуртованим.