Як Жеваго "зливає" "Росаву"

Чутки навколо реструктуризації найбільшого виробника шин і Україні ПрАТ "Росава" не стихають. Існує версія, що через реструктуризацію "Росава" намагається позбутися боргів та приховати фіктивні контракти, які дали змогу вивести з України понад 52 мільйони доларів. "Моя Київщина" вирішила розібратися, в чому ж причина таких дій підприємства нардепа-олігарха Костянтина Жеваго

Ще 30 квітня цього року збори акціонерів підприємства "Росава" прийняли рішення про ліквідацію підприємства. Пізніше, вони заявили про те, що закривати завод ніхто не збирається, а мова йде про реструктуризацію підприємства. Це викликало чимало питань, особливо якщо пригадати, що раніше на підприємстві були проведені обшуки з боку СБУ та ДФС.

Пізніше з'явилася інформація, що через цю реструктуризацію підприємство Жеваго намагається приховати незаконну оборудку по виведенню валютної виручки з України. Яким чином працює дана схема? Якщо вірити нашим джерелам, для неї задіяні фіктивні договори.

Цікаво, що діяльність з вимивання коштів триває там не один рік. У березні 2011 року між ПрАТ "Росава" та британською компанією "Bridgeholm Commercial LLP" було укладено зовнішньоекономічний контракт на суму понад 114 млн. доларів щодо поставки іноземною стороною обладнання для виробництва автомобільних шин. Через рік, згідно з додатковою угодою, було перераховано авансовий платіж в розмірі майже 60 млн. доларів. Обладнання повинно було бути поставлене до 28 лютого 2013 року.

Задля того, щоб уникнути валютного контролю та отримати змогу подальшого виведення коштів компанії без сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету України "Росава" та "Bridgeholm Commercial LLP" було підписано низку додаткових угод, які, на думку контролюючих органів, мають відверті ознаки фіктивності. На підставі саме цих додаткових договорів "Росава" зверталася до Мінекономрозвитку для отримання висновків на продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Завдяки цим договорам Мінекономрозвитку видало висновки на продовження термінів розрахунків за контрактом, внаслідок яких виплати відстрочилися аж до 2016 року.

Варто зазначити, що з боку британської компанії документи підписував такий собі Олесь Марухно. Щодо нього детальної інформації знайти не вдалося, але як розповіли нам контролюючі органи, Марухно заперечує той факт, що підпис на контрактах належить йому, що наводить на думку про махінації з документами. До слова, обладнання іноземною компанією не поставлено для "Росави" досі.

Також цікава деталь: уповноваженим банком по цим операціям, зрозуміло, що був "Банк "Фінанси та кредит", який входив до фінансово-промислової групи олігарха Костянтина Жеваго. Згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними та імпортними операціями, затвердженою НБУ, уповноважений банк повинен надавати контролюючим органам інформацію про виявлені порушень в разі ненадходження у відповідні терміни валютної виручки. Так от цікаво, що у 2016 році, "Банк "Фінанси та кредит" надали Нацбанку інформацію, що у "Росави" подібна заборгованість відсутня, але вже у 2017 (різниця між листами три місяці), ця інформація все ж таки з'явилася.

Помітивши у договорах "Росави" нестиковки, податківці провели перевірку з питань дотримання вимог законодавства в ході виконання умов контракту підприємством. За результатами цієї перевірки, було встановлено порушення допустимих термінів поставки товару на суму 52,6 мільйонів доларів. Згідно з законодавством, через просрочку термінів розрахунку "Росаві" нарахували пеню в розмірі 1,3 мільярда гривень. Зрозуміло, що повертати їх Жеваго і КО не збираються. Тому власне й був запущений механізм реструктуризації підприємства. Це дасть змогу позбутися старих боргів і вийти "сухим із води".

Тому очевидно, що ця історія від завершення ще далека. Цікаво подивитися, хто ж вийде переможцем: чи зможе Жеваго позбутися усіх нарахувань та залишиться з виведеними 52 мільйонами, або все ж держава змусить його розрахуватися. Цікавим залишається й механізм повернення цих коштів. Чи справді олігарх готови продати "Росаву", яка коштує 6 млрд. гривень, тоді як Жеваго заборгував 1,3 млрд гривень.

Микола Тицький, "Моя Київщина"