Чия труба: чому Дикий-мер разом з Бабій вирішили боротися з "вітряними млинами"

Останнім часом тема судових процесів між ТОВ «Білоцерківвода» та ТОВ «Новація» набула великого розголосу. Нагадаємо, після численних судових процесів у лютому цього року в селі Глибічка приватна компанія «Новація-1», маючи рішення суду, викопала трубопровід. У свою чергу, концесіонери з «ТОВ Білоцерківвода», заручившись підтримкою мера Білої Церкви Геннадія Дикого, намагаються повернути собі контроль над трубами. Чим завершиться даний конфлікт, і хто правий, а хто неправий у даній історії? «Моя Київщина» спробує відповісти на дане питання

Для того, щоб зрозуміти суть конфлікту, варто зробити невеликий екскурс в історію. Водогін, навколо якого стався весь цей сир-бор, будувався ще у 80-х роках. Але так і не був запущений в експлуатацію. До кінця 2005 року цей об’єкт належав Фонду держмайна та перебував на балансі ВАТ «Валса». Згодом він опинився в комунальній власності, але через відсутність будь-якої можливості запустити даний водогін, його виставили на публічні торги. В результаті, у 2006 році ТОВ «Новація-1» придбало водовід Дніпро-Рось на біржових торгах, про що є відповідні договори купівлі-продажу та акти прийому-передачі.

Що з себе являє даний об’єкт? У документах в описовій частині можна ознайомитися з даним проектом радянських часів. Йдеться про 77 кілометрів труби від Дніпра, де мав відбуватися водозабір – діаметрами 1200 мм (залізобетонна) і 1400 мм(металева) до Росі. До складу водоводу також входили три станції підкачки у селах Халеп’є, Кулі Обухівського району та Піщаному Білоцерківського району.

Навіщо був потрібен даний водовод? Логіка радянських інженерів була проста: пустити дніпровську воду, щоб замінити обмілілу Рось. Вода з Дніпра мала йти на промзону двох шинних заводів та Білоцерківську ТЕЦ, а надлишки повинні були скидатися у Рось для її поповнення. Але любов до глобальних, але економічно необґрунтованих прожектів показала свою абсолютну нежиттєздатність. Труби пролежали в землі близько 20 років, після чого ТОВ «Новація-1» купила водовід Дніпро-Рось, не приховуючи свого бажання демонтувати його, та продати частинами: споруди та обладнання. Жодних зауважень це ні в кого не викликало.

Дехто може сказати: це – зрада! Адже навіщо знищувати таку унікальну інфраструктуру? Адже якщо запустити мережу, це допоможе поповнити водою обмілілу Рось. Мовляв, у Білоцерківського водоканалу є дві нитки водопостачання 900 мм і 800 мм діаметрами, що лежать паралельно трубі водоводу Дніпро-Рось. Але варто говорити прямо: технічно прокачати1400 ммтрубу нинішніми насосами нереально. А з точки зору рентабельності (у разі заміни насосів на більш потужні) цей проект буде провальним…

Чому ж Білоцерківський водоканал вчепився в цей металобрухт? Справа в тому, що у 1999 році частина водовідводу опинилася у КП «Білоцерківводоканал». У 1999 році комунальне підприємство тихенько поставило собі на баланс частину цього водогону – трубу довжиною 4400 метрів діаметром 1400 мм, а також частину труби довжиною 300 метрів діаметром 1000 мм з балансовою вартістю 147 712 грн.  Вже згодом  наказом від 1 грудня 2011 року вони її списали, а Актом від 15 травня 2013 року, назвавши її «футляром», поставили на баланс вже вартістю 4 819 576 грн. А в концесію ТОВ «Білоцерківвода» цей так званий «футляр» передали 1 квітня 2014 року вже вартістю 5 021 805 грн.

Стрімке зростання ціни у КП «Білоцерківводоканал» пояснили нібито переобладнанням спірної (а фактично – чужої, про що є відповідні рішення суду) частини труби. Нібито у КП за 5 мільйонів грн всередину цього чотирьохкілометрового ділянки труби було заведено три труби маленького діаметру для подачі гіпохлориду (так звана лабаракова вода – рідина, яка володіє антисептичними властивостями - Ред). Тут виникає логічне питання: як можна прокласти три труби довжиною 4 км кожна під землею, якщо ця частина водогону має лише один колодязь, який розташований посередині? Не знаєте? А 5 мільйонів гривень з міського бюджету на цей проект пішло…

Тому недивно, що головний конфлікт за дану трубу, яка, варто зауважити, так ніколи і не була використана за призначенням, розпочався тоді, коли її власник – ТОВ «Новація-1» вирішив її демонтувати. Це співпало з передачею Білоцерківського водоканалу в концесію. У 2013 році концесіонер ТОВ Білоцерківвода заявив про те що труба не належить «ТОВ  Новація–1». Останні, відстоюючи своє право власності, звернулися з листом до тодішнього очільника Білої Церкви Василя Савчука, аби узгодити демонтаж труби, на що мер відповів що товариству необхідно звертатися безпосередньо до концесіонера. У свою чергу, тодішній директор концесійного водоканалу Ольга Бабій  категорично заперечила причетність «Новації-1» до трубопроводу. Тоді представники «ТОВ Новація-1» вирішили розбиратися в ситуації в правовому полі, звернувшись до суду. Судова тяганина тривала 4 роки, за цей час було пройдено 6 інстанцій судів.  Всі судові вердикти були ухвалені на користь ТОВ «Новація-1»:

1) 29 жовтня 2014 р. Господарський суд Київської області.

2) 16 лютого 2015 р. Київський апеляційній господарський суд.

3) 24 червня 2015 р. Вищий господарський суд України.

4)  20 квітня 2017 р. Господарський суд Київської області.

5) 11 липня 2017 р. Київський апеляційній господарський суд.

6) 22 листопада 2017 р. Вищий господарський суд України.

7) 3 травня 2018 р. Білоцерківський міськрайонний суд.

Окрема проблема пов’язана з одним з недобудованих об’єктів, які мали входити в систему водоводу Рось-Дніпро. Йдеться про недобудований ще за часів СРСР шламонакопичувач.  ТОВ «Білоцерківвода» скидала в нього забруднену воду, після промивки фільтрів хімією. Фільтри промивають 45 000 м3 забрудненої води на місяць. Фільтри промивають з хімією, а саме хлором алюмінію. Але тут варто ще раз повторити: шламонакопичувач – недобудований.

Як розповів «Моїй Київщині» заступник директора ТОВ «Новація-1» Юрій Хотень, через неправильну експлуатацію дамба біля шламонакопичувача почала руйнуватися, що наносить екології Росі страшні збитки. «Отрута напряму потрапляє в річку, але ми не могли втрутитись в дане питання, бо більше чотирьох років доводили своє право власності і на шламонакопичувач і таким чином, - боролися з рейдером ТОВ «Білоцерківвода», - зазначив він.

За словами Хотеня, за 4 роки судового слідства було проведено 3 судово-будівельних експертизи, до складу, яких входить найбільш впливова державна установа з судових експертиз НДІСЕ, які зробили висновки на користь ТОВ «Новація -1». При цьому Білоцерківська міська рада, КП «Білоцерквводоканал» та ТОВ «Білоцерківвода», як відповідачі по справі, не надали жодного підтверджуючого документу про право власності, як на шламонакопичувач так і на трубу.

Єдине, що було надано до суду – акт введення в експлуатацію, але не всієї ділянки, а лише добудованих 300 метрів діаметром 1000 мм. Проте слідство та експертизи довели, що акт введення в експлуатацію не відповідає нормам чинного законодавства. Як з’ясувало слідство, один із підписантів акту «проектант» МП «Експрес 1», проект не робив, акт цей не підписував і печатку не ставив. Таким чином так званий акт виявився підробкою.

Але навіть рішення судів не допомогло власнику поставити точку в цьому питанні. 14 лютого Державна виконавча служба попередила ТОВ «Білоцерківвода» про початок робіт по виконанню судового рішення з приводу демонтажу труби з боку ТОВ «Новація -1». Але через 4 дні після початку робіт, вночі, відбулося рейдерське захоплення об’єкту  на чолі з міським головою Г. Диким і представниками ТОВ «Білоцерківвода». Вищезазначені особи  викликали наряд поліції. Правоохоронцям було повідомлено що нібито невідомі «злодії» копають трубу. Відтак, слідчий порушив кримінальну справу по факту крадіжки.

Заздалегідь повідомлені і ознайомлені з рішеннями суду і постановами Державної виконавчої служби Ольга Бабій і «компанія» таким чином ввели в оману правоохоронні органи і всю громаду, адже тоді цю подію висвітлювали чи не усі засоби масової інформації. Після цього відбулась перевірка обставин справи, і білоцерківським судом були зняті всі заборони, дозволено демонтаж, а ТОВ «Новація -1» визнана потерпілою стороною.

Але навіть після цього міська влада продовжує блокувати роботу власників труби. Вже понад два тижні на територію підприємства не допускають техніку. Причини для відмови повсякчас озвучують різні – то відсутність у водіїв санітарної книжки, то відсутність підписанта документу про прийом на зберігання, то відсутність допуску грузчика на виконання робіт. Востаннє спроба на законній підставі вивезти цю частину водогону відбулась 17 травня, але представники «ТОВ Новація-1» знову залишились по факту ні з чим. «Не вплинули ні три наряди поліції, ні судові виконавці. Більше того, в бік працівників, які мали вивезти трубу лунали погрози від невідомих молодиків», - розповідає Юрій Хотень.

Загалом, даний скандал – вигідний міській владі. Адже війна з «вітряними млинами» дає їм змогу відволікати увагу від катастрофічного стану справ у комунальному господарстві Білої Церкви…

Надія Савчук, «Моя Київщина»