Чи дієве соціальне підприємництво на Київщині: або як створити позитивний вплив на суспільство та навколишнє середовище
«Моя Київщина»
розпочинає серію матеріалів для розкриття потенціалу молодих соціальних
підприємців
Започатковувати бізнес для особистого
збагачення потрохи перестає бути трендом. Як наслідок, в Україні з’являється
все більше охочих створювати цінність не тільки для безпосередніх клієнтів, а й
для суспільства загалом. На Київщині з цим поки не так успішно, але все ж в пристоличному
регіоні частіше створюють бізнес із соціальною метою. Все просто – ти заробляєш гроші і водночас покращуєш
життя інших людей, роблячи щось корисне для суспільства і вирішуючи якусь
соціальну проблему. Варто одразу відзначити, що соціальне підприємництво працює
за тими ж законами, що й звичайний бізнес, але при цьому
направлене не на надприбуток, а на реінвестування. Зазвичай дохід реінвестується на вироблення нових товарів та послуг, вкладається в розвиток
підприємства для досягнення його соціальної мети — створення нових робочих
місць, реабілітацію, розбудову інфраструктури тощо. Не дивлячись на те, що в експертному та правовому полі України відсутнє
визначення соціального бізнесу, це явище існує та розвивається. Втім, через це,
суспільний та економічний внесок соціального бізнесу практично не видимий ані
державі, ані суспільству.
Досліджуючи тематику, ми знайшли ідейних
підприємців, котрі, не маючи великих статків та прибутків, дбають не тільки про
природу, екологію, а й про незахищені верстви населення. Тож беручи за приклад
конкретні ФОП, розповімо про успішні практики соціального підприємництва на
Київщині.
Перший наш герой – Максим Задорожний, учасник АТО, який популяризує екопринципи життя, щиро вболіває за екологію та здорове харчування. На Фастівщині у селищі Королівка чоловік створив підприємство «Пан органік», що виробляє, вирощує та реалізовує органічну продукцію. Хліб з пророщеного зерна, корисні солодощі без цукру, мед та бджолопродукти з власної пасіки – все це власна еко-продукція, виробництво якої зменшує негативний вплив на біоресурси та, що важливо, позитивно впливає на здоров’я споживача. А найголовніше, завдяки своїй діяльності Максим, як прихильник ревайлдінгу – новітньої природоохоронної ідеології, займається відновленням природного біорізноманіття, створенням локальної біосистеми для відпочинку, відновленням та розвитком зеленого туризму, проводить лекції та практичні заняття по екологічному городництву (пермакультура).
Максим Задорожний
До роботи залучаються волонтери,
школярі, зокрема, розпочата співпраця з учасниками війни на Сході країни та
переміщеними особами з тимчасово окупованих територій. Розповідаючи про історію
створення «Пан органік» підприємець зізнається, - ідея виготовлення органічної
продукції народилась давно і з часом переросла у дещо більше:
«Думки про пряму взаємодію раціону, витривалості та самопочуття прийшли ще до АТО, під час занять спортивним туризмом у 2001-2013 роках. Через великі фізичні навантаження питання харчування постало дуже гостро. У бойових діях ці роздуми та міркування набули більшого масштабу. І вже по поверненні з АТО мною була розроблена спеціальна рецептура здорового хліба та солодощів. До ідеї здорового харчування додалися напрямки відновлення, відпочинку та просвітницької діяльності для молоді. Були проведені дії по пошуку місця розташування, налагоджена взаємодія з селянами, представниками сільської ради тощо. Повноцінна робота розпочалась коли придбали свій будинок із земельною ділянкою. На 40 сотках землі з мінімальною обробкою вирощуються культури без застосування хімічних добрив та розчинів. Хочу сказати, що це не є типовим підприємством із цехами та робітниками - все робиться самостійно, у родинному колі. Спочатку я робив хліб і просто ділився ним безкоштовно, а потім продавав через друзів та знайомих. У 2015 році почали з’являтися крамнички еко-їжі і подібні заклади, які тільки надихали продовжувати цю справу. Вже з 2016 року ми почали брати участь у різних ярмарках та виставках, зокрема реалізовувати продукцію через інтернет. Отримані доходи реінвестуються у виробництво, розвиток тощо».
Як зізнається Максим, підтримки з боку уряду, на жаль,
немає. Чоловік двічі подавав заявки на гранти в програмі House of Europe,
втім також марно.
Тож поки помалу розширюється асортимент хліба та солодощів, розвивається
пасіка, підприємець розпочав консультації з фахівцями щодо створення рекреаційної
зони "Лісостеп Київщини" і вже працює над вирішенням низки проблем.
Адже розуміє, що проблема природного біорізноманіття стоїть дуже гостро, але
чомусь зовсім не популярна.
«Люди не розуміють природу, відповідно і ставляться до неї. Я бачу три основні проблеми: перша - вирубка зелених насаджень, підпал трави, стихійні сміттєзвалища. Друга - небажання молоді залишатися в селі через відсутність перспектив. А третя - харчування. Коли бачу, як харчуються діти і чим їх годують батьки, розумію – наше майбутнє під питанням. Тому я для себе вирішив взяти участь у розв’язанні цих проблем. І саме для цього багаторічним шляхом я виходив на рівень спілкування з фахівцями та професіоналами у даній сфері. На курсах ми пояснюємо людям як треба правильно ставитися до природи, а для відновлення зеленого туризму залучаємо молодь, школярів. Приїздять вони не тільки з Фастівщини, а й зі столиці. Зокрема, на власній ділянці проводжу ревайлдінг – відновлення природного біорізноманіття, аби показати екскурсантам і волонтерам, наскільки добре почуваєшся у справжній збалансованій екосистемі. Моя мета створити таку зону тут, на Фастівщині у селі Королівка. Так, на це піде трохи часу, адже робиться все власним ресурсом. Але цю ідею я буду розвивати»
Максим Задорожний сподівається, що його приклад
надихне інших підприємців нарешті робити щось корисне як для природи так і для
людини.
Між тим, попри
відсутність поняття соціального бізнесу у правовому полі, його розвиток
реалізується двома напрямами: шляхом самоорганізації економічної діяльності
згуртованих представників соціально незахищених верств населення, та через
започаткування підприємницької діяльності на базі некомерційних громадських
організацій. І саме останній шлях є найбільш розповсюдженим.
Такий, доволі показовий приклад ми знайшли у Броварах Київської області. Мова йде про компанію «Happywood», яка спеціалізується на виготовленні дерев’яних конструкцій для дитячих майданчиків із екологічних матеріалів, які не шкодять дітям та навколишньому середовищу. Місія команди – не тільки виробництво, а й допомога малозабезпеченим родинам, працевлаштування та залучення до роботи раніше залежних людей, які після реабілітації змінили своє життя. При цьому 20% від прибутку реінвестується на виготовлення майданчиків для будинків сімейного типу, багатодітних та малозабезпечених родин.
Засновник «Happywood» Вадим
Москаленко зареєструвався як ФОП у 2018 році, втім згодом продовжив діяльність започаткувавши громадську
організацію. Ідея створення соціально-відповідального бізнесу у броварчанина
народилась після спілкування з американськими колегами. Для цього чоловік закінчив Українську соціальну академію
та став сертифікованим соціальним підприємцем. Його місія, каже Вадим, - дати
людині зрозуміти сенс життя та тим самим робити безкорисні добрі справи, такі,
як наприклад, допомагати дітям.
«Держава начебто і допомагає малозабезпеченим та багатодітним родинам. Але, коли два роки тому я приїхав встановлювати перший наш майданчик і побачив як діти граються на подвір’ї в купці піску, який обкладено картонними ящиками, - мені стало дуже боляче. Там, наприклад, бабуся виховує 10 дітей, і, певно, їх інколи немає чим прокормити, не кажучи про нові гарні дитячі майданчики. Тому те, що ми робимо неабияк надихає».
Вадим Москаленко
Нещасне дитинство та залежність у дорослому віці,
на думку Вадима, має тісний взаємозв’язок, тому, аби виростити хорошу націю,
треба робити життя дітей кращим та вкладати усі зусилля для їхнього розвитку. Пишається
Вадим Москаленко і тим, що дарує шматочок щастя не тільки діткам, а й тим, хто
колись, в силу життєвих обставин, став залежним та не зміг знайти себе в житті.
Серед таких, що не рідкість, є й колишні АТОвці:
«Люди, які свого часу були залежними і не можуть знайти себе в житті, але все ж хочуть змінити його на краще погоджувались на мою пропозицію власноруч робити дитячі майданчики та встановлювати їх в багатодітних і малозабезпечених родинах. Коли ці дітки дякують та обіймають – відбувається перелом мислення і людина починає розуміти, що вона може прожити, не займаючись самознищенням, а по іншому – роблячи щось хороше та корисне. Також в нас працюють колишні АТОвці, які після повернення додому вживали алкоголь і не бачили подальшого сенсу життя. А шляхом ось таких простих речей, вони розуміють, що життя налагоджується і має сенс. В цілому цей проект допомагає людям самореалізуватися, а діти отримують найголовніше – яскраві враження»
Та на досягнутому Вадим Москаленко зупинятися не
збирається. Наразі з однодумцями планує започаткувати висадження молодих дерев
по усій Україні. Адже, за словами підприємця, для нього важливо не просто
використати дерево та поставити виріб, а й взамін посадити молоде. Почати
планують з рідного Броварського району.
«Для мене те, чим я займаюсь – дуже важливо. Більш того, усім кажу – даруйте людям щастя, адже воно повертається сторицею. Людина з собою на той світ не забере матеріальні блага, тому треба не робити бізнес не тільки задля власної наживи, а розвивати саме соціальне підприємництво»
У цілому
бізнес-клімат з приходом пандемії та інших чинників суттєво погіршився, але, як
бачимо, попри несприятливі умови та різні бюрократичні труднощі навіть малі
підприємці роблять свій важливий внесок в такі часом забуті добрі справи. Гарний
приклад для наслідування, чи не так?
Сьогодні підвищення уваги громадськості до питання
соціальної відповідальності бізнесу зумовлено ускладненням суспільних відносин
в Україні, викликаних затяжною економічною кризою, веденням військових дій,
вирішенням проблем внутрішньо переміщених осіб, які потребують значних обсягів
бюджетного фінансування. Тому, на думку експертного середовища,
держава повинна ввести поняття соціального бізнесу у правове поле, визначити
його нормативні та кваліфікаційні ознаки.
Тоді, сподіваємось, представників соціально-відповідального бізнесу, які
зокрема робитимуть чималий внесок в економіку країни, суттєво побільшає.
