Депутат Київської облради Олександр Леляк: В Іванківському районі низка сіл знищена вщент
"Моя Київщина" поспілкувалася з представником "За
майбутнє" Олександром Леляком, який представляє Іванківщину, одну з найбільш
постраждалих в результаті російської окупації частин Київщини
- Яка загальна ситуація у вашому окрузі? Які проблеми є
наразі у громадах, що тривалий час були окуповані?
- Майже усі громади нашого округу, в тому
числі частково вишгородської були окуповані. Тому проблем наразі дуже велика
кількість. Після визволення цих територій там зовсім не було світла, води. Також
не було зв’язку. На сьогоднішній день практично вже вирішено питання подачі
електроенергії, крім 10-ти населених пунктів, в тому числі поки що без світла
знаходиться Іванківський район. Щодо водопостачання, то воно відновлено
практично усюди. Зв'язок відновлено у великих населених пунктах, а от в малих
ще не всі оператори відновили свої вишки для подачі зв’язку.
Великою проблемою є заміновані території. Це
або поспіхом залишені окупантами, або спеціально встановлені ними міни,
розтяжки у населених пунктах та на лісових дорогах. Розмінування проводиться
згідно плану ДСНС та військовими, а також добровольцями, які мають відповідні
ліцензії. Але цієї роботи ще дуже багато, особливо на лісових дорогах, полях.
Що ж до термінів розмінування ми зараз не можемо нічого конкретно сказати, адже
спеціалісти працюють в основному в населених пунктах по заявках громадян, які
виявили у себе на подвір’ї ракети, міни або замінування будівлі. Зараз
працюють групи саперів практично з усієї України і їх не вистачає, адже вони
також працюють у Бородянці, Ворзелі, Ірпені та на інших територіях.
- Чи ведеться відповідна інформаційна робота з мешканцями
відносно того, щоб убезпечити їх від можливих загроз через замінування?
- Обов’язково. По-перше, було проведено декілька
нарад із старостами населених пунктів. По-друге, закуплені спеціальні знаки з
написом "Обережно,
міни!", які
встановлені на замінованих територіях. Також закуплені та почеплені сигнальні стрічки
у місцях, де є небезпека і можуть ходити люди. Тобто, люди всі попереджені. Також
ми вже налагодили по Іванківській громаді випуск безкоштовної газети, де
подається відповідна інформація. Також через інтернет мешканці можуть дізнатися
всю необхідну інформацію.
- Яка зараз ситуація із забезпеченням продовольчими
товарами для населення?
- Під
час окупації торгові точки були розграбовані окупантами та мародерами. Тому,
така проблема існувала. Але для громад нашого округу було надано достатню
кількість гуманітарної допомоги. Продовольчими продуктами населення було
забезпечене цілком. Зараз вже запрацювали магазини та відкрилися банки. Тобто ця
проблема на сьогодні вирішена.
- У яких населених пунктах найбільше постраждала
інфраструктура?
- Дуже постраждала Іванківська територіальна
громада. Щоб ви розуміли, було пошкоджено 1841 будівлю, зокрема, 12 шкіл. Село
Підгайне було знищене повністю: там немає жодного будинку. На 80% знищене село
Кухарі. Так само з селами Тетерівське, Жерева, Варівськ, Полізарівка, Жмиївка,
частково Сидоровичі. В самому ж Іванкові знищена половина вулиць.
Розкажу, щоб ви зрозуміли, що трапилося у
селі Підгайне. Ми приїхали до села через день після звільнення від окупації і
поцікавились, чому воно знищене, якщо тут не стояли наші війська і не стояли
війська окупантів, тобто не відбувалося взагалі ніяких боїв. Як розповіли нам
мешканці, два дні підряд – 16 і 17 березня – прилітав літак рашистів, який просто
бомбив село, в результаті чого воно знищено повністю.
Порахувати зараз збитки, що нам завдала
російська армія дуже важко, так як у нас немає таких спеціалістів, яки могли б
зробити цю оцінку. Ми постійно підіймаємо це питання. Буквально декілька днів
тому до нас заїхало декілька бригад, які почали робити цю оцінку. Можливо через
2 тижня, або ж місяць, можна говорити про збитки, але вони точно величезні.
Повторюсь, зруйновані 12 шкіл, з них 3 не придатні для відновлення. А казати
щось про житло людей я вже і боюся.
- Чи відома вам кількість загиблих серед цивільного
населення?
- Серед мирного населення загинуло 48 людей.
Найбільше загиблих у селі Термахівка – 8 людей. Під час самого початку окупації
туди скинули бомбу і люди загинули. Відомо також, що в Іванкові загинули ті,
кого розстрілювали при під’їзді до окружної дороги чи на власному автомобілі,
чи на велосипеді.
- Скільки людей вдалося евакуювати під час ведення
бойових дій?
- Евакуації з наших населених пунктів – з
Полісся та Іванкова взагалі не було, тому що вони були окуповані практично в
ніч з 24 на 25 лютого. Деякі люди змогли виїхати в перший день самостійно, далі
вже комусь вдалося прорватися, а дехто і пішки йшов. Але сказати, яка це була
кількість людей зараз неможливо.
- Чим особисто ви допомагаєте на даний момент своїм
виборцям?
- По-перше, це координація надання гуманітарної
допомоги населеним пунктам, які найбільше постраждали та потребують цієї
допомоги.
По-друге, так як я є головою комісії АПК в
обласній раді, зараз займаюся над відновленням роботи сільськогосподарських
підприємств на територіях для того, щоб пройшла посівна в цьому році. Зараз за
допомогою саперів, які розміновують поля, ми вирішуємо питання посівної.
По-третє, конкретна допомога конкретним
людям, в тому числі фінансами, продуктами, а також допомога в лікуванні. Також
допомагаю сільським та селищним головам, які не можуть вирішити якісь моменти
самостійно. Доводиться втручатися, щоб трохи їм допомогти та розгрузити.
- Як важко зараз дається посівна кампанія, враховуючи те,
що багато територій заміновано?
- Був випадок, коли у Поліській громаді двоє працівників
сільськогосподарського підприємства поїхали до поля на свій страх і ризик без роботи
саперів і підірвалися. Це випадок трапився 2 тижні тому. Тому зараз перед тим,
як виходити у поле сапери обов’язково обстежують під’їзні шляхи. Ми звертаємося
за допомогою до бригади саперів, і якщо вони вільні, приїжджають та перевіряють
під’їзні шляхи, після чого вже може виходити сільськогосподарська техніка.
- Наскільки у вас налагоджений зв'язок із депутатами Київською
облрадою та колегами у Верховній Раді?
- Ми працюємо разом, або через депутата
обласної ради Ярослава Москаленка, але велику допомогу гуманітарних вантажів
надав нашим районам народний депутат Ігор Палиця саме через Ярослава
Москаленка. Із нашим народним депутатом від нашого округу ми не співпрацюємо,
так як вона здається теж займається паралельно гуманітарною допомогою, тому за
неї нічого сказати не можу. А от дякуючи Ігорю Палиці ми отримали величезну
гуманітарну допомогу. І це не тільки після визволення, але і у період окупації.
Тоді через Київське море переправляли продукти харчування до нас у громаду, не
дивлячись на величезну небезпеку. Також поставляли муку, цукор і все інше до будинків-інтернатів,
бо їх у нас в Іванківській громаді налічується три. І вони всі вижили.
