Депутат Київської облради Олексій Дорошенко: говорити про товарний дефіцит не доводиться, варто говорити про дефіцит грошей

Про ситуацію з ривкам цін на продукти в столичному регіоні та всій Україні після початку карантину, необґрунтовані та – як не дивно, обґрунтовані – підвищення вартості тих чи інших товарів, "Моя Київщина" поспілкувалася з депутатом Київської облради Олексієм Дорошенком – головою Української Асоціації постачальників торговельних мереж.

- Через ситуацію з карантином у березні відбувся шалений попит на продовольство. На скільки відсотків за останній місяць виросли ціни на продукти харчування?

- Даних за березень ми поки що не маємо, але ми спочатку бачили досить різке подорожчання через ажіотажний попит та інші економічні чинники, але пізніше спостерігаємо, принаймні  цього тижня, невеличкий відкат цін назад. Якщо 2-3 тижні тому ціни дійсно суттєво зростали, то якраз минулого тижня багато хто вже фіксував зниження вартості на соціальні продукти харчування і не тільки. Водночас на деякі продукти дійсно були причини для зростання цін. Наприклад за половину березня вартість пшениці зросла на 12 відсотків. Це означає, що на 12 відсотків хліб, макарони та борошно повинно подорожчати. Крім того, наклався ефект девальвації гривні – з 24,5 до 28 – а це також штовхало ціни вперед.

Також є інші причини. Наприклад, закриття ринків практично по всій країні призвело до того, що одні магазини фізично не могли справитися з постачанням продуктів харчування. Це призводить до дефіциту окремих продуктів, які в магазинах присутні в мінімальній кількості (огірки, помідори, печериці, зелень), тому що 90 відсотків їх продається лише через ринки.

Окрім того, дійсно мало місце бажання окремих компаній, виробників, постачальників та торгових мереж на цьому підзаробити. Це не означає, що всі без винятку так зробили, але навіть якщо в одній компанії з 10 вирішили скористатися шаленим попитом, то це в будь-якому випадку вплинуло на ринок. Тепер пішов зворотній відлік, і зараз вже є багато причин говорити про те, що буде відбуватись здешевлення продуктів. Для цього також зараз зроблено немало кроків, які я, за 6 років працюючи з продуктами харчування, від уряду не бачив.

- Зрозуміло, що люди почали масово скуповувати продукти, що великою мірою вплинуло на ціноутворення. А що стосовно дефіцитних продуктів?

- Якщо говорити, приміром, про лимони, то ми знаємо, що Туреччина спочатку зменшила поставки до України, тому що переорієнтувалася на  більш прибуткові ринки, а з понеділка взагалі призупинила експорт лимонів.  Звісно є дефіцит, так само як і з імбирем. В цілому ж, якщо ми бачили пусті полиці з продуктами, то вони досить швидко знову наповнювались. Зараз оптові ринки, торгівельні мережі та виробники звітують, що продуктів у них є звичайний запас і говорити про товарний дефіцит не приходиться.  Натомість зараз все говорить про дефіцит грошей та купівельної спроможності…

- Багато людей скаржаться на ціни в супермаркетах, зокрема, на щоденне зростання вартості овочів, м’яса тощо. Приміром на тижні часник вартував 120 гривень за кілограм, а через два дні в тій самій торгівельній мережі він вже подорожчав до 146 грн. Чи це законно?

- Давайте розділимо продукти, яких в Україні повністю вистачає і продукти, які ми з вами імпортуємо. Звідки до нас завозиться часник? Треба сказати, що ми імпортозалежні від китайського часнику. Китай під час епідемії звісно сам збільшив попит на часник, зокрема, були деякі логістичні проблеми з Китаєм, що вплинуло на постачання в Україну. Якщо б ми вирощували часник і були ним повістю забезпечені, то можна було б говорити лише про внутрішньо-вітчизняний фактор.

Наразі на Київщині, як і в країні в цілому, більшість проблем з ціною – це бажання заробити більше ніж на це є економічне підґрунтя. Я сказав би, що з кожної накинутої гривні лише приблизно на 20 копійок було економічне підґрунтя. Інші 80 копійок – це необґрунтоване підвищення.

- 80 копійок з гривні це суттєво, особливо враховуючи складну фінансову ситуацію. Чого чекати далі?

- Я думаю, що ми з вами побачимо, і вже фіксується зниження цін на велику кількість продуктів. Те ж саме фіксують міжнародні організації, оскільки вже є тренд відкату цін на продовольства назад. Якщо в березні ми бачили зростання світової ціни на пшеницю, то загалом за березень можна побачити зниження ціни на цукор, причому суттєво – на 19 відсотків на світовому ринку. А це стовідсотково вплине на внутрішні ціни.

До речі, питання про здорожчання жодним чином не торкнулось цукру, адже він дешевшає. Так само як інші продукти, наприклад, рослинна олія, яка не зростала в ціні і, скоріш за все, буде дешевшати.  Незабаром на овочі борщового набору ми з вами побачимо здешевлення на декілька гривень, а потім більш суттєве.

Зараз вже діє досить суттєвий адміністративний і ринковий тиск на постачальників, виробників, торгівельні мережі. Всі вони вже почали знижувати ціни, хоч це ще не повністю дійшло до покупця, але я думаю, що вже з наступного тижня ми вже побачимо результат.

- А що відносно цін на м’ясо?

- Зараз Міністерство економічного розвитку робить моніторинг цін вже в реальному часі онлайн. Варто сказати, що раніше вони орієнтувались лише на Держстат, що не показово. На жаль, у нашій країні, де переважна чисельність населення живе на заробітну плату 5 тисяч гривень, люди не можуть купувати м’ясо в потрібному обсязі. І коли зараз виник ажіотаж та попит на продукти, то м’яса це суттєво не торкнулося, адже люди витрачались на товари першої необхідності. Наразі ми бачимо проблеми зі збутом м’яса, відповідно, на нього вже дають знижку, приміром 10 гривень на яловичину. Ми давно вже не бачили такої «ярмарки щедрості», але це і регулюється в даному випадку попитом.

- Коли ми побачили суттєве завищення цін на маски та дезінфектори, президент звертався до населення в тому, щоб люди, які виявили недобросовісних продавців повідомляти на спеціальну гарячу лінію. Цим, як ми знаємо, займається Антимонопольний комітет. Тож яка роль цього комітету відносно необґрунтованого завищених цін на продукти харчування?

- Антимонопольний комітет впливає на будь-які галузі без виключення. Я зустрічався із керівництвом  антимонопольного комітету Києва та Київської області,  які відкрили справи проти аптек і ритейлерів. Зокрема, спілкувався з керівником Антимонопольного комітету України, і можу сказати, що вони зараз в темі і кожного дня працюють в даному напрямку. І якщо спочатку компанії, які були підозрюваними взагалі, не хотіли спілкуватись з цього приводу, то потім зрозуміли, що будуть шалені штрафи, і тепер на перемовинах я бачу перших осіб власників цього бізнесу. Це говорить про те, що вони розуміють серйозність ситуації і почали впливати на своїх постачальників, якщо, звісно, причина в них.

- Тобто, людина, яка прийшла до супермаркету і побачила надто завищені ціни на продукти харчування, може звернутися в Антимонопольний комітет?

- Ні. В Антимонопольний комітет можна звернутися лише тоді, якщо у вас є якісь дослідження. Ви не можете сказати: мовляв, я побачив таку- то ціну, прийміть скаргу. Необхідно скласти досить великий звіт для того, щоб ви могли переконати антимонопольний комітет відкрити справу або дослідження.

- Але ж є гаряча лінія куди можна повідомляти про такі випадки?

- Так, вони фіксують і передають в Антимонопольний комітет. Я також зараз беру участь в робочій групі Міністерства економіки по продовольчій безпеці. Тому можу сказати, що обмін інформацією і реагування зараз є шалено швидким, чого я ніколи не бачив за останні 6 років.

Надія Савчук, "Моя Київщина"