Депутатські справи: як і коли "приймали" топ-політиків Київщини

Колаж "Моєї Київщини"

Гучні справи не завжди закінчуються гучно. За минулі роки жителі Київщини стали свідками численних корупційних та політичних скандалів, пов’язаних із представниками області у владі. Окремі справи завершилися вироками, інші суттєво наблизилися до фіналу, натомість деякі або застрягли на місці, або взагалі були закриті. "Моя Київщина" вирішила згадати про "звитяги" нардепів-мажоритарщиків з Київщини Олександра Дубінського, Анатолія Гунька та Олександра Онищенка, а також депутатів облради Максима Запаскіна та Володимира Сабадаша. Про те, як рухаються судові процеси щодо обвинувачених, читайте у сьогоднішньому матеріалі

Олександр Дубінський

Робота Олександра Дубінського на політичній арені столичного регіону розпочалася із корупції: нардепа разом зі своїм кумом Олександром Горбачовим почали звинувачувати у буцімто продажах місць в списках на місцевих виборах 2019 року. Згодом, протягом чотирьох років Дубінський розставляв своїх людей на керівні посади з доступом до бюджетних потоків. Як наслідок, у Білій Церкві до влади прийшли справжні бандити, а секретарем міськради став "зелений" Дмитро "Звєзда" Киришун.

Утім, 13 листопада 2023 року політичного кілера самого відправили у нокаут. Він отримав підозру в державній зраді. За даними СБУ, Дубінський працював на головне управління генштабу ЗС росії під позивним "Буратіно". Окрім чинного народного обранця, завербували й екснардепа Андрія Деркача та колишнього прокурора Костянтина Кулика, які встигли втекти за кордон, а також співробітника ГРУ часів СРСР Ігоря Колєснікова (уже відбуває покарання за держзраду).

Сам Дубінський активно поширював фейки про вище військово-політичне керівництво нашої держави. Один із прикладів – "вкид" інформації про нібито "втручання українських високопосадовців у президентські вибори в США". Для "розгону" проросійських наративів він брав участь у відповідних пресконференціях. А експрокурор Кулик (позивний "Птічка") публічно займався псевдоправовим "обґрунтуванням" побрехеньок на користь Кремля.

Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців, після чого продовжив строк ще на два місяці. Адвокати нардепа правдами й неправдами намагалися змінити йому запобіжний захід. Апогеєм стала історія про нібито побиття у СІЗО, яке зрештою не підтвердилося.

Окрім цього, 3 листопада 2023 року СБУ та Держбюро розслідувань оголосили Дубінському підозру в організації схеми для незаконного виїзду чоловіків за кордон. 6 листопада 2023 року депутату обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у справі про схему незаконного перетину кордону для чоловіків. 13 березня цього року Печерський районний суд Києва визнав народного депутата Олександра Дубінського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Щодо підозри у державній зраді, то, як заявив перший заступник директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олександр Удовиченко, справа на завершальному етапі.

Удовиченко наголосив, що спроби Дубінського пояснити свої дії через призму журналістської та громадської діяльності не відповідають дійсності.

"Дубінський каже, що став жертвою репресій і переслідувань. Ні, ні, і ще раз ні. Коли суд буде досліджувати докази, суспільство почує багато цікавого", - звернув увагу перший заступник директора бюро.

Максим Запаскін

Депутата від фракції "Свобода" Київської облради Максима Запаскіна затримали на хабарі в 10 тис доларів 2017 року. У КОР він був головою постійної комісії з питань екології, природокористування, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій. Як тоді повідомляли, депутат вимагав цю суму від директора одного з підприємств Київщини за погодження очолюваною ним комісією проєкту рішення Київської облради щодо надання підприємству дозволу на користування надрами, а також за вжиття заходів щодо прийняття цього рішення на сесії облради.

Згодом він вийшов із СІЗО під заставу 600 тис грн та правом й надалі займатися депутатською діяльністю. Наразі справи Запаскіна у єдиному реєстрі судових рішень немає, тож, можна припустити, що йому таки вдалося вийти сухим із води.

На місцевих виборах 2020 року до Київської обласної ради партія "ВО "Свобода" висувала Запаскіна депутатом по ТВО №1 (Територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що включає Білоцерківську територіальну громаду). Утім, його не обрали. 

Окрім цього, ще 2008 року Запаскін склав кваліфікаційний іспит та отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно з майданчиком Clarity Project, продовжує займатися адвокатством. Є керуючим партнером-адвокатом в адвокатському об’єднанні "Арбітріум Ліберум".

У квітні цього року Запаскін коментував ситуацію, що склалася у Білій Церкві. Як зазначив адвокат, закон передбачає призупинення кримінального провадження у випадку мобілізації Геннадія Дикого.

Анатолій Гунько

Для народного депутата та колишнього "слуги народу" Анатолія Гунька 2023 рік видався "врожайним" на кримінальні справи. У квітні 2023 року Печерський суд Києва визнав його винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією. Ішлося про запит депутата до начальника ГУ НП у Чернігівській області, який судді протрактували як конфлікт інтересів. Та це був тільки початок.

На початку серпня 2023 року СБУ та ДБР викрили нардепа на отриманні хабара в розмірі 85 тис доларів. Це лише частина суми, яку мав отримати "слуга" за землю Національної академії аграрних наук. Зокрема, йшлося про ДГ "Тучинське", яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. Як стверджував прокурор, за кожен 1 га землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 1700 га за 221 тис доларів. За іронією долі, у Верховній Раді Гунько очолював ТСК із питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, установах та організаціях саме цієї установи.

Тоді Гунька заарештували та відправили на два місяці в СІЗО із можливістю вийти під заставу 30 млн грн. Його також оперативно вигнали зі складу фракції президентської партії. Адвокати підозрюваного домоглися зменшення застави до 10 млн грн. 18 жовтня 2023 року суму сплатили, а вже 7 листопада Гунько заявився в сесійну залу парламенту. Вочевидь, добровільно відмовлятися від мандату він не збирається. Утім, на нього поклали наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Їх продовжили до 5 серпня цього року.

У грудні минулого року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорпрокуратура повідомили, що завершили розслідування у справі народного депутата Гунька й він постане перед судом.

Натомість нардеп продовжує "жити життя". Наприкінці грудня минулого року він увійшов до депутатської групи "Відновлення України", створеної після розпуску проросійської парламентської фракції "ОПЗЖ". Ба більше, він "встигав бути у двох місцях одночасно". Як повідомив сам Гунько, під час війни він неодноразово бував у Відні, де живуть його діти й він нібито лікується. Нардеп також назвав конкретні дати перебування в столиці Австрії. Водночас, як видно з результатів парламентських голосувань, карта Анатолія Гунька постійно проходила реєстрацію в залі. Зазначені факти можуть свідчити про свідоме "кнопкодавство" з боку Гунька та іншого невстановленого нардепа і підпадають під кримінальну відповідальність.

До того ж у квітні цього року нардепа оштрафували на 3 тис грн за неявку до суду. Адвокат повідомив, що Гунько бере участь у важливих голосуваннях у Верховній Раді і з Апарату парламенту нібито мали надійти документи на підтвердження поважності причин неявки. Утім, ВАКС жодних документів не отримав. Справа триває.

Володимир Сабадаш

Представник старої гвардії "регіоналів", частина з яких втікла з України у 2014-му, а інша накувала п'ятами у 2022 році - Володимир Сабадаш - нині у Київській обласній раді очолює  комісію з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій та представляє партію "За Майбутнє".

Утім, політичну кар’єру Сабадаш зробив за часів Януковича. Багаторічний член "Партії регіонів", він чимало років очолював районний осередок політсили. До того ж йому допомогла дружба з тодішнім губернатором Київської області Анатолієм Присяжнюком, який входив у неформальну групу "газовиків" Фірташ-Львочкін-Бойко.

Зараз же він водить тісну дружбу із однопартійцями з політсили-прихистку колишніх "регіоналів" – "За майбутнє" – зокрема, з екснардепом Ярославом Москаленком, відомим своїм величезним шлейфом корупційних скандалів. 

Подейкували, що після повномасштабного вторгнення Сабадаш втік до Польщі й повернувся лише тоді, коли Київщину деокупували. Справа в тому, що колишній мер Василькова пригледів собі тепле місце в одному з ключових силових відомств країни – Службі безпеки України, але не склалося.

Зауважимо, що 2022 року Сабадаш потрапив у неприємний скандал із працівниками нашого видання. В одному зі столичних закладів він дозволив собі відкрито погрожувати журналістам розправою: мовляв, не сподобалися публікації про нього на сайті інформаційної агенції "Моя Київщина".  Справу вирішили й до суду не дійшло. Зараз же кожен займається своїми професійними обов'язками: "Моя Київщина" продовжує писати про події у столичному регіоні, а Сабадаш працює в облраді та систематично допомагає військовим, про що звітує на своїй сторінці у фейсбуці. 

Олександр Онищенко

На початку 90-х Олександр Онищенко, який тоді носив прізвище батька – Кадиров, був членом однієї з найбільших в Україні організованих злочинних груп, яку очолював "авторитет" із Києва Володимир Кисіль  В кінці 90-х Кадиров взяв прізвище матері і зайнявся легальним, але вкрай каламутним бізнесом – торгівлею газом. 2011 року придбав 90% акцій приватного акціонерного товариства Пласт (видобуток природного газу і конденсату, видобуток нафти, розподіл і постачання природного газу). Журнал "Фокус" двічі включав Онищенка в рейтинг "200 найбагатших людей України".

Депутатом Київської обласної ради від "Партії регіонів" Онищенко став 2010 року, а вже 2012 року його обрали нардепом VII скликання від "Партії регіонів" (обраний за виборчим округом №93). З листопада 2014 по 2016 роки був народним депутатом України VIII скликання, заступником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики Верховної Ради України.

Онищенко був ключовою дійовою особою у газових махінаціях, проведених у 2014-2016 роках. Саме він організував корупційну злочинну схему та контролював увесь ланцюжок закупівлі газу в держави за заниженими цінами. Екснардеп для цього фактично створив злочинну організацію, до складу якої входили як особи з державних компаній, зокрема Укргазвидобування, так і представники бірж та підконтрольних приватних компаній ТОВ "Надра Геоцентр", ТОВ Фірма "Хас" та ТОВ "Карпатнадраінвест" – останні торгували штучно здешевленим газом. Контроль за їх фінансовими операціями здійснювала його фінансова директорка Олена Павленко.

Верховна Рада 5 липня 2016 року зняла з Онищенка недоторканність, але той втік з України. Тоді його оголосили в розшук. У жовтні 2016 року НАБУ повідомило про те, що наявність в Олександра Онищенка паспорта громадянина Греції. Певний час жив в Іспанії. Із 2017 року мешкав також у Німеччині, де придбав нерухомість і запросив громадянство.

Але паралельно, наприкінці 2020 року колишній народний депутат отримав російське громадянство. Як виправдовувалися у Онищенка, паспорт з двоголовою куркою він "отримав тільки для спорту, адже виступає за збірну Росії зараз". Свою прихильність до країни-агресорки екснардеп від Київщини ще раз продемонстрував якраз перед повномасштабним вторгненням, коли на головному фото у Facebook розмістив російський прапор.

У листопаді 2019 року німецькі правоохоронці затримали колишнього народного депутата поблизу міста Ольденбург за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проте Німеччина відмовила Україні в екстрадиції Онищенка.

На початку квітня цього року, після чотирьох років розгляду "газової справи" Онищенка, ВАКС засудив екснардепа-втікача до реального строку. Його визнали винним за кількома статтями, у тому числі про підроблення документів, створення злочинної організації, відмиванні коштів і привласнення майна. Крім нього, свій вирок отримала фінансова директорка Онищенка Олена Павленко. Екснардепа засудили на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а його пособницю – до 12 років ув’язнення з тією ж конфіскацією. Також їм заборонено займати певні посади протягом трьох років.

За рішенням суду, у колишнього парламентаря та його фінансової директорки конфіскували:

• три земельні ділянки загальною площею у 60 000 квадратних метрів у місті Українка, Київська область;
• земельну ділянку в селищі міського типу Козин в Обухівському районі Київської області та недобудований об’єкт на ній;
• автомобіль MERCEDES-BENZ S 500L 4MATIC;
• корпоративні права у статутному капіталі компанії "ХАС" на суму 1,056 мільйона гривень;
• корпоративні права у статутному капіталі компанії "ТОП ЮКРЕЙН";
• корпоративні права у статутному капіталі ТОВ "Кінно-спортивний комплекс "ОЛІМПІК";
• корпоративні права у статутному капіталі ТОВ "ПРИРОДНІ РЕСУРСИ +";
• кошти на банківських рахунках, відкритих у "Діамант Банку", "Діамантбанку" та "Приватбанку";
• кошти на депозитних субрахунках у латвійському банку Trasta komercbanka;
• кошти на рахунку, відкритому у одному з банків Росії;
• мисливський карабін калібру 30-06 Springfield моделі Blaser R 93 з пристроєм для зниження звуку пострілів;
• ювелірні прикраси.

Також у рамках спеціальної конфіксувації суд ухвалив вилучити в засуджених корпоративні права у фірмі "ХАС", кошти на доларовому рахунку в латвійському PrivatBank, права компанії Fastilo Traiding LTD у компаніях "Надра Геоцентр" та "Карпатнадраінвест" і нерухомість на Хрещатику.

Утім, вважати цю справу завершеною ще рано, позаяк (потенційно) Онищенко може подати апеляцію, розгляд якої може затягнутися на довгий час. До того ж, російське громадянство Онищенка може перешкодити тому, щоб екснардеп дійсно "відсидів" свій строк.

Наразі Онищенко та Дубінський - єдині з топ-депутатської когорти Київщини, хто реально був позбавлений майна за свої діяння. Утім, без остаточного судового рішення кожен з них в перспективі може відіграти ситуацію на власну користь і повернути собі все "чесно зароблене" назад.