Дискусійний клуб "Об’єднана Київщина": експерти обговорили проблеми децентралізації в столичному регіоні

Експерти і громадські діячі в ході дискусійного клубу "Об'єднана Київщина", організатором якої виступила громадська організація "Об'єднання регіонального розвитку", в прес-центрі "Українских новин" обговорили ситуацію з об'єднаними територіальними громадами в Київській області

Експерти торкнулися проблем, які спіткають головну реформу країни – децентралізацію. Зазначимо, що хід добровільного об’єднання територіальних громад в Київській області відверто затягнувся – було створено лише 12 громад за чотири роки. І якщо процедуру об’єднання на низах, тобто в містах та селах дотримуються та готують відповідні плани, то на щаблі обласної ланки цей процес, як правило, глохне. Саме цю неприємну тенденцію відзначали експерти в ході дискусійного клубу "Об’єднана Киїщина". 

На жаль запрошені на круглий стіл представники Київської обласної держадміністрації та народні депутати з профільного комітету на обговорення не прийшли.

Микола Спірідонов, політичний експерт:

Децентралізація в Київській області має кілька проблем. В першу чергу це – непродумана кадрова політика, слабкий і залежний голова Київської обласної держадміністрації пан Горган, відповідно, випадкові люди в департаментах, які не можуть належним чином проводити реформу децентралізації. Вони або не розуміють як це робити, або свідомо саботують процес. Наступна проблема - в об'єднаних громадах відсутня певна програма. Для того, щоб отримати фінансування, необхідно написати чіткий план - що повинна робити ОТГ, щоб заробляти. Це відбувається через недостатню кваліфікацію керівників. Також важливою проблемою є політичний аспект, а точніше боротьба між партіями. Вони не думають про те, як полагодити труби, або прокласти дороги, вони б'ються рогами між собою. Так, цим в області займається Блок Петра Порошенка, Блок Юлії Тимошенко і "Свобода". Всі вони намагаються відстоювати свої політичні інтереси, а не інтереси жителів Київщини.

Чимало сіл в об'єднаних громадах не отримують фінансування із центру. Є низка критичних питань щодо освіти та медицини, оскільки всі установи даних напрямків передаються на баланс центру ОТО, який часто недофінансовує їх. В результаті з уже створених об’єднаних громад, на мою думку, ефективно працюють лише 25%. Можливо ще 25% працюють так собі, решта - 50% - по факту починають розвалюватися, не встигнувши толком сформуватися.

Крім того, незрозуміло за яким принципом затверджуються об'єднані громади в Київській області. Наприклад, Бучанську і Березанську ОТГ КОДА підписала, а Гостомельську і Кагарлицьку - ні. Область вирішує, хто буде об'єднаний, а хто - ні. І це ще одна величезна проблема.

Олександра Решмеділова, політолог :

Столичний регіон так чи інакше переплітається з політичною тематикою. Ми вступаємо в передвиборний 2019 рік, безсумнівно це буде відбиватися і на місцевих виборах, в тому числі в об’єднаних громадах.

На сьогоднішній день невідкладним є питання опалювального сезону, який у багатьох містах знаходиться під загрозою зриву. Є також актуальна проблема з водопостачанням. І ми бачимо, що в багатьох містах мери не хочуть вирішувати ці питання, зате вони намагаються навчити чогось керівників міст поменше. Показовим був виступ мера Києва Віталія Кличка в Тернополі, де він намагався навчити управлінню місцеве керівництво, забувши при цьому про проблеми столиці.

Зважаючи на вищесказане, на мою думку, столиця і регіон можуть стати центром протестів. Це своєрідне дзеркальне відображення поведінки влади. І тут важливо, як вони себе поведуть в цій ситуації - будуть нейтральні або будуть вести себе заангажовано. Крім того, ми зараз перебуваємо в бюджетному процесі, це планування на наступний рік і результат виконання поточного року. Багато питань піднімуть на місцевих рівнях - і про проведення виборів в тому числі, оскільки їх проведення залежить від суми, закладеної в бюджет.

Олександр Павличук: головний редактор порталу «Моя Київщина»: 

Децентралізація – воістину одна з ключових реформ в Україні. І якщо в більшості областей вона проходить впевнено, то Київщина відверто "пасе задніх".

Для порівняння: у Дніпропетровській області – 60 громад, у Тернопільській – 42, Полтавській – 41, Сумській – 29. У Донецькій і Луганській областях, де йде війна, сформовано 10 і 9 громад відповідно. Найменша кількість у Закарпатській області – там лише 6.

У Київській же області, лише завдяки поправкам до закону "Про децентралізацію", нещодавно було підписано створення ще трьох громад  – Ржищівської, Бучанської та Березанської.

Та й навіть ті громади, які вже створені, фактично вигризалися зубами. Фурсівській ОТГ погрожували з Білої Церкви. В Бабинцях, які увійшли до Бучанської ОТГ, ледь не дійшло до кровопролиття через приєднання. Очевидно, що створення громад на Київщині відверто блокується. Адже проекти багатьох уже готові й лежать в Київобладміністрації. Але ніхто нічого не підписує.

Складається враження, що громади відбираються за чиєюсь вказівкою. І здається, що обласна адміністрація, яка мала би сама прискорювати процес об'єднання, взагалі дистанціювалася від цього процесу. Доказ цього – лише три громади за 2018 рік.

Не знаю, як будуть формуватися наступні, але 11 громад за 4 роки не так вже й багато. Більше того, є райони, де, як то кажуть, "і кінь не валявся". Їх потрібно стимулювати до об'єднання, пояснювати його переваги об’єднання.

Президент і Верховна Рада мали би звернути увагу на процес об'єднання в Київській області. Досвід успішних громад в Україні вже є, і їх достатньо. Але про це чомусь мало говорять.

Ігор Коча, громадський активіст, Біла Церква:

Процес децентралізації в Україні триває з 2015 року і саме в цьому році були створені перші ОТГ. Уже за рік їх кількість зросла в два рази. Держава стимулює прискорення реформи консультативним і фінансовим шляхом. Створюються центри розвитку місцевого самоврядування і за ці роки субвенції на розвиток інфраструктури громад було виділено кілька мільярдів. Ці кошти спрямували на оновлення і будівництво доріг, ремонти дитячих садків, закладів охорони здоров'я, центри надання адміністративних послуг, освітлення вулиць, придбання спеціальної техніки для комунальних потреб. Визначити пріоритетність може сама громада. У цих умовах добровільного об'єднана громада має всі можливості і ресурси для повноцінного функціонування і розвитку. Вони беруть на себе повну відповідальність за всі сфери життя на власних територіях. Це і є показник успішної діяльності ОТГ. Умова сумлінного виконання обов'язків підвищує ефективність використання бюджетних коштів. А це прямий і правильний шлях до стабілізації соціально-економічної ситуації в усій країні.

У 2020 році реформа децентралізації завершиться. До цього часу місцеві ради базового рівня повинні бути на 100% об'єднані в заможні територіальні громади і в них перерозподілені повноваження.

На превеликий жаль на прикладі двох створених громад в Київській області, а саме Узинський і Фурсівської перерозподілу повноважень ще не відбулося і ми, як активісти, стурбовані використанням коштів платників податків на зарплати чиновникам, чиї посади до сих пір не розформовані у зв'язку зі зменшенням навантаження. Але це далеко не всі проблеми, є ще багато каменів спотикання. Головний - відсутність базових складових закону про адміністративно-територіальний устрій, які прописували б принципи державної політики в усіх сферах.

Іван Фурсенко, перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад:

Перспективний план об'єднання громад був прийнятий ще в 2015 році минулим скликанням Київської обласної ради під головуванням Володимира Шандри. Тоді були створені перші громади і на цьому процес зупинився. З трибуни Верховної Ради все люблять говорити, що це голови сіл не бажають об'єднуватися, нібито вони не хочуть втрачати своїх повноважень. Але це величезна неправда. Починаючи з 2015 року ми зверталися до Президента і Прем'єр-міністру. Є маса доручень головам обласних адміністрацій - Шандрі, Мельничуку, Горгану, - щодо створення перспективного плану формування територіальних громад в Київській області. Понад три роки до цього питання всім байдуже. Не маючи перспективного плану, складно стимулювати об'єднання в тому форматі, в якому бачить його держава.

Голови сіл Київської області за об'єднання. Крім того, більшість з них пройшла процедуру. А це складний процес, який включає в себе прийняття рішень, громадські обговорення і так далі. Наприклад, по Шкарівській ОТГ документи лежали у Шандри, потім у Мельничука і зараз у Горгана (губернатори Київської області з 2014 року по сьогодні). Офіційної відмови вони дати не можуть, відписують такі формулювання, які навіть читати соромно. Народні депутати намагаються втрутитися в процес, але по факту в багатьох громадах процес штучно блокується. На жаль тут немає персональної відповідальності голів областей. Хоча в законі про добровільне об'єднання чітко вказано, що він зобов'язаний надати висновок про відповідність потенційної ОТГ законам і Конституції протягом 10 робочих днів, за фактом ці висновки затягуються або взагалі не надаються. А буває там пишуть, що об'єднання відповідає законам, додають "але", після якого купа незрозумілою інформації. Відповідно до виборчої комісії документи не передаються. Це величезна проблема. Зрозуміло, що напередодні президентських і парламентських виборів показувати реальну соціологічну і політичну картину страшно, тому і відбуваються подібні процеси.

Андрій Єременко, соціолог:

Перша проблема, про яку вже було сказано - створення об’єднаних громад. Комусь підписують позитивні висновки, комусь - не підписують. Друге, про що я хотів би розповісти, це бюджетна децентралізація. Куди б я не приїздив з опитуваннями, в Київську або інші області, всюди говорять приблизно одне й те саме - у нас вирішилися дрібні комунальні проблеми - десь дороги відремонтували, десь парк побудували, десь організували нормальний вивіз сміття, десь зробили нормальне освітлення, встановили відеоспостереження і так далі. Практично в кожному селі, а тим більше в місті, є подібні невеликі успіхи. Це все результат бюджетної децентралізації. У містах стало набагато більше грошей, відповідно їх витрачають. Проблема - контроль використання цих коштів. Як з'ясувалося, місцеві ради не звикли керувати такими засобами, вони не вміють цього робити. Через це відбуваються такі цікаві речі, як покласти гроші на депозит, бо не знайшли їм застосування. Вони не вміють навіть провести ці гроші через рахунки на власну фірму. Контроль з боку громадськості з одного боку є, але з іншого боку він дуже слабкий. Якщо посилиться контроль з боку держави, то з приходом певних людей кошти можуть почати розподілятися за вказівками згори.

Але загальне враження про сьогоднішню децентралізацію у мене більше позитивне, ніж негативне. При всіх проблемах і потребах в кожному місті і селі щось роблять. Ми рухаємося в правильному напрямку, але було б добре трохи пришвидшити цей процес.

Олег Любімов, керівник Київського центру розвитку місцевого самоврядування:

Київський центр розвитку місцевого самоврядування працює виключно над проблематикою реформи децентралізації в Київській області. Ми створені в 2017 році, тоді і почали роботу. В першу чергу хочу подякувати за проведення такого круглого столу, де говорять про проблеми децентралізації на Київщині. До цього часу були тільки окремі статті на різних сайтах. Публічно цього не висвітлювали ні газети, ні телебачення. Складалося враження, що Київщина - це не столичний регіон, а околиця, де децентралізація, найголовніша реформа в Україні, останнє питання, яке не варто уваги.

Я б не сказав, що Київська область погана в плані децентралізації. Область добре сприйняла цю реформу, але проблема в тому, що немає взаєморозуміння між виконавчими державними органами, на які покладено функцію підписання конкретних документів і спрямування їх до Центральної виборчої комісії, і власне громадами, які хочуть бути створеними. Прикладів, де потенційна громада чекає виборів, десятки. Наприклад, Кагарлицька громада чекає виборів з грудня 2017 року. Нагадаю, за законом на прийняття рішення дається 10 днів. Макарівська громада в четвертий раз подала документи в КОДА. Глеваха хотіла об'єднатися з сусіднім селом, приїхали люди з високих кабінетів, кажуть "воно вам треба?". А проблема в тому, що Глеваської ОТГ немає в перспективному плані. Така ж ситуація в Терезиному, Ташані, Калинівці, Острівці, Ковалівці. Я вважаю, що якщо село виявило бажання стати центром об'єднаної громади, то центральні органи не повинні цьому перешкоджати, потрібно дати шанс всім. Навіть такому невеликому селу, як Острів в Рокитнянському районі. Вони порахували, що можуть бути центром. Якщо можуть, то чому б і ні.

Складно переконувати громади в плюсах децентралізації, коли одна рука держави говорить "робіть", а інша кричить "ні, не варто". Були випадки, коли приїжджали в Поліський район і переконували не йти на вибори. А все тому, що в першу чергу в обласній адміністрації немає розуміння процесу і страх відповідальності за невиконання закону.

Карім Ємельяненко, експерт:

Київська область єдина в Україні не має власного обласного центру. Київ - це окрема адміністративна одиниця, яка має окремі закони, повноваження і статус.

Сама по собі реформа децентралізації стосується не великих міст, а сіл і селищ. Політичні діячі, які просувають реформу, в минулому голови обласних міст. Ще в 2015 році з мерами міст у нас були розбіжність у думках щодо розвитку сіл.

І вперше така величезна реформа в Україні проводиться не зверху вниз, а знизу вгору. Це створює певні проблеми були. Крім того, в закон не внесені зміни. За сьогоднішній день там немає такої адміністративно-територіальної одиниці як територіальна об'єднана громада.

Сергій Замідра, Немішаївский селищний голова:

Два з половиною роки ми йдемо до створення територіальної громади. У цьому році вона вже буде створена і наше селище увійде в Микулицьку ОТГ. Весь цей час ми намагалися довести, що маємо право на існування.

З минулого року активно працює центр, який очолює Олег Любімов. Вони максимально допомагають тим громадам, які намагаються прорватися. У минулому році ми намагалися домогтися створення, в цьому році практично вийшло, але заблокували вибори. Я вважаю, що область областю, але ті громади, які хочуть бути створеними, повинні йти і стукати в двері. Коли піднімалося питання непроведення виборів в одній з обласних адміністрацій, профільний заступник задав одне просте запитання - а скільки судових позовів вами було подано щодо невиконання обладміністрацією своїх обов'язків? Наприклад, в Київській області таких звернень немає. Багато хто починає процес, але питання в тому, наскільки ми сильні, щоб дійти до кінця, навіть якщо стикаємося з опором або нерозумінням.

Мета мого меседжу в тому, що ми повинні самі боротися за створення громад. І чим далі ми заходимо, тим більше область сприяє в цьому процесі. Сьогодні це набагато простіше, ніж було півтора роки тому.