Фаворит Смірнової перетворюється на лузера: чому Гедульянову не "світить" Боярка

Вадим Гедульянов

Екс-голова Києво-Святошинської райради Вадим Гедульянов на місцевих виборах 25 жовтня мріє скласти конкуренцію міському голові Боярки Олександру Зарубіну. Знавці місцевих політичних розкладів не вірять, що йому вдасться увійти навіть у трійку фаворитів перегонів

У контексті адміністративно-територіальної реформи, яка передбачає укрупнення районів, мандат депутата  райради девальвується на очах. Тому не важко спрогнозувати, що керівники як представницької, так і виконавчої гілки влади нинішніх районів (і колишні, і діючі) восени всіляко будуть намагатися закріпитися у владі на рівні місцевого самоврядування, перш за все на  виборних посадах міських та селищних голів та лідерів новоутворених ОТГ.

І це не гра на пониження, а тверезий розрахунок: краще тримати вгодовану синицю в руках, ніж розраховувати на абстрактного журавля у небі у вигляді  теоретичної присутності у новітній занадто запартизованій раді укрупненого району та ще із зовсім туманною перспективою очолити цю раду.

Найбільш потужний за фінансовими параметрами не тільки в регіоні, але й в Україні Києво-Святошинський район - не є винятком. Приміром, колишній голова райради Вадим Гедульянов облюбовав для своїх владних амбіцій розташоване в ньому місто районного підпорядкування Боярку.

Певна перспектива для  фінансового, а значить й соціально-економічного прориву перед Бояркою відкрилася з початком оголошеного у країні курсу на фінансову децентралізацію та повсюдне утворення об’єднаних територіальних громад.  Депутати міської ради, в співпраці з мерією, розраховували збільшити фінансовий кошторис громади або традиційним до цього методом: добитися для майже 40-тисячного за населенням міста статусу міста обласного підпорядкування (яке є,  приміром, навіть у семитисячного Ржищева), або об’єднатися із громадами сусідніх населених пунктів.

Однак, на заваді реалізації що першого, що другого методу покращення добробуту громади лежала районна адміністративна ланка у вигляді зв’язки голови Києво-Святошинської райради Вадима Гедульянова та керівника цієї ж адміністрації Мирослави Смірнової.

Районна влада традиційно тримала місто (найбільший, між іншим, наповнювач районного бюджету податками) - на голодному пайку. Приміром, за позаминулий рік боярчани сплатили податків на суму 246 мільйонів, а бюджет розвитку міста склав лише 16 мільйонів. Через таку диспропорцію і на поточний рік він запланований на суму лише в 24 мільйони.

А ще, з огляду на суб’єктивний вплив колишніх керівників району впродовж 2018 та 2019 року місто не отримало жодної копійки з районного бюджету на інфраструктурні проєкти.

Тому боярчани завжди прагнули зміни статусу свого міста, що дозволило б залишати значну суму на користь власної громади.

Ще раз нагадаємо ключовий момент: цьогорічні місцеві вибори відбуваються на тлі не тільки нинішнього процесу фінансової децентралізації, але й адміністративно-територіального реформи. Попри те, що Кабмін вже прозвітував про завершення процесу, контурні мапи нового територіального поділу ще остаточно не узгоджені й досі ще тривають збір підписів листа представників місцевого самоврядування до влади та аналогічні тематичні  петиції та пікети громадян, незадоволених окремим  точковим «географічним» волюнтаризмом влади.

Одне точно відомо: укрупнені райони гратимуть суто номінальну координаційну роль (може навіть тимчасову), а головними гравцями  стануть об’єднані громади та регіони і ,вочевидь, саме поняття «місто обласного підпорядкування» якщо не зникне, то буде зневільованим.

Тому вічні опоненти Зарубін та Гедульянов ще кілька років тому розуміли значення проголошеного курсу на утворення об’єднаних територіальних громад. Інша річ, що кожен з них мав власні уявлення про перспективи цих перетворень у районі.  

Чинний мер та його однодумці виходили з ідеї, що процес цей має бути добровільним та йти знизу, тож намагалися розпропагувати ідею об’єднання навколо Боярки громад навколишніх сіл.

Районна ж влада, натомість, прагнула залишити контури Києво-Святошинського району з найменшими територіальними втратами, за формулою: «один район - одне ОТГ», з’єднавши у такому утворенні одразу кілька десятків населених пунктів, щоб, як і раніше, отримувати від васальних  громад шалені гроші до консолідованого  бюджету і використовувала адміністративний ресурс для реалізації цього нереалістичного сценарію.

Згодом справа навіть дійшла до суду. Зарубін виступив проти утворення подібного муніципального «колгоспу». Ще весною минулого року він та його однодумці перемогли у суді, де відстояли принаймні мінімально можливий на той час сценарій незалежності від районних можновладців – утворення ОТГ між містом та  Забірською сільрадою.

Це зараз, позбавившись надмірної опіки з боку району, інші прилеглі населенні пункти також охоче вирішили спільно створити Боярську територіальну громаду. Зокрема, це стосується і громад Тарасівки, Нового, Малютинки, Іванково, Княжич, Жорнівки, Новосілок, Дзвінкового та Перевозу.

А тоді  опоненти  подали апеляцію. А доки тривали судові тяжби, влада на центральному рівні змінилася, а згодом команда Зе розпочала кадрову зачистку попередників  на регіональному та районних рівнях.

Смірнову було звільнено з посади, а згодом сесія райради звільнила і її спаринг-партнера по владі і фаворита Гедульянова з посади голови райради.

Вадиму Гедульянову – лише тридцять. Про таких кажуть – молодий, але ранній…

Уродженець кримської Керчі за період своєї активної діяльності, окрім заняттям бізнесом у Південній Пальмірі, він встиг побувати вже у двох таборах – у лавах Партії Регіонів (в Одесі, коли навчався та викладав в юридичній академії він навіть був технічним кандидатом на парламентських виборах на 135-му мажоритарному виборчому округу в ректора свого вишу Сергія Ківалова) та у партії Блок Петра Порошенка «Солідарність», до фракції якої  у Києво-Святошинський райраді був обраний відразу по переїзду на Київщину.

Втім, партійний квіток з новою символікою не завадив йому, за допомогою голови райдержадміністрації Мирослави Смирнової «підсидіти» свого політичного однодумця Олександра Тигова, який спершу очолював райраду. Епопею з порушенням процедури зміни влади описувати не варто - вона є навіть у персональній словниковій статті Гедульянова у Вікіпедії.

Зазначимо, що про вірність порошенківській «Солідарності» (яка в умовах опозиційної діяльності додала прикметник «Європейська») можна говорити суто ситуаційно… Річ у тім, що куратор Гедульянова Мирослава Смирнова тісно пов’язана із правою рукою лідера УДАРу Віталія Кличка - Артуром Палатним, і була його помічницею у Верховній Раді.

Гедульянов може б і хотів би перескочити і доєднатися до команди нового президента, однак там і своїх «молодих та ранніх» вистачає. Вадим Гедульянов, скоріш за все, буде позиціонувати себе, як самовисуванець та почесний президент власного іменного благодійного фонду. З цього приводу в мерії глузують: «Ексчиновник із майже нульовою річною декларацією нині є благодійником!».

До речі, приймальня Гедульянова у Боярці на вулиці Молодіжній зовні позбавлена партійної приналежності тих же ж «Солідарності», або УДАРу й зазиває громадян на зустріч із Вадимом Едуардовичем, саме як з благодійником і депутатом райради.

Нагадаємо, що минулого року соратниця Гедульянова Мирослава Смірнова, висуванка УДАРу,  намагалася одержати мандат парламентарія на 95-му мажоритарному окрузі. Однак з 36 кандидатів посіла лише 11-те місце з рівнем підтримки у 1.52% Вочевидь, такий низький результат - наслідок спільної токсичності владного тандему і низки корупційних скандалів, який супроводжував усю їхню владну каденцію в районі. Разом з тим, попри відкриті кримінальні справи та резонансні публікації у ЗМІ, на сьогоднішньому етапі їм вдалося вийти сухими з води…

Цілком можливо, що Гедульянову на виборах мера Боярки (чи як воно там правильно буде зазначено у бюлетені - Голови Боярської об’єднаної громади) вдасться одержати кращий результат, та, мабуть, буде він далеко не переможним, враховуючи не тільки певні позиції чинного мера Зарубіна, але й шанси інших імовірних конкурентів.

Не важко спрогнозувати, що  кандидат від «Батьківщини» буде серед іншого робити акцент на проблематиці продажу землі та на необхідності зменшення тарифів, а представник «Слуги народу» (особливо якщо він буде від групи наближених до пана Коломойського, який суттєво посилює позиції на Київщині) – малювати перспективи інвестиційного дощу для новоутвореного ОТГ.

Формально місцева виборча кампанія стартує наприкінці літа, проте про стартову готовність того ж Гедульянова поборотися за крісло мера Боярки свідчать кілька ознак. В поштові скриньк боярчан перед святами  потрапили від нього персональні привітання (втім, як і від іншого представника «Солідарності» Віталія Воробйова, який явно теж на мера зазбирався), мегафонне пікетування громадських слухань, які відбулися днями біля міського будинку культури, а також масова роздача кількох номерів  спеціалізованої (явно передвиборчої)  газети «Боярський експрес» з претензією на владу, оскільки кожне її число має характерний - підзаголовок «Газета нашої ОТГ» та містить у собі тематичну критику чинної влади.

І тут варто все ж таки констатувати очевидний парадокс: складність проблем міста кілька років поспіль поглиблювалась не без участі колишньої районної ради і  Гедульянова, персонально.

У спеціалізованих випусках «Боярського експресу» Гедульянов головний акцент у  критиці чинної влади зосередив на планах мерії ніби влаштувати у місті сміттєзвалище, та згідно зонування міста у відповідності до розробленого нового генерального плану розвитку Боярки – «знищити парк Шевченка та зелені масиви Боярки».

Як зазначив Олександр Зарубін, звертаючись до земляків: «Генеральний план остаточно затвердить межі, де в нас будуть парки і сквери. Він стратегічно визначить місця будівництва нових шкіл, дитсадків, житла для молодих сімей, кінотеатру, басейну тощо. Не тільки в півтори рази збільшиться територія Боярки – значно покращиться зручність інфраструктури міста. Наголошую: після прийняття генерального плану в парку Шевченка ніколи не буде багатоквартирних будинків! Територія парку не зменшиться. Просто у нас в місті нарешті з’явиться шанс на сучасний спортивний комплекс із критим  басейном та прилеглою інфраструктурою для зручності людей. Поки немає генплану, розвалини «Прометею» будуть стояти непорушно, бо без цього стратегічного документу реконструкція басейну є незаконною».

Говорячи про звинувачення у реалізації ідеї побудови сміттєзвалища в Боярці, голова міста заспокоїв, що «сміттєзвалища не буде, а буде сучасна сміттєсортувальна станція та пригадав недавнє минуле, коли сам Гедульянов особисто «лобіював ідею побудувати на тому ж місці потужний сміттєспалювальний завод  з теплицями, на який потрібно аж 17,5 гектарів землі. А новий генплан передбачає використання лише 8 гектарів на потреби вдвічі меншої сміттєсортувальної станції».

Утім, обмін тематичними люб’язностями – справа характерна для будь-якої виборчої кампанії, однак «Моя Київщина» невдовзі має намір більш ґрунтовно проаналізувати проблематику утилізації сміття у Боярці.

І хоча шанси Гедульянова стати керівником нової Боярської ОТГ – досить примарні, цілком можливо, що він цього року (в обмін на якійсь преференції у майбутньому) виконує функції спойлера якогось більш реального конкурента Зарубіна, адже свого часу на парламентських виборах на Одещині у 2012-му році, він був технічним кандидатом Сергія Ківалова, але незадовго до дня голосування зняв свою кандидатуру, проте протягом агітаційної фази перегонів, нещадно критикував потенційних суперників відомого політика, юриста та знавця виборчого процесу Сергія "Підрахуя" Ківалова.