Директор департаменту освіти і науки Київської ОДА Віра Рогова: Для нас головне – якість і доступність усіх освітніх послуг

Віра Рогова

Про реформування навчальних закладів на Київщині, створення інклюзивно-ресурсних центрів, а також вирішення проблеми недобудованих шкіл «Моя Київщина» поспілкувалася з директором департаменту освіти та науки КОДА Вірою Роговою

- Який результат створення опорних шкіл в області ми наразі маємо?

- У 2016 році ми почали створювати у  сільській  місцевості опорні школи для того, щоб у кожному районі був сучасний заклад загальної середньої освіти з відповідним навчальним обладнанням, який би надавав якісні освітні послуги. Наша область є одним з лідерів серед інших регіонів України у створенні та оснащенні опорних шкіл. Держава виділила субвенцію на  закупівлю комп’ютерної техніки і навчального обладнання  для предметних кабінетів та придбання шкільних автобусів. Опорні заклади освіти отримали підтримку й з обласного бюджету. Завдяки Програмі розвитку системи освіти Київської області, за 3 роки з обласного бюджету на реалізацію проєкту «Опорна школа» виділено понад 40 млн грн. Слід зазначити,  що й райони поставилися відповідально до цього питання і за кошти місцевих бюджетів створюють новий освітній простір в опорних закладах.  Про успішність проєкту «Опорна школа» свідчить те, що за три роки на 70 % зросла кількість учнів, які навчаються в опорних закладах освіти.  У Київській області функціонує 40 опорних шкіл, а в 2019 році маємо намір розширити їх мережу, зокрема в об’єднаних територіальних громадах. Важливо те, що наразі ініціаторами створення таких закладів є не ми, а мешканці області, які зрозуміли, що там набагато вища якість освіти, більш кваліфікований викладацький склад, сучасне навчальне обладнання і комп’ютерна та мультимедійна техніка.

Зараз ми працюємо над новим проєктом – «Освітній округ». Створюємо в сільській місцевості потужні заклади, які будуть надавати весь спектр освітніх послуг від дошкільної освіти до позашкільної. І вже 1 вересня представимо 10 освітніх округів. Вони матимуть сучасний освітній простір, найновіше обладнання, якісно підготовлених фахівців, що зможуть працювати в сучасних умовах.

-  Як функціонує в Київській області мережа новостворених профільних закладів освіти?

- Як визначено в  Законі України «Про освіту», школа третього ступеня має бути профільною або професійною. Для цього ми маємо сформувати в області широку мережу гімназій та ліцеїв. Роботу в цьому напрямі вже розпочато, зокрема на базі найбільш потужних закладів загальної середньої освіти в 2019 році створено 11 академічних ліцеїв. Але це тільки початок, роботу буде продовжено.

Зараз необхідно серйозно попрацювати і над змістом профільної освіти. Ми маємо забезпечити високий рівень викладання предметів. Наші учні в сучасних лабораторіях мають стати справжніми дослідниками.

Стратегічним напрямом нашої діяльності є розширення мережі закладів природничо-математичного та лінгвістичного напрямів, оскільки область має таку  потребу. Викладання предметів природничо-математичного циклу на високому рівні неможливе без належного технічного забезпечення освітнього процесу, сучасних засобів навчання та підготовленого вчителя.

На оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти спрямовано кошти державної субвенції та обласного бюджету. А Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів проводить курси підвищення фахової кваліфікації та навчальні заняття і тренінги для вчителів предметів природничо-математичного та лінгвістичного циклів.

- Які зрушення є в питанні інклюзивної освіти?

- Інклюзивна освіта є одним із стратегічних пріоритетів у нашій діяльності. Ми маємо забезпечити якісними освітніми послугами всіх дітей області, у тому числі й дітей з особливими потребами. Тому ми переконані, що інклюзивно-ресурсні центри мають діяти у кожному місті та районі області.

Завдяки об’єднанню зусиль освітян області та ресурсів державного, обласного і місцевих бюджетів, на Київщині створено і функціонує 41 сучасний інклюзивно-ресурсний центр. Це найбільша кількість ІРЦ в Україні. Для нас є дуже важливим, щоб діти з особливостями розвитку та їхні батьки могли отримати необхідні послуги безпосередньо на місці проживання або якомога ближче до нього.

Улітку цього року проведено навчання для 66 фахівців ІРЦ, які  вже з вересня будуть здійснювати комплексну діагностику дітей, використовуючи найсучасніші методики, визнані та поширені в країнах Європи.

Але зупинятися рано. На часі – розбудова мережі інклюзивно-ресурсних центрів в об’єднаних територіальних громадах, створення ресурсних кімнат у кожному закладі освіти, де організовано інклюзитвне навчання. Ми маємо прикласти максимум зусиль, щоб кожен заклад освіти області став по-справжньому інклюзивним та доступним для всіх дітей.

- Чи запроваджується на Київщині така новація, як мобільні інклюзивно-ресурсні служби?

- У 2018 році ми започаткували нову модель інклюзивної освіти – мобільну.  Якщо дитина з особливими освітніми потребами з тих чи інших причин: через  хворобу,  територіальну віддаленість або по  рекомендації лікарів – не може відвідувати заклад освіти, фахівці ІРЦ мають змогу виїхати на спеціально обладнаному автомобілі безпосередньо на місце проживання дитини та надати їй необхідні послуги. Це практикується, наприклад, у  Васильківському районі, й ми отримуємо схвальні відгуки мешканців. Тому  маємо намір і будемо працювати над розширенням мережі мобільних інклюзивно-ресурсних центрів, залучаючи на це кошти державного та обласного бюджетів.

- Проходять роки, а школи так і залишаються недобудованими та не можуть надавати освітні послуги учням. Яка причина цього?

- На жаль, департамент освіти і науки не будує і не впливає на будівництво. Це не його компетенція. Але ми найбільше зацікавлені в тому, щоб наші діти навчалися в нових і сучасних закладах. Безперечно, Київська область їх потребує. Роботи ведуться на 10 об’єктах. Сподіваємося, що спільними зусиллями структурних підрозділів Київської обласної державної адміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування вдасться завершити будівництво вже розпочатих об’єктів та  продовжити будівництво  нових сучасних закладів освіти для наших дітей.

- Як вирішити проблему недобудованих шкіл? Наприклад, у селі Микуличі Бородянського району школа стоїть недобудованою вже багато років…

- Маємо надію, що будівництво школи в с. Микуличі до 1 вересня буде завершено. На 80% вона вже готова. Це буде заклад нового формату – цікавий і сучасний навчальний комплекс для надання освітніх послуг дітям Микулицької громади.

У селі Петропавлівська Борщагівка в липні планується відкриття сучасного ліцею на 950 місць, який побудований  за кошти сільської ради. Це приклад успішної фінансової децентралізації. Ще одним прикладом є відкриття у січні 2019 року новозбудованого академічного ліцею у місті  Борисполі, який теж збудовано за кошти міського бюджету.

У селі Софіївська Борщагівка тривають роботи над добудовою закладу загальної середньої освіти.  Очікуємо введення в експлуатацію добудованого приміщення ближче до кінця року.

Будуються заклади освіти і в місті Бучі, селі Чабани Києво-Святошинського району, проводиться добудова школи у смт Українка Обухівського району та в селі  Крюківщина Києво-Святошинського району; завершується будівництво приміщення Воропаївської філії у Вишгородському районі, здійснюється реконструкція Переяславського НВО у Студениківській ОТГ.

- Як тоді забезпечується доступ до освіти дітям, які б мали навчатися в тих школах, які стоять недобудовані?

- Усі діти навчаються, але окремі заклади перевантажені, а деякі навіть змушені працювати в дві зміни. Це ми спостерігаємо у пристоличних регіонах, наприклад, Києво-Святошинському районі, які дуже стрімко розбудовуються. За короткий термін тут зводяться величезні житлові комплекси, а будівництво шкіл та садочків дуже відстає. На жаль, ми сьогодні не маємо достатньої  кількості закладів, щоб забезпечити навчання всіх учнів в одну зміну. Подібна ситуація із закладами дошкільної освіти у пристоличних регіонах. Нові дитячі садочки будуються, однак місць для всіх діток  поки що не вистачає.

- Як в області  вирішується проблема з дефіцитом дитсадочків?

- За останні роки зроблено багато. Створено понад 12 тисяч нових місць для дітей у закладах дошкільної освіти: відкрито 12 новобудов, 65 дошкільних відділень у складі навчально-виховних об’єднань та навчально-виховних комплексів, 25 закладів капітально відремонтовано та реконструйовано. Київщина займає перше місце в України по кількості створених нових місць у закладах дошкільної освіти.

Ми маємо проблему із забезпеченням дошкільною освітою дітей у сільській місцевості. Дошкільнята з населеного пункту, в якому немає закладу дошкільної освіти, не можуть підвозитися в інший населений пункт, де такий заклад є. Ми інтенсивно працюємо над тим,  щоб у кожному селі був дитячий садочок. Там, де їх немає, створюємо дошкільні відділення на базі закладів загальної середньої освіти. Таких навчально-виховних комплексів та об’єднань в області налічується 234. Завдяки цьому діти отримують можливість здобувати дошкільну освіту у школах, розташованих  на території рідного села.

Водночас проблему забезпечення дітей місцями в закладах дошкільної освіти не вирішено повністю, особливо, як я сказала, у пристоличних регіонах. Станом на сьогодні в області будується 9 закладів дошкільної освіти. Сподіваємося, що ще в цьому році матимемо можливість відкрити  новобудови.

- Чи виправдала очікування реалізація на Київщині Концепції Нової української школи ?

- Ми почали працювати над реформуванням системи освіти області та створенням сучасних закладів ще задовго до затвердження Концепції «Нова українська школа. Ми називали це не Новою українською школою (НУШ), а Новим освітнім простором (НОП). Заклали чотири пріоритетні напрями, які є й у НУШ: це сучасний зміст освіти, умотивований учитель, ефективний керівник і сучасний освітній простір, який ми почали формувати за кошти обласного та місцевих бюджетів. Тобто, ми вже провели певну підготовчу роботу, тому були готові до реалізації Концепції НУШ і вже маємо певні напрацювання. Ми першого ж року у 60 школах розпочали регіональний експеримент з упровадження НУШ. І зараз бачимо, що рухаємося в правильному напрямку, адже для нас головне – якість і доступність усіх освітніх послуг.

Відтак, уже зроблено певні кроки на шляху реформування системи освіти. Київщина активно розбудовує мережу опорних закладів, академічних ліцеїв, апробує новий Державний стандарт початкової загальної освіти, електронні підручники, нові методики вивчення іноземної мови, запроваджує викладання інтегрованих предметів у профільній школі, білінгвальне навчання з метою створення найсучаснішої регіональної освітньої системи. В області проводиться велика і результативна робота, спрямована на втілення в освітній простір ідей Концепції «Нова українська школа», визначено стратегічні напрями діяльності, але потрібно зробити ще дуже багато.

Спілкувалася Марина Венцурик, «Моя Київщина»