Голова Димерської ОТГ Володимир Підкурганний: ми з гідністю витримали усі випробування і наполегливо працювали заради нашої громади

Очільник Димерської ОТГ Володимир Підкурганний

Про відновлення доріг та інфраструктури, медицину та бюджетне наповнення однієї з найбільшої за площею ОТГ Київщини, «Моя Київщина» поговорила з Володимиром Підкурганним.
- Пане Володимире, підбиваючи підсумки року, зокрема після місцевих виборів, розкажіть про здобутки у Димерській громаді, до складу якої входить 34 населених пункти.

- Цей 2021 рік , дійсно, був важким. Маю чималий досвід роботи в різних сферах, в тому числі у сферах державного управління, але, порівнюючи з іншими, скажу, що це - найскладніша робота. Межі нашої громади на сьогоднішній день – це межі колишнього цілого району Київської області. На відміну від багатьох громад, де і апарат управління, і кадровий потенціал було забезпечено, ми створювали все з нуля, адже жодна структура не була сформованою, починаючи з апарату влади і закінчуючи відділом освіти чи службою у справах дітей.

Не можна не враховувати й те, що до складу громади входить 34 населених пункти із 14 сільськими і однією селищною радою. Тобто, територія чимала, кількість послуг, які треба надавати, теж значна. Так само були стислі терміни для реформування бюджету на 2021 рік, але нам вдалося його виконати і перевиконати до 105 відсотків. Регіон сам по собі дотаційний, територія велика, а виробничих об’єктів замало. Тому повсякденна робота полягала зокрема у спілкуванні з об’єктами підприємницької діяльності для наповнення бюджету. І саме за рахунок цієї співпраці нам вдалося виконати ті показники, які ми запланували. Самостійних коштів  для  інфраструктурного розвитку, на жаль, у нас немає, але нам вдалося залучити для розбудови інфраструктури громади близько 70 млн гривень з бюджетів вищого рівня окрім дотацій та субвенцій для освітньо-медичної сфери.

У громаді почалось будівництво  і відверто кажучи, подібних масштабних робіт в межах громади протягом останніх десяти-двадцяти років не було. Якщо проаналізувати ситуацію по інфрастуктурному розвитку і  будівництву громади, то з об’єктів соціально-економічної сфери залишився лише недобудований дитячий садок в селі Козаровичі. Власне кажучи, фінансові показники для подальшого розвитку є, адже ми розуміємо за рахунок чого ми зможемо рухатися далі. Наприклад, на черзі проведення перших земельних аукціонів для наповнення бюджету. 

- Загалом, про який бюджет громади йде мова і які підприємства є найбільшими його наповнювачами?
- Власних коштів у нас 96 млн гривень, а із урахуванням субвенцій - понад 190 мільйонів. З них близько 50% коштів спрямовується на систему закладів освіти. Стосовно використання коштів на оплату праці апарату ради, то ми використовуємо до 15%, а це, згідно з європейською шкалою підрахунків, дуже мало.

Щодо наповнювачів бюджету, найперше, це – ДП «Лісгосп». Чимало податків сплачують бази відпочинку. Є підприємства «Ярослав» і «Вікналенд», які тут не зареєстровані, але сплачують податки. А взагалі-то, на пальцях однієї руки можна порахувати наші підприємства, які виходять за межі середнього і малого бізнесу.
- Ви відмітили, що були залучення з бюджетів державних рівнів.  А як щодо залучення  інвестицій?
- Дійсно, періодично було спілкування з потенційними інвесторами, зокрема приїздили представники металургійних підприємств, однак більшості з них заважає прийняти рішення саме логістика. За  підрахунками, основна причина відмови –  віддаленість від Києва. Тобто,  є громади поруч зі столицею, у приміській зоні, і вони більш привабливі. Однак, у нас є своя перевага, - ми маємо землі сільськогосподарського призначення, є кілька фермерських господарств, відповідно є певна  зацікавленість. Тобто, люди готові розвивати агросектор в межах громади.

На території громади діють достатньо потужні підприємства за місцевими мірками, а саме швейна фабрика «Ярослав» та підприємство «Вікналенд», але вони зареєстровані не в громаді, а у місті Києві. Нині шукаємо якісь переконливі аргументи, аби вони функціонували у нас. Наразі ми знаходимося  в діалозі і, сподіваюсь,  дійдемо до спільного рішення. Відносно ж інвестицій, єдине, чим ми можемо бути привабливі –  це землі промислового призначення. Але, в межах громади таких вільних земель немає. Для того, щоб щось пропонувати, має бути проведена інвентаризація земель, а це доволі дороговартісний процес. Ми розпочнемо цю роботу з великих населених пунктів, а потім через форму аукціону будемо намагатися залучати інвесторів. Ми ж прекрасно розуміємо, що якщо людині буде де працювати, то вона тут захоче тут й жити. Процес цілком логічний і взаємопов’язаний.
- Тобто, дороговартісний і необхідний процес інвентаризації земель планується вже найближчим часом?
- Плануємо розпочати з наступного року. У листопаді було ухвалено сесійне рішення щодо інвентаризації земель загального користування в громаді. Це стосуватиметься  тих земель, які не використовуються.
-Чи є заходи спрямовані на підвищення ефективності використання туристичного потенціалу?
У громаді є певні об’єкти, які користуються попитом серед людей, так як вони є безкоштовними. Якщо вести мову про землі, прилеглі до берегової зони Київського водосховища, то більшість із них вже давно не в комунальній власності. Ми співпрацюємо з відомим базами відпочинку, тобто, наповнення бюджету відбувається і через туристичний збір. Завдяки плідній співпраці нам вдалось спрямувати кошти в бюджет громади від туристичного збору, а це понад 100 тис гривень з кожної установи. Наприклад, щодо локації Сухолуччя, де проживав колишній президент, то на сьогоднішній день  на державному рівні прийнято рішення передати  цей об’єкт в  управління певній компанії, яка здійснює там свою господарську діяльність. Розбудова власними силами – це теж пріоритет, але глобальні перспективи щодо туризму не в топ перших завданнях.
-Поговорімо про ремонт доріг, адже як відомо, вони в не найкращому стані. З огляду на нестачу коштів, які перспективи та плани по укладанню нового покриття?
У громаді наразі налічується 143 кілометри неасфальтованих доріг, а це приблизно сукупна довжина як з Димера до Житомира. Робити дороги можна з бюджету розвитку, як ми і плануємо. Це, звісно, з урахуванням обмеженого фінансування і власних фінансових ресурсів. Ми спілкуємося з областю, готуємо ряд проектів на ремонт асфальтного покриття по Катюжанці, Демидову, Димеру та Глібівці. В цьому році було зроблено нову дорогу - близько 300 м нового покриття, вартість якого сягнула 600 000 грн. І це без будь-яких додаткових елементів дороги, а якщо врахувати тротуари, відведення води тощо, то, звичайно, вартість буде ще більшою. Плани є, працюємо з областю, сподіваюсь, якісь кошти отримаємо. Безперечно, ми зацікавлені, щоб це було швидше, адже на кінець року у нас навіть поставало питання невиплати зарплати технічним працівникам лікарень.

- Зрозуміло, що без допомоги з обласного бюджету з ремонтом доріг вам самотужки не впоратися. До речі, хто лобіює інтереси вашої громади в обласній раді? З ким спілкуєтеся і хто зрештою допомагає?
- В першу чергу –  це народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка постійно йде на контакт, опікується нашими проблемами, відгукується, допомагає в отриманні коштів. Є також контакт із депутатами обласної  ради, з керівником ОДА Василем Володіним та із заступниками. Мені важко порівняти з іншими громадами по кількості отриманих субвенцій, але думаю, що показники непогані,  головне – встигати вчасно освоювати те, що нам виділили. До слова, у нас будується притулок для осіб, постраждалих  від домашнього насилля.  В Київській області буде два таких заклади. Ми пройшли серйозний відбір серед всіх громад по Україні. Проєкт було реалізовано в стислі терміни, адже тільки у вересні розпочато документальне оформлення, а зараз тривають роботи: зовнішні оздоблення завершили, залишилося зробити внутрішні.
- Будівництво притулку для осіб, постраждалих від домашнього насилля – це була ваша ініціатива? Як буде функціонувати заклад та на яких умовах там перебуватимуть люди?
- Притулок для осіб, постраждалих від домашнього насилля буде структурним підрозділом центру соціальних послуг. До нас приїздили фахівці з неурядовими програмами по цьому напрямку. Ми розуміємо, що це латентна прихована ситуація, коли багато людей, які страждають від цього, не наважуються зізнатися в тому, що їх хтось ображає в межах дому. До речі, де тільки не відкривалися подібні притулки, вони наповнювалися дуже швидко. Що ж до календарного плану виконання робіт – то він припадає на кінець року. Далі – придбання меблів, зокрема ліжок, постільної білизни і всього, що має бути в такому закладі. Притулок розрахований на 30 осіб з певним алгоритмом розрахунку, тобто перебування в ньому є не безкоштовним. Подібний заклад утримується за кошти громади, а перебувати у ньому можуть одночасно, як чоловіки, так і жінки.
- Як прокоментуєте пости деяких користувачів соцмереж, мовляв, на будівництві  притулку для осіб, постраждалих від домашнього насилля, відмиваються великі кошти?
- А що тут коментувати? Коли тривав багаторічний період бездіяльності, то це, виходить, було добре, а коли почали щось реставрувати та будувати – це, значить,погано? Ми оголосили тендерну закупівлю, торги відбувалися в три раунди. Є переможець, який пройшов державну перевірку, тобто, все відбувається в межах закону. Щодо будівельних робіт, то є підрядник, є технічний нагляд, який здійснюється за цими роботами. Крім того, наші працівники з відділу архітектури перед тим, як підписувати акти виконаних робіт, перевіряють їх правдивість. А хто вважає, що є відмивання грошей,  то нехай звертається до компетентних органів. Ми самі зацікавлені, щоб це будувалось і робилося. Я особисто два-три рази на тиждень там буваю і можу візуально дати оцінку, що там щось робиться і як.
- Відносно надважливого нині питання – медицини. Які в громаді є медичні  установи та який рівень їх забезпеченості?
В нас є районна лікарня на чотири поверхи, площею 7 тис кв.м. Нам пощастило, що  за попередній період було зроблено ремонт і наразі приміщення знаходиться у більш-менш нормальному стані. На одній з перших сесій цього року ми прийняли рішення про створення власного медичного закладу і таким чином зберегли, забрали всіх працівників, які раніше підпорядковувалися Вишгородській районній лікарні. Втім, у нас досі не завершений процес розподілу майна з Вишгородом: нам на баланс не передали обладнання, устаткування, рентген-апарат тощо. Це що стосується вторинної ланки медицини. Наприкінці року ми прийняли  рішення про створення первинної ланки, тобто, ФАПів та амбулаторій у межах цієї ж лікарні. Тож чекаємо передачі майна, подаємося на пакетування з НСЗУ. Варто зауважити, що цей рік в питанні медицини нам обійшовся у  8-9 млн гривень. Наразі одна з найголовніших проблем – кадровий потенціал. Де брати лікарів, вчителів? Думаємо і працюємо над програмою забезпечення житлом працівників соцсфери за рахунок безгосподарського майна в межах громади. Приміром, в Козаровичах є будинок,  який ми хочемо передати працівникам медичної сфери, щоб обслуговували людей.
- Чи подавали ви проєкти до програми «Велике будівництво»?
У селі Козаровичі є довгобуд – дитячий садочок на 75 місць, який почав будуватися ще за часів Порошенка. Саме цей садок і є одним із проектів, хоча ми подавали їх декілька. На жаль, наразі у громаді немає жодного закладу, який би був сучасним і нетиповим.

- Також з огляду місцевих соцмереж відомо, що є проблеми із вивозом сміття, освітленням та транспортним сполучення між населеними пунктами. Що робиться у напрямку подолання цих проблем?
- Звісно, є така проблема. Наприклад, у селі Богдани на відстані 50 км, з населенням 150 мешканців. Питання внутрішньообласних перевезень знаходиться в компетенції області: маршрутизації перевезень переможців конкурсу визначає відповідний підрозділ на обласному рівні. Ми  працюємо спільно з місцевим перевізником, який допомагає закривати деякі питання, однак залишаються проблеми, пов’язані з відстанню, з площею і відсутністю нашого впливу на надавача відповідних послуг.

По вуличному освітленню взагалі цікава ситуація: у 16 селах із 34 вуличного освітлення немає дуже давно, близько 10-15 років. Ми розробили технічні умови на кожне із них і зараз тривають роботи по його налагодженню. Освітлення по ряду населених пунктів вартуватиме понад  900 000 грн. Це ми обіцяли зробити і робимо. 

Відносно вивозу сміття, то раніше районне комунальне підприємство «Комунальник» надавало послуги на вивезення сміття  безкоштовно для населення. Ми оголосили конкурс, як того вимагає закон, є переможець – підприємство «Екосервіс». Тариф у підприємства - 35 грн з людини, і якщо договір укладено, сміття вивозиться. Чотири місяці вивозили сміття безкоштовно для всіх без виключення, адже дали час на заключення договорів. Зараз підприємство працює у збиток і чекає реакції від людей. Зокрема, вони взяли на підряд наше підприємство- «Димерський комбінат комунальних підприємств»  і обслуговування частини території населених пунктів. Якби у нас була техніка і можливості для вивезення цього сміття власними силами, ми б так і робили, але маємо техніку 80-тих років, от і все оснащення.
- Розкажіть, будь ласка, про питання безпеки у вашій громаді: наявність поліцейських станцій, офіцерів громади, криміногенну ситуацію і співпрацю з місцевою поліцією?
- В громаді вже є один поліцейський офіцер, якого плануємо розмістити в селі Катюжанка. Однак  на таку територію нам потрібно 4-5 офіцерів. Матеріальне забезпечення ми взяли на себе, крім автомобіля. По безпеці наразі розробляємо хоча б первинний етап розміщення камер  відеоспостереження на основних локаціях. По вартості це стане у двісті-триста тисяч гривень.

Наразі одне з пріоритетних питань – терміново встановити пожежну охорону в дитячому садочку. Щодо  питань безпеки, вже все прораховано, залишилося  знайти на це кошти. Хочу відмітити, що ми на постійному зв’язку не лише з дільничими працівниками поліції, а й з керівником відділу поліції. Порівняно з іншими громадами, криміногенна ситуація біль-менш стабільна, є,звичайно, проблематика і специфіка як і будь-де, однак якихось кричущих чи зухвалих випадків не було останнім часом.
- Поговорімо про дисциплінарне провадження у виді подання про звільнення Вас з посади судді, а також про хід справи, де ви нібито погоріли на хабарі. В пресі багато різної інформації, тож як її прокоментуєте Ви?
- Про суддівство – тут питання просте. Під час виборчих перегонів це був основний аргумент, що мав би мене, на думку певних людей, дискредитувати. Робота судді настільки в усіх під пильним оком, що якби було що використати, то це було б використано. Щодо дисциплінарного провадження з приводу начебто відношення до активістів і позбавлення права керування – справа наразі в Європейському суді. Практика там така, якщо провадження  відкривається, то справа має перспективи. Я чекаю свого часу, коли вона буде вирішена. З приводу останньої справи мені  дуже багато хочеться сказати, але досудове слідство не завершено, тому я поки що промовчу. Справа рухається, побачимо, який буде результат. Скажу лише, що совість у мене чиста, але, звісно, підкинули мені проблем, що протягом певного періоду часу забрало багато здоров’я і сил. Це ще одне випробування, а от де істина, з часом буде видно.
- Повернемося до Ваших передвиборчих обіцянок. Які з них Ви виконали чи плануєте виконати вже найближчим часом?
- Можна сказати, що це все, про що я вище говорив: і медична сфера та лікарня, і вуличне освітлення,  і проблема зі сміттям, і парк відпочинку в Димері тощо. В цьому році  в селі Демидів  плануємо розпочати підготовчі роботи щодо будівництва парку, де наступною локацією буде с.Катюжанка. Продовженням цього буде спорудження  багатофункціональних спортивних майданчиків та початок будівництва гімназії. Я вважаю, що нам за рік вдалося набагато більше, ніж декому за декілька каденцій.
- Які помилки були за перший рік Вашої каденції?
 - Був випадок з організацією відпочинку дітей. Я нікого не звинувачую, але допустили ситуацію, коли в стислі терміни формували списки дітей, з чим і вийшла плутанина. Список подали одних дітей, а поїхали інші. Воно вже зараз нікого не цікавить, але в історії з дітьми був натяк на непрозорий відбір, а там були діти учасників бойових дій. Я, звичайно, не виправдовуюсь, але з мого боку, то недотичні до мене питання. Моє питання – питання контролю за формуванням цього списку. Зрештою, ми запропонували дітям поїхати іншого разу в інше місце.
- Щодо учасників АТО… Чи є проблеми з отриманням земельних ділянок?
- Кожному учаснику АТО було запропоновано звернутись до рад, аби отримати земельні ділянки.
Частина звернулись особисто, частина – члени родин загиблих.  Між нами є комунікація, нікого ні в чому не обмежуємо. Відносно землі, вона є, але не багато. Приміром, в Димері землі вже немає, але все буде зрозуміло після інвентаризації.
- Наостанок, що б ви хотіли донести до громадськості?
- Ми проговорили багато питань, тож моє побажання і звернення до людей наступне: давайте єднатися заради розвитку громади, заради долі кожного з вас, бо без вашої участі, без вашого вибору не було б того, що ми всі маємо. Якщо народ нам повірив і довірив приймати рішення, то наше головне завдання – працювати і зробити життя людей кращим. Ніхто не застрахований від помилок, шлях пройдено не простий. Як сказав І.О. Рудик, мій заступник: «Зараз легше ніж було, але важче, ніж буде». Тому маємо працювати, працювати і працювати на користь людям.

Рік, що минає, дійсно був насиченим : сповнений тяжкої щоденної праці для становлення та розвитку нашої громади. Бо громада- наш дім, маю надію, що повага до нашого спільного дому, прагнення зробити його кращим буде і надалі слугувати головним пріоритетом на майбутнє. На порозі Новорічне свято – це завжди нові надії і сподівання. Тож нехай всі прикрощі і негаразди залишаться в старому році, а заповітні бажання і мрії обов’язково здійсняться в Новому.