Голова екологічної комісії Київоблради Максим Запаскін: екологія на Київщині залишилася без державного контролю

Поліський район найбільше постраждав від Чорнобильської катастрофи, а зараз страждає від львівського сміття - Запаскін

«Моя Київщина» поспілкувалася з депутатом Київської облради від «Свободи» Максимом Запаскіним про складну екологічну ситуацію на Київщині та ситуацію з державними контролюючими органами
- Як би Ви охарактеризували нинішню екологічну ситуацію на Київщині?

- Як дуже проблемну. В першу чергу, це стосується ситуації з твердими побутовими відходами. Скажу прямо: в усій Київській області не існує жодного нормального полігону. А ті майданчики, які є легальними, де-факто працюють із страшними порушеннями екологічного законодавства. В результаті, ми бачимо забруднення важкими металами поверхневих вод, забруднюються ґрунти.

За моєї ініціативи, всі екологічні питання у Київській області підняті на найвищий рівень. Створено контрольну комісію з питань діяльності незаконних полігонів, контрольну комісію з перевірки використання водойм і рибогосподарської діяльності, комісію по лісогосподарській діяльності, комісію за незаконним видобутком піском, комісію самоврядного контролю щодо порушень екологічного законодавства у Київській області тощо.

- Така велика кількість комісій… Але ж існують відповідні органи державної влади, які мають контролювати дані напрямки?

- На жаль, у нас відбувається системне знищення державного контролю за порушеннями екологічного законодавства. Була ліквідована сільгоспінспекція, яка займалася наглядом за землями сільськогосподарського призначення. Функції контролю передали Держгеокадастру. Іншими словами, влада поєднала функції розпорядника і контролера в одному обличчі. Окрім того, це – орган, в якому регулярно змінюються керівники. Півроку – і чергового очільника ловлять на хабарі. До того ж у складі Держгеокадастру немає фахівців відповідного рівня. В результаті, землі у Київській області залишилися без контролю.

Зараз відбувається реорганізація Державної екологічної інспекції. Нещодавно було змінено керівника. Вони деморалізовані, фінансування немає. Там працює лише шість інспекторів. Що вони можуть зробити, якщо по всій Київській області надходять тисячі звернень від громадян щодо порушень екологічного законодавства?

Якщо говорити про рибогосподарську діяльність, то ніби й оголошені гарні ініціативи - створення рибного патруля – але шалене недофінансування знову ж таки призводить до обмеження його діяльності. І ще – функції нагляду за екологічним законодавством забрано у органів прокуратури. А Нацполіція не займається порушенням екологічного законодавства тому, що в них є єдина структура у місті Києві на всю Україну. Фактично відбувається знищення контролю за дотриманням екологічного законодавства.

Виходить так, що всі роблять, що хочуть. Наслідком цього хаосу бачимо незаконні кар'єри, намив піску, неконтрольовані полігони та сміттєзвалища.
- Зараз багато інформації про проблеми з вивозом та переробкою сміття. Які кроки зроблені Київоблрадою для того, щоб вирішити це питання? 
- Завдяки нашій ініціативі, Київська ОДА підготувала нову концепцію поводження з твердими побутовими відходами. Зараз вибирається один з п’яти районів, де буде побудовано сміттєпереробний завод, і куди будуть звозити все сміття. 
- Які райони Київщини можна назвати найбільш засміченими?

- У найгіршому стані перебувають Обухівський та Києво-Святошинський райони: вони потерпають від сміття з Києва. Полігони у цих районах перебувають в жахливому стані. Особливо увагу ми приділяємо полігону у Підгірцях, - полігон №5, який вже вичерпав свій ресурс, і який функціонує ще з радянських часів. Ми неодноразово зверталися до Київської ОДА. У 2006 році це сміттєзвалище вже закривалося, але суди скасували це рішення. Ми вимагаємо, щоб Київська ОДА провела рекультивацію цього полігону. 29 грудня 2016 року було створено робочу групу щодо вирішення даних проблемних питань, але вона не працює. Не виключено, що це зроблено для замилювання очей. Тому цього року для мене завдання №1 - вирішити питання по цьому полігону.

Аналогічна ситуація – у Києво-Святошинському районі. Там сміттєзвалище закрито, і зараз розглядається можливість рекультивації колишнього полігону. Але це дуже дорога затія. Маємо надію, що обіцянка виділити допомогу з держбюджету буде виконана. Тим паче, поруч із Крюковщиною, де знаходиться це звалище, знаходиться аеропорт "Жуляни". До гори відходів постійно прилітає велика кількість птахів. У зв’язку з тим, що велика кількість птахів знаходиться у повітрі, літаки, які літають поруч, перебуваються в небезпеці. Саме тому, відповідно до повітряного кодексу, заборонено створення тих сміттєзввалищ в30 кмвід аеропортів. Також у нас є аналогічне питання по Бориспільському полігону, який, щоправда, перебуває більш-менш нормальному екологічному стані.

- Днями у Поліському районі виявили чергову купу сміття львівськими вантажівками. Чи може Київоблрада впливати на ці процеси?

- На останній сесії облради я зробив заяву по львівському сміттю. Справа у тім, що це сміття скидають в межах Іванківського і Поліського районів. Як Ви знаєте, вони є слабонаселенними. Поліський район контролювати дуже важко. Там є закинутий аеропорт під селищем Бобровиці. І вони туди завозять сміття, і там уже лежить близько 200 тон. Ми приїхали туди, подивилися. Зрозуміло, що це сміття зі Львову тому, що в смітті є львівські чеки, і упаковка і навіть документація.

Заява нашої фракції була зроблена на сесії облради в присутності прокурора області, а, отже, є заявою про кримінальний злочин. Має відбутися відкриття кримінального провадження. Поліський район найбільше постраждав від Чорнобильської катастрофи, а зараз страждає від львівського сміття.

- Як Ви оцінюєте ситуацію із незаконним відмивом піску у акваторії Дніпра? Хто, на Вашу думку, стоїть за цією діяльністю, і чому немає політичного рішення зупинити цей процес?

- Ми взяли з самого початку курс на боротьбу з незаконним відмивом піску. Насправді деякі успіхи у нас є тому, що вартість піску в Києві подорожчала майже в 1,5 рази у зв’язку з тим, що видобуток став значно зменшений. Іноді нам вдавалося добитися певних результатів. Так, у Білоцерківському районі були заарештовані два ескаватори. Рішенням суду його арештували, а потім його скасували в апеляційній інстанції. Але намивачі більше не схотіли йти на це місце знову. Аналогічна історія – в Обухівському районі: було три випадки, коли ми безпосередньо брали участь у зупинці відмиву.

Скажу прямо: до тих пір, поки не буде внесено змін до Кримінального кодексу України щодо підвищення рівня відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення реального здвигу у цьому питанні не буде. Не існує інструменту, який би міг нам допомогти у законодавчому полі боротися із незаконним намивом піску. 
- Протягом останнього місяця в ЗМІ з’являлися повідомлення про появи на Київщині бурштинокопачів, які рухаючись із Заходу вже добралися до столичного регіону. Чи виробила Київоблрада якісь напрацювання з протидії цьому ганебному явищу?

- На Київщині це явище не отримало масового розповсюдження. Там десь хтось щось копає, але то одиничні випадки. Проблеми можуть виникнути в зоні відчуження Чорнобильської катастрофи.

- Як Ви оцінюєте роботу Київобради? Зокрема, прокоментуйте відмову облради проголосувати за визнання ОРЛО окупованими територіями. Як Ви вважаєте, чи Київоблрада, як орган місцевого самоврядування має повноваження для того, щоб впливати на загальний український контекст?

- Перше рішення стосувалося необхідності зупинення на законодавчому рівні будь-якої торгівлі з окупованими територіями тому, що це є фінансування тероризму. Це рішення було підтримано у повному складі фракція "Свобода-УКРОП". Фракція "Самопоміч" дала 5 із 10 голосів тому, що у них більше не було присутніх на сесії. Таким чином було лише 18 голосів для того, щоб ухвалити це рішення.

Я вважаю, що це – ганебне явище. Чому решта депутатів не голосувала? Напевне, вони не розділяють ту позицію, яку розділяють патріоти України. В них є якесь інше бачення. Мені соромно за них. 

- Прокоментуйте кнопкодавство, яке влаштував депутат від «Нашого краю» Ярослав Добрянський на останньому засіданні Київоблради…

- Це ганебне явище. По Добрянському: ми не розділяємо його позицію, яка зводиться до того, що якщо депутат відсутній, то він може попросити проголосувати за себе. Не може. Голосувати потрібно особисто.

Сама по собі фракція "Наш край" зараз знаходиться у деморалізованому стані в зв’язку з тим, що був побитий їхній колега Василь Цвик. Чесно кажучи, він – порядна людина, і я коли почув про цю історію з побиттям, не міг в це повірити. У нього своя ферма, він займається вирощуванням кіз.

Загалом, щодо діяльності Київоблради, то тут є певні нюанси роботи, в зв’язку з тим, що постійно змінюється виконавчий орган – керівництво Київської ОДА, а також голови департаментів. У нас є певні непорозуміння: ми не отримуємо від неї звіти. Наприклад, існує проблема зі звітом з програми соціально-економічного розвитку, зі звітом за 2016 рік по бюджету. Внаслідок цього, жодна програма цього року ще не запрацювала.

Зараз у нас фінансуються лише захищені статті витрат – заробітна плата, енергоносії та соціалка. Через це у багатьох складається враження, ніби Київоблрада погано працює. Але першоджерело проблеми полягає у не дуже ефективній роботі Київської ОДА.

- Як Ви оцінюєте ситуацію із призначенням губернатора Київщини Горгана? 
- В принципі, Горган є достатньо ефективним керівником і шикарним оратором. Але з кожним днем ситуація для нього погіршується: ми не бачимо результатів його роботи. Ми не бачимо бюджету, не бачимо звіту.

Загалом текучка кадрів негативно відзначається на роботі КОДА. Разом із керівником змінюються всі керівники департаментів, заступники, керуючий справами тощо. Мені подобається та команда, яка зайшла разом з органом, але їм потрібен час. Тобто потрібен час. 
- З приводу команди. Прокоментуйте, будь-ласка, ситуацію із призначенням голови департаменту охорони здоров’я. Саме одіозна Алла Арешкович дала добро «беркутівцям» затримувати «майданівців» прямо в лікарнях. МОЗ двічі відхиляло цю кандидатуру, а Горган всупереч МОЗ самовільно її призначив.

- У даному випадку я не згоден з кадровим рішенням. Я не розумію мотиви очільника Київської ОДА. Арешкович – одіозна персона, і це негатив для медичної галузі Київської області. 
- На Вашу думку, чи правильним є ідея з виділення Київоблрадою десятків тисяч гектарів приватним мисливським організаціям на десятки років?
- На цій сесії ми приватникам відмовили у видачі угідь, бо це – неправильно. Зараз поступово ці питання знімаються. Навпаки, зараз потрібно буде повертати ті угіддя, які вже були надані приватникам в користування. Не так давно суди скасували рішення про виділення в Томилівських лісах угіддя для користування приватника. Зараз ми вимагаємо, щоб Київоблрада прийняла ці угіддя назад.

- Ми говорили про тему сміття. Але хотілося б дізнатися Вашу думку про те, які з районів Київщини є найбільш екологічно уразливими?

- Ті ж самі Обухівський та Києво-Святошинський райони. Трипільська ТЕЦ працює, а поруч високий рівень захворюваності. Більш-менш нормальна ситуація в Білоцерківському районі, але сміттєзвалище, на якому працює ТОВ «КАТП 1028»  (власний даної компанії – Анатолій Дикий, батько нинішнього мера Білої Церкви Геннадія Дикого, - Ред) викликає занепокоєння. Воно вже вичерпало свій ресурс і потрібно розпочинати процедуру рекультивації. Але я не чув про хоч якісь пропозиції від КАТП чи від міської влади про те, що вони збираються закривати це звалище. Але рекультивація передбачає певний перелік заходів, зокрема, підготовку проекту рекультивації, а потім відповідні роботи, які коштують чимало. Тому недивно, що міський голова Дикий дуже поспішає з відкриттям іншого сміттєзвалища. У нього є попередні домовленості з Піщанською сільською радою, виділено 5 млн грн на розробку проекту, хоча земля під звалище досі не виділена. Ці кошти громади міста Біла Церква будуть витрачені на вітер, якщо спочатку не буде вирішено земельне питання.

- Дехто говорить, фактично річка Дніпро знищена. Цікаво було б дізнатися Вашу думку про стан інших водних об’єктів, зокрема про річку Рось. 
- Так, дійсно, річка Рось зараз теж перебуває у надзвичайно поганому стані. До того ж на Київщині відбувається різке пониження водозабезпеченості рівня поверхневих вод. А в річці Рось ця ситуація погіршується ще тим, що у нас є верхнє і нижнє водосховище, які мають дуже велике дзеркало. Відбувається значне випарування води. Тобто у нас є два об’єкти, які штучно нищать Рось.

Але річку потрібно рятувати. На це потрібні великі кошти які, ані міський бюджет, ані обласний не зможе профінансувати. Міською радою було створено проект по відновленню річки Протока, яка є притокою Росі.

- Білоцерківський водоканал вже три року перебуває у концесії. На Вашу думку, чи змінилося щось у покращенні якості послуг? І чи можуть діючі депутати проголосувати за повернення водоканалу назад у комвласність? 
- Коли водоканал передавався у концесію були поставлені певні умови перед концесіонером. Я не бачу жодного звіту про їх виконання.

Незважаючи на те, що керівництво водоканалу постійно наголошує на поліпшенні якості води, я, як споживач, цього не помітив. Насправді, ту воду неможливо пити. 
- А от Ваша колега по облраді, голова цього підприємства Ольга Бабій свою роботу оцінює на п’ять…

- Вона може й оцінює на п’ять, але вона навіть не проживає в Білій Церкві. Можливо, у неї в лабораторії все добре, а люди цю воду пити не можуть. Дуже часто вода тече з крану незрозумілого кольору. Вона (Ольга Бабій - ред.) розказує про те, що це пов’язано зі зношеністю труб багатоквартирних будинків, але я в це не вірю.

Чесно кажучи, є питання до того, як вона поводиться із споживачами, як намагається бути виконавцем і стягувачем боргів. У нас зараз відбувається конфлікт між ОСББ і водоканалом. Якби наприклад, ТОВ "Білоцерківвода" була в комвласності то конфлікту не було б.

Також давайте повернімося до вартості послуги. Білоцерківщина – третій район у Київській області по вартості води, крутіше нас лише Фастів, який черпає воду зі свердловини. У нас в Білій Церкві вода дорожче, ніж в Умані. А Умань бере воду у Білоцерківводи і прокачує її на сотні кілометрів. Але їм чомусь виходить це дешевше, ніж у нас тут.

У нас водозабор знаходиться безпосередньо майже в місті, прокачка йде буквально на відстані 1 кілометру, а вода – дорога. Чому? Тому що у нас є концесіонер якому байдуже на якість води, байдуже на ціну. Їх цікавить виключно прибуток.

Тому я вважаю, що є всі підстави для того, щоб розірвати цей договір концесії. Я думаю, що діючі депутати можуть проголосувати за повернення у комвласність водоканалу, але самого виконання даного рішення ніколи не відбудеться.

До речі, є дуже гарна ініціатива створити на комунальних підприємствах Білої Церкви наглядові ради. Чому? Тому що мер розпоряджається цими комунальними підприємствами як своєю приватною власністю. Кого хоче призначає, кого хоче звільняє, і жодної відповідальності за це не несе.

Я можу навести декілька прикладів. Візьмемо КП "Білоцерківміськреклама". Прибуткове підприємство на кінець року має борги у розмірі 200 тисяч грн. КП "Парк імені Т. Шевченка" – борг 300 тисяч грн буквально за рік діяльності. "Білоцерківтепломережа", у якої настільки величезний борг, що нам приходиться його реструктирузувати з виділенням 60 млн грн з міського бюджету.

Але усі гарні ініціативи місцевих депутатів системно ветуються міським головою. На жаль, наразі у нас немає 2/3 депутатського корпусу у міськраді. Інакше б міський голова вже давно був би у відставці…

- На Вашу думку, чи може ситуація з виключеннями депутатів з фракцій, які представляють більшість у міськраді, сколихнути депутатів відправити у відставку Дикого-мера?

- На жаль, поки що це нереально. Але зараз створена депутатська група "Соборна Біла Церква", у яку входять депутати, які обурені діями цієї влади. І їх можна зрозуміти: коли попередній міський голова Савчук йшов у відставку, то в Білій Церкві дороги перебували в набагато кращому стані, ніж зараз.

А у нас в місті кошти зараз вкладаються у закупівлю будматеріалів з "Будмаркету" (мережа будівельних супермаркетів, яка належить меру Геннадію Дикому, - Ред). Плитку покласти чи встановити ліхтарика можна лише, коли вони куплені через "Будмаркет". А системного покращення інфраструктури у Білій Церкві немає.

- На Вашу думку, чи існує тут конфлікт інтересів?

- У Білій Церкві майже 90% закупівель є сумнівними. Теплові лічильники на суму 18 млн грн були закуплені без жодного тендеру. Суму просто розбили по 200 тисяч грн до безтендерної суми – і провели.

У нас влада розказує, що діє прозоро, а насправді все робить через "свої" фірми. В принципі є формальні ознаки конфлікту інтересів, а тому є всі підстави звертатися до правоохоронних органів з перевірками.

Водночас через міськраду неможливо провести жодне нормальне рішення. Все йде до того, що ми будемо змушені ставити питання про подальше перебування Бориса Смутка на посаді секретаря міської ради, який повинен сприяти діяльності депутатів. А він сприяє діяльності лише "Самопомочі" і мера.

- Значна кількість мешканців Білої Церкви незадоволені транспортною реформою в місті. Як Ви ставитеся до проведеної реформи транспорту в Білій Церкві?

- Транспортна реформа у Білій Церкві є провалом. За кошти міського бюджету були закуплені чотири «бушні» тролейбуси за 3 млн грн. Витративши такі шалені кошти, ми маємо зараз на лінії лише один тролейбус з усіх закуплених. Куди поділися інші?

У 2017 році Держпраці знайшли суттєві порушення у діяльності Тролейбусного управління, справа вже у суді.

Власне сама транспортна реформа проводилася не фахівцями, і навіть, не мешканцями цього міста, які не розуміють специфіки транспортних потоків. Унаслідок цього у нас є маршрути, які не відповідають вимогам та потребам мешканців Білої Церкви. Все це зроблено непрофесійно і без врахування інтересів місцевих підприємців-перевізників. Порушуються їхні інтереси, надаються переваги іншим та завдається шкода економіці міста Біла Церква.

Розмову вів Валерій Міщенко, "Моя Київщина"