Голова громадської спілки "Громада Щасливого" Ігор Левін: Усім "рішаловом" на Бориспільщині займається нардеп Міщенко

Журналісти «Моєї Київщини» поспілкувалися з головою громадської спілки «Громада Щасливого», підприємцем Ігорем Левіним, та розпитали його про причини того, чому у селі під Києвом з колосальним бюджетом не видно особливого розвитку, тоді як земельні махінації, екологічні проблеми та різноманітні схеми збагачують чиновників, голів сільрад, депутатів і місцеву «еліту»

- Розкажіть про ситуацію у селі Щасливе. Чому таке перспективне і багате село має стільки проблем?

- Причина криється в тому, що чиновники побачили, що електронні декларації пройшли, зник патріотизм та зник страх. І зараз тупо грабують громаду різними способами: через ямковий ремонт, через вирубку лісів, тощо. Ми зараз ведемо суди, не даємо вирубувати ліси вздовж траси Київ-Бориспіль зі сторони в’їзду до Києва. Йдеться про понад 100 гектарів лісу. Зараз 40 гектарів уже повернули громаді, а ще 10 стоїть під питанням.

Усі ці процеси «децентралізації» направлені на те, щоб узаконити вилучення землі, яка знаходилася раніше між населеними пунктами і перебувала в розпорядженні районної влади. Районна влада за допомогою сільських голів під будь-яким приводом її роздавала. А зараз щоб це узаконити, створюється ОТГ – після цього на раніше «роздеребанених» землях, вже сільрадою відразу ж надається поштова адреса і проект забудови. Таким чином ця махінація з землею узаконюються. Ми вже декілька років боремося за те, щоб не допустити вирубку цих лісів та лісозахисних смуг.

Є ще одна проблема – незаконні фекальні зливи. На межі території Щасливської сільської ради знаходяться недобудовані очисні споруди. Влада пішла далі. Так як зараз активно розбудовуються багатоповерхові житлові будинки та котеджні містечка, фекалії нема де діти. В результаті, вони почали просто в лісі копати бульдозерами ями, в які все це зливається.

Коли я почав 1,5-2 роки тому піднімати цю тему – місцева влада незаконно зливала 2,5 тисяч кубометрів на добу – це об’єм залізничного потягу. На сьогоднішній день незаконний злив становить п’ять тисяч «кубів». Ті, хто цим займається, мають чистий «кеш». Прокуратурою було заведено декілька кримінальних справ за нашими заявами. Але все без толку: за добу ділки від місцевої влади та комунальних підприємств заробляють сотні тисяч гривень, а це десятки мільйонів неврахованих гривень, які збираються з людей та підприємств за комунальні послуги.

- Тобто заробляє цим компанія, яка їх вивозить?

- Так. Плюс, в долі голова села та районна влада. Зрозуміло, що вони передають нагору.

- А компанія взагалі чия? Чи їх декілька?

- Тут ділять свою відповідальність голова Великоолександрівської сільської ради, куди ми начебто в оренду передали територію для зливу фекалій та відходів, а також голова Щасливської сільської ради. Коли йшло розслідування, голова Великої Олександрівки в присутності прокурорів заявила, що лише з села Проліски офіційно зливає "Фоззі-груп" та завод "Амако". А все інші діляться з Миколою Шмаюном (голова Щасливської сільради – Ред.). Цьому було відео-підтвердження в Райраді.

Усі ці незаконні зливи – це величезні гроші,  і ніхто не збирається будувати очисні колектори. А навіщо? Тоді ж буде облік. А якщо буде облік, доведеться придумувати нову схему. А так вони отримують чистий готівковий прибуток.

Те ж із землею. Ви тільки уявіть – 24 листопада 2016 року ми ввели в межі населеного пункту 560 гектари, із них село Проліски – 92 гектари і 472 – Щасливська сільська рада. Землі з місцевих мешканців громади не отримав ніхто!

- Куди ж вона поділась?

- Як в кінокомедії: "все було вкрадено до нас". Ми ж не просто віддаємо свої землі, та ще безкоштовно,  ми надаємо навантаження на наші місцеві зношені інженерні комунікації, ми погіршуємо екологічну ситуацію. Тому ми маємо розуміти: якщо ми даємо вам землю, то ви повинні дати нам гроші для того, щоб ви брали участь в реконструкції, посиленні комунікаційних систем та мереж. А сьогодні в нас відбувається розграбування комунальної власності.

Я на прикладі наших населених пунктів розповідаю про ситуацію в Бориспільському районі – схема всюди однотипна. Така ж ситуація не лише з незаконними фекальними зливами, а й з вирубкою лісів та розкраданням землі. Схема – така: всі кинулись ремонтувати дороги. Але ж ми бачимо, що цей ямковий ремонт ні до чого не призводить. Проходить 2-3 місяці – і на тих же ямах місцеві чиновники знову заробляють. Фірми, які працюють на ямковому ремонті, і які кладуть плитку – це все підприємства, які контролюються одними тими же  людьми. За нашими даними, вказівка приходить на голову сільської ради з району. Є зацікавлені люди, які через свої фірми ведуть будівництво, озеленення, асфальтування, але жодна стороння організація не може сюди потрапити.

- Тобто сьогодні в Бориспільському районі голова РДА – "весільний генерал", а вирішує сама рада, тобто без дозволу голови ради нічого не робиться?

- Я б сказав, що тут замішені дві людини, але в принципі Ви праві. У нас перевели голову адміністрації з досить неоднозначною репутацією (мова йде про Олександра Туренка – нинішнього голови Бориспільської та екс-голови Обухівської РДА – Ред.). Розкажу, як було раніше. Призначення президентом свого ставленика на Бориспільську РДА супроводжувалося завжди маніфестацією. Протягом дня проводилася маніфестація про те, що "ми не хочемо такого голову адміністрації". Наприкінці дня збиралася зацікавлена група людей, які "обтирали" це питання і назначали йому заступника з місцевого клану. Питання було вирішено. Функції самого голови дійсно нагадували "весільного генерала". Вправо-вліво не можна: "ми місцеві, ми можемо підняти бучу".

Тому велика увага тут приділяється тому ж аеропорту "Бориспіль". До переведення бюджетних коштів можна ставитися двояко, тому що територіально воно відноситься до села Гора, і зараз  з бюджету Борисполя він пішов. Тепер ці гроші йдуть в район. Гора ж буде в найкращому випадку отримувати копійки.

Загалом я не помітив особливих покращень в селі Гора у зв'язку з переходом у бюджет такої кількості грошей. На сьогодні сільрада представляє собою орган, який за розпорядженням Гройсмана наповнює бюджет, який складається з податків місцевих підприємств та мешканців сіл. У нас голова сільради при нашому бюджеті у 80 млн особливо не заморочуються: він розподіляє гроші на банківських рахунках, і там має свою вигоду. І в результаті у нас в минулому році невитрачених коштів залишилося 40 млн на рахунках, тобто півбюджету. Це при інфляції – 113,7%. Тобто ці гроші вже більше, ніж удвічі знецінились. Раніше, при Радянському Союзі, була кримінальна стаття за нецільове та неефективне використання коштів. І керівника, який допустив це - саджали. Сьогодні голова сільради не зацікавлений у розвитку села. У всіх селах голови працюють за однією схемою – гроші з бюджету кладуться в банк, вони працюють під проценти. У нас у банках, середня процентна ставка від 14 до 22%, він домовляється, наприклад, на 15%, а 7% банк йому кладе тихенько на інший рахунок.

Нормальна розсудлива людина зараз в банк грошей не покладе. Тому що вона розуміє, що до кінця року інфляція з'їсть ці проценти. У нашого голови сільради вже є кримінальне провадження по незаконному збагаченню. Він у нас був "гол як сокол" у 2008 і у 2009 і у 2011. А потім раз – і мільйонер. Подає декларацію – а там у нього мільйон, там 500 тисяч доларів лежить, там земельні ділянки, 19 квартир, десятки гектарів землі. Тому обласною прокуратурою було відкрите кримінальне провадження, і воно досі не закрите. На сьогоднішній час у сільського голови 17 відкритих кримінальних справ (незаконне збагачення, зловживання владою та службовим становищем, підробка документів, складання і видача за відома не правдивих документів, заниження розміру пайової участі в бюджет, незаконної та безоплатної передачі лісового фонду своїм родичам та інші). По оцінці українських ТВ і ЗМІ Шмаюн увійшов в ТОП 10 корупціонерів Київщини.

До нас приїжджає народний депутат Сергій Міщенко, проводить зустрічі з місцевими мешканцями, депутатами але ніякого результату досі я не бачу. Я вважаю, що тут в них є якийсь звичайний спільний інтерес: це не таємниця, що Міщенко контролює райраду, назначає в райадміністрацію своїх заступників. І передвиборча боротьба буде жорстокою, адже Міщенко не хоче втратити контроль над Бориспільщиною, над аеропортом, де теж є бізнес. Тому на виборах буде спекотно…

Я знаю, що свого часу Міщенко був у "Батьківщині", потім пішов у ББП, вів нагляд у ВР за правоохоронними органами, відповідно допомагав закривати всі кримінальні провадження. Я думаю, що він повністю контролював, аби по деяким персонажам справи далі не розвивалися, як в нашому випадку по Шмаюну. Усі кримінальні справи у Бориспільському районі просто «зависли». Я впевнений, що без його нажиму це все не відбувалося. Тут просто видно зацікавленість. Наш голова сільради теж не раз розказував про свої хороші відносини з ним, про те, що він може з ним «порішати» всі питання.

- А районна прокуратура слідкує за цими справами?

- У нас є районний прокурор, але функції всі виконує його зам – Микола Ульмер (раніше був головою Бориспільської районної прокуратури - Ред). Відповідно, що вони скажуть, те й буде. Там були хороші, порядні прокурори, які просто не пройшли атестацію, або пішли на підвищення з цього місця. При Ульмері він чистив всі справи. І робив це дуже хвацько.

Загалом, змін я не бачу і на інших напрямках. Ми побачили гру з патрульною поліцією: як були одні й ті ж обличчя, так вони й залишились. У нас бігав наш дільничний, який нічого не робив, і всі знали, що дві тисячі доларів платиш – і проходиш атестацію. Зрештою вони перевдягнулися в нову форму. Тому на сьогодні жодну кримінальну справу в районі проти чиновників не хочуть відкривати.

- Правильно я розумію, що в районі позиції Міщенка надзвичайно сильні?

- Так, він контролює все. І через своїх людей так само контролює Бориспільщину.

- Є хтось, хто може скласти йому конкуренцію?

- Наскільки я чув, зараз буде йти Віталій Ярема на наш округ. Я б, наприклад, хотів більше бачити Ярему. Тому що думаю, що відбудуться зміни. Ми всі повинні вірити в те, що треба якось вибиратися з цього лайна. Бо інакше ми так і будемо жебраками на узбіччі життя. Нас у світі уже сприймають як людей «третього сорту».

У нас у країні з усієї маси – до 5% - це люди, які підлаштувалися під бюджет – це чиновники та фірми-«прокладки», через які вони працюють. Є 8% - це люди, які розуміють, що відбувається в країні, і це дуже дратує та лякає корупціонерів. Якщо воно збільшиться до 15% - буде революція. А все інше – це біомаса, як думають вони. Її спеціально доводять до такого стану, щоб вона думала лише про хліб. Голодними легше керувати. Тому сьогодні влада контролює питання для того, щоб кількість людей, які тверезо оцінюють ситуацію і розуміють, що відбувається, не збільшувалася. Для них зробили безвіз. Багато розчарувалися, плюнули і поїхали. І соціальна напруга в цьому плані знялась. Люди бачать, що тут робити нічого, і їдуть. А так би вони вийшли на вулиці.

- Не так давно Вас побили. Розкажіть про цю історію. Як це сталося? І хто за цим, на Вашу думку, може стояти?

- Я думаю, що тут все було пов'язано з тим, що я дуже заважав розкрадати гроші місцевому голові разом із заїжджими забудовниками. Тут все пов'язано: тут були й колишні бійці АТО, один із слідчих після того, як в мене кидали гранату Ф-1, мені розповідав навіть про наявність слідів Іллі Киви.

І я думаю, що люди, які робили цю «роботу» - вони відносяться до професіоналів.

- А які ж можуть бути тут його інтереси?

- Цього я не знаю. У нас отримали квартири крім наших 20 бійців АТО, в основному, заїжджі люди.

- Чи може він пов’язаний із сільським головою?

- Я не можу таке говорити, що вони напряму пов’язані. Але я чув, що Шмаюн хизувався близькістю із Трояном. Мовляв, вони знайомі і він нічого не боїться…

- Я правильно розумію, що це можуть бути люди, які отримали тут в Щасливому квартири від Шмаюна?

- Необов’язково особисто вони. Я думаю, що вони можуть бути близькими до них. Та й будинки ці збудовані шляхом обману. Там було 3,5 гектари землі, і Шмаюн вирішив роздати їх бійцям АТО. Зі списку тих, хто отримав землю, а це 23 прізвища, ми досі не можемо виявити трьох.

Коли приймали це рішення, ми були раді. І підтримували цю ідею, бо це гарно – дати землю бійцям АТО. Але Шмаюн знав, що на цій землі не можна будувати своє житло, бо її цільове призначення вже було Шмаюном переоформлено під багатоповерхову забудову. Фактично під його особистий проект, який він хотів продати. Іншими словами, Шмаюн обманув депутатів.

Уже наступного дня виявилося, що будувати там не можна. Тоді всіх почали вмовляти: мовляв, є забудовник, він збудує будинок і дасть вам квартири. Практично усі підписали довіреність і взамін отримали квартири. Але реально можна було б запросити забудовника з Києва, сільська рада могла б виділити не 3,5 гектари, а 30 соток і на них можна було б побудувати 230-квартирний будинок, а 10% віддати для АТОшників, а інші 3,2 га оставити під нужди села. Дехто з столичних чиновників  взагалі називає цифру і 15 і 20 %, які вони отримують від забудовників. Це нормальна схема, яка працює по усій Україні. Зараз у нас є 20 бійців АТО, які отримали квартири, хоча виділяли для 23-х, а інші бійці АТО стоять у  черзі. Тут же 3,5 гектари в громади забрали, там вже зараз стоїть шість будинків, і будуть збудовані ще два. Громада отримала від цього нуль, плюс вони підключилися до каналізації і води, чим більше навантажили зношені інженерні комунікації.

Загалом, за каденцію Шмаюна в селі Щасливе було побудовано понад 20 багатоповерхівок. Переважно це восьмиповерхові будинки. Жодної квартири громада з них не отримала, а це бійці АТО, молоді родини, соціально незахищені верстви населення  та інші. Якби влада запрошувала з них принаймні 10% квартир, за увесь цей час це склало б понад 2500 квартир. Але  не було отримано жодної!

Можна було би вирішити це питання по-іншому, наприклад назначаючи чесну ціну, тому що забудовник вклинюється в зношені комунікації. За ці гроші ми б могли їх ремонтувати та відновлювати, а так, доводиться знову брати кошти з бюджету.

Подібна історія і з ТОВ «Кіа-Центр», яке належить його дружині і рідному брату, який ще й є депутатом сільської ради. Так от Шмаюн, на останній позачерговій сесії вмовляв депутатів, щоб ті проголосували за виділення землі цій компанії. Зрештою, відповідне рішення було прийняте, а пайова участь призначена у розмірі 2%. На запитання, чому такий маленький відсоток, Шмаюн почав говорити, що мовляв, забудовнику важко та й інші забудовники платили 2%. А по проекту, там величезний масив має бути і це знову навантаження на комунікації, знову витрати з бюджету, знову звичайний дерибан…

- Видно, що Вас турбує питання села. Чому б Вам не піти на посаду сільського голови?

- Я чотири роки очолюю спілку «Громада Щасливого» і не рвуся ні в депутати, ні в голови. Я увесь цей час намагаюся вчити людей думати та жити по-європейськи, показувати, що в нас відбувається. Тому що люди в нас розрізнені, голодні, а чиновники – високоорганізовані. У них – чітка ієрархія, кому і скільки віддавати, розподілені між собою функції, і кожен знає, хто за що відповідає, і хто що, чи кого покриває.

- Як, на Вашу думку, вийти з цього положення?

- У нас багато проблем в країні, але усі вони вирішуються одним способом – жорсткою боротьбою з корупцією. Тоді все стане на свої місця…

Спілкувався Олександр Павличук, «Моя Київщина»