Голова Київського обласного осередку "Батьківщина" Костянтин Бондарєв: Я би хотів керувати країною

Про п’ять років діяльності нинішньої влади, майбутні вибори, необхідність кардинальних змін на Київщині, а також план «Б» у разі поразки Юлії Тимошенко читайте в інтерв’ю з екс-народним депутатом, очільником осередку «Батьківщини» у столичному регіоні Костянтином Бондарєвим

- Свого часу обласна рада Вас рекомендувала на посаду голови обласної адміністрації. Тоді між КОДА і КОР спостерігалося певне протистояння. Якщо говорити про політичні амбіції на рівні Київщини – чи є наразі бажання бути керівником області?

- Насправді, протистояння ніякого не було. Була ситуація, коли після революції випадкові люди прийшли до керівництва Київської обласної державної адміністрації. Люди, які не мали відношення ні до Київщини, ні до процесів керування суспільним життям на даній території. Після виборів до місцевих органів влади Адміністрація Президента, на жаль, не усвідомила своїх помилок і не зрозуміла, яких людей приводити до влади не можна. Щодо цього питання потрібно радитися з територіальною громадою, насамперед.

Ми намагалися налагодити співпрацю, але дуже складно це робити з людьми, які не мають команди, фаху, досвіду. Приходить нова людина, і вона одразу має велике навантаження, велику кількість проблем, які потрібно було вирішити ще на вчора. Ця людина пропрацювала півроку і її звільняють, знову ж таки при цьому ніхто не запитує думку громади. Це неправильно, коли раз на півроку змінюють одне обличчя на інше, і ніхто нікому не пояснює, чому ці зміни відбулися.

Тоді я поїхав на Банкову і відповідним людям поставив питання про те, чи будуть вони намагатися щось зробити на Київщині, чи будуть і надалі вільні місця заповнювати випадковими людьми й експериментувати. Це питання звучало не особисто від мене, воно було від всіх політичних сил, які були представлені в нашій області. На цих переговорах я лише представляв територіальну общину Київщини. Мені відповіли, що нам повідомлять. І, звісно, це нікого не влаштувало. Тому було прийнято рішення показати, що всі політичні сили об'єднані, і тому ми колегіально вирішили висунути єдиного кандидата і запропонувати розглянути цю кандидатуру Президенту. Однак ми розуміли, що це не буде прийнято гарантом. Але це була спроба розпочати діалог між виконавчою владою та територіальною громадою. Тут же й постало питання про те, хто буде фронтувати ці рішення. Адже було зрозуміло, що це конфлікт з Банковою. Зрештою, я взяв на себе цю нелегку ношу. І пізніше вона до мене «прилетіла» у вигляді кримінальних справ та інших наслідків.

Усі політичні сили доручили мені керувати цим процесом та бути єдиним кандидатом. Чому? Тому що всі знали, що я працюю в Київській області вже 20 років і ніколи не звертав зі своєї дороги. Я це робив не для того, щоб просто очолити цю посаду. Я вже давно з цього виріс, і, якби захотів, уже давно б її зайняв. Для мене, насамперед, важливим було об'єднати всі політичні сили, щоб нарешті вирішити всі протиріччя. Адже поки вони на території є, ніякого прогресу не буде. Я знаю це на 100%, адже працював у бізнесі, в банківській сфері. Якщо є конфлікт всередині, якщо ніякі політичні сили, які є в опозиції чи у владі, не дають гарантій для бізнесу і не обіцяють, що будуть сприяти його розвитку, ніхто ніяких інвестицій робити не буде. Саме тому для нас об'єднання було дуже важливим.

- Тобто я буду правий, якщо скажу, що сьогодні область багато втратила, в першу чергу, через оці неправильні кадрові рішення?

- Як Ви вважаєте, що якщо за 5 років президентства Порошенка у нас уже було 5 керівників виконавчої гілки влади в області – це дає змогу нормально працювати всім територіальним громадам та іншим органам виконавчої влади… Ні. Це – неможливо. Тому ми дійсно багато втратили. І, якщо поглянути на фінансові звіти, то за ці 5 років ми використовували максимум 50% від усіх фінансових надходжень – коштів, які сплачували платники податків Київщини. Інша ж частина залишалася і з'їдалася інфляцією. А чому? Через неефективне керівництво. Адже якщо є збалансований бюджет, можна спланувати, на що його витратити.

Хіба в нас мало проблем? Кожен рік ми стикаємося з одним і тим самим. Але ж кошти не використовуються. Хтось пояснює це боротьбою з корупцією, хтось – недостатньою кількістю часу, проведеного на посаді черговим головою ОДА. Останній керівник взагалі нічого не пояснює. Він вже 4 місяці на посаді, а бюджету розвитку Київської області й досі немає. Навіть в проекті. Що тут говорити про протиріччя між радою та адміністрацією? Це буде вже п’ятий рік, коли бюджет розвитку буде прийматися влітку. Після цього потрібно буде його відповідно оформити, надати в певне управління, потім провести необхідні тендери, а це, як мінімум, три-чотири місяці. І коли ми будемо дороги робити? Оце й відповідь. У нас немає політичного конфлікту – є ідіоти при владі.

Оскільки "Батьківщина" має більшість в багатьох районах, містах, і, відповідно, має вплив на прийняття багатьох рішень, у владі пробують не надавати фінансовий ресурс на певні території, щоб начебто зменшити наш вплив. Це – економічний геноцид проти власного народу.

- Якщо повернутися до питання про Ваші політичні амбіції, я правильно зрозумів – вони вже не обмежуються Київщиною?

- Я хотів би керувати країною.

- В якості кого?

- Як дозволить суспільство.

- Тобто Ви погодитесь на будь-яку посаду, на якій зможете бути корисним? У якій сфері?

- Так. Я вважаю, що зміг би дати країні свої знання та досвід саме в економічній сфері. Я будував з нуля підприємства, розбудовував цілі території, керував великими структурами, працював два скликання в Київській обласні раді, тому дуже гарно знаю весь діапазон проблем Київщини та міста Києва. Потім працював два скликання у Верховній Раді. Був одним із керівників комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Я – автор Митного кодексу та ще багатьох законопроектів. Але оскільки у ВР вже працював, мені цікаво було б спробувати себе ще й у виконавчій владі. І я впевнений, що мого досвіду достатньо для того, щоб реалізувати реформи, які на часі в нашій країні.

- Нещодавно на певних заходах, в яких брала участь Юлія Тимошенко, журналісти помітили Володимира Майбоженка, який, як говорили, в 2010 зайняв, скажімо так, не дуже конструктивну позицію з «клонуванням» партії «Батьківщина». Як так сталося, що він зараз опинився в команді?

- Певний час ми були по різні сторони барикад. У нас був суттєвий конфлікт інтересів і дуже серйозна політична боротьба. Певний час наше суспільство було роз'єднане і це призвело до кровопролиття, фактично – до війни. Сьогодні ми хочемо об'єднати країну. Рік тому я збирав представників всіх політичних сил і публічно зробив таку заяву. Ми повинні перегорнути сторінку і дивитися лише вперед. Особисто мене цікавить лише майбутнє. Я пропоную всім приєднатися до нас для того, щоб припинити війну і збудувати міцну, незалежну, унітарну країну. Сьогодні ми вже не маємо часу для експериментів чи зведення рахунків. Я пропонував приєднатися до нас всіх тих, хто має бажання, досвід, волю до якихось змін, і разом рухатися до майбутнього. І ця пропозиція лунала не лише з моїх уст, її висловила й наш лідер. Останні місяці я відправляв листи, різноманітні меседжі людям, які вважають мене своїм ворогом про те, що я не буду згадувати їхні прізвища. Нехай живуть спокійно. Я буду працювати лише для того, щоб розбудовувати цю країну, на все інше в мене не буде часу.

- Але якщо розвивати цей принцип, то завтра можуть приїхати Захарченко, Пшонка, Янукович і сказати: "Давайте перегорнемо сторінку"...

- Є правоохоронні органи, які повинні цим займатися. Якщо людина не поважала закон, порушувала Кримінальний кодекс і має відповідати перед судом, то цією людиною повинні займатися правоохоронці.

Зараз я кажу лише про своє ставлення до тих чи інших людей. Я точно не буду пригадувати, хто про мене і як висловлювався. У Майбоженка немає проблем з Кримінальним кодексом, проти нього немає відкритих справ, і в правоохоронних органів немає до нього претензій. Тоді чому він не може до нашої команди приєднатися? Він не Захарченко і не Янукович.

- У разі перемоги Тимошенко партія має кандидатуру на посаду голови обласної адміністрації?

- Так. У Тимошенко є вимога, щоб я особисто зайняв це місце. Після революції така ж вимога була в Турчинова, однак я відмовився, тому що на той час вважав, що мені краще займатися політикою, а не виконавчою владою. Але вже сьогодні я бачу можливість попрацювати, сформувати команду людей, які розуміються на тематиці проблем Київщини і які будуть не мапу області три місяці вивчати, а з першого ж дня візьмуться за вирішення тих чи інших проблем. Ми зберемо команду не за принципом партійних фарб, а за принципом досвіду та фаху.

- Проблема полягає ще й у тому, що багато місцевих досвідчених людей, про яких Ви говорите, пов'язані, наприклад, із земельними чи іншими скандалами. Тобто святих немає. Якщо Ви очолите область, як Ви будете поводити себе з тими, хто порушував закон, зокрема, в земельній сфері?

- Якщо Ви знаєте про якісь порушення закону, то Ви маєте написати відповідне звернення до правоохоронних органів. Це Ваш громадянський обов'язок. Інакше Ви теж переступаєте закон.

- Як Ви плануєте свою кадрову політику? На базі своєї партії чи місцевих еліт?

- На базі місцевих еліт. Потрібно пропонувати взяти участь у реформах тим людям, які мають досвід, розуміються на тематиці місцевих проблем і можуть в дуже короткі терміни реалізувати відповідну ідею. Потрібно збудувати дієву команду, яка зможе реалізувати реформи, які підвищать рівень життя на цій території. А займатися в нашій області є чим.

От якщо взяти екологію, Ви знаєте, що в нас в області немає жодного легального полігону по утилізації побутових відходів? Друге питання – незаконний видобуток піску.  Окрім того, є кричущі проблеми з дорогами та безпекою. Коли приходить квітень чи жовтень – у нас якась епідемія. Зараз, наприклад, корі. А все чому? Тому що в нас знищили медичну галузь. Тобто займатися є чим…

- У Вас є план співіснування зі столицею на тему агломерації, про яку зараз говорить мер?

- Річ у тому, що в Святошинському районі міста Києва закінчилися норми по ДБН (державні будівельні норми, - ред) по зеленим насадженням. Тобто не можна сьогодні будувати нові багатоповерхівки, поки не збудуєш якусь паркову зону. Треба посадити енну кількість дерев, а після того – будувати якісь квадратні метри й продавати. Але ж це бізнес. І потрібно витрачати гроші на те, щоб розбудувати якийсь новий парк. Тому дехто вважає, що краще приєднати територію області вже з існуючими зеленими насадженнями та заробляти на цьому. Це питання виникло в той час, коли була революція. Полочанінов (екс-нардеп від «Батьківщини», один з лідерів партії «Основа», - Ред), який дуже поважає соціальні мережі і вважає їх важливим комунікаційним інструментом суспільства, начитавшись там дурниць, привів до мене людей, які фахово працюють із забудовниками в Києві, і звуться журналістами, але ж заробляють гроші зовсім на іншому. Їх найняли для того, щоб реалізувати саме цю стратегію – приєднати частину лісу до міста Києва. Вони вигадали, що там хтось щось украв і завтра будуть вирубати Біличанський ліс. Але в мене тоді було дуже багато проблем – потрібно було вивезти міліціонерів, спецпризначенців з міста Києва, розбиратися з Майданом, повернути людей до роботи, збудувати армію. Тобто вирішити нагальні питання. Уся наша команда працювала тоді там 20 годин на добу. І Володя прийшов із папкою документів і сказав, що Указ Президента з цього приводу спасе й Біличанський ліс і громади. І все буде гаразд… І навів мені приклад, коли ми разом втрутилися в ситуацію та ввели частину території в Білій Церкві в національний заповідник у кінці 2009 року. Тоді дійсно було збільшено територію Олександрійського лісу.

Полочанінов пояснив, що це – такий самий випадок. Я взяв цю папку й прийшов до Турчинова, який на той час був в.о. голови ВР, в.о. Президента України і в.о. прем’єр-міністра. Він сказав, що це наразі не найбільша проблема, але підписав указ і ми його оприлюднили за 30 хвилин. Але, на жаль, я його не читав, а потім уже, коли розпочала через рік розхитуватися ця ситуація, з’ясувалося, що ми наробили дурниць – приєднали цю територію до Голосіївського лісопаркового господарства, яке є комунальним підприємством міста Київ. Місто сказало, що якщо їхнє комунальне підприємство опікується та має в своєму складі лісопаркове господарство цієї території, то треба цю територію включити в місто. Але ж було ще й Коцюбинське. Тоді забудовники обманом та фальсифікацією підкупили виборців, щоб обрати мера. Але потім вся ця ситуація набула розголосу, розпочався скандал. І зараз територіальна громада не сприймає цього мера та всі процеси, які там відбуваються.

Ми б уже давно розмежували ці території, але оточення Кличка пробує отаким обманним шляхом не будувати парків у Києві, але мати можливість будувати багатоповерхівки. Ви ж бачите, що зараз відбувається з містом. Про яку архітектура взагалі йде мова? Нам розповідали про ледь не вічну якість доріг. Ви бачите, що сніг зійшов разом із асфальтом. Доріг немає. Комунікації теж.

Я вважаю, що потрібно включити місто Київ до території Київської області, у якій немає обласного центру. А повинен бути! Потрібно зробити закон про столицю і – все. Утилізація побутових відходів де відбувається? Фактично, в області. Якщо буде прийняте рішення про об’єднання, і обласна рада та обласна адміністрація будуть займатися цими питаннями, а не вирішувати чисто місцеві проблеми, немає питань. Ці всі речі потрібно вирішувати разом. У місті Біла Церква зі 150 тисяч виборців понад 30 працює в Київ. Де вони сплачують податки? У місті Києві. А де вони отримують послуги від держави? У Білій Церкві. Варто це збалансувати.

Я знаю, що в Кличко працювали дуже досвідчені юристи. Один з них Рєзніков Олексій. Я знаю цю людину багато років і поважаю. І я не вірю, що він міг порадити меру таку дурницю. В нас немає закону про агломерацію. І ніколи обласна рада на це не погодиться.

- Ходять чутки, що ви підтримуєте тісні робочі стосунки з Ярославом Москаленком. Наскільки це правда? Наскільки Ви узгоджуєте свою діяльність у межах Київської області?

- Більше того, я узгоджую свою діяльність із усіма політсилами. Я спілкуюсь з Яремою, Москаленком, Березенком. Я не вважаю, що повинен виключити зі списку спілкування когось, хто має вплив на відповідні електоральні маси, території. Потрібно розбудовувати плідну співпрацю з усіма представниками певних прошарків населення. Москаленко має відповідний електорат не зважаючи на моє враження від його минулого чи ставлення до його нинішнього бачення.

Він сьогодні на 96 окрузі очолює штаб по виборам Порошенка. Я очолюю штаб в області по виборам Тимошенко. Думаєте, нам немає про що поспілкуватися? Як мінімум, для організацій та проведення цих виборів, нам потрібно спілкуватися. Тому що якщо ми працюватимемо не на об’єднання суспільства, а на його роз'єднання, то за дуже короткий час такої країни взагалі не буде.

Я спілкуюсь, насамперед, із представником 150-тисячної територіальної громади, яка  його обрала. Ваше особисте враження не повинне припиняти здоровий нормальний розвиток суспільства. Треба конкурувати, доводити, що ви пропонуєте кращі ідеї, а не посилатися на плітки. Це моя позиція.

- Якщо говорити про виборчий процес, який зараз триває на Київщині, в контексті президентських виборів. Активізувалося дуже багато людей, яких раніше не було видно в політичній площині. Наприклад, Андрій Лавринець. Звідки беруться такі люди? Самі приходять, чи Ви їх виховуєте в партії?

- Ми сьогодні відкрили двері для всіх. Якщо наша рідна територіальна організація за 10 років не породила людину, яка хоче балотуватися від Батьківщини в місті Біла Церква, то що я можу зробити? А якщо прийшла людина, яка каже: "Я хочу!". Чому я повинен відмовити цій людині? Будь ласка, працюй. У нас є рейтинг виконання доручень, у якому Біла Церква номер один уже останні півроку. Організації, які входять до цього списку, впливають на ті чи інші речі – це й присутність в бюро, й кількість делегатів в облраду, й багато інших плюсів.

Із 9 округів люди оновилися, можливо, десь у 3. Але за останній рік реальна кількість членів партії збільшилась десь на 70-80%. Це легко перевірити. Київщина – локомотив у протестних акціях. У вересні ми виходили на марш по Київобленерго. Подали позов до суду про незаконність приватизації до суду, який позов прийняв, але перше засідання призначив на початок травня цього року.

- До речі, складається враження, що Ви цими акціями пришвидшили продаж Ахметову цієї компанії.

- Ні. Мені все одно, хто власник цієї компанії. Я впевнений, що такі монополії повинні перебувати під контролем держави. Щоб кожен громадянин міг скористатися послугами цієї компанії, але регулювати це повинна держава. Але сьогодні, на жаль, така ситуація. Потім ми пішли до уряду та ВР, щоб наголосити на необхідності законного врегулювання діяльності таких компаній.  Ми боремося за якість життя суспільства. Сьогодні я бачу проблему як в Київенерго, так і в облгазі та інших монополіях.

- Як ви бачите майбутнє ОТГ на Київщині?

- До цього я ставлюсь, як до дурниці, яка, на жаль, стартувала. Тут питання не в ОТГ, а взагалі в реформах, які проводилися останні 5 років. У нас розподілили центри надання послуг для суспільства нелогічно та аморально. Опорна школа в одному місці, лікарня в іншому, МРЕВ в третьому, а паспорт видають у четвертому. Це – неправильно.

Дійсно, територіальна реформа на часі. Але якщо ми робимо об’єднання територіальних громад, то часто-густо гине село. Наприклад, навіщо невигідна державі школа, у якій навчається 20 учнів, а мають працювати 50 вчителів? Такі заклади закриваються, пошти також. А люди позбавлені певних можливостей.

Європа вирішувала цю проблему таким чином: людям надавалося житло на якійсь іншій території, де якісно забезпечувалися всі потреби. У нас же цей принцип об’єднання реалізується так – той, хто має більші фінансові можливості слабших приєднує до себе задля отримання більшого бюджету та взаємного розподілу. Я за те, щоб спершу оприлюднити центри надання державних послуг, а потім навколо цих центрів будувати території, де люди проживатимуть і працюватимуть.

У нас сьогодні взагалі немає генерального плану розвитку Київської області. Через деякий час знову розпочнуться територіальні реформи, тому що з такими перекосами, як сьогодні, воно існувати не буде. Наприклад, Софіївська Борщагівка має останні роки залишки на депозитних рахунках більше, ніж 100 млн грн., а Богуслав чи Іванків – постійно в мінусі. Є театр Київської області, який знаходиться в місті Біла Церква, що надає послуги жителям цього міста, а платить за це все територіальна громада Київщини. Бюджет Київської області в цьому році буде десь 500 мільйонів, а театр буде обходитися в 30 – це 7%.

- У січні 2010 року в статусі прем’єр-міністра Юлія Тимошенко робила передвиборчу прес-конференцію, де наші журналісти їй поставили питання про план «Б». Тепер таке ж запитання до Вас. Чи маєте Ви план «Б» в разі поразки Юлії Володимирівни на виборах?

- Звичайно. Ми запропонували суспільству певну програму діяльності по реалізації відповідних реформ. Її суспільство обере, або ні. Якщо ні, то ми будемо шукати іншу програму, інші ідеї, будемо реагувати на вимоги суспільства.

Сьогодні я – на 100% політичний діяч. Ще 4 роки тому в мене був власний бізнес, якісь заощадження. Усе це влада в мене незаконно забрала. Про це в мене є рішення усіх судів України, в яких сказано, що Нацбанк порушив закон. Зараз порушена кримінальна справа проти Гонтарєвої та керівництва Нацбанку. Я далі не можу займатися бізнесом у цій країні. Мене обмежили в правах. Я повинен боротися за свої права, але неможливо захищати лише свої, адже обмежили всю країну. Ми сьогодні не живемо в унітарній державі. І Україна не є незалежною, адже в нас є зовнішнє управління. Тому я вимушений займатися політикою. Я це роблю вже 4 роки, і планую робити й надалі. У моїй команді на Київщині працює 15 тисяч людей та більше ніж 10 тисяч на Черкащині. Тому що я відповідальний від політради Батьківщини ще й за Черкаську область. І мер Черкас – результат нашої робити…