Голова Макарівської ОТГ Вадим Токар: ми є інвестиційно-привабливою громадою

Вадим Токар

Про розвиток однієї з найбільших за площею громад столичного регіону «Моя Київщина» поспілкувалася з головою Макарівської ОТГ Вадимом Токарем.

- Розкажіть будь ласка, які є здобутки за рік роботи на посаді? Ставши однією із найбільших громад Київської області, наскільки складно було увійти в новий формат роботи?

- Каденція бере свій початок не від дня виборів, а від дня проведення першої сесії, яка у нас відбулась 27 листопада. Скажу, що було досить важко, тому що, якби ми об’єдналися по закону про добровільне об’єднання громадян, нам було б трішки легше. Ми б поступово входили у новий формат роботи, тому що для усіх нас децентралізація – це щось нове, де відбулось повністю переформатування наданих повноважень. Це моя друга каденція, і, як ви знаєте, раніше я був селищним головою, тобто відповідальним за одне селище – Макарів і за ті населенні пункти, які входили до складу селищної ради до 2020 року. Наразі ми несемо відповідальність за 49 населених пунктів і є однією з найбільших громад у Київській області: по площі ми займаємо 39,6 % площі Бучанського району.

Досить складно було адаптуватися до нових умов роботи, адже потрібно було вивчати нові сфери діяльності: медицину, освіту, культуру тощо. Раніше казали, – мер, як прибиральник, він відповідальний за благоустрій, чистоту, порядок та каналізацію з водою. Зараз крім цього всього додалися ще інші напрямки, на які потрібно не тільки звертати увагу, але і вникати в ці всі сфери. Ми усі люди і кожен з нас не може бути спеціалістом абсолютно в усіх напрямках. Тож зважаючи на величезну кількість населених пунктів, ми зіштовхнулися з очікуваними, але за рік діяльності нездійсненими викликами.

- Про які виклики йде мова і наскільки є самодостатніми населені пункти громади?

- Кожен населений пункт нашої громади не є самодостатнім. Я повторюсь, самодостатніми були тільки Макарів і ті населені пункти, які розташовані вздовж траси міжнародного значення “Київ – Чоп”, де були заправні станції, які мали надходження від акцизу. Так, у нас відбулося збільшення бюджету і з’явились фінансові можливості, але разом з тим цього катастрофічно не вистачає. Наприклад, Ірпінь з населенням понад 60 тисяч має 8 шкіл, якщо не помиляюся. У нас з населенням 28 тисяч жителів – 24 шкільні заклади та 12 садочків. Остання школа була побудована у 1972 році. Можете уявити в якому стані ці всі школи, навчальне обладнання, території цих закладів тощо.

Проблем багато, на які коштів катастрофічно не вистачає. З іншого боку, маючи ті можливості, які нам надала держава, маючи той фінансовий ресурс, який у нас на сьогоднішній день є, ми маємо і здобутки. Перш за все – благоустрій: у спадок нашій громаді залишилися 4 комунальних підприємства, які займаються благоустроєм і надають послуги з водопостачання, водовідведення. Також у кожному селі є вуличне освітлення, заміна та встановлення ламп тощо.

- Вочевидь, станом доріг, балансоутримувачем яких є область, Ви також не дуже задоволені?

- Що стосується доріг, а їх у нас в громаді близько 800 км, то їх стан дуже далекий від європейських стандартів. Однією з великих проблем є те, що майже усі центральні дороги в наших населених пунктах перебувають на балансі та утриманні області. А, оскільки ми є найбільш віддаленою громадою в області і межуємо з Житомирською областю, звикли, що уваги на віддалені пункти майже не звертають. Це за собою тягне проблеми по перевезенню, адже перевізники відмовляються їхати по розбитим дорогам.

- Які саме населені пункти страждають від нестачі перевізників і як вирішуватиме цю проблему?

- Ми отримали у спадок те, що з нашого Макарівського району утворили 2 громади – Макарівська та Бишівська. У свою чергу Бишівська відійшла до Фастівського району, який роз’єднали та приєднали до 2 окремих районів, що дуже ускладнило перевезення у південній частині нашої громади.

Для того, щоб нам запустити новий маршрут сполучення, наприклад Бишів – Макарів, це потрібно вирішувати через КОДА, що забирає багато часу. Північна частина громади у нас більш менш забезпечена, адже там існують маршрути типу Борівка – Київ, Андріївка – Київ. А в південній і західній частині громади ситуація зі сполученням дуже складна. Перевізники на ці маршрути навіть не беруть участь у конкурсі, тому що вважають  це не рентабельним, а ще плюс до цього стан доріг накладається. Одним з перших завдань, яке я поставив перед своїми керівниками відділів і управлінь – це розробка маршруту, який буде сполучати віддалений населений пункт південної частини громади з центральною, тобто Мар’янівка – Макарів. Ми зіштовхнулися з тим, що маємо пройти певні погодження не у КОДА, а наприклад, у Головному управлінні національної поліції, зокрема у низці служб, які це погоджують. Нам усі вказують на незадовільний стан доріг, хоча ми наголошуємо, що це не наші повноваження і ми не в праві витрачати кошти на ці дороги, адже це сфера управління області.

- З нашої розмови зрозуміло, що коштів катастрофічно не вистачає, тож про який бюджет громади наразі йде мова?

- Плановий бюджет на цей рік становив 392 млн. грн., власних надходжень – 268 млн. грн. і 106 млн. грн. ми отримали під освітню субвенцію. Бюджет наразі виконується. Згідно з нововведеннями до бюджетного законодавствами, ми маємо зараз розробляти план на три роки вперед. За підрахунками нашого фінансового управління плановий бюджет на наступний рік з невтішними показниками, тобто на розвиток 49 населених пунктів у нашому розпорядженні аж 7 млн. гривень…

- Поговорімо про освіту. Вище Ви зазначили, що громада має 24 шкільні заклади та 12 садочків, більшість з яких дуже старі і знаходяться мало не в плачевному стані. Тож чи не йде наразі мова про закриття деяких освітніх закладів?

- Ні, ми не закрили жодного освітнього закладу і поки що не плануємо, хоча я розумію, що це створює додаткове навантаження на наш бюджет. Я повторюся, що у нас дуже велика територія і кожна дитина має право на освіту. Було б добре, щоб ми мали фінансову спроможність утримувати ті освітні заклади, ту мережу, яка у нас існує на сьогоднішній день. Так, де були 9-річки ми будемо залишати початкові класи, а там, де були 11-річки залишимо 9 класів. Але, на сьогодні закривати освітні заклади не плануємо.

- Яка ОТГ наразі ситуація з медициною? Наскільки адаптоване ковідне відділення та  чи відомі вам цифри вакцинованої кількості населення?

- Зараз наше ОТГ обслуговує бувша центральна районна лікарня, де розгорнуто 120 ліжок, 8 з яких у реанімаційному відділенні. Зараз ми приймаємо людей майже з усієї Київської області, тому що ковід не запитує, - хто ти. Якщо у нас є вільні місця, везуть до нас хворих з Вишгорода, Фастова тощо. До кожної палати у нас проведений кисень, кисневі концентратори закуплені в достатній кількості, ліками забезпечені.

Умови звісно не ті, які хотілось би мати, але вибачте – лікарня побудована у 40-50 роках минулого сторіччя. Але ми працюємо над цим. По вакцинації мені надають статистичні дані щоденно, і ця цифра точно не перевищує 50%. Можу сказати, що серед освітян у нас вакцинованих понад 80%. Два заклади, які ще не подолали поріг у 80%, але він наближається та наразі становить трохи більше 70%.

- У деяких громадах ТГ процес передачі комунального майна у власність громади пройшов не так гладко. Яка із цим ситуація у Вас?

- Процес передачі незавершений. Є цілий перелік об’єктів комунальної власності бувшого Макарівського району, які розташовані у нас на території і не передані відповідно до законодавства до 1 липня 2021 року. З них частина об’єктів соціальної сфери, наприклад будинки культури, бібліотеки, школи – передані. Інші ж об’єкти знаходяться на розгляді у Бучанській районній раді.

- Як ви оцінюєте роботу місцевої поліції, адже згідно анкетування, деякі мешканці громади не надто задоволені роботою правоохоронних органів і їх реакцією на якісь правопорушення, або злочини?

- Це цікава для мене інформація, адже наразі ми задоволені роботою національної поліції. Разом ми реалізовуємо проект «Поліцейський офіцер громади». Можливо зараз дійсно будуть нарікання, тому що катастрофічно не вистачає кадрового потенціалу і є багато вакантних місць, на які бажаючих мало. Наразі ми утворюємо 4 поліцейських станції, що повинно покращити якість надання послуг. Для цього,  за рахунок місцевого бюджету ми закупили 2 автомобілі, ще 2 нам пообіцяло закупити Головне управління Нацполіції. На двох станціях вже завершили ремонт і дві – на стадії завершення. Я думаю, що до 20 грудня ми їх відкриємо і це полегшить роботу. З мого боку, я цілком і повністю підтримую цю ініціативу, тому що дуже добре, коли поліцейський саме присутній у громаді. Кожен громадянин має знати номер телефону офіцера, має знати його в лице та бути впевненим, що в будь-яку пору доби можна отримати невідкладну допомогу. На будь-який випадок кримінального характеру реакція повинна бути моментальною.

Разом з тим, у нас є абсолютне розуміння із керівником місцевої поліції. Вони       відгукуються невідкладно на наші прохання та реагують оперативно, незалежно від того, що я є керівником громади.

- А щодо програми «Безпечне місто»… Скільки камер відео спостереження є безпосередньо у Макарові і чи є проблеми з їх наявністю в населених пунктах громади, так як це часто-густо буває?

- Так, програма працює ще з минулої моєї каденції. На сьогоднішній день  у Макарові встановлені 52 камери. Що стосується інших населених пунктів громади, з цим є певні проблеми. Більшість наших населених пунктів не були самодостатніми, і тільки там де були можливості та кошти, були встановлені камери. Люди йшли різним шляхом, хтось закуповував камери та встановлював, хтось просто брав їх в оренду і вони функціонували. Ми паралелимо з Національною поліцією, тобто, ми бачимо і вони бачать картинку, зокрема ми маємо доступ до архівних даних. Також ми виділили кошти з місцевого бюджету, щоб інтегрувати нашу систему у систему безпеки Київської області загалом.

- Чи реалізовуються у Макарівській ОТГ проекти за президентською програмою «Велике будівництво»?

- Так. Минулого року ще до завершення реформи децентралізації, у нас розпочався капітальний ремонт школи у селі Пашківка. У минулому році ми закінчили зовнішні роботи. Цьогоріч, сподіваємося, закінчать внутрішні роботи і з нового року дітки повернуться до навчання у рідну школу. На жаль, у нас це єдиний об’єкт програми.

- Чи займаєтесь ви залученням інвесторів і хто з обласних депутатів лобіює інтереси громади?

- Наразі ми є досить інвестиційно-привабливою громадою. Є місто Ірпінь, як приклад, але він вже перенасичений, як забудовниками, так і інвесторами. Так само і Буча. Тобто вони є для нас флагманами і громади на них рівняються. Бувший Києво-Святошинський район теж є перенасиченим різними підприємствами та інвесторами. Така ділова активність спонукає до того, що зростає вартість основного ресурсу – землі. Не буду приховувати, що у нас теж із землею не все добре, адже ми є пристоличним регіоном і знайти клаптик землі, який перебуває у комунальній чи державній власності, досить складно. Але ми маємо привабливу ціну на землю, що перебуває у приватній власності.

Приміром, нещодавно люди зі Львова придбали у нас 8 га землі біля Добропарку, де збираються будувати завод з виготовлення сандвіч-панелей. Зараз ведемо переговори ще по декільком об’єктам, але поки що про них не розповідатиму, щоб не наврочити. Наразі можу похвалитися, що до нас зайшов інвестор “Dragon Capital”. Вони зареєстрували останній в Україні технопарк Е40, загальна площа якого становить 49 Га. Ця земля перебувала у приватній власності, а вони її викупили. Зараз ми з ними у процесі оформлення документів, тож сподіваємося, що цього року розпочнеться вже і саме будівництво. Що ж до депутатів Київської обласної ради, то найбільше з нам допомагають, у тому числі з інвест-проектами, Ярослав Москаленко, Ярослав Добрянський та Тетяна Семенова.

- Говорячи про компанію “Dragon Capital» та будівництво технопарку, цікаво, на скільки років розрахований цей проект і скільки робочих місць буде створено завдяки цьому потужному інвестору?

- Цей проект розрахований на 5 років, і по його завершенні має бути створено близько 6 тисяч робочих місць. Це найбільший інвестор, який до нас зайшов і це дасть значний поштовх для розвитку нашої громади. Ділова активність у нас зараз дуже пожвавилась, тому що географічно ми знаходимось між двома трасами міжнародного значення. З півдня на північ проходить ще одна траса у напрямку на Білу Церкву.

- Наскільки реальною у фінансовому плані для Макарівської ОТГ є інвентаризація земель?

- Ми почали з того, що інвентаризуємо ті земельні ділянки, які фактично вже сформовані, а саме – стадіони, земельні ділянки під нашими об’єктами: школи, фапи, амбулаторії та лікарні. А щоб інвентаризувати декілька десятків тисяч гектарів нам річного бюджету мабуть не вистачить. Ми бачимо публічну кадастрову карту, нам відомі усі прізвища власників земельних ділянок. А прізвище Іваненка чи Сидоренка мені нічого не говорить, адже це ділянка когось з бувших сільських голів, чи це просто земельна ділянка виділена людині, яка працювала все життя на цьому клаптику. Це складне питання, скажу відверто. Зараз ми оформляємо за громадою усі земельні ділянки, які фізично сформовані, але юридично поки що ні.

- Чи відбувається у ОТГ незаконна вирубка лісу та збут деревини? Адже не так давно громадські активісти голосно про це заявляли, зокрема у ЗМІ.

- У нас є ДП “Макарівський ліспгосп”. Це не моя сфера відповідальності. Так, до нас приїздили активісти, які наголошували на тому, що у нас здійснюється незаконна вирубка лісу. Особисто мені відомо лише про те, що нашим відділком поліції зараз порушено декілька кримінальних проваджень. Це відбулось досить нещодавно, відповідно справи у процесі розслідування, підозру ще нікому не оголошено.